Державне майно за мільйон продали за 1 200 гривень: на Київщині очільницю ветлікарні засудили за махінації з приватизацією

18 лютого 2026 року Фастівський міськрайонний суд у справі № 381/623/26 виніс вирок очільниці районної державної лікарні ветеринарної медицини Анні Сорокотязі. Через підробку документів посадовицею, держава втратила комплекс нерухомості вартістю понад мільйон гривень — його продали на аукціоні за ціною дешевого смартфона.

Схема з «будівлею-привидом»

Як випливає з матеріалів справи, восени 2022 року держава розпочала процес оптимізації та аналізу майна Держпродспоживслужби для подальшої малої приватизації.

На балансі Фастівської державної ветлікарні (вул. Героїв Танкістів, 10) офіційно перебували три об'єкти: головна будівля клініки (літера «А»), гараж (літера «Б») та господарська будівля (літера «В»). Проте фактично господарська будівля «В» була давно зруйнована і не існувала в природі. За законом, керівниця мала б її просто списати.

Натомість Анна Сорокотяга умисно подала до Держпродспоживслужби та Фонду держмайна неправдиві відомості, зазначивши, що зруйнована будівля досі існує (хоча й в аварійному стані). Коли Фонд держмайна попросив уточнити перелік майна для приватизації, посадовиця у лютому 2023 року знову офіційно підтвердила наявність неіснуючої споруди.

Шокуючий аукціон

Внаслідок використання цих підроблених документів весь комплекс об'єктів (включно з реальними та дорогими будівлями клініки і гаража) був виставлений на аукціон як єдиний об'єкт малої приватизації.

Результат торгів виявився катастрофічним для держави: 31 серпня 2023 року Регіональне відділення Фонду держмайна продало весь комплекс приватній компанії ТОВ «СТОЇК ЮА» за безцінь — 1 287 гривень (з урахуванням ПДВ).

При цьому реальна експертна вартість будівлі ветеринарної лікарні становила майже 659 тисяч гривень, а гаража — понад 380 тисяч. Загальна шкода, завдана державним інтересам, склала 1 039 196 гривень.

Угода зі слідством і вирок

Дії Анни Сорокотяги правоохоронці кваліфікували за ч. 1 ст. 233 Кримінального кодексу України (приватизація державного майна шляхом використання підроблених приватизаційних документів).

Усвідомлюючи тяжкість доказів, на початку лютого 2026 року обвинувачена уклала угоду про визнання винуватості з прокурором Київської обласної прокуратури. Вона повністю визнала свою провину, щиро розкаялася та активно сприяла слідству.

Фастівський міськрайонний суд затвердив цю угоду. За рішенням суду Анну Сорокотягу визнано винною та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень.

«Рятувала» п’яних водіїв від покарання: на Хмельниччині інспекторку поліції оштрафували на 102 тисячі гривень за махінації з базами даних

Старша лейтенантка поліції з Нетішина Анастасія Косік отримала вирок за систематичне несанкціоноване втручання в електронні бази Національної поліції. Правоохоронниця вносила фейкові дані в систему «Адмінпрактика», щоб допомогти водіям, спійманим за кермом напідпитку, уникнути величезних штрафів та позбавлення прав.

Відповідний вирок 16 лютого 2026 року ухвалив Нетішинський міський суд Хмельницької області справі № 679/69/26.

Як працювала схема

Згідно з матеріалами справи, яку розслідувало Державне бюро розслідувань, інспекторка сектору реагування патрульної поліції Шепетівського райуправління мала прямий доступ до внутрішньої поліцейської системи «ІПНП». Протягом 2021–2023 років вона щонайменше шість разів незаконно змінювала інформацію щодо правопорушників.

