Запорізький суд засудив військовослужбовця до 5 років ув’язнення за дезертирство, але виправдав у непокорі наказу

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя 29 серпня 2025 року виніс вирок у справі № 336/1727/25 військовослужбовця Національної гвардії України Олександра Володимировича Кондратова, обвинуваченого в дезертирстві та непокорі наказам командира в умовах воєнного стану. 

За матеріалами справи, Кондратов, уродженець Риги (Латвія), громадянин України, зареєстрований у Чернівцях, був мобілізований до військової частини Національної гвардії в червні 2023 року. Він служив на посаді стрільця в роті оперативного призначення на Запорізькому напрямку. Суд встановив, що 9 грудня 2023 року Кондратов самовільно залишив місце дислокації підрозділу поблизу села Наталівка Запорізького району, маючи намір ухилитися від військової служби. Він переховувався до 24 вересня 2024 року, коли самостійно звернувся до поліції в Чернівцях.

Суд визнав Кондратова винним за ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України (дезертирство в умовах воєнного стану) та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі – мінімальний термін, передбачений санкцією статті. Докази, включаючи рапорти командирів, висновки службового розслідування, свідчення колег та висновки військово-лікарської комісії про придатність до служби попри наслідки поранення (отриманого 22 серпня 2023 року), підтвердили, що обвинувачений усвідомлював наслідки своїх дій і не вживав заходів для повернення до служби. Строк відбування покарання рахуватиметься з 12 лютого 2025 року, коли Кондратова взяли під варту. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави в 242 240 гривень продовжено до набрання вироком законної сили.

Щодо другого обвинувачення – за ч. 4 ст. 402 КК України (непокора наказу в умовах воєнного стану) – суд виправдав Кондратова через недоведеність складу злочину. Обвинуваченого звинувачували в тому, що 18 вересня 2023 року він відмовився виконувати бойовий наказ командира роти про евакуацію тіл загиблих побратимів з лісосмуги "Гаваї" в районі Оріхова. Кондратов пояснював відмову відсутністю належної підготовки (проходив лише 3-4 дні в навчальному центрі без базової загальновійськової підготовки), