Суд Києва відмовився визнати недостовірною інформацію про виведення валюти через «Мотор Банк»

12.01.2026 Господарський суд міста Києва у справі №910/11914/25 відмовив компаніям «Глобінекс», «Хемптонс трейд» та «АЛЛТАГ УНД ГАРЕТЕТЕХНІГ АГ» у позові проти ТОВ «Елізіум Холдінг». Позивачі намагалися спростувати публікацію про їхню участь у схемах виведення мільйонів доларів за кордон.

Суть спору

Конфлікт розпочався після появи у липні 2025 року статті на сайті «ЛЕНТА.INFO» під гучним заголовком: «Підсанкційний «Мотор Банк» виводить валюту з України з мовчазної згоди голови НБУ Пишного».

У матеріалі стверджувалося, що через вказаний банк компанії-«одноденки» масово виводять валюту, прикриваючись фіктивними імпортними операціями. Зокрема, у статті зазначалося, що:

• ТОВ «ГЛОБІНЕКС» нібито вивело до Швейцарії понад 5,9 млн доларів США;
• ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» — понад 460 тис. доларів.

Отримувачем коштів у публікації називали швейцарську Alltag und Geratetechnik AG. Позивачі вимагали визнати ці дані недостовірними, видалити їх та оприлюднити спростування.

Дивна позиція відповідача

Особливістю справи стали спроби відповідача (ТОВ «Елізіум Холдінг») визнати позов. Проте суд поставився до цього скептично. Під час підготовчого засідання заяву про визнання позову підписала особа, чиї повноваження не були підтверджені належним чином.

Пізніше, вже у січні 2026 року, керівник «Елізіум Холдінг» знову подав заяву про визнання провини, але суд виявив у документах грубі помилки: назва компанії у тексті не збігалася з офіційною, а печатка викликала сумніви. Крім того, виявилося, що основним видом діяльності «Елізіум Холдінг» є будівництво, а не видавнича чи журналістська діяльність.

Чому суд відмовив у позові?

Суд, розглянувши матеріали, дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з кількох причин:

• Оціночні судження: Суд нагадав, що згідно з практикою ЄСПЛ та українським законодавством, ніхто не несе відповідальності за оціночні судження. Критика дій компаній у контексті суспільного інтересу (виведення валюти під час війни) може розцінюватися як суб'єктивна думка автора, а не твердження про факт.
• Відсутність доказів шкоди: Позивачі не довели, що публікація реально завдала шкоди їхній діловій репутації або призвела до негативних наслідків для їхньої діяльності.
• Недоведеність правопорушення: Суд встановив, що позивачі не надали достатніх доказів того, що інформація є саме недостовірною та поширеною у формі фактичних тверджень, які можна перевірити.
• Процесуальні огріхи: Вимоги щодо видалення іншої публікації (від червня 2025 року) не були підкріплені доказами того, що така стаття взагалі існувала в мережі.

Вердикт

Суд повністю відмовив у задоволенні позову. Всі витрати на судовий збір покладено на позивачів — ТОВ «Глобінекс», ТОВ «Хемптонс трейд» та «АЛЛТАГ УНД ГАРЕТЕТЕХНІГ АГ».

«Медіа Група Україна» відсудила понад 160 тисяч гривень боргу за телеконтент

Господарський суд Київської області задовольнив позов ТОВ «Медіа Група Україна» до компанії «ВОРСІЯСІН» (колишня назва — «БЕСТ-ТВ») через борги за субліцензійним договором. Відповідач не сплачував роялті за трансляцію телеканалів у 2022 році.

Суть спору

Конфлікт виник через невиконання грошових зобов'язань за договором, укладеним наприкінці 2021 року. Згідно з угодою, «Медіа Група Україна» надала провайдеру права на розповсюдження своїх програм у кабельних мережах (аналогових та цифрових).

Позовні вимоги стосувалися заборгованості за січень-лютий та червень-липень 2022 року. Це період, коли в Україні вже тривав повномасштабний воєнний стан, а згодом, у липні 2022 року, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення анулювала ліцензії каналів групи (зокрема «Україна», «НЛО.TV», «Індігоtv»).

Деталі судового процесу

Під час розгляду справи з'ясувалося, що відповідач змінив назву з ТОВ «БЕСТ-ТВ» на ТОВ «ВОРСІЯСІН» та переніс юридичну адресу з Ірпеня до Києва. Компанія-боржник проігнорувала судові засідання: поштові відправлення поверталися з позначкою «адресат відсутній», а відзив на позов так і не був поданий.

