У Львові визнали винним військовослужбовця у зберіганні дитячої порнографії

17 жовтня 2025 року Залізничний районний суд Львова виніс обвинувальний вирок у справі за обвинуваченням Крищишина Віталія Володимировича у зберіганні матеріалів із дитячою порнографією.  

За матеріалами справи, обвинувачений, який є військовослужбовцем, у період з 2008 по 2018 рік використовував особистий комп'ютер та програмне забезпечення для торентів, аби завантажувати та зберігати на жорстких дисках файли з дитячою порнографією. Серед матеріалів — відео та зображення (наприклад, "Papa a dochka.avi", "Podrostki.avi" та інші), що містять зображення реальних або симульованих сексуальних актів за участю осіб, які виглядають неповнолітніми. Файли зберігалися без наміру продажу чи розповсюдження. Матеріали були вилучені 26 березня 2025 року під час обшуку.

Обвинувачений повністю визнав свою провину, висловив щире каяття та не має непогашеної судимості. Суд врахував пом'якшувальні обставини: позитивні характеристики, статус військовослужбовця та відсутність наміру поширення матеріалів. Крищишин перебуває на психіатричному обліку з 2007 року, але не має наркологічних проблем.

Віталія Крищишина визнано винним за ч. 1 ст. 301-1 Кримінального кодексу України (зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження). Йому призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі умовно з іспитовим строком. Додатково — позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з роботою з дітьми, на два роки.

У Запоріжжі засуджено на 5 років чоловіка, який зарізав собаку

16 жовтня 2025 року Комунарський районний суд міста Запоріжжя виніс вирок у кримінальній справі щодо Критчина Максима Миколайовича, обвинуваченого у жорстокому поводженні з твариною за ч. 1 ст. 299 КК України.

Обставини справи 

22 січня 2024 року, приблизно о 14:00, біля під’їзду будинку №112 по вул. Космічній у Запоріжжі Критчин, діючи з умислом, кинув ніж у безпритульну собаку на прізвисько «Бім-Бом». Удар спричинив глибоку колото-різану рану в ділянці тім’яної кістки черепа, що призвела до пошкодження головного мозку та загибелі тварини через два дні. Обвинувачений стверджував, що кинув ніж, щоб налякати собаку, яка нібито намагалася наблизитися до його собаки, але не мав наміру її вбивати. Проте суд встановив, що дії Критчина були умисними, а відстань між ним і твариною (понад 4 метри) не свідчила про необхідність захисту.

Докази та свідчення 

Винуватість Критчина підтверджена показами свідків, ветеринарним звітом, результатами розтину, відеозаписами з камер спостереження та нагрудних камер поліції. Потерпіла, волонтерка, яка опікується тваринами, повідомила, що витратила власні кошти на лікування собаки, а 2000 грн, надані обвинуваченим, вона не використала. Свідки підтвердили, що Критчин сам зізнався поліції у скоєному, а відеозаписи зафіксували його дії та поведінку на місці події.

Рішення суду 

Незважаючи на невизнання Критчиним своєї вини, суд визнав його винним у жорстокому поводженні з твариною, що призвело до її загибелі. З урахуванням попередніх судимостей (за крадіжку та розбій) та вчинення злочину під час іспитового строку, суд призначив покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком від 01.07.2021, остаточне покарання склало 5 років і 1 місяць позбавлення волі.

Кам’янці винесено вирок за вбивство собаки

20 жовтня 2025 року Кам’янський районний суд Черкаської області виніс вирок у кримінальній справі №696/1003/25 щодо Веремієнка Сергія Миколайовича, якого обвинувачували у жорстокому поводженні з твариною за ч. 1 ст. 299 КК України.

Обставини справи

26 червня 2025 року, близько 12:00, у селі Телепине Черкаського району обвинувачений, перебуваючи на території власного домоволодіння, із хуліганських мотивів здійснив постріл із пневматичної гвинтівки марки «Hatsan Mod 70» у собаку породи «Метис», що належала іншій особі. Постріл спричинив проникаюче поранення тварини, що призвело до її загибелі. Дії Веремієнка порушили норми Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та Правила тримання тварин у населених пунктах.

