Апеляційний суд відхилив скаргу Лероса до Верховної Ради щодо захисту його ділової репутації

Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу народного депутата Гео Лероса, який намагався зобов’язати Верховну Раду України опублікувати спростування в газеті «Голос України» та оголосити на пленарному засіданні рішення Верховного Суду про незаконність його відсторонення. 

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129071782).

Позов Лероса стосувався рішення парламенту від 23 лютого 2023 року, яким його було позбавлено права участі в одному пленарному засіданні за нібито порушення депутатської етики. У листопаді 2023 року Велика Палата Верховного Суду визнала це рішення незаконним. Водночас Лерос вважав, що публікація у газеті «Голос України» про його відсторонення без подальшого спростування негативно вплинула на його ділову репутацію.

Однак суд першої інстанції, а згодом і апеляційний суд дійшли висновку, що позивач не довів ані факту настання шкоди його репутації, ані причинно-наслідкового зв’язку між публікацією та такою шкодою. Крім того, суди визнали обраний спосіб захисту — вимогу щодо повторного публічного інформування — неефективним у межах цивільного позову.

Майор проігнорував 18 випадків п'янства в батальйоні і отримав штраф 17 000 грн

13 травня 2025 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області виніс постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності майора Збройних Сил України Романенка Віктора Михайловича, заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини. Його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умисне невиконання службових обов’язків в умовах воєнного стану.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127313107).

Деталі справи

Майор, який обіймав посаду з листопада 2023 року, був відповідальним за оформлення матеріалів щодо адміністративних правопорушень, зокрема пов’язаних із появою військовослужбовців у стані алкогольного сп’яніння під час виконання службових обов’язків. Протягом періоду з лютого 2024 року по березень 2025 року командування військової частини неодноразово повідомляло його про виявлення таких порушень серед підлеглих. Загалом було зафіксовано 18 випадків, коли військовослужбовці виконували обов’язки у нетверезому стані, з рівнем алкоголю в крові від 0,6 до 3,22 проміле.

Згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та Інструкції Міністерства оборони, майор мав оформити протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і передати справи до суду. Однак він систематично не виконував ці обов’язки, що дозволило порушникам уникнути відповідальності.

Рішення суду

Суд встановив, що дії майора є триваючими адміністративними правопорушеннями, оскільки полягають у бездіяльності. Враховуючи повне визнання вини, відсутність обтяжуючих обставин та характер правопорушення, суд наклав на нього штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Крім того, з нього стягнуто судовий збір у сумі 605,60 гривень.

Штраф має бути сплачений протягом 15 днів з моменту вручення постанови. У разі несплати його буде стягнено примусово у подвійному розмірі. Постанова набула законної сили, оскільки правопорушник її не оскаржував. 

Значення рішення

За кожний випадок вживання військовим під час війни алкоголю передбачений штраф в розмірі  17 000 грн. Таки чином, майор на 18 справах, які він не передав до суду, зекономив військовим 306 000 грн.

15 років ув’язнення: у Києві засудили матір, яка за 100 доларів дала чоловіку залатувати 5-ти річну доньку

11 липня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва виніс вирок у резонансній кримінальній справі, засудивши матір та її спільника до тривалих термінів ув'язнення за сексуальне насильство та експлуатацію малолітньої дитини, а також за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на вирок, розміщений в  Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128787631).

Згідно з матеріалами справи, починаючи з 2019 року з метою покращення свого матеріального становища, почала розповсюджувати порнографічні матеріали через інтернет. Згодом вона почала створювати та поширювати дитячу порнографію за участі власної 5-ти річної доньки, примушуючи дитину позувати у відвертих сексуальних позах. Вона також на камеру ґвалтувала малолітню доньку і продавала відео в інтернеті.

Крім того, суд встановив, що 26 листопада 2020 року за 100 доларів США вона в своїй квартирі передала доньку чоловіку, з яким познайомилася в Інтернеті. Він вчинив дії сексуального характеру щодо дитини, а вона допомогла зґвалтувати дитину.