Попри це, суд визнав відповідача належним чином повідомленим, оскільки позивач надав докази офіційного електронного листування, а судова кореспонденція надсилалася на актуальну адресу з Єдиного державного реєстру.

Рішення суду

Дослідивши підписані обома сторонами акти прийому-передачі прав, суд дійшов висновку про повне задоволення позову. Суддя Саванчук С.О. постановила стягнути з ТОВ «ВОРСІЯСІН» на користь медіагрупи:

• 113 766,00 грн — основний борг (роялті);
• 21 038,67 грн — пеня;
• 26 090,55 грн — інфляційні втрати;
• 5 329,84 грн — 3% річних;
• 2 684,00 грн — судовий збір.

Загальна сума стягнення склала понад 168 тисяч гривень.

Рішення було ухвалене 21 січня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження. У відповідача є 20 днів на оскарження рішення в апеляційному суді.

Довідка: ТОВ «Медіа Група Україна» раніше об'єднувала телевізійні та медіа-активи інвестиційної компанії SCM, проте влітку 2022 року оголосила про вихід з медіабізнесу у зв'язку з набранням чинності «антиолігархічного» закону.

ВАКС стягнув у дохід держави активи харківського пропагандиста Костянтина Кеворкяна

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції України та конфіскував майно колишнього депутата Харківської міської ради від «Партії регіонів» та проросійського пропагандиста Костянтина Кеворкяна.

Відповідне рішення колегія суддів ухвалила 15 січня 2026 року у справі № 991/10090/25.

Що конфіскували

Суд вирішив стягнути в дохід держави активи, які належать Кеворкяну особисто, а також частину спільного майна подружжя:

• Нерухомість: житловий будинок (83,2 кв.м), дві квартири та частку ще однієї квартири, а також гаражний бокс.
• Транспорт: два автомобілі ВАЗ 2109 (1989 та 1990 років випуску).
• Корпоративні права: 15% частки у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШОСТОЛИЧНЕ».
• Кошти: 627,53 доларів США на рахунку в «ПриватБанку».
• Інтелектуальна власність: майнові права на дві торговельні марки (ймовірно, пов'язані з брендом «Первая столица»).

Хто такий Костянтин Кеворкян

У суді Мін’юст довів, що Кеворкян здійснює терористичну діяльність та інформаційно сприяє збройній агресії РФ. З 2014 року він проживає в окупованому Криму та Москві.

Кеворкян є колумністом російського пропагандистського видання «Украина.ру» (входить до холдингу «Россия сегодня»), веде антиукраїнські Telegram-канали та пише книги, що виправдовують агресію РФ. У своїх матеріалах він називає українців «неонацистами», заперечує самобутність українського народу та просуває ідеї «руського міра».

Активи дружини суд залишив

Міністерство юстиції також просило стягнути корпоративні права, записані на дружину колаборанта — Олену Кеворкян, яка виступала у справі як третя особа. Йдеться про частки в статутних капіталах низки підприємств:

• ТОВ «ВІДДІЛ ПРОДАЖ «ХК»;
• ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ХК»;
• ТОВ «ХАРПОЛ»;
• ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ХК»;
• ТОВ «ГОЛОВНЕ ВИДАВНИЦТВО ХК».

Однак суд відмовив у цій частині позову. Судді дійшли висновку, що сам факт родинних зв'язків не доводить, що Костянтин Кеворкян реально контролює ці підприємства або розпоряджається ними. Крім того, Олена Кеворкян перебуває в Україні, тоді як її чоловік виїхав понад 10 років тому, і доказів того, що ці компанії фінансували його діяльність, надано не було.

«Агенція оборонних закупівель» відсудила штраф у постачальника дронів ТОВ «УМО Україна», який зірвав строки поставки на 13 мільйонів

Господарський суд міста Києва повністю задовольнив позов «Агенції оборонних закупівель» Міністерства оборони до ТОВ «УМО Україна» через порушення умов державного контракту. Приватну компанію зобов’язали сплатити пеню за несвоєчасну поставку товарів для військових.

Відповідне рішення суд ухвалив у справі № 910/13306/25 19 січня 2026 року.

