У Кропивницькому засудили двох осіб за продаж гуманітарних автомобілів для ЗСУ

Фортечний районний суд міста Кропивницького виніс вирок у справі № 404/6789/23 про незаконний продаж транспортних засобів, які були ввезені в Україну як гуманітарна допомога для Збройних Сил.

9 жовтня 2025 року суд визнав винними директорку ТОВ «Філмар Інжиніринг» Наталію Якименко та Юрія Романенка у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 201-2 Кримінального кодексу України – продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчинений за попередньою змовою групою осіб у значному розмірі під час воєнного стану.

Обставини справи

Наприкінці 2022 року обвинувачені організували схему продажу автомобілів, які були ввезені на територію України як гуманітарна допомога для потреб ЗСУ. Зокрема, йдеться про три транспортні засоби: Hyundai Santa Fe 2005 року,  Nissan Pathfinder 2005 року, Mitsubishi Outlander 2007 року.

Автомобілі були задекларовані як гуманітарна допомога від громадської спілки "Міжнародна асоціація цивільного захисту України" та ввезені через пункти пропуску "Шигині" та "Рава-Руська" без сплати митних платежів.

Романенко розмістив оголошення про продаж транспортних засобів в соціальній мережі Instagram, а Якименко організовувала їх доставку з-за кордону. 18 січня 2023 року на АЗС "ОККО" в Кропивницькому відбулася передача автомобілів за загальну суму 16 500 доларів США.

Розслідування

Справа була розкрита завдяки оперативній закупці, проведеній Службою безпеки України. Під час затримання у Якименко вилучили 200 доларів США справжніх грошей та імітаційні засоби на суму 15 300 доларів.

Судова експертиза встановила, що загальна вартість трьох автомобілів становила понад 557 тисяч гривень, що підпадає під ознаку значного розміру.

Вирок суду

Кожному з обвинувачених призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з обігом гуманітарної допомоги, строком на 2 роки.

Однак суд застосував статтю 75 Кримінального кодексу та звільнив обох від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців. Умовою є те, що вони не вчинять нового злочину та виконуватимуть обов'язки перед органом пробації.

Три автомобілі, які були предметом злочину, конфісковано на користь держави. 

Організатору нелегального онлайн-казино Лобачову призначено штраф 170 тисяч гривень

02 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва виніс вирок у справі № 752/23619/24 щодо незаконної організації азартних ігор в мережі Інтернет. Обвинуваченого Лобачова Ігоря Анатолійовича визнано винним у створенні та функціонуванні онлайн-казино без відповідної ліцензії.

Обставини справи

Починаючи з серпня 2018 року обвинувачений створив спеціалізований веб-ресурс elslots.site для надання доступу до азартних ігор в мережі Інтернет. Для реалізації злочинного задуму чоловік найняв програмістів та веб-дизайнерів, які не були обізнані з його протиправними намірами.

Організатор створив головний сайт онлайн-казино та кілька дзеркальних сайтів для забезпечення безперебійної роботи та переспрямування гравців залежно від їхнього місцезнаходження та навантаження на сервери.

Організація діяльності

Для функціонування нелегального казино обвинувачений орендував приміщення в Києві, де встановив гральне обладнання: столи з рулеткою, столи для гри в блекджек та інше спеціальне технічне обладнання для проведення азартних ігор в режимі онлайн.

Через кадрову агенцію було найнято персонал для роздачі карт у режимі відеоконференції, коментування процесу гри та спілкування з гравцями через чат.

На сайтах надавався доступ до різних видів азартних ігор: карткових ігор, ігрових автоматів в режимі онлайн та циліндричних ігор (рулетки).

Виявлення порушення

5 січня 2023 року під час перевірки було встановлено, що через створений веб-ресурс надавався доступ до азартних ігор без відповідної ліцензії. Зокрема, один з гравців втратив у процесі гри 1430 гривень.

Згідно з інформацією Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, бренд організатора та суб'єкти господарської діяльності з відповідною назвою не були зареєстровані як такі, що мають право на провадження діяльності з організації азартних ігор в мережі Інтернет.

Рішення суду

Суд визнав обвинуваченого винним за частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України (організація та функціонування закладу з метою надання доступу до азартних ігор в мережі Інтернет без ліцензії).