Рішення суду

Веремієнко визнав свою вину повністю та щиро розкаявся. Потерпіла сторона заявила, що не має до нього матеріальних чи моральних претензій і не заперечувала проти закриття провадження. Суд, врахувавши тяжкість злочину, позитивні характеристики обвинуваченого, відсутність судимостей та його сімейний стан, визнав його винним і призначив покарання у вигляді одного року обмеження волі. Однак, відповідно до ст. 75 КК України, Веремієнка звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

На обвинуваченого покладено обов’язки періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без дозволу. Крім того, з Веремієнка стягнуто 5348 грн 40 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.

Суд визнав, що "Главком" та політолог Миселюк поширили недостовірну інформацію про компанії PHU Lechmar

15 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва під головуванням судді Олега Бусика виніс рішення у справі № 757/4107/25-ц за позовом ТОВ "ПХУ ЛЕХМАР" до політолога Андрія Миселюка, ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" та ТОВ "Українські медійні системи" про захист честі, гідності та ділової репутації. Позов стосувався спростування недостовірної інформації, опублікованої на сайті інформаційного агентства "Главком".

Позивач стверджував, що у 17 грудня 2024 року на сайті "Главком" (власник – ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ") була розміщена стаття під назвою "Чому Міноборони не використовує бюджет та зриває поставки боєприпасів?", яка містила недостовірну інформацію, зокрема твердження: "“PHU Lechmar Sp.z.o.o”, яка до цього мала невиконаний контракт з тією ж Агенцією оборонних закупівель". Автор статті – Андрій Миселюк, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог". Позивач вважав, що ця інформація завдає шкоди його діловій репутації, є безпідставною та дискредитує компанію.

Суд встановив, що стаття, розміщена за вказаним посиланням, містить фактичні твердження, які можна перевірити на достовірність, а не оціночні судження. На підтвердження позову ТОВ "ПХУ ЛЕХМАР" надало скріншот статті, акт огляду веб-сторінки та висновок семантико-текстуальної експертизи №056/35-3 від 27 лютого 2025 року, який підтвердив, що стаття формує негативне враження про позивача, зокрема через використання терміну "прокладка" та згадку про невиконаний контракт, що може вказувати на корупційні дії.

ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" заперечувало позов, стверджуючи, що позивач не довів недостовірність інформації та шкоду репутації, а також, що редакція не несе відповідальності за авторський матеріал. ТОВ "Українські медійні системи" заявило, що не є власником сайту "Главком" і просило визнати себе неналежним відповідачем. Андрій Миселюк не подав відзиву чи інших документів.

Суд визнав, що ТОВ "Українські медійні системи" не є власником сайту, а отже, неналежним відповідачем, і відмовив у позові до цієї компанії. Натомість ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" як власник сайту та Андрій Миселюк як автор статті визнані відповідальними за поширення недостовірної інформації. Суд встановив, що твердження про невиконаний контракт не підтверджені доказами і завдають шкоди діловій репутації позивача.

Рішенням суду визнано недостовірною інформацію: "“PHU Lechmar Sp.z.o.o”, яка до цього мала невиконаний контракт з тією ж Агенцією оборонних закупівель". Андрія Миселюка та ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" зобов’язано спростувати цю інформацію шляхом розміщення на сайті "Главком" у відповідному розділі статті під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо «PHU Lechmar Sp.z.o.o»" із зазначенням вступної та резолютивної частин рішення суду. Також з відповідачів солідарно стягнуто 2 422,40 грн судового збору на користь позивача.

ВАКС визнав дії адвоката Ростислава Кравця у справі Богуслаєва зловживанням процесуальними правами

Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення про відмову в перегляді санкцій проти Богуслаєва Вячеслава

22 жовтня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) розглянула апеляційну скаргу адвоката Ростислава Кравця, представника Вячеслава Богуслаєва, на ухвалу ВАКС від 25 вересня 2025 року. Ухвала стосувалася відмови в перегляді рішення від 02 грудня 2024 року у справі №991/9618/24 за позовом Міністерства юстиції України до Богуслаєва про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції». Третьою особою у справі виступило ТОВ «ІННОВА».

Колегія суддів залишила апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу ВАКС — без змін. Суд визнав, що доводи адвоката Ростислава Кравця щодо нововиявлених обставин, зокрема рішення Європейського суду справедливості від 03 вересня 2025 року у справі Т-604/24, не відповідають критеріям, визначеним ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Зокрема, суд вказав, що рішення Європейського суду не встановлює нових фактів, а оцінює ті ж обставини, які вже розглядалися раніше, зокрема в рішенні від 04 червня 2025 року у справі Т-297/24.