Деталі справи

У червні 2025 року між «Агенцією оборонних закупівель» та ТОВ «УМО Україна» було укладено контракт на закупівлю 50 комплектів товарів оборонного призначення. Загальна вартість угоди склала 12 864 999 гривень.

Згідно з умовами договору, постачальник зобов'язувався передати товар замовнику до 21 липня 2025 року. Проте фактично акт приймання-передачі було підписано лише 4 серпня 2025 року.

Через прострочення поставки на два тижні державне підприємство нарахувало виконавцю штрафні санкції.

Позиція суду

Суд розглядав справу у спрощеному провадженні. Варто зазначити, що відповідач (ТОВ «УМО Україна») проігнорував судовий процес: компанія не надала відзиву на позов та не спростувала доводи Міноборони, хоча була належним чином повідомлена про відкриття провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд підтвердив факт порушення строків виконання зобов'язань.

«Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у визначений строк зобов’язання щодо поставки товару не здійснив та є таким, що прострочив виконання зобов’язання», — йдеться у рішенні.

Результат

Суд постановив стягнути з ТОВ «УМО Україна» на користь «Агенції оборонних закупівель»:

• 167 244,99 грн пені;
• 2 422,40 грн судового збору.

Рішення набере законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо скаргу не буде подано.

Довідка

ТОВ «УМО Україна» спеціалізується на розробці та виробництві FPV-квадрокоптерів з бойовою частиною. Компанія декларує фокус на інноваціях, розвитку та гнучкості. За інформацією виробника, їхні безпілотники вже використовуються у військових цілях. Підприємство наголошує, що наявність власного виробництва дозволяє їм швидко реагувати на зміни ринку та оперативно впроваджувати новітні розробки.

Запорізький суд «пробачив» 85% штрафу постачальнику панам для ЗСУ через повітряні тривоги та прифронтовий статус

Господарський суд Запорізької області частково задовольнив позов «Агенції оборонних закупівель» (правонаступник ДП «Державний оператор тилу») до запорізького підприємства ТОВ «МІК». Суд вирішив стягнути з постачальника 1 мільйон гривень замість заявлених 6,7 мільйона за порушення строків поставки військового спорядження.

Про це йдеться у рішенні суду від 7 січня 2026 року у справі № 908/3309/25.

Суть спору

У березні 2024 року Міноборони уклало контракт із ТОВ «МІК» на поставку 100 000 літніх польових панам (тип 4, клас 7). Ціна за одиницю становила 180 грн. Згідно з умовами (з урахуванням додаткової угоди), весь товар мав бути поставлений до 30 квітня 2024 року.

Однак постачальник не вклався у визначені терміни. Фактична поставка партій товару відбувалася із затримкою від 92 до 121 дня і завершилася лише наприкінці серпня 2024 року.

Через прострочення замовник нарахував штрафні санкції:

• Пеня: 5 929 200 грн.
• Штраф (7%): 831 600 грн.

Загальна сума позову склала 6 760 800 грн.

Аргументи сторін

Представник Міноборони наполягав на повному стягненні, аргументуючи це тим, що своєчасне забезпечення армії впливає на обороноздатність держави, а відповідач, підписуючи контракт, усвідомлював ризики.

У свою чергу, ТОВ «МІК» визнало факт затримки, але просило суд зменшити розмір неустойки на 90%. Адвокат компанії пояснив затримку об’єктивними причинами:

• Розташування виробництва: Підприємство знаходиться у Запоріжжі, яке віднесено до території можливих бойових дій.
• Постійні тривоги: Персонал змушений переривати роботу через часті повітряні тривоги та загрозу ракетних обстрілів.
• Виконання зобов'язань: Попри складнощі, поставка була виконана на 100%, а зауважень щодо якості товару у військових не було.

Рішення суду

Суддя Світлана Дроздова врахувала аргументи відповідача. У рішенні зазначено, що підприємство продовжує працювати в умовах воєнного стану в наближеному до фронту регіоні, забезпечує робочі місця та сплачує податки.

Суд дійшов висновку, що стягнення повної суми штрафу стало б надмірним тягарем для виробника і могло б призвести до негативних наслідків для його діяльності.

З огляду на принципи справедливості та розумності, суд застосував ст. 551 ЦК України та зменшив розмір штрафних санкцій на 85%.

У підсумку з ТОВ «МІК» буде стягнуто:

• 1 014 120 грн штрафних санкцій (замість 6,7 млн грн).
• 81 129 грн судового збору (сплачується у повному обсязі).