Більшість сфальсифікованих нею справ стосувалися статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп'яніння). Поліцейська вигадувала креативні способи «ховати» протоколи, щоб вони не доходили до реального розгляду в суді:

• Фейкові рішення. Вона вносила в базу відмітки, що суд нібито вже закрив справу. Для правдоподібності поліцейська використовувала реквізити випадкових судових рішень. Наприклад, один з протоколів за п'яне водіння вона «закрила», вписавши номер рішення суду, яке насправді стосувалося стягнення аліментів на дитину. Іншого разу використала рішення суду з Черкаської області щодо зовсім іншої людини.
• Зміна прізвища. В одному з епізодів у березні 2022 року вона просто змінила в базі прізвище правопорушника на «Кібенок», через що притягнути реального водія до відповідальності стало технічно неможливо.

Завдяки цим маніпуляціям низка порушників змогла уникнути адміністративної відповідальності за нетверезе водіння.

Угода зі слідством та вирок суду

Дії Анастасії Косік були кваліфіковані за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціонована зміна інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах, вчинена особою, яка має право доступу до неї, зокрема повторно).

Під час досудового розслідування поліцейська повністю визнала свою провину, розкаялася та уклала угоду з прокурором Хмельницької обласної прокуратури.

Суддя Нетішинського міського суду затвердив цю угоду. Враховуючи, що обвинувачена раніше не була судима та активно сприяла розкриттю злочину, їй призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 102 000 гривень.

Дмитро Гордон різко висловився щодо Олександра Дубінського у Telegram

22 лютого 2026 року Відомий український журналіст та публіцист Дмитро Гордон опублікував у своєму Telegram-каналі @dmytrogordon_official гострий пост, спрямований проти народного депутата Олександра Дубінського. У повідомленні Гордон використав образливу лексику, назвавши Дубінського "путінським підорасом" та "обскубаним півнем", і висловив думку, що його можуть обміняти на українських патріотів.

https://t.me/dmytrogordon_official/131357

"Плохо быть по жизни пидорасом. Быть путинским пидорасом — еще хуже. Дубинский является им уже много лет. Думаю, этого ощипанного петуха скоро обменяют на кого-нибудь из наших патриотов", – написав Гордон у своєму офіційному каналі @dmytrogordon_official.

Пост з'явився на тлі триваючого судового процесу над Дубінським, якого звинувачують у державній зраді. Дубінський, колишній член фракції "Слуга народу", був виключений з партії та перебуває під арештом з листопада 2023 року. 

Реакція на пост Гордона була неоднозначною. Деякі користувачі соцмереж підтримали журналіста, вважаючи критику виправданою в умовах війни, тоді як інші засудили використання образливих слів, вказуючи на можливе порушення етичних норм. Сам Дубінський поки не відреагував на заяву Гордона.

Дмитро Гордон відомий своїми різкими заявами щодо проросійських політиків і часто коментує актуальні події в Україні. Його Telegram-канал майже триста тисяч підписників.

Наразі невідомо, чи призведе цей пост до юридичних наслідків. Згідно з українським законодавством, оціночні судження не підлягають спростуванню, але брутальна форма може стати підставою для позову про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди.

НАЗК не змогло правильно скласти протокол на лідера політичної партії: суд повернув справу через елементарні помилки

Деснянський районний суд міста Києва у справі № 754/27/26 повернув Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) адміністративний протокол, складений на очільника політичної партії. Суд констатував, що антикорупційне відомство припустилося низки грубих процесуальних помилок, які унеможливлюють розгляд справи.

Йдеться про провадження щодо Григорія Кузьмича — керівника політичної партії «Національне демократичне об'єднання "Україна"».

За версією НАЗК, у листопаді 2025 року політик порушив вимоги антикорупційного законодавства, не надавши агентству запитувану інформацію та документи (ч. 1 ст. 188-46 КУпАП). Справу готував Департамент формування доброчесності політичних фінансів НАЗК.

