Одеський суд виправдав колишню посадовицю поліції, обвинувачену в отриманні $ 3 000 хабаря

03 вересня 2025 року Приморський районний суд Одеси виправдав Кушнарьову Олену Борисівну, колишнього заступника начальника відділу поліції, яку обвинувачували в отриманні хабара в розмірі 3000 доларів США. Суд дійшов висновку про недоведеність вини через визнання ключових доказів недопустимими та наявність ознак провокації злочину.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 522/5282/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

За версією обвинувачення, Кушнарьова нібито вимагала від потерпілого хабаря за сприяння в ефективному розслідуванні кримінальної справи № 12017161500003647. Подія, за даними прокуратури, сталася в серпні 2018 року в Одесі. Обвинувачена, як стверджувалося, використовувала своє службове становище для вивчення справи, надання вказівок слідчим та контролю за ними.

У суді Кушнарьова свою вину заперечила, заявивши, що не мала повноважень впливати на розслідування вказаної справи, а гроші, які їй передали, вважала своїми заощадженнями, залишеними на зберігання у знайомої. Вона також звинуватила свідків у провокації та співпраці з правоохоронцями.

Суд, проаналізувавши докази, визнав їх недопустимими через порушення підслідності (розслідування проводилося СБУ замість ДБР чи прокуратури), суперечності в протоколах, відсутність дозволів на негласні дії та ознаки провокації з боку свідків і правоохоронців. Зокрема, суд зазначив суперечливі показання ключових свідків, фальсифікацію протоколів та відсутність доказів прямого вимагання хабаря.

Суд у Києві оштрафував держслужбовицю Держрегуляторної служби на 68 тис. гривень за приховування інформації про позику на 4 млн гривень

05 вересня 2025 року Подільський районний суд міста Києва затвердив у справі № 758/13362/25 угоду про визнання винуватості та виніс вирок Оксані Миколаївні Гаражун, головній спеціалістці Департаменту ліцензування та дозвільної системи Державної регуляторної служби України. Жінку визнали винною у внесенні завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації за 2023 рік, що кваліфікується за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з матеріалами справи, Гаражун, як суб'єкт декларування відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не вказала у розділі "Фінансові зобов'язання" інформацію про позику в розмірі 4 044 880 гривень, отриману від свого дядька 22 липня 2023 року. Ця сума перевищує 1336 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на дату подання декларації – 3028 гривень), що становить від 750 до 2500 таких мінімумів, як передбачено законодавством.

Декларацію Гаражун подала 17 березня 2024 року через офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Під час досудового розслідування вона повністю визнала провину, щиро розкаялася та активно співпрацювала зі слідством, зокрема, подала виправлену декларацію з достовірними даними. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав її каяття, сприяння розкриттю злочину та вчинення правопорушення через збіг тяжких особистих обставин. Обтяжуючих обставин не встановлено.

Угода про визнання винуватості була укладена 28 серпня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури та обвинуваченою за участі її захисника. Суд, розглянувши справу в підготовчому засіданні 5 вересня 2025 року, затвердив угоду, оскільки вона відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не суперечить суспільним інтересам.

Відповідно до вироку, Гаражун призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 гривень. Крім того, її позбавлено права обіймати посади, на яких вона буде суб'єктом декларування (тобто посади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), строком на 1 рік.

У Києві засуджено громадянина Індії за спробу підкупу посадовця Держлікслужби за 30 000 дол. США

10 вересня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва виніс вирок у кримінальній справі № 759/17124/25  щодо громадянина Індії Бхаргави Сарвеша, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави).

Обставини справи

Бхаргава Сарвеш, який обіймає посаду Голови Представництва компанії «М. Біотек Лімітед», намагався надати неправомірну вигоду в розмірі 30 000 доларів США посадовій особі Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба). Метою було вплинути на інспекторів ДП «Український фармацевтичний інститут якості», щоб ті внесли зміни до звіту про інспектування виробника лікарських засобів «Напрод Лайф Саєнсес Пвт. Лтд.» (Республіка Індія). Звіт містив інформацію про виявлення понад шести суттєвих порушень вимог належної виробничої практики (GMP), що унеможливлювало видачу позитивного висновку про відповідність виробництва.

Зокрема, 30 квітня 2025 року обвинувачений запропонував заступнику директора Департаменту Держлікслужби організувати корегування звіту, зменшивши кількість порушень до п’яти, що дозволило б компанії отримати необхідний дозвільний документ. У ході зустрічей у ресторані «Святошин двір» та інших локаціях у Києві Бхаргава Сарвеш передав частину обіцяної суми — 15 000 доларів США, що еквівалентно 622 378 грн 50 коп. за курсом НБУ на 10 червня 2025 року.

