Поліпшення для пошуку Гугл

Поліпшення 2

пʼятниця, серпня 22, 2025

Суд зобов’язав РФ відшкодувати понад 210 млн грн збитків ПрАТ «Райз-Максимко»

06 серпня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі №910/638/20 (910/4798/24), яким задовольнив позов Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури РФ. Суд постановив стягнути з відповідача 210 553 078,62 грн майнової шкоди, завданої внаслідок захоплення майна компанії на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Про це пише Темна сторона з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129390458).

Передумови справи

Позов ПрАТ «Райз-Максимко» стосувався відшкодування збитків, спричинених захопленням цілісного майнового комплексу — зерноскладу, розташованого в селі Зелений Гай, Токмацький район, Запорізька область. Згідно з матеріалами справи, 26 лютого 2022 року збройні формування, які представилися військовослужбовцями РФ, увійшли в село, а 30 березня 2022 року захопили майновий комплекс компанії.

Розмір збитків підтверджений висновком судово-економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 4 грудня 2023 року, складеним у межах кримінального провадження №12023230000000700. Експертиза встановила нестачу необоротних активів і товарно-матеріальних цінностей на суму 210 553 078,62 грн. Позивач також надав низку документів, зокрема інвентаризаційні описи, акти та довідки, які підтверджують факт і розмір завданих збитків.

Судовий процес

Справа розглядалася Господарським судом міста Києва з травня 2024 року. Через розірвання дипломатичних відносин між Україною та РФ, а також неможливість передачі судових документів російській стороні, суд повідомляв відповідача через офіційний веб-сайт судової влади України та зобов’язав позивача надіслати переклад ухвали на електронну пошту Генеральної прокуратури РФ. Відповідач не подав відзиву, тож суд розглядав справу за наявними матеріалами відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Суд послався на норми Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів, а також міжнародне законодавство, зокрема Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 року, яка засуджує військову агресію РФ проти України. Крім того, суд врахував правову позицію Верховного Суду України, яка дозволяє ігнорувати судовий імунітет РФ у справах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок збройної агресії.

Рішення суду

Суд стягнув з Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури РФ на користь ПрАТ «Райз-Максимко» 210 553 078,62 грн майнової шкоди та 1 059 800 грн судового збору на користь Державного бюджету України.

Довідка

«Райз-Максимко» — структурний підрозділ найбільшого агрохолдингу України UkrLandFarming, який спеціалізується на вирощуванні зернових та розведенні великої рогатої худоби. За інформацією Юконтрол, стосовно ПрАТ «Райз-Максимко» порушено справу про банкрутство. Бенефіціарним власником компанії є громадянин США П'яцца Ніколас Ентоні, а раніше був уркаїнський бізнесмен Бахматюк Олег Романович.

середа, серпня 13, 2025

Хто така Шевцова Альона Володимирівна

В рамках кримінального провадження № 72023000500000071 від 14.09.2023 Шевцова Альона Володимирівна була підозрюваною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей», ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» (джерело: «Повідомлення про здійснення спеціального розслідування» від 15.03.2025 за посиланням: https://esbu.gov.ua/news/povidomlennia-pro-zdiisnennia-spetsialnoho-rozsliduvannia).

Станом на липень 2025 року Шевцова має статус обвинуваченої у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023 (джерело: «БЕБ скерувало до суду справу про міскодинг на 5 млрд грн: перед судом постануть співвласниця Ibox банку Альона Шевцова та її пособниці» від 02.07.2025, посилання: https://esbu.gov.ua/news/beb-skeruvalo-do-sudu-spravu-pro-miskodynh-na-5-mlrd-hrn-pered-sudom-postanut-spivvlasnytsia-ibox-banku-alona-shevtsova-ta-ii-posobnytsi).

Спільниками Шевцової є Циганок Ірина Анатоліївна та Нестеровська Зоя Вадимівна, які також мають статус обвинувачених у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023. Їх обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (джерело: «Повідомлення про здійснення спеціального розслідування» від 15.03.2025 за посиланням: https://esbu.gov.ua/news/povidomlennia-pro-zdiisnennia-spetsialnoho-rozsliduvannia).