Суд зобов’язав РФ виплатити понад 30 млн грн за потоплене судно та вкрадену баржу на Херсонщині

Господарський суд міста Києва задовольнив позов української компанії ТОВ «Єврофліт» до держави-агресора та постановив стягнути з Російської Федерації понад 30 мільйонів гривень збитків за втрачений водний транспорт.

Про це йдеться у рішенні суду від 6 січня 2026 року у справі № 910/10748/25.

Що втратила компанія

Як встановив суд, до початку повномасштабного вторгнення компанія володіла двома плавзасобами, які перебували в портах Херсонської області:

1. Судно «Бежецк»: Знаходилося в акваторії Херсонського морського торговельного порту. У період з 5 по 6 лютого 2023 року внаслідок обстрілів російських військових судно було пошкоджене та затонуло. Експертиза оцінила збитки у 27,6 млн грн.
2. Баржа УДП-1204: Перебувала в акваторії Новокаховського річкового порту. Внаслідок окупації міста контроль над баржею було втрачено, її місцезнаходження та технічний стан наразі невідомі. Вартість втраченого майна оцінили у 2,8 млн грн.

Загальна сума матеріальних збитків склала 30 451 160 гривень.

Позиція суду

Суддя наголосила, що Російська Федерація не має судового імунітету у справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, оскільки її дії порушують статут ООН та міжнародне право.

Оскільки відповідач (представники Мінюсту РФ) на засідання не з`явився, справу розглядали за наявними матеріалами. Суд визнав докази позивача переконливими та підтвердив причинно-наслідковий зв`язок між агресією РФ та втратою майна.

Що стягнуть з агресора

Окрім основної суми збитків у розмірі 30,45 млн грн, суд зобов’язав стягнути з РФ:

• 61 067 грн — компенсації витрат позивача на проведення експертиз;
• 1 059 800 грн — судового збору в дохід Державного бюджету України.

ВАКС остаточно відмовив Коломойському у доступі до матеріалів справи "ПриватБанку"

14 січня 2026 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила без задоволення апеляційну скаргу захисту Ігоря Коломойського. Бізнесмен намагався оскаржити відмову детективів НАБУ надати йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження щодо "ПриватБанку".

Відповідне рішення ухвалила колегія суддів у справі № 991/12820/25.

Суть спору

Захист Ігоря Коломойського звернувся до НАБУ з клопотанням надати доступ до матеріалів провадження № 52017000000000153 від 02.03.2017 року. Це розслідування стосується обставин діяльності ПАТ КБ «Приватбанк».

Інтерес до цих матеріалів у Коломойського виник у зв'язку з цивільним позовом про захист честі та гідності, який він подав проти "Стоп Корупції ТБ" та Генерального прокурора. Під час розгляду цивільної справи стало відомо, що НАБУ розслідує згадане провадження, і, за даними витягу з ЄРДР, Коломойський там нібито значився як заявник.

Проте 18 листопада 2025 року детектив НАБУ відмовив у наданні матеріалів, посилаючись на відсутність у бізнесмена відповідного процесуального статусу для ознайомлення.

Рішення суду

Ігор Коломойський спробував оскаржити дії детектива у слідчого судді ВАКС, проте 11 грудня 2025 року суддя відмовився відкривати провадження за скаргою.

Апеляційна палата підтвердила законність цього рішення. Судді пояснили, що Кримінальний процесуальний кодекс (ст. 303 КПК) містить вичерпний перелік рішень чи бездіяльності слідчого, які можна оскаржити на стадії досудового розслідування. Відмова надати матеріали справи для ознайомлення до цього переліку не входить.

Суд зазначив, що надання доступу до таємниці слідства є дискреційним повноваженням детектива або прокурора, і змусити їх розкрити документи через слідчого суддю на цьому етапі неможливо.

Цікаві деталі

З тексту ухвали стало відомо, що Ігор Коломойський наразі продовжує перебувати під вартою у приміщенні Відділу забезпечення досудового слідства СБУ.

Для участі в апеляційному розгляді суд організував відеоконференцзв'язок, проте Коломойський відмовився виходити на зв'язок, про що надав особисту розписку. Справу розглядали за участі його адвоката Сергія Козака.

Ухвала Апеляційної палати є остаточною та оскарженню не підлягає.