Йому інкримінували отримання дитини з метою сексуальної експлуатації, вчинення дій сексуального характеру щодо малолітньої особи, а також розповсюдження та зберігання дитячої порнографії. Під час обшуків за місцем його проживання було вилучено ноутбук та мобільні телефони, що містили велику кількість файлів з дитячою порнографією.

Жінку та чоловіка засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна, окрім житла

Суд також частково задовольнив цивільний позов в інтересах потерпілої дитини, стягнувши з кожного з обвинувачених по 300 000 гривень на відшкодування моральної шкоди. Інформацію щодо засуджених буде включено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканості малолітньої особи.

Батька-ґвалтівника засуджено до довічного ув'язнення: нові факти у справі

21 липня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області виніс вирок у резонансній справі щодо батька, який систематично ґвалтував двох своїх доньок. Чоловіка засуджено до найвищої міри покарання — довічного позбавлення волі. 

https://t.me/prokuratura_kharkiv/24086

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128982828).

Згідно з текстом вироку, засуджений є уродженцем міста Макіївка Донецької області. На момент злочинів він був удівцем, не працював та мав шістьох неповнолітніх дітей.

Суд встановив, що громадянин З. раніше був неодноразово судимий. У 2005 році його засудили за грабіж до 4 років позбавлення волі умовно, а у 2011 році — до 7 років реального ув'язнення за нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Він звільнився у лютому 2016 року, відбувши повний термін покарання. На момент скоєння нових злочинів його попередні судимості були погашені згідно із законом.

Суд визнав доведеними сім епізодів зґвалтувань двох доньок, яким на початку вчинення злочину було 9 і 13 років. Зґвалтування відбувалися з березня 2022 року по вересень 2024 року. Гвалтівник використовував фізичну силу, погрози та психологічний тиск, щоб примусити дітей до мовчання.

Злочини розкрилися після того, як старша донька наважилася розповісти про знущання своїй матері. 11 жовтня 2024 року жінка викликала поліцію через агресивну поведінку п'яного чоловіка і повідомила їм про зґвалтування доньок. Менше ніж через місяць після цього жінка померла.

На судовому засіданні обвинувачений своєї вини не визнав. Пояснив, що доньки навмисно його оговорюють, оскільки на це їх підбурила померла дружина, яка хотіла помститися із-за сварки між ними. Однак, на основі свідчень потерпілих, даних експертиз та інших доказів, колегія суддів визнала його винним у повному обсязі пред'явленого обвинувачення.

За сукупністю злочинів громадянина З. призначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Крім того, інформація про нього буде внесена до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Нецензурна лайка – найпоширеніше дрібне хуліганство в Києві

Після підписання президентом Зеленським закону №12414, який обмежив незалежність НАБУ та САП, у різних містах України спалахнули протести, що отримали назву «картонні» або «революція на картоні». Учасники акцій використовували картонні плакати, на яких висловлювали вимоги до влади, зокрема щодо відновлення незалежності антикорупційних органів. Деякі плакати містили нецензурну лексику, що спричинило суспільну дискусію та звинувачення молоді у використанні лайки в громадських місцях. У цій публікації ми аналізуємо, наскільки часто використання нецензурної лексики стає підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, а також розглядаємо статистику дрібного хуліганства в Києві за липень 2025 року.

Дрібне хуліганство: що це?

Згідно зі статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дрібне хуліганство включає:

- Нецензурну лайку в громадських місцях;

- Образливе чіпляння до громадян;

- Інші дії, що порушують громадський порядок і спокій.

Ці правопорушення тягнуть за собою штрафи, адміністративний арешт, громадські роботи або попередження.

Аналіз правопорушень у Києві

За даними районних судів Києва, у липні 2025 року було винесено понад 4 тисячі постанов щодо адміністративних правопорушень, з яких 146 стосувалися дрібного хуліганства. Основні категорії правопорушень розподілилися так:

1. Нецензурна лайка в громадських місцях (50% випадків)

Ця категорія охоплює лайку на вулицях, у метро, на зупинках, у магазинах, біля дитячих майданчиків, у відділеннях поліції тощо. Образи були спрямовані на перехожих, сусідів, працівників поліції чи військовослужбовців.

