Адвокат Дмитро Щербина уникнув відповідальності за дискредитацію ТОВ «МГЗК»

20 березня 2025 року Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 910/8054/24 за позовом ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" (ТОВ "МГЗК") до адвоката Дмитра Щербини. Позивач вимагав визнати недостовірною інформацію, поширену адвокатом, про нібито причетність компанії до фінансування тероризму, спростувати її та відшкодувати збитки у розмірі 995 494,80 грн. Суд відмовив у позові повністю, визнавши дії адвоката правомірними в межах реалізації конституційного права на звернення до правоохоронних органів.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126180070).

Обставини справи

Конфлікт виник через лист адвоката Д. Щербини від 5 травня 2021 року, адресований Державній службі геології та надр України, Офісу Генерального прокурора та Службі безпеки України. У листі адвокат, представляючи інтереси АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", заявив, що ТОВ "МГЗК", яке перемогло в аукціоні на отримання спеціального дозволу на користування надрами Селищанської ділянки (аукціон № UA-PS-2021-02-23-000041-3), може бути причетним до фінансування тероризму. Ця інформація призвела до того, що Держгеонадра видала наказ від 4 травня 2021 року про позбавлення ТОВ "МГЗК" права на отримання дозволу, що спричинило фінансові втрати для компанії.

Позивач стверджував, що інформація, поширена адвокатом, була недостовірною, принизила ділову репутацію компанії та завдала збитків у розмірі сплачених за участь в аукціоні коштів. ТОВ "МГЗК" також наголосило, що кримінальне провадження, на яке посилався адвокат, було закрите у 2020 році через відсутність складу злочину.

Діяльність адвоката Щербини

Дмитро Щербина, діючи як адвокат АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", брав участь у правовому супроводі клієнта під час аукціону на отримання спеціального дозволу на користування надрами Селищанської ділянки. У процесі надання правової допомоги він виявив інформацію, яка, на його думку, свідчила про можливу причетність ТОВ "МГЗК" до фінансування тероризму. Відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг, адвокат направив лист до відповідних державних органів, посилаючись на своє право як суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Однак Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у рішенні від 27 липня 2022 року визнала дії Щербини неетичними та незаконними, оскільки він не мав статусу суб’єкта фінансового моніторингу щодо ТОВ "МГЗК", яке не було його клієнтом. Попри це, дисциплінарну справу проти адвоката закрили через сплив строку притягнення до відповідальності.

Рішення судів

Господарський суд міста Києва, розглянувши справу, дійшов висновку, що дії адвоката Щербини були реалізацією його конституційного права на звернення, передбаченого статтею 40 Конституції України. Суд послався на рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року, яке зазначає, що звернення до правоохоронних органів не може вважатися поширенням недостовірної інформації, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію. Лист адвоката мав на меті ініціювати перевірку компетентними органами, а не завдати шкоди позивачу.

Щодо вимоги про відшкодування збитків, суд встановив, що позивач не довів наявність усіх елементів правопорушення: протиправної поведінки, вини відповідача та причинно-наслідкового зв’язку між діями Щербини та фінансовими втратами. Суд зазначив, що рішення Держгеонадр про позбавлення ТОВ "МГЗК" права на дозвіл базувалося, зокрема, на листах СБУ, а не виключно на зверненні адвоката.

02 червня 2025 року Північний апеляційний господарський суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, а 30 липня 2025 року Касаційний господарський суд повернув касаційну скаргу ТОВ "МГЗК".

Працівника ТЦК оштрафовано на 17 000 грн за незаконне затримання громадянина в Одеській області

31 липня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області виніс постанову у справі № 509/4161/25 про адміністративне правопорушення, вчинене військовослужбовцем Збройних сил України. Солдата, який входив до групи оповіщення населення про мобілізаційні заходи, визнано винним у перевищенні повноважень під час виконання службових обов’язків.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129217875).

https://t.me/padla_tck/13661

За матеріалами справи, 22 травня 2025 року приблизно о 13:45 біля житлового комплексу «Сьоме небо» в Одеській області військовослужбовець здійснив затримання громадянина, який має статус «підлягає призову на військову службу», із застосуванням фізичного впливу. Інцидент стався під час спроби доставити громадянин до ТЦК та СП для уточнення облікових даних та проходження ВЛК для визначення придатності до проходження військової служби. При затриманні працівники Національної поліції були відсутні, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 року №560, яка регулює порядок призову громадян на військову службу під час мобілізації.