Враховуючи щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення та відсутність судимостей, суд призначив покарання у виді штрафу в розмірі 170 000 гривень (десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Додатково засудженому заборонено протягом одного року обіймати посади або займатися діяльністю, пов'язаною з організацією або проведенням азартних ігор.

За законодавством України, вартість ліцензії на провадження діяльності з організації азартних ігор в мережі Інтернет становить понад 43 мільйони гривень станом на початок 2023 року.

Жителя Вінниччини засуджено за спробу контрабанди археологічних артефактів

Тростянецький районний суд Вінницької області виніс вирок у справі  № 147/1206/25 щодо незаконного вивезення історичних артефактів за кордон. 15 жовтня 2025 року суд визнав винним місцевого жителя у спробі контрабанди культурних цінностей через митний кордон України.

Обставини справи

Обвинувачений намагався відправити поштою за кордон історичні артефакти, включаючи 50 бронзових наконечників стріл скіфського та кіммерійського періодів (VI-IV століття до н.е.), бойову сокиру часів Київської Русі (X-XII століття) та натільний хрестик.

У липні 2023 року чоловік сформував міжнародні поштові відправлення до Румунії та Швеції, вказавши у митних деклараціях недостовірні дані про вміст посилок. Замість культурних цінностей він задекларував телевізійні лампи та сучасні інструменти.

Злочинний умисел не було доведено до кінця через виявлення артефактів працівниками митного посту "Укрпошта" Київської митниці під час митного контролю.

Експертні висновки

Відповідно до висновків експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ та Національного військово-історичного музею України, всі виявлені предмети мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і відносяться до культурних цінностей.

Рішення суду

Суд визнав обвинуваченого винним за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу України (замах на контрабанду культурних цінностей) та призначив покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Водночас, враховуючи щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та інші обставини, суд застосував статтю 75 КК України та звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

Конфіскація майна

Суд застосував спеціальну конфіскацію всіх культурних цінностей, що були предметом контрабанди, включаючи наконечники стріл, сокиру та натільний хрестик, передавши їх у дохід держави. Також конфісковано інші виявлені під час обшуку предмети археологічного походження.

З обвинуваченого стягнуто на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі понад 34 тисячі гривень.

 

Ferrexpo AG програла, суд залишив у силі арешт активів Костянтина Жеваго у справі НБУ

01 жовтня 2025 року Полтавський апеляційний суд у Справі № 534/2080/23 залишив без задоволення апеляційну скаргу швейцарської компанії Ferrexpo AG на ухвалу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області про закриття провадження у цивільній справі.

Справа стосувалася звільнення від арешту корпоративних прав у розмірі 50,3% статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат». Суд погодився, що спір має розглядатися в порядку господарського судочинства, а не цивільного. У рішенні апеляційного суду, текст якого опубліковано 16 жовтня, вказано, що компанія Ferrexpo AG, як позивач, звернулася до суду з вимогою зняти арешт, накладений постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 6 вересня 2023 року. Арешт було накладено в рамках виконавчого провадження щодо боржника – Костянтина Жеваго, колишнього народного депутата та бізнесмена, на підставі рішення Шевченківського районного суду Києва від 2019 року про стягнення з нього понад 1,5 млрд грн на користь Національного банку України. Суд першої інстанції (Горішньоплавнівський міський суд) 28 травня 2025 року закрив провадження, посилаючись на те, що спір стосується корпоративних правовідносин і має ознаки господарського. Аргументи базувалися на принципі «підняття корпоративної завіси», застосованому Верховним Судом у попередніх рішеннях, де Жеваго визнано кінцевим бенефіціарним власником згаданих компаній, попри формальну власність Ferrexpo AG. Ferrexpo AG в апеляції стверджувала, що спір пов'язаний із захистом права власності та не стосується корпоративних відносин, а також звинуватила нижчий суд у порушенні принципів диспозитивності та неповному відображенні позицій сторін. Однак апеляційний суд, у складі головуючої Лідії Пилипчук, Юрія Дряниці та Олени Чумак, відхилив ці доводи, зазначивши, що справа безпосередньо пов'язана з корпоративними правами Жеваго як кінцевого бенефіціара. «Заявлений спір безпосередньо пов'язаний із корпоративними правами відповідача як кінцевого бенефіціарного власника цих прав, а отже не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства», – йдеться в постанові апеляційного суду. Національний банк України та Відділ примусового виконання рішень подали відзиви, підтримуючи закриття провадження. Інші треті особи, включаючи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», також були залучені до справи. Ferrexpo AG, дочірня компанія британської Ferrexpo PLC, є одним з найбільших виробників залізорудних окатишів в Україні, і арешт на корпоративні права може вплинути на її операційну діяльність. Компанія поки не коментувала рішення суду.

