Поліпшення для пошуку Гугл

Поліпшення 2

четвер, березня 05, 2026

«Бронь» за $8000 та зняття з розшуку ТЦК: в Одесі адвоката Святослава Чумаченка оштрафували на понад 600 тисяч гривень за схеми для ухилянтів

02 березня 2026 року Приморський районний суд Одеси виніс вирок у резонансній справі щодо організації схем ухилення від мобілізації. Одеського адвоката Святослава Чумаченка визнано винним у хабарництві, зловживанні впливом та пособництві у фіктивному працевлаштуванні військовозобов'язаних на підприємство критичної інфраструктури.

Завдяки укладеній угоді зі слідством та викриттю спільника, адвокат уникнув тюремного ув'язнення, отримавши великий штраф.

Як працювала схема з фіктивним працевлаштуванням
Згідно з матеріалами справи № 522/901/26, навесні 2025 року директор одного з одеських ТОВ (підприємство у сфері постачання пари та гарячої води, що має статус критично важливого) вирішив підзаробити на продажі «броні» від мобілізації. Для пошуку клієнтів він залучив адвоката Святослава Чумаченка.

Такса за фіктивне працевлаштування з подальшим бронюванням становила $8 000. З цієї суми $6 000 призначалися директору підприємства, а $2 000 — адвокату за посередництво.

Крім того, першому з викритих клієнтів Чумаченко запропонував додаткову послугу: за $1 500 він обіцяв вплинути на посадовців ТЦК та СП, щоб зняти чоловіка з розшуку як особу, що ухиляється від мобілізації (що було обов'язковою умовою для подальшого працевлаштування). Гроші адвокат отримував у своєму елітному електромобілі марки ZEEKR 001, а також у власному офісі. Проте клієнт виявився свідомим і звернувся до правоохоронців.

Другий епізод і затримання на гарячому
У червні 2025 року до адвоката звернувся ще один військовозобов'язаний, який не оновив дані та боявся мобілізації. Цього разу Чумаченко оцінив свої послуги зі зняття чоловіка з розшуку ТЦК у $11 000.

14 липня 2025 року адвоката було затримано «на гарячому» у його автомобілі ZEEKR 001, припаркованому прямо навпроти будівлі Приморського районного суду м. Одеси. Він саме отримав від клієнта $10 000 та 40 000 гривень.

Угода зі слідством та вирок
Під час досудового розслідування Святослав Чумаченко повністю визнав свою провину та пішов на угоду з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Ключовою умовою угоди стало те, що адвокат зобов'язався дати викривальні свідчення проти директора підприємства критичної інфраструктури (матеріали щодо нього виділені в окреме провадження). Також пом'якшувальною обставиною стало те, що адвокат добровільно перерахував 150 000 гривень на потреби ЗСУ.

Враховуючи ці обставини, суддя Приморського райсуду затвердив угоду та призначив Святославу Чумаченку покарання у вигляді:
  • Штрафу у розмірі 603 296 гривень (що відповідає сумам незаконно отриманих доходів за курсом НБУ на момент вчинення злочинів).
  • Позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах (незалежно від форми власності), які мають право на бронювання співробітників, строком на 1 рік.
  • Стягнення процесуальних витрат на проведення експертиз у сумі майже 57 тисяч гривень.

середа, березня 04, 2026

Турецька компанія відсудила у хмельницького підприємства понад $253 тисяч за неоплачені фрукти

23 лютого 2026 року Господарський суд Хмельницької області у справі № 924/389/25 задовольнив позов турецької компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI до хмельницького ТОВ «Здорово Компані» про стягнення боргу за поставлений товар. Рішення ухвалене 23 лютого 2026 року.

Відповідно до договору поставки, укладеного у листопаді 2021 року, турецька сторона упродовж листопада 2021 — січня 2022 року поставила українському підприємству автошляхом на умовах CPT (Інкотермс 2010) вантажі загальною вартістю 232 844 долари США. Серед товарів — виноград, мандарини, апельсини, лимони та гранати загальною вагою понад 300 тонн.

Попри отримання товару та його розмитнення через Хмельницьку, Чернівецьку та Одеську митниці, ТОВ «Здорово Компані» так і не розрахувалося з постачальником. Компанія не подала відзиву на позов і не з'явилася на жодне судове засідання.

Суд стягнув з боржника:

  • 232 844 долари США — основний борг;
  • 20 822 долари США — 3% річних за прострочення (за період з квітня 2022 по квітень 2025 року);
  • 125 641,07 грн. — судовий збір;
  • 48 000 грн. — витрати на переклад документів.

Факт поставки підтверджений інвойсами, експортними митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), книжками МДП (Carnet TIR), фітосанітарними сертифікатами та офіційними відповідями митних органів.