Покарання:

- Штраф: 51 грн, 85 грн або 119 грн.

- Адміністративний арешт: У виняткових випадках (2 справи: арешт на 1 добу та на 7 діб).

- Попередження: Здебільшого для неповнолітніх.

- Закриття провадження: Через закінчення строків накладення стягнення або якщо лайка відбувалася не в громадському місці (наприклад, у власній квартирі).

2. Образливе чіпляння та погрози (30% випадків)

До цієї категорії входять нав’язливе чіпляння до громадян, погрози фізичною розправою, шарпання за одяг тощо.

Покарання:

- Штраф: 51 грн, 85 грн або 119 грн.

- Закриття провадження: За малозначністю з усним зауваженням.

3. Фізичне насильство та пошкодження майна (15% випадків)

Сюди віднесено нанесення ударів, штовхання, що не призвели до тілесних ушкоджень, а також пошкодження вікон, автомобілів, огорож чи одягу.

Покарання:

- Штраф: 51 грн, 85 грн або 119 грн.

- Попередження: Застосовувалося до неповнолітніх.

- Закриття провадження: Якщо конфлікт мав особистий характер або закінчилися строки притягнення.

4. Інші дії, що порушують громадський порядок (5% випадків)

Ця категорія включає:

- Справляння природних потреб у громадському місці;

- Стрільбу з пневматичної чи стартової зброї;

- Розпусні дії на платформі метрополітену;

- Ходіння по коліях метро, що спричинило збій у русі поїздів;

- Демонстрацію статевих органів;

- Крики.

Покарання:

- Штраф: 51 грн, 85 грн або 119 грн.

- Громадські роботи: 40 годин.

- Закриття провадження: Якщо не було доведено умислу.

Географія порушень у Києві

Лідер за кількістю порушень

-        Святошинський район посів перше місце за кількістю справ про дрібне хуліганство. Тут фіксувалися різноманітні порушення: від нецензурної лайки до пошкодження майна, фізичного насильства та навіть обливання дверей сусідів водою.

 Особливості інших районів

- Деснянський район: Значна частина справ закривалася через процесуальні причини (відсутність доказів, закінчення строків). Переважали випадки нецензурної лайки та погроз.

- Голосіївський район: Більшість покарань — штрафи за лайку, фізичне насильство та дії, як-от справляння потреби біля дитячих майданчиків.

- Дніпровський район: Усі справи завершувалися штрафами. Характерні порушення — стрільба з пневматичної зброї та пошкодження майна.

- Шевченківський район: Відзначився специфічними порушеннями, такими як розпусні дії в метро та пошкодження пам’ятних прапорців на Майдані Незалежності.

 Додаткові факти

- Алкогольне сп’яніння: Близько 30% порушників перебували в стані сп’яніння.

- Відсутність доказів: У 10% випадків суди звільняли порушників через брак доказів або - малозначність.

Заочний розгляд: 40% справ розглядалися без участі порушників.

 Висновок

«Картонна революція» стала проявом суспільного невдоволення обмеженням незалежності антикорупційних органів, але використання нецензурної лексики на протестах викликало дискусії. Аналіз дрібного хуліганства в Києві показав, що нецензурна лайка є найпоширенішим правопорушенням (50% випадків), а Святошинський і Деснянський райони лідирують за кількістю порушень. Штрафи залишаються основним видом покарання, тоді як арешт застосовується рідко.

«Корвалол» замість алкоголю: у Києві суд виправдав водія, в організмі якого виявили 0,53 проміле

06 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва закрив справу № 761/18310/25 щодо водія Toyota Camry, якого звинувачували у керуванні авто в стані алкогольного сп’яніння. Суд визнав, що позитивний результат алкотестера був спричинений прийомом ліків за призначенням лікаря, а не вживанням алкогольних напоїв.

Обставини справи

Інцидент стався 12 квітня 2025 року близько опівночі на проспекті Берестейському (колишній Перемоги) у Києві. Патрульні зупинили автомобіль Toyota Camry, за кермом якого перебував Володимир Шуршиков.