Львівський суд оштрафував водія на майже 2 млн грн за митне порушення з ввезенням вживаних речей

Галицький районний суд міста Львова виніс постанову у справі №461/7181/25 щодо адміністративного правопорушення, вчиненого громадянином України Широких Ігорем Петровичем. Чоловіка визнали винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, пов'язаному з приховуванням товарів від митного контролю шляхом подання неправдивих документів.

Інцидент стався 18 лютого 2024 року на пункті пропуску "Рава-Руська – Хребенне" Львівської митниці. Широких Ігор Петрович, керуючи транспортним засобом з реєстраційним номером, ввіз на територію України вантаж вживаних речей: одягу, взуття, домашніх текстильних виробів та сумок загальною вагою 19 925 кг. Товар переміщувався в режимі імпорту за попередньою митною декларацією, а як підставу для ввезення водій надав міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №759072 від 9 лютого 2024 року та рахунок-фактуру (INVOICE) №IF 0902 від тієї ж дати.

Згідно з поданими документами, відправником товару значилася угорська компанія "MUELLMAN KFT" (Будапешт, Угорщина), а продавцем – турецька "IFS INTERNAT. GIDA PETROL URUNLERI TURIZM INSAAT VE TICARET LIMITED" (Стамбул, Туреччина). Отримувачем вказувалося підприємство "КОНКОРДІЯ" (Обухів, Київська область, пізніше – Запоріжжя). Вартість товару декларувалася як 17 932,50 євро (еквівалент 731 140,30 грн за курсом НБУ).

Однак, за результатами перевірки, проведеної Львівською митницею на основі інформації від митних органів Польщі та Угорщини (листи Державної митної служби України від 20 грудня 2024 року №26/26-04/7/2842 та від 20 травня 2025 року №26/26-04/7/1210), з'ясувалося, що документи містили неправдиві відомості. Насправді експортером і продавцем була виключно угорська "MUELLMAN KFT", а отримувачем – українська компанія "K-MARKET LTD" (Львів). Реальна вартість товару становила 95 640 євро (еквівалент 3 899 414,95 грн), що значно перевищувало заявлену суму. Товар випустили у вільний обіг за митною декларацією ІМ40ДЕ 24UA209230015580U7.

Суддя Зубачик Н.Б. розглянула справу 7 жовтня 2025 року за участю представників сторін. Сам Широких І.П. не з'явився, хоча був належно повідомлений. Його представник Гелемей Ю.М. просив закрити провадження через закінчення строків накладення стягнення (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП), аргументуючи, що порушення виявили ще в грудні 2024 року. Однак суд відхилив це, визначивши датою виявлення 20 травня 2025 року – отримання остаточної інформації від угорських митників.

Представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. наполягав на визнанні вини, посилаючись на докази: протокол про порушення №1159/UA209000/2025 від 9 серпня 2025 року, митні декларації, листи від партнерів та інші документи.

Суд дійшов висновку про наявність складу правопорушення та наклав на Широких І.П. штраф у розмірі 50% від реальної вартості товару – 1 949 707,48 грн, без конфіскації вантажу.

Львівський суд оштрафував чоловіка за спробу незаконного ввезення тонни ковбаси і сиру по "зеленому коридору"

09 жовтня 2025 року Галицький районний суд міста Львова у справі № 461/6845/25 визнав винним громадянина України Володимира Семеряка у порушенні митних правил та наклав на нього штраф у розмірі 5100 гривень. Чоловіка звинуватили в недекларуванні товарів, заборонених до ввезення в Україну в великих обсягах, зокрема ковбас і сиру на загальну вагу понад 1200 кг. Товари були конфісковані в дохід держави.