Судовий розгляд

Під час судового розгляду обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Київської міської прокуратури. Угода, передбачала визнання Бхаргавою Сарвешем своєї провини та узгодження покарання у вигляді штрафу в розмірі 622 378 грн 50 коп.

Суд, переконавшись у добровільності укладення угоди та дотриманні всіх вимог Кримінального процесуального кодексу України, затвердив її. Окрім штрафу, було конфісковано 15 000 доларів США в дохід держави.

У Хмельницькому засуджено організатора схеми незаконного продажу 7 гуманітарних автомобілів благодійної організації

03 вересня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд виніс вирок у справі № 686/24943/25  щодо Грабнера Олега Сергійовича, якого звинуватили у незаконному продажі автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога для Збройних Сил України.

Судовий розгляд відбувся у відкритому засіданні за участю головуючого судді, секретаря, прокурора, обвинуваченого та його захисника. Справа розглядалася на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної 28 травня 2025 року між Грабнером Олегом Сергійовичем та прокурором Хмельницької обласної прокуратури.

Деталі злочину

Грабнер Олег Сергійович, співзасновник благодійної організації «Реабілітація та Відродження», організував схему незаконного продажу автомобілів, які були ввезені в Україну як гуманітарна допомога під час воєнного стану. Згідно з розслідуванням, з жовтня 2023 року він створив організовану групу, до якої залучив двох співучасників. Група займалася продажем транспортних засобів, отриманих від іноземних донорів для потреб ЗСУ, через укладання удаваних правочинів, що приховували фактичну купівлю-продаж.

Зокрема, встановлено, що у березні 2024 року обвинувачені продали два автомобілі марки «KIA Sorento» за 219 100 гривень та 5500 доларів США (еквівалент 225 663 гривень) відповідно, а також п’ять інших автомобілів («Opel Vivaro», «Volkswagen Passat», «Toyota RAV 4», «Mercedes-Benz ML 400») на загальну суму 890 981,75 гривень. Усі транспортні засоби були задекларовані як гуманітарна допомога та, відповідно до законодавства України, не підлягали продажу.

Покарання

Грабнер Олег Сергійович визнав свою провину у повному обсязі та уклав угоду про визнання винуватості. Суд кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 201-2 КК України (продаж гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчинений організованою групою у значному розмірі під час воєнного стану). З урахуванням щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину та інших пом’якшувальних обставин, суд застосував ст. 69 КК України та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 204 000 гривень, конфіскації майна (окрім житла) та позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, благодійних фондах і громадських організаціях на 2 роки.

Крім того, обвинувачений зобов’язався протягом 15 календарних днів перерахувати 100 000 гривень на підтримку Збройних Сил України.

У Житомирі засудили чоловіка, який ошукав майже 90 людей, збираючи у Facebook гроші на лікування військовослужбовця

04 вересня 2025 року Корольовський районний суд м. Житомира виніс вирок у справі № 296/7336/24 стосовно жителя Житомирщини Дмитра Скидана. Чоловіка визнали винним у масштабному шахрайстві та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

Слідство встановило, що у березні-травні 2024 року Скидан створив у Facebook 7 фейкових акаунтів та розміщував оголошення про збір коштів на лікування та протезування пораненого військовослужбовця. Насправді жодних зборів не існувало. Від шахрайських дій постраждали майже 90 громадян, які перераховували гроші на банківські картки обвинуваченого.

Отримані кошти Скидан витрачав на власні потреби, зокрема на азартні ігри в онлайн-казино. Загалом він «відмив» щонайменше 50 тисяч гривень, намагаючись замаскувати незаконне походження грошей.

У суді обвинувачений визнав вину, розкаявся та погодився співпрацювати зі слідством.

Суд кваліфікував його дії за ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно) та ч. 1 ст. 209 КК України (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом).

Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Водночас, на підставі ст. 75 КК України, Скидана звільнили від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки.

Згідно з вироком, чоловік має виконувати пробаційну програму «Зміна прокримінального мислення», періодично з’являтися до органу пробації та не виїжджати за межі України без погодження. Крім того, він зобов’язаний компенсувати державі витрати на проведення експертизи — 7 572 грн.

Суд також постановив конфіскувати мобільний телефон iPhone XS, який використовувався для легалізації злочинних коштів.