Під час судового розгляду обвинувачений не визнав своєї вини, пояснивши, що діяв з метою запобігання бійці, оскільки громадянин поводився агресивно. Він також зазначив, що відеореєстратор не був увімкнений через розряджену батарею. Натомість в матеріалах справи був відеозапис з Telegram-каналу «Будни ухилянта», де свідки подій засняли затримання громадянина.

Суд визнав військовослужбовця винним за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та наклав на нього штраф у розмірі 17 000 гривень.

Суд покарав командира штрафом за відпустку бійця без оформлення документів

28 липня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра виніс постанову у справі № 202/6506/25 щодо адміністративного правопорушення, скоєного капітаном , командиром артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини .

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129117848).

17 червня 2025 року капітан, перебуваючи в місці тимчасового розташування підрозділу, дозволив солдату піти у триденну відпустку з виїздом за межі району без оформлення необхідних документів, зокрема рапорту, наказу та посвідчення про відрядження. Такі дії кваліфіковано як перевищення службових повноважень за ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), вчинене в умовах особливого періоду.

Під час судового розгляду капітан повністю визнав свою провину. Суд наклав на капітана штраф у розмірі 17 000 грн на користь держави.  

В Ужгороді представника ТЦК оштрафували на 17 000 грн за "бусифікацію"

10 липня 2025 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області виніс постанову у справі №308/9201/25, визнавши військовослужбовця винним у перевищенні службових повноважень. Відповідно до рішення суду, старшого солдата, який проходив службу у складі групи оповіщення, оштрафовано на 17 000 гривень за примусове затримання громадянина.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128778331).

Інцидент стався 11 червня 2025 року близько 18:00 на вул. Корольова в Ужгороді. Під час виконання заходів оповіщення військовозобов’язаних група у складі трьох військовослужбовців зупинила громадянина України. Йому було повідомлено про необхідність прослідувати до автомобіля для уточнення військово-облікових даних, оскільки він нібито перебував у розшуку. Громадянин відмовився виконувати вимогу, після чого військовослужбовці, діючи всупереч Постанові Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, примусово затримали його, застосувавши фізичну силу, та посадили в автомобіль марки «Фольксваген». Ці дії суд визнав порушенням конституційних прав громадянина на гідність та недоторканність.

У судовому засіданні військовослужбовець визнав свою вину, зазначивши, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, та попросив врахувати його сімейні обставини, зокрема вагітність дружини. 

Суд, встановив, що дії військовослужбовця були умисними та виходили за межі наданих йому повноважень в умовах особливого періоду. Відповідно до законодавства, адміністративне затримання та доставлення до ТЦК можуть здійснювати лише органи поліції.

Суд наклав на порушника штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).

Скандал в УДО: майор під дією наркотиків та алкоголю проводив інструктаж

3 липня 2025 року Печерський районний суд міста Києва виніс постанову у справі № 757/29094/25-п щодо притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця Управління державної охорони (УДО) України. Згідно з рішенням суду, майор Байбак Юрій Васильович, який обіймав посаду головного фахівця 4 відділу Служби виїзної охорони, вчинив серйозне порушення військової дисципліни.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128751172).

Деталі інциденту

5 травня 2025 року о 09:30 за адресою м. Київ, вул. Богомольця, 8, під час інструктажу перед виїздом у відрядження до Республіки Польща з метою забезпечення безпеки особи, щодо якої здійснюється державна охорона, майор перебував у стані алкогольного (0,24 проміле) та наркотичного (канабіноїди-марихуана) сп’яніння. Це підтверджено висновком медичного огляду від 11 травня 2025 року. Внаслідок цього порушення майора було усунуто від виконання наказу УДО України від 29 квітня 2025 року № 348/дск.

Рішення суду

Суд визнав військовослужбовця винним за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду). На нього накладено штраф у розмірі 17 000 гривень. Суд врахував щире каяття правопорушника як пом’якшувальну обставину, однак наголосив на серйозності порушення, яке сталося в умовах воєнного стану. 

Наслідки та реакція

Цей інцидент викликає занепокоєння, адже Управління державної охорони відповідає за безпеку вищих посадових осіб держави. Порушення дисципліни високопоставленим офіцером під час виконання службових обов’язків ставить під сумнів ефективність внутрішнього контролю в УДО. Наразі невідомо, чи будуть застосовані додаткові дисциплінарні заходи до майора, однак справа підкреслює важливість дотримання високих стандартів професіоналізму в умовах воєнного стану.

Давні проблеми з алкоголем

1) 19 серпня 2023 року о 16:50 Юрій Байбак керував автомобілем Mitsubishi по вулиці Бальзака в місті Києві з ознаками алкогольного сп’яніння — хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку він відмовився.