Шевцова Альона Володимирівна, Циганок Ірини Анатоліївни та Нестеровська Зоя Вадимівна 04.08.2023 були оголошені в розшук, а 11.08.2023 - в міжнародний розшук (джерело: ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 13.03.2025 у справі № 463/10140/23 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, посилання https://reyestr.court.gov.ua/Review/125918777, додаток 3; БД «Особи, які переховуються від органів влади» https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=3023272633934617).

Шевцова є співвласницею АТ «АЙБОКС БАНК» (iBox Bank, код ЄДРПОУ: 21570492) та була головою Наглядової ради банку (джерело: «Відомості про остаточних ключових учасників у структурі власності банку станом на 31 січня 2023 року», https://bank.gov.ua/files/Shareholders/322302/322302_20230131.pdf).

07.03.2023 Правління Національного банку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії в АТ «АЙБОКС БАНК» та його ліквідацію. Відповідне рішення ухвалене згідно зі статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у зв’язку із систематичним порушення Банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (джерело: «Національний банк ухвалив рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ «АЙБОКС БАНК»» від 07.03.2025 за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-uhvaliv-rishennya-vidklikati-bankivsku-litsenziyu-ta-likviduvati-at-ayboks-bank).

Шевцова є співвласницею фінансової компанії ТОВ «ФК ЛЕО» (платіжна система LEO, код ЄДРПОУ: 39010283) та була її керівником (джерело: ОпенДатабот, посилання: https://opendatabot.ua/c/39010283). ТОВ «ФК ЛЕО» належить міжнародна платіжна система LEO.

06.03.2023 Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Нацбанку від № 21/382-рк прийняв рішення про накладення на ТОВ «ФК ЛЕО» штрафу у розмірі 73 556 600,00 грн за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361-IХ) у частині невиконання установою обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надає можливість запобігати використанню послуг та продуктів установи для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою (джерело: «Національний банк у березні застосував до трьох банків та одинадцяти небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства» від 05.04.2023, посилання: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-u-berezni-zastosuvav-do-troh-bankiv-ta-odinadtsyati-nebankivskih-finansovih-ustanov-zahodi-vplivu-za-porushennya-u-sferi-finmonitoringu-ta-valyutnogo-zakonodavstva).

10.03.2023 Указом Президента України № 145/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з яким до ТОВ «ФК ЛЕО» на 5 років застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) (джерело: Додаток 2 до рішення РНБО від 10.03.2025, посилання: https://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/01/17/81/18a1d6489ce99315ae0d23fb7600d726_1678481925.pdf).

20.03.2023 Національний банк України скасував реєстрацію міжнародної платіжної системи LEO та виключив інформацію про цю платіжну систему з Реєстру платіжної інфраструктури. Таке рішення ухвалене у зв’язку із застосуванням персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ «ФК ЛЕО», що є оператором цієї платіжної системи (джерело: «Національний банк скасував реєстрацію міжнародної платіжної системи LEO (доповнено)» від 23.03.2023, посилання: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-skasuvav-reyestratsiyu-mijnarodnoyi-platijnoyi-sistemi-leo).

12.04.2025 Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 231/2025, який увів у дію рішення РНБО, яким застосовано до Шевцової персональні санкції (джерело: «Альона Шевцова, по якій БЕБ проводило спецрозслідування, внесена рішенням РНБО в санкційні списки» від 12.04.2025, посилання: https://esbu.gov.ua/news/alona-shevtsova-po-iakii-beb-provodylo-spetsrozsliduvannia-vnesena-rishenniam-rnbo-v-sanktsiini-spysky).

До Шевцової застосовано безстроково обмежувальний захід у формі: 1) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; а також на 10 років запроваджено:
2) блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
3) обмеження торговельних операцій (повне припинення);
4) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
5) запобігання виведенню капіталів за межі України;
6) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
7) припинення дії або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, припинення дії чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
8) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
9) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
10) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
11) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);
12) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
14) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
15) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;
16) заборона на набуття у власність земельних ділянок;
17) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов'язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь санкційної особи та осіб, що діють від її імені).
(джерело: Додаток до рішення РНБО від 12.04.2025, посилання: https://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/01/37/21/04ea4cd276584db96008088e9d5283f1_1744446407.pdf).