Господарський суд Житомирщини відкрив провадження у справі про захист репутації ТОВ «Нейролінк» проти ГО «Нон-Стоп»

Господарський суд Житомирської області 02 березня ухвалив рішення про відкриття провадження у справі № 906/225/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нейролінк» до громадських організацій «Нон-Стоп Україна»та «Нон-Стоп». Позивач вимагає визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачами, спростувати її, видалити публікації та стягнути судові витрати.


Згідно з матеріалами справи, ТОВ «Нейролінк» звернулося до суду з вимогами захисту ділової репутації. Компанія стверджує, що на сайті go-ns.org.ua та на сторінці у Facebook громадських організацій була опублікована стаття під заголовком «Як Федоров і «Дія.City» допомогли кремлівському бізнесу легалізувати гральний бізнес Cosmolot і Cosmobet в Україні». У ній, за твердженням позивача, міститься недостовірна інформація, яка шкодить репутації компанії.

Серед фрагментів, які ТОВ «Нейролінк» просить визнати недостовірними:
  • Згадки про зв'язки з російським бізнесменом, який нібито просуває гральний бізнес Cosmobet в Україні під прикриттям IT-бізнесу.
  • Твердження про зв'язки з громадянином РФ, власником брендів Cosmobet.
  • Опис онлайн-казино Cosmobet як частини організованої злочинної системи з основою в особі громадянина РФ Сергія Токарєва.
  • Заяви про створення ТОВ «Нейролінк» як юридичної особи для Cosmobet на підставну особу Зборовського.
Позивач вимагає, щоб відповідачі спростували цю інформацію протягом 10 днів після набрання рішенням законної сили, розмістивши на головній сторінці сайту та у Facebook вступну та резолютивну частини судового рішення без коментарів. Крім того, позов передбачає видалення недостовірних публікацій з вказаних ресурсів.

Господарський суд Житомирської області відкрив провадження за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31 березня 2026 року.

ТОВ «Нейролінк», зареєстроване у Києві в листопаді 2023 року, займається організацією азартних ігор та має відповідну ліцензію з березня 2024 року. Згідно з відкритими даними, компанія належить ТОВ «Неоплей», а кінцевим бенефіціаром є Андрій Добровольський (Кіпр). Директором є Дар'я Залозна.

Громадські організації «Нон-Стоп Україна» та «Нон-Стоп» відомі своїми розслідуваннями щодо бізнесу з російськими зв'язками в Україні. У опублікованій статті вони стверджують про системні схеми виведення коштів з грального бізнесу через офшори та зв'язки з санкціонованими особами, зокрема Сергієм Токарєвим.

вівторок, березня 03, 2026

Військовослужбовець отримав умовний термін за спробу рейдерського захоплення столичної компанії на понад 12 млн гривень

16 лютого 2026 року Печерський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 757/53741/25-к про спробу незаконного заволодіння 100% корпоративних прав ТОВ «Компанія з управління активами «АНТАРА». Головний фігурант справи, військовослужбовець Сергій Віталійович Кемза, повністю визнав свою провину, пішов на угоду зі слідством та зобов'язався здати спільників.


Суть злочину
Як встановлено матеріалами справи, у вересні 2023 року Сергій Кемза, діючи за попередньою змовою з групою осіб, спробував здійснити рейдерське захоплення ТОВ «КУА «АНТАРА». Для цього він підробив реєстраційні документи — заяви та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі.

Згідно з підробленими паперами, законні власники компанії нібито передавали Кемзі 100% статутного капіталу товариства (98% та 2% відповідно). Якби злочинну схему було доведено до кінця, власникам компанії було б завдано збитків на загальну суму понад 12 мільйонів гривень (12 039 000 грн).

26 та 28 вересня 2023 року обвинувачений особисто подавав фальшиві документи до Управління надання адміністративних послуг (ЦНАП) Печерської РДА в місті Києві для зміни власників у державному реєстрі. Проте завершити оборудку йому не вдалося з причин, які не залежали від його волі.

Угода зі слідством та викриття спільників
Дії Сергія Кемзи були кваліфіковані Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офісом Генпрокурора за двома статтями Кримінального кодексу України: внесення неправдивих відомостей у документи для держреєстрації (ч. 2 ст. 205-1 ККУ) та закінчений замах на протиправне заволодіння майном підприємства, що заподіяло велику шкоду (ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 ККУ).

У жовтні 2025 року Кемза уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Головною умовою пом'якшення покарання стало його активне сприяння слідству. Обвинувачений зобов'язався дати детальні свідчення та викрити інших осіб, причетних до організації цього рейдерського захоплення, розслідування щодо яких триває в рамках іншого кримінального провадження (від серпня 2020 року). Потерпілі власники компанії також надали письмову згоду на укладення цієї угоди.