Однак під час перевірки матеріалів справи 15 січня 2026 року суддя Олена Броновицька з'ясувала, що протокол складено з прямим порушенням статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, інспектори НАЗК:

• не вказали адресу місця проживання Григорія Кузьмича;

• не отримали його підпис під протоколом (або не склали належний акт про відмову від підпису);

• не роз'яснили голові партії його права та обов'язки, як того вимагає закон.

Як зазначено в постанові суду, відсутність домашньої адреси фігуранта взагалі позбавляє суд можливості викликати його на засідання.

Спробу працівників НАЗК виправдати відсутність підписів тим, що Кузьмич просто "не прибув на підписання протоколу", суддя категорично відхилила. У рішенні наголошується, що неявка не прирівнюється до відмови від підпису і не звільняє НАЗК від обов'язку належним чином ознайомити особу з матеріалами справи. Суд підкреслив, що норми закону в цьому випадку «розширеному тлумаченню не підлягають і передбачають їх виконання в тому вигляді, як вони викладені».

Через таку юридичну недбалість суддя постановила повернути матеріали справи назад до НАЗК на доопрацювання. Тепер антикорупційному відомству доведеться виправляти власні помилки: з'ясувати адресу Григорія Кузьмича, особисто ознайомити його з протоколом та роз'яснити йому його права під підпис.

Розпилив балончик у чоловіка на велосипеді: в Одесі суд оштрафував співробітника ТЦК на 17 тисяч гривень

20 січня 2026 року Київський районний суд міста Одеси у справі № 947/48/26 притягнув до адміністративної відповідальності співробітника Територіального центру комплектування (ТЦК та СП). Військовослужбовця оштрафували за перевищення службових повноважень під час вручення повісток — він застосував сльозогінний газ проти цивільного чоловіка на велосипеді.

Деталі інциденту

Як зазначається у матеріалах справи, подія сталася 18 листопада 2025 року близько 14:20 в одному з районів Одеси. Старший солдат, який служить стрільцем у взводі охорони ТЦК, перебував на службі та здійснював заходи з оповіщення військовозобов'язаних (роздавав повістки).

Під час цих заходів між військовим та місцевим жителем, який їхав на велосипеді, виник конфлікт. У результаті співробітник ТЦК застосував проти велосипедиста газовий балончик «ТЕРЕН-4» (препарат сльозогінної та дратівної дії).

Цей інцидент був знятий на відео та опублікований у популярному місцевому Telegram-каналі https//t.me/Оdessa_infonews. Як підкреслюється в судовій постанові, відео набуло широкого резонансу серед цивільного населення, що «негативно вплинуло на імідж службових осіб ТЦК та Збройних Сил України в цілому». Після цього щодо військового було складено адмінпротокол.

Позиція військового та рішення суду

На судове засідання старший солдат не з'явився, хоча був належним чином повідомлений. Проте він надіслав до суду письмову заяву, в якій повністю визнав свою провину і попросив розглядати справу без його участі.

Суддя Геннадій Войтов, вивчивши докази та відеозапис, визнав, що дії військового явно вийшли за межі наданих йому повноважень, особливо враховуючи, що інцидент стався в денний час у громадському місці.

Суд кваліфікував дії старшого солдата за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП (Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах особливого періоду).

Суд призначив покарання: штраф на користь держави у розмірі 17 000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів).

«Україну поділять РФ та США»: у Харкові суд виправдав жінку, яку поліція звинуватила у розповсюдженні паніки на вокзалі

9 січня 2026 року Холодногірський районний суд міста Харкова закрив адміністративну справу проти місцевої жительки, яку поліція намагалася оштрафувати за гучні розмови про політику та війну на залізничному вокзалі. Суд визнав її слова «оціночними судженнями» та став на захист свободи слова.

Що сталося?

Інцидент трапився вранці 9 листопада 2025 року в залі очікування вокзалу станції «Харків-Пасажирський». За версією поліції, непрацююча місцева жителька Світлана Гаранжа голосно розповідала оточуючим про те, що територію України нібито «поділять РФ та США», у лікарнях повністю відсутнє медичне забезпечення, а всі навколо «у змові з американським бізнесом та олігархічним кланом». Також жінка розмірковувала про бомбардування України.