У Деснянському районному суді м. Києва Байбак вини не визнав та пояснив, що перебував у власному автомобілі, який був припаркований, двигун не працював, а сам він не здійснював керування.

Справу № 754/12015/23 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя Лісовська О.В. закрила у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (постанова: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113446930).

2) 20 грудня 2019 року о 05:30 у місті Києві на вул. Борщагівській, 173/187, Юрій Байбак керував автомобілем із явними ознаками алкогольного сп’яніння: характерний запах з порожнини рота, нестійка хода, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку він відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Криворот О.О. визнав Байбака винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас провадження у справі №760/311/20 було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності(постанова: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88397050).

3) 4 червня 2013 року о 01:05 на вул. Будищанській у м. Києві Юрій Байбак керував автомобілем із ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду він також відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В. у справі№754/10722/13-п визнала Байбака винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначила йому штраф у розмірі 2550 грн. (постанова: https://reyestr.court.gov.ua/Review/45001947).

Також Байбак є учасником численних ДТП (справ: № 756/3338/24, № 754/19048/21, № 757/4372/19-п, № 754/1806/14).

Солдата оштрафували на 17 000 грн за зберігання чотирьох патронів

3 червня 2025 року Чернігівський районний суд Чернігівської області виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності солдата за порушення правил поводження з боєприпасами. Відповідно до рішення суду, військовослужбовець отримав штраф у розмірі 17 000 гривень за незаконне зберігання чотирьох набоїв калібру 7,62 мм.

Про це пише "Таємна сторона" з посиланням на справу №748/1236/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128078767). 

Інцидент стався 10 березня 2025 року на блокпосту при в’їзді до Чернігова. Під час перевірки особистих речей солдата службова собака Державної прикордонної служби виявила набої. Суд встановив, що військовослужбовець порушив вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі боєприпасів, що діють в умовах особливого періоду.

Солдат визнав свою провину та просив суд призначити мінімальне стягнення. Суд, врахувавши обставини справи та відсутність пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин, наклав штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Військовослужбовець звільнений від сплати судового збору.

Довідка: 

Відповідно до частини 2 статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї (17 000 грн) до двох (34 000 грн) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Господарський суд Києва залишив позов AKM GROUP - CZ без руху через недоліки

28 липня 2025 року Господарський суд міста Києва залишив без руху позовну заяву чеської компанії AKM GROUP - CZ, a.s. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест". про захист ділової репутації. Інтереси позивача представляє адвокат Мішук Наталія Сергіївна.  

Про це пише "Таємна сторона" з посиланням на справу № 910/9007/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129149674). 

https://www.akmg.cz/products

Позивач вимагає зобов’язати відповідача розмістити на сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» спростування інформації, опублікованої у статті «Партнери держзрадників, жуліки та прокладки без власного сайту - хто зірвав постачання зброї Україні». Компанія також просила забезпечити вільний доступ до цього спростування протягом двох років. AKM GROUP - CZ стверджує, що поширена інформація завдала шкоди її немайновим правам.

Суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, зокрема через відсутність обґрунтувань порушення прав позивача саме ТОВ "Інтернет Інвест" та доказів такого порушення. Відповідно до статті 174 Кодексу, суд залишив заяву без руху та зобов’язав позивача усунути недоліки протягом п’яти днів з моменту отримання ухвали.

У разі неусунення недоліків позов вважатиметься неподаним і буде повернутий позивачу. Ухвала суду набрала законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.

Коментар юриста: "Перш ніж звертатися до суду з позовом про захист ділової репутації, позивач мав з’ясувати, хто є власником веб-сайту, на якому оприлюднено спірну інформацію. На мою думку, ТОВ "Інтернет Інвест" є неналежним відповідачем, оскільки виконує лише функції реєстратора доменних імен і не має стосунку до змісту опублікованих матеріалів.

Крім того, позивач посилається на публікацію, яка була передрукована порталом «АНТИКОР» з веб-сайту "Цензор.НЕТ". У такому випадку позивач мав би встановити першоджерело публікації та притягнути до відповідальності не тільки власника сайту, де вона вперше з’явилася, але й автора матеріалу — як співвідповідача.

Отже, замість подання позову до технічного адміністратора доменного імені, варто було встановити фактичного розповсюджувача недостовірної інформації та звернутися з вимогами саме до нього. 

Думаю, що позивачу варто було звернутися до адвоката, який має досвід з ведення справ щодо розповсюдження інформації в мережі Інтернет".