Інцидент стався 03 серпня 2025 року на пункті пропуску "Долгобичув-Угринів" Львівської митниці. За даними суду, Семеряк керував автомобілем Renault Master і обрав "зелений коридор" для в'їзду в Україну, що означає відсутність товарів, які підлягають декларуванню чи оподаткуванню. Однак під час поглибленого огляду митники виявили в багажному відділенні 173 коробки ковбас торгової марки "Kabanosy Tomka" загальною вагою 1040 кг та 57 коробок сиру "Stary Oleder" вагою 196 кг. Товари не мали жодних супровідних документів і не були приховані.

Суддя Олександр Кітов, розглянувши справу 9 жовтня 2025 року, встановив, що дії Семеряка порушують частину 3 статті 471 Митного кодексу України, яка передбачає відповідальність за недекларування товарів, що підпадають під заборони чи обмеження. Згідно з українським законодавством, ввезення харчових продуктів (групи 1-24 УКТ ЗЕД) для вільного обігу в будь-яких обсягах заборонено, а для власного споживання дозволено лише в обмежених кількостях – не більше 200 євро на особу та з певними ваговими нормами.

"Громадянин самостійно обрав 'зелений коридор', що є декларуванням шляхом дій про відсутність заборонених товарів. Однак виявлені продукти перевищують дозволені ліміти та вимагають письмового декларування", – йдеться в постанові суду.

Семеряк відмовився надавати пояснення митникам і не з'явився на судове засідання, хоча був належним чином повідомлений. Представник Львівської митниці Борис Лубоцький підтримав протокол про порушення. Суд врахував, що порушник раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, але вирішив накласти штраф у межах санкції статті – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім штрафу, з Семеряка стягнуто витрати на зберігання товарів на митному складі в розмірі 17 416,55 гривень та судовий збір у 605,60 гривень.

Львівський суд оштрафував водія за подання фальшивих документів на митниці: штраф понад 775 тисяч гривень

Галицький районний суд міста Львова у справі №461/7182/25 визнав винним громадянина України Василя Шанту в адміністративному правопорушенні, пов'язаному з порушенням митних правил. За рішенням судді Наталії Зубачик від 7 жовтня, водій має сплатити штраф у розмірі 775 113 гривень 33 копійки, що становить 50 % від вартості ввезеного товару. 

Справа стосується подій квітня 2024 року, коли Шанта Василь, керуючи транспортним засобом, в'їхав на митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці. Він перевозив вантаж вживаних товарів – одягу, взуття, текстильних виробів та сумок – загальною вагою 17 720 кг. Товар декларувався як імпорт від турецької компанії "IFS INTERNAT. GIDA PETROL URUNLERI TURIZM INSAAT VE TICARET LIMITED" на адресу українського підприємства "КОНКОРДІЯ" з вартістю 15 948 євро (близько 648 932 гривень за курсом НБУ).

Однак, за даними, отриманими Львівською митницею від польських та угорських митних органів у грудні 2024 та травні 2025 років, реальним експортером і продавцем товару виявилася угорська компанія "MUELLMAN KFT", а отримувачем – українська "K-MARKET LTD". Вартість товару була значно вищою – 38 098 євро (близько 1 550 227 гривень). Товар вивозився з ЄС через той самий пункт пропуску 24 січня 2024 року за митною декларацією MRN 24HU1600002C1АВ097.

Суд встановив, що Шанта Василь перемістив товари через митний кордон з приховуванням від контролю, подавши документи з неправдивими відомостями про продавця, покупця та вартість. Це кваліфікується як порушення частини 1 статті 483 Митного кодексу України. Докази включали протокол про порушення, митні декларації, рахунки-фактури та листи від Державної митної служби України.

У судовому засіданні обвинувачений заперечував вину, а його представник Роман Свистович просив закрити провадження через відсутність умислу та доказів, що Шанта самостійно склав фальшиві документи. Натомість представник митниці Богдан Лубоцький наполягав на повній доведеності вини, посилаючись на обов'язок перевізника перевіряти достовірність даних.

Суд відхилив аргументи захисту, зазначивши, що відповідно до Митного кодексу, перевізник несе відповідальність за подання недостовірних відомостей. Враховуючи, що Шанта притягується до відповідальності вперше та відсутність обтяжуючих обставин, суд обрав мінімальний штраф без конфіскації товару.