Правоохоронці розцінили ці слова як поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушити громадський порядок. На жінку склали протокол за статтею 173-1 КУпАП.

Позиція суду: свобода слова чи паніка?

Сама жінка на судове засідання не з'явилася. Проте, дослідивши матеріали справи, суддя Валерій Пашнєв дійшов висновку, що в її діях немає складу правопорушення.

Суд звернув увагу на серйозні недоліки в роботі поліції та наголосив на конституційних правах громадянки:

1. Немає доказів паніки. Поліція не пояснила в протоколі і не надала жодних доказів того, що слова жінки реально викликали паніку серед пасажирів вокзалу або призвели до порушення громадського порядку. Самого факту розмови недостатньо для покарання.

2. Оціночні судження. Суд кваліфікував висловлювання жінки не як «чутки», а як її власні оціночні судження. Згідно із Законом України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (критику чи власне бачення ситуації), оскільки їх неможливо перевірити на правдивість.

3. Свобода слова. У постанові суддя підкреслив, що такі висловлювання є «формою публічної незгоди із політичною ситуацією в країні». А стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова.

Суд також нагадав правоохоронцям про презумпцію невинуватості: усі сумніви щодо провини особи трактуються на її користь, а суд не має права самостійно шукати докази замість поліції.

Рішення

Провадження у справі №642/7398/25 було закрито через відсутність складу адміністративного правопорушення. 

Підліток у закладі після 22:00: в Одесі суд оштрафував менеджерку ресторану McDonald's

02 лютого 2026 року Київський районний суд міста Одеси у справі № 947/1334/26 притягнув до адміністративної відповідальності менеджерку місцевого ресторану швидкого харчування McDonald's. Жінку оштрафували за те, що вона дозволила неповнолітньому перебувати в закладі пізно ввечері без супроводу дорослих.

Деталі інциденту

Як зазначається у матеріалах справи, інцидент стався 12 грудня 2025 року близько 22:05 у ресторані McDonald's, що розташований в Одесі на площі Незалежності, 1. Інспектори ювенальної поліції під час перевірки виявили у закладі громадського харчування неповнолітнього хлопця. Підліток перебував там після 22-ї години без супроводу батьків чи законних представників.

Згідно зі статтею 20-1 Закону України «Про охорону дитинства», дітям до 16 років заборонено перебувати у закладах сфери розваг та громадського харчування з 22:00 до 06:00 без присутності хоча б одного з батьків. Відповідальність за дотримання цього правила несуть посадові особи закладів — у цьому випадку менеджерка ресторану Марія Маришева.

Позиція обвинуваченої та рішення суду

Сама менеджерка на судове засідання не з'явилася, проте надала письмові пояснення. Згідно з матеріалами справи, жінка своєї провини не заперечувала. Крім її зізнання, факт правопорушення підтверджувався протоколом поліції та відеозаписом з місця події.

Розглянувши справу, суд визнав посадовицю винною за ч. 1 ст. 180-1 КУпАП (порушення порядку перебування дітей у закладах громадського харчування).

Суд призначив штраф у розмірі 340 гривень (20 неоподатковуваних мінімумів).

У постанові суд також попередив: якщо менеджерка не сплатить штраф добровільно протягом 15 днів, справу передадуть до виконавчої служби, після чого сума штрафу автоматично подвоїться. Жінка має 10 днів на оскарження цього рішення в апеляційному суді.

Довідково: Закон чітко регламентує «комендантську годину» для дітей у розважальних закладах та кафе. Власники та адміністратори бізнесу зобов'язані вимагати у відвідувачів документи, що підтверджують їхній вік, якщо є сумніви, що клієнту виповнилося 16 років, особливо у вечірній час.