Представник Богуслаєва наполягав, що санкції проти його клієнта невиправдані, оскільки Європейський суд нібито встановив відсутність доказів причетності Богуслаєва до постачання військової техніки до РФ чи підтримки дій, що загрожують суверенітету України. Проте ВАКС наголосив, що рішення від 02 грудня 2024 року ґрунтується на преюдиційних фактах, встановлених у попередній справі № 991/558/24, які не підлягають повторному доказуванню. Крім того, суд визнав дії адвоката зловживанням процесуальними правами, оскільки він повторно звертався з аналогічними заявами, які вже були розглянуті.

 Ухвала Апеляційної палати ВАКС є остаточною та оскарженню не підлягає.

Це рішення підтверджує законність застосування санкцій до Вячеслава Богуслаєва, колишнього президента АТ «Мотор Січ», і підкреслює принцип юридичної визначеності, який виключає повторний перегляд остаточних судових рішень без нових підстав.

Господарський суд Києва ухвалив рішення про стягнення з РФ 970 млн грн на користь яйцефабрики

22 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 910/7312/25 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродуктор Зугреський" до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури РФ. Суд задовольнив позов у повному обсязі, стягнувши з відповідача 970 114 238,43 грн за завдану майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди через збройну агресію РФ проти України.

Позивач, що спеціалізується на виробництві курячих яєць, зазнав значних збитків через окупацію та руйнування його майна на території Донецької області, зокрема в Зугреській та Харцизькій міських громадах, починаючи з квітня 2014 року. Згідно з висновками судово-економічних експертиз, проведених за період з січня 2020 року по липень 2024 року, недоотримані доходи позивача склали 970 114 238,43 грн (еквівалент 30 001 151,01 дол. США). Суд визнав, що ці збитки спричинені протиправними діями РФ, які порушують норми міжнародного права, зокрема Статут ООН та Гаазькі конвенції.

Окрім основної суми, з Російської Федерації стягнуто 200 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 059 800 грн судового збору на користь державного бюджету України. Суд відхилив заяву позивача про стягнення 970 114 грн на правничу допомогу, визнавши цю суму необґрунтованою та непропорційною.

Суд зобов'язав Росію виплатити понад 125 млн грн компенсації агропідприємству на Миколаївщині

15 жовтня 2025 року Господарський суд Миколаївської області виніс рішення на користь ТОВ "Енеїда-2025", зобов'язавши Російську Федерацію виплатити 125 271 372 гривні як компенсацію за завдану шкоду внаслідок окупації та артилерійських обстрілів. Це одна з перших справ, де український суд ігнорує судовий імунітет РФ через агресію проти України.

Справа № 915/1169/25 стосувалася позову приватного сільськогосподарського підприємства "Енеїда" (реорганізованого в ТОВ "Енеїда-2025"), яке зазнало значних втрат через дії російських військ у Баштанському районі Миколаївської області. За даними суду, у березні 2022 року російські військові окупували частину території, де розташоване підприємство, розграбували майно, викрали транспортні засоби та пошкодили обладнання. Крім того, у червні та липні 2022 року зерноток та склади зазнали ракетних ударів, що призвело до руйнування будівель, знищення сільгосппродукції (понад 500 тонн кукурудзи та цибулі) та пошкодження техніки.

Суд встановив, що загальна шкода включає:

• Пошкодження нерухомого майна (зерноток, склади) – понад 20 млн грн.
• Втрату та пошкодження транспортних засобів і тракторів – близько 2,7 млн грн.
• Пошкодження зерносушарки – 833 тис. грн.
• Знищення запасів продукції – майже 25 млн грн.
• Упущену вигоду за 2022–2024 роки через окупацію та відсутність зрошення – понад 76 млн грн.

Експертні висновки Миколаївської регіональної торгово-промислової палати та інших установ підтвердили ці збитки. Суд послався на постанови Верховного Суду України, які дозволяють ігнорувати судовий імунітет РФ через агресію, геноцид та порушення суверенітету. "Російська Федерація не вправі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи юрисдикцію судів України", – йдеться в рішенні.

Крім основної суми, РФ зобов'язана сплатити судові витрати позивача – 522 158,50 грн (включаючи експертизи та юридичну допомогу) – та 1 059 800 грн судового збору до державного бюджету України.