Вирок суду
Призначаючи покарання, суд врахував щире каяття підсудного, його співпрацю зі слідством, те, що він не був організатором злочину, є раніше не судимим військовослужбовцем та має на утриманні малолітню доньку.

Суддя Печерського районного суду затвердив угоду та призначив Сергію Кемзі узгоджене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади підприємств та займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 рік.

Проте, на підставі ст. 75 ККУ, його було звільнено від відбування основного покарання у в'язниці, замінивши реальний термін на 2 роки іспитового строку (умовно).

«Забув» про 17 земельних ділянок, магазин та гуртожиток: на Кіровоградщині засудили депутата сільської ради

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області виніс вирок депутату Надлацької сільської ради восьмого скликання, директору фермерського господарства Василю Голючику за внесення недостовірних відомостей до електронної декларації.


Як зазначається у матеріалах справи № 394/1017/25, у лютому 2025 року депутат подав щорічну декларацію за 2024 рік, проте вирішив приховати від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) значний масив нерухомості.

Суд встановив, що Василь Голючик не задекларував 17 земельних ділянок (як власних, так і орендованих), житловий будинок площею 63 кв.м, будівлю магазину площею 58,9 кв.м (оціночна вартість майже 1,2 млн грн), а також гуртожиток площею понад 630 кв.м.

Загалом вартість прихованого майна склала 4 377 327 гривень.

Під час судового засідання обвинувачений свою провину визнав повністю, підтвердив обставини справи та щиро розкаявся, попросивши суд суворо його не карати.

Призначаючи покарання, суд врахував пом'якшувальні обставини: щире каяття, відсутність попередніх судимостей, позитивні характеристики за місцем проживання та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Згідно з доповіддю служби пробації, ризик вчинення ним нових злочинів оцінено як середній.

20 лютого 2026 року суд визнав Василя Голючика винним за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації).

Вирок суду:
Депутату призначили покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. Крім того, його на 1 рік позбавили права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування.

Суд повернув позов адвокатки Криворучко, яка вимагала виключити з реєстру очільника Ради адвокатів Закарпаття Фазекоша

26 лютого 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/294/26 ухвалив рішення повернути позовну заяву адвокатки Лариси Криворучко, яка позивалася проти Ради адвокатів Закарпатської області та Ради адвокатів України (РАУ). Позивачка вимагала визнати їхню бездіяльність протиправною та примусово виключити з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) всі відомості про голову закарпатської ради Олексія Фазекоша.


Суть звинувачень: фальшиве свідоцтво та відсутність освіти?
У своєму позові Лариса Криворучко висунула серйозні звинувачення щодо легітимності статусу Олексія Фазекоша. Вона стверджувала, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 2006 року, яким він користується, є підробленим.

На підтвердження своїх слів позивачка навела дані з університетів, згідно з якими у 2006 році Фазекош ще не мав вищої юридичної освіти (отримав диплом юриста лише у 2009 році), а отже, не міг законно отримати статус адвоката. Крім того, зазначалося, що у 2006 році свідоцтво з таким самим номером було видано іншій особі — жінці, яка нині працює суддею. Також у позові згадувалося про наявність у Фазекоша в минулому судимості та скасовані у судовому порядку рішення щодо його адвокатського статусу.

Сама ж Лариса Криворучко (право якої на заняття адвокатською діяльністю тимчасово зупинено до квітня 2026 року) пояснила свій інтерес у справі тим, що планувала перевестися з Ради адвокатів Києва до Закарпаття. На її думку, перебування Фазекоша на посаді голови Ради адвокатів регіону є незаконним і напряму порушує її права.

Чому суд відмовився розглядати справу?
Суддя Закарпатського ОАС З.Б. Плеханова, вивчивши матеріали, прийняла рішення повернути позовну заяву без розгляду по суті через процесуальні порушення з боку позивачки.

Головною причиною став пропуск Ларисою Криворучко шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Суд ще 13 лютого залишив її позов без руху, давши час на усунення недоліків, зокрема, подання заяви про поновлення строків.

Однак позивачка відмовилася це робити. Вона аргументувала свою позицію тим, що бездіяльність рад адвокатів є "триваючим правопорушенням", а тому строк давності до цього позову взагалі не повинен застосовуватися.

Суд відхилив цей аргумент. В ухвалі зазначається, що для визнання бездіяльності "триваючою", суб'єкт владних повноважень має не виконувати конкретний, покладений на нього обов'язок (наприклад, ігнорувати чинне рішення суду). Оскільки Криворучко не надала доказів існування такого рішення, яке б зобов'язувало РАУ виключити Фазекоша з реєстру, відлік часу слід вести за загальними правилами.