Таким чином, Шевцова:
1) є обвинуваченою у тяжких кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 209 та ч. 2 ст. 203-2 КК України;
2) з 11.08.2023 перебуває у міжнародному розшуку;
3) є підсанкційною особою – щодо неї застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), що включають блокування активів, обмеження фінансових операцій та інші обмежувальні заходи;
4) є співвласницею та колишнім керівником юридичних осіб (АТ «АЙБОКС Банк», ТОВ «ФК ЛЕО» (платіжна система LEO) щодо яких Національним банком України та Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення про відкликання ліцензій, ліквідацію та застосування санкцій у зв’язку з порушеннями законодавства у сфері фінансового моніторингу та легалізації (відмивання) доходів.

Суд оштрафували китайця з Aliexpress за те, що відправив телефон в Київ на неіснуючу вулицю Кінцева

08 серпня 2025 року Солом’янський районний суд міста Києва виніс постанову у справі №760/6395/25 щодо порушення митних правил відправником міжнародного поштового відправлення (МПВ) гр. Лі Цінь (Li Qin). Суд визнав його винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та наклав штраф у розмірі 1551,43 грн (50% від вартості товару) з конфіскацією мобільного телефону POCO C65 8/256Gb вартістю 3102,86 грн.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129414023).

Порушення полягало у поданні неправдивих відомостей про одержувача МПВ № RK314013775LV, зокрема фіктивної адреси (вул. Кінцева, 17, м. Київ), яка, за даними Департаменту містобудування та архітектури КМДА, не існує в реєстрі адрес міста. Товар, який переміщувався через пункт пропуску «Дякове – Халмеу» Закарпатської митниці 19 листопада 2024 року, був виявлений під час митного огляду 30 листопада 2024 року. 

Суть порушення
Головна мета — ввезти комерційну партію товару без сплати митних платежів. Суть схеми полягає у використанні фіктивних даних про одержувачів для переміщення товарів через митний кордон України, що дозволяє уникнути належного митного контролю та потенційно сплати митних платежів, оскільки вигадані імена та неіснуючі адреси робить неможливим встановлення реального власника товару. Така схема є типовим прикладом приховування від митного контролю шляхом маніпуляції документами, що підпадає під адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України.

вівторок, серпня 12, 2025

Через невміння адвокатом користуватися "Електронним судом", Верховний Суд повернув позов Боголюбова до Президента

07 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс ухвалу у справі № 990/370/25, якою повернув позовну заяву, подану адвокатом Суховим Юрієм Миколайовичем від імені позивача Боголюбова Геннадія Борисовича. Причиною повернення стало порушення процедури подання документів через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС), зокрема підсистему «Електронний суд».

ілюстративне зображення

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129390458).

Згідно з ухвалою, адвокат Юрій Сухов подав позовну заяву до Президента України Зеленського Володимира Олександровича з вимогою визнати протиправним та скасувати Указ Президента від 12 лютого 2025 року № 81/2025 в частині, що стосується застосування санкцій до Геннадія Боголюбова, а також стягнути 400 000 гривень моральної шкоди. Однак заява не була сформована належним чином у підсистемі «Електронний суд», а лише додана як додаток до супровідного листа, що суперечить пункту 26 Положення про порядок функціонування ЄСІТС та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету.

Верховний Суд зазначив, що процесуальне законодавство вимагає від адвокатів обов’язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС та подання документів в електронній формі виключно через цю систему з використанням електронного підпису. Неправильне оформлення позовної заяви призвело до її повернення без розгляду, оскільки вона вважається не підписаною відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Це не перший випадок, коли адвокат Юрій Сухов допускає процесуальні порушення, що викликає занепокоєння щодо його професійної компетентності. Позивач має право повторно звернутися до суду, виправивши недоліки, однак такі інциденти можуть затримувати розгляд справи та ускладнювати захист прав клієнта.

понеділок, серпня 11, 2025

Громадянина, який повернувся в Україну, оштрафували за незаконний виїзд

07 серпня 2025 року Берегівський районний суд Закарпатської області виніс постанову щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України за незаконне перетинання державного кордону. Про це повідомляється у постанові суду у справі № 297/2565/25.