Водій погодився пройти огляд на місці за допомогою приладу «Drager». Результат показав 0,53 проміле, що у понад два з половиною рази перевищує допустиму норму (0,2 проміле). Поліцейські склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аргументи захисту та медичний аспект

У судовому засіданні Володимир Шуршиков провину не визнав. Він пояснив, що не вживав спиртного, а наявність алкоголю в організмі зумовлена прийомом лікарських засобів.

На підтвердження своїх слів водій надав суду консультаційний висновок спеціаліста. Згідно з медичними документами, чоловікові було діагностовано тяжку статтю артеріальної гіпертензії та гіпертонічний криз. Для лікування йому призначили препарат «Корвалол».

Суд взяв до уваги офіційну інструкцію препарату, де зазначено, що «Корвалол» містить близько 56% етилового спирту. Таким чином, концентрація алкоголю в диханні була прямим наслідком прийому ліків за медичними показаннями.

Чому суд став на бік водія?

Суддя Дмитро Мальцев, аналізуючи матеріали справи, дійшов наступних висновків:

1. Медична необхідність: Виявлений рівень алкоголю є наслідком лікування, а не навмисного вживання міцних напоїв.

2. Відсутність ознак сп’яніння: Поліція не зафіксувала у водія жодних клінічних ознак сп’яніння — порушення координації, мовлення чи неадекватної поведінки. У протоколі йшлося лише про цифри на приладі.

3. Відсутність вини: Оскільки алкоголь потрапив в організм із ліками для купірування гіпертонічного кризу, в діях водія відсутній склад правопорушення (умисел).

Рішення суду

Суд постановив закрити провадження щодо Шуршикова Володимира Петровича у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Водій уникнув штрафу в розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування строком на один рік.

«Я просто слухав музику»: Суд виправдав киянина, якого оштрафували за п'яне водіння у припаркованому авто

Київський апеляційний суд скасував штраф у 17 тисяч гривень та повернув водійське посвідчення Руслану Кучуку. Чоловіка звинувачували у керуванні авто в стані сп’яніння, проте захист довів: водій нікуди не їхав, а поліція не зафіксувала момент руху.

Про це стало відомо з постанови суду від 06 березня 2025 року (справа № 761/33491/24).

Суть інциденту: гучна музика та 0,97 проміле

Подія сталася пізно ввечері 23 липня 2024 року в центрі Києва, на вулиці Велика Житомирська. Патрульні звернули увагу на автомобіль Volkswagen Passat CC, з якого дуже гучно лунала музика.

Під час спілкування з водієм інспектори помітили ознаки алкогольного сп’яніння. Огляд на місці за допомогою приладу Drager показав 0,97 проміле (майже у 5 разів вище норми). На підставі цього Шевченківський районний суд у січні 2025 року визнав чоловіка винним, оштрафував на 17 000 гривень та позбавив прав на рік.

Головний аргумент: «Авто стояло на місці»

Руслан Кучук подав апеляцію, наполягаючи на тому, що він не здійснював керування транспортним засобом. За його словами, того вечора він гостював у друга, а потім просто спустився до своєї машини, щоб забрати речі та послухати музику.

Суддя апеляційного суду І. А. Мосьондз детально вивчив відеозаписи з боді-камер поліцейських. 

З’ясувалося, що:

Патрульні підійшли до автомобіля, який вже стояв на проїзній частині.

На відео не зафіксовано моменту руху авто або процесу його зупинки патрульними.

Водій одразу і неодноразово наголошував поліцейським, що він нікуди не їхав, а машина весь час була нерухомою.

Вердикт суду: Перебувати в авто — не означає керувати

Апеляційний суд наголосив: диспозиція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом. Перебування особи в стані сп’яніння в нерухомому автомобілі не є адміністративним правопорушенням.

Оскільки поліція не надала жодних доказів того, що автомобіль рухався (відео переслідування або покази свідків), суддя дійшов висновку, що провина водія не доведена «поза розумним сумнівом».

Рішення суду:

• Постанову Шевченківського районного суду скасувати.
• Провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
• Повернути водієві право керування транспортними засобами.

Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.