Оскільки позивачка так і не обґрунтувала поважність причин пропуску строку і не подала відповідної заяви, суд, керуючись статтями 123 та 169 КАС України, повернув позовну заяву.

Що далі?
Повернення позову не означає крапку у цій справі. Суд наголосив, що Лариса Криворучко має право на повторне звернення до адміністративного суду, якщо оформить документи згідно з вимогами закону. Крім того, вона може оскаржити цю ухвалу у Восьмому апеляційному адміністративному суді протягом 15 днів.

неділя, березня 01, 2026

Суд виправдав директора нацпарку «Цуманська пуща» в у гучній справі про незаконну вирубку дубів на понад 16 млн грн

Ківерцівський районний суд Волинської області виніс виправдувальний вирок у резонансній справі щодо масштабної вирубки вікових дерев на території національного природного парку «Цуманська пуща». Директора парку Віталія Деркача, а також власника деревообробного підприємства Юрія Шевчука та його директора Олександра Шульгана визнали невинними за всіма статтями звинувачення через недоведеність їхньої вини.

Відповідний вирок суд ухвалив 18 лютого 2026 року справі № 158/1976/24.

У чому звинувачували фігурантів?

За версією слідства (ДБР та спеціалізованої екологічної прокуратури), у липні 2023 року після сильного буревію у заповідному урочищі «Цуманська пуща» повалило багато дерев. Правоохоронці стверджували, що директор нацпарку Віталій Деркач вступив у змову з власником деревообробного підприємства (ТОВ «Компанія «ВУД ПРОМ») Юрієм Шевчуком.

Слідство вважало, що Деркач навмисно відправив інспекторів охорони парку облаштовувати екологічну стежку в іншому місці, щоб звільнити територію. У цей час нібито найняті бізнесменами місцеві жителі незаконно зрізали та вивезли 48 вікових дубів, 39 грабів та інші дерева. Екологи оцінили збитки державі у понад 16,5 млн грн.

Крім того, Юрію Шевчуку та директору його фірми Олександру Шульгану інкримінували зберігання та легалізацію (відмивання) незаконно здобутої деревини. Під час обшуків на підприємстві у селі Озютичі правоохоронці вилучили 870 дубових колод вартістю понад 21,3 млн грн. Прокуратура стверджувала, що бізнесмени використовували старі товарно-транспортні накладні (ТТН), щоб «відмити» цей ліс та експортувати готову продукцію за кордон.

Позиція обвинувачених

У суді всі троє фігурантів свою вину категорично заперечили.

Директор нацпарку Віталій Деркач пояснив, що землі, де сталася незаконна рубка, перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України» (Ківерцівське лісове господарство). Саме їхні працівники несуть пряму відповідальність за охорону цих ділянок, тоді як нацпарк здійснює лише загальний нагляд.

Бізнесмени Юрій Шевчук та Олександр Шульган заявили, що їхнє підприємство закуповує деревину виключно легально через офіційні електронні аукціони. Вилучені 870 колод дуба вони накопичували тривалий час для запуску лінії з виробництва меблевого щита. Продукція підприємства йде на експорт до ЄС, що вимагає суворого підтвердження законності походження кожної партії.

Чому суд виніс виправдувальний вирок?

Проаналізувавши докази, суд дійшов висновку, що прокуратура не змогла довести вину обвинувачених стандартом «поза розумним сумнівом». Основні причини розвалу обвинувачення:

  1. Відсутність доказів змови: Слідство не надало жодного прямого чи опосередкованого доказу того, що директор парку та бізнесмени взагалі домовлялися про рубку.

  2. Недоведена причетність до рубки: Жоден свідок не бачив фігурантів на місці злочину, не зафіксовано рух їхньої техніки, а особи «місцевих жителів», які нібито безпосередньо пиляли ліс, так і не були встановлені поліцією.

  3. Провал експертизи: Проведені трасологічні експертизи не змогли підтвердити, що вилучені на підприємстві дубові колоди були зрізані саме з тих пнів, які залишилися в «Цуманській пущі». Експерти зазначили, що зрізи не збігаються.

  4. Юрисдикція території: Суд погодився з тим, що лісгосп (ДП «Ліси України»), а не директор нацпарку, мав здійснювати безпосередню фізичну охорону цих кварталів лісу.

Рішення суду

Суд визнав Віталія Деркача, Юрія Шевчука та Олександра Шульгана невинуватими та повністю їх виправдав через недоведеність складу злочину в їхніх діях.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції на суму 16,5 млн грн суд залишив без розгляду. Також суд постановив скасувати всі арешти та повернути ТОВ «Компанія «ВУД ПРОМ» вилучені 870 дубових колод та мобільні телефони фігурантів.