Суд в Одесі виніс вирок контролеру-касиру у справі про шахрайство з коштами клієнтів «Ощадбанку»

10 вересня 2025 року Приморський районний суд міста Одеси виніс вирок у кримінальній справі № 522/1420/25 за обвинуваченням Мітіогло Олександри Сергіївни, старшого контролера-касира ТВБВ № 10015/0560 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах за попередньою змовою групою осіб).

Обставини справи

Згідно з матеріалами справи, Мітіогло Олександра Сергіївна у змові з невстановленою особою у період із серпня по грудень 2022 року брала участь у шахрайській схемі, спрямованій на заволодіння коштами клієнтів АТ «Ощадбанк» шляхом обману з використанням підроблених документів. Злочинна схема передбачала наступні дії:

• Підбір клієнтів банку, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях або за межами Одеської області, які мали кошти на банківських рахунках.
• Отримання персональних даних цих осіб, зокрема анкетних даних, серії, номера, дати видачі паспорта та індивідуального податкового номера.
• Виготовлення підроблених копій паспортів громадян України та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера.
• Підбір нового номера телефону, який використовувався як «новий» фінансовий номер клієнта.
• Отримання доступу до безготівкових платіжних карток для переказу викрадених коштів.
• Складання заяви про зміну фінансового номера з внесенням завідомо неправдивих відомостей про місце проживання клієнта, номер телефону та регіональне управління банку.
• Завірення підроблених документів від імені клієнта.
• Подання заяви та підроблених документів до регіонального відділення банку в Одесі без фізичної присутності клієнта.
• Формування запиту через програмний комплекс «ServiceDesk» для зміни фінансового номера, приховуючи відсутність клієнта та не проводячи його ідентифікацію.
• Отримання SMS-підтвердження про зміну фінансового номера.
• Використання нового номера для доступу до онлайн-банкінгу «Ощад 24/7», отримання банківської таємниці та переказу коштів на заздалегідь підготовлені картки.
• Розподіл викрадених коштів між зловмисниками.

Зокрема, у серпні 2022 року Мітіогло, використовуючи доступ до «ServiceDesk», подала заявку на зміну фінансового номера клієнта, що призвело до викрадення 167 504 грн. У грудні 2022 року аналогічним чином було викрадено 102 750 грн з рахунків іншого клієнта. Загалом дії обвинуваченої спричинили значні збитки клієнтам банку.

Вирок суду

Обвинувачена повністю визнала свою провину та щиро покаялася. Суд, враховуючи її каяття як пом’якшувальну обставину, визнав Мітіогло винною за ч. 3 ст. 362 КК України. Їй призначено покарання у вигляді 3 років і 2 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням операційно-касових обов’язків у банківських установах, на строк 1 рік і 1 місяць.

На підставі ст. 75 КК України суд звільнив Мітіогло від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Мільйон за 13 днів. Суд стягнув з київської фабрики «Роза» штраф за затримку з постачання армії натільної білизни

Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/6808/25, задовольнивши позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ДП «ДОТ») до Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика "Роза"» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 174 000,24 грн. Про це повідомляється у рішенні суду від 5 вересня 2025 року.

Позовні вимоги ДП «ДОТ» були обґрунтовані порушенням строків поставки трикотажної білизни за державним контрактом №297/07-24-РМ від 5 липня 2024 року. Згідно з договором, фабрика «Роза» мала поставити 80 947 комплектів демісезонної натільної білизни до 31 жовтня 2024 року, однак поставка відбулася лише 14 листопада 2024 року, що призвело до прострочення на 13 календарних днів.

У рішенні суду зазначається, що договір передбачав пеню у розмірі 0,3% від вартості товару за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 7% від вартості товару у разі порушення строків поставки більш ніж на 30 днів. Загальна сума штрафних санкцій, розрахована позивачем, склала 1 174 000,24 грн.

Фабрика «Роза» у відзиві на позов просила зменшити суму штрафу на 90% (до 117 400 грн), аргументуючи це складною економічною ситуацією, воєнним станом, перебоями у виробничих процесах через повітряні тривоги та необхідністю забезпечення робочих місць. Проте суд відхилив клопотання, зазначивши, що відповідач не надав достатніх доказів скрутного фінансового стану чи інших виняткових обставин, які б виправдовували зменшення штрафу.

Крім того, суд стягнув з ПрАТ «Трикотажна фабрика "Роза"» на користь ДП «ДОТ» 14 088 грн судового збору. 

ДП «Державний оператор тилу» є державною агенцією, відповідальною за забезпечення тилових потреб Збройних сил України. Трикотажна фабрика «Роза», розташована в Києві, є одним із провідних виробників трикотажної продукції в Україні з понад 100-річною історією.