Із матеріалів справи стало відомо, що 28 липня 2025 року о 19:05 у міжнародному пункті пропуску "Лужанка" під час перевірки документів на в'їзд в Україну прикордонники виявили особу, яка офіційно не виїжджала з України. В ході співбесіди було встановлено, що особа 4 березня 2025 року перетнула державний кордон поза встановленими пунктами пропуску.

Правопорушник визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).  Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, витяг з бази даних "Ризик-перетин" та пояснення правопорушника, визнав його винним у незаконному перетинанні державного кордону України.

На підставі цього суддя наклав на правопорушника штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.  

Програміста з Дніпра, який збирався до Румунії, затримали за 15 км до кордону

01 серпня 2025 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області виніс постанову у справі програміста-розробника компанії «Нова Діджитал» Даниїла Гулевського з міста Дніпро, якого звинуватили у спробі незаконного перетину державного кордону України разом із двома друзями. Інцидент стався 3 травня 2025 року поблизу Верховинської ОТГ, за 15 км від лінії кордону з Румунією.


Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129299449).

Згідно з матеріалами справи, Даниїл Гулевський разом із двома іншими особами був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби. Прикордонники стверджували, що група мала намір незаконно перетнути кордон у напрямку від села Голови (Україна) до села Борша (Румунія). У протоколі зазначено, що Гулевський планував виїхати до Румунії з метою працевлаштування.

Адвокат Даниїла Гулевського, Джамал Стаценко, подав клопотання про закриття справи, стверджуючи, що його підзахисний перебував у Верховинському районі з туристичною метою. За словами захисника, Даниїл із друзями зупинилися в готелі «Гірська роса» у селі Верхній Ясенів, що підтверджується бронюванням через Booking.com. 3 травня вони намагалися дістатися до залізничної станції у Ворохті, щоб повернутися до Києва, але через відсутність автобуса чекали попутний транспорт. Адвокат наголосив, що затримання було безпідставним, а «відеозізнання» Гулевського записане під психологічним тиском, зокрема погрозами відправлення до ТЦК для підписання контракту.

Попри аргументи захисту, суд визнав Даниїла Гулевського винним за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йому призначено штраф у розмірі 8 500 гривень та судовий збір у розмірі 605,60 гривень. Суд не знайшов підстав для закриття справи, посилаючись на протоколи, письмові пояснення та відеозапис, де Гулевський та його супутники підтвердили намір незаконно перетнути кордон. Докази туристичної мети поїздки, такі як бронювання готелю та квиток на потяг, суд визнав недостатніми для спростування звинувачень.

Голосіївський районний суд м. Києва покарав Анатолія Больбата за напад на інспекторку з паркування

04 серпня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва виніс вирок у кримінальній справі №12025100010000971 щодо Больбата Анатолія Івановича, якого обвинувачували у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України – умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків.


Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129289350).

Обставини справи
11 березня 2025 року близько 13:52 на вул. Антоновича, 125 у Києві головний спеціаліст-інспектор з паркування Департаменту територіального контролю КМДА, перебуваючи при виконанні службових обов’язків, складала повідомлення про адміністративне правопорушення щодо автомобіля "Mercedes-Benz E 320", власником якого є обвинувачений Больбат А.І. Обурений діями інспекторки, Больбат висловлювався нецензурною лайкою, після чого умисно завдав інспекторці удару ногою в область стегна, спричинивши легке тілесне ушкодження у вигляді синця.

Рішення суду
Обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та частково відшкодував завдану потерпілій матеріальну та моральну шкоду. Потерпіла підтримала цивільний позов про стягнення 200 000 гривень моральної шкоди, а також не заперечувала проти призначення покарання у вигляді штрафу.

Суд, враховуючи пом’якшувальні обставини (щире каяття, сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди, наявність неповнолітньої дитини у обвинуваченого), кваліфікував дії Больбата за ч. 2 ст. 350 КК України та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, застосувавши ст. 69 КК України (призначення більш м’якого покарання).

Цивільний позов потерпілої задоволено в повному обсязі – з Анатолія Больбата стягнуто 200 000 гривень моральної шкоди. Клопотання про розстрочення виплати відхилено через відсутність відповідного обґрунтованого звернення від обвинуваченого. 

Довідка
Стаття 350 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок).

1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, застосована з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує, -

карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.

2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення такої дії щодо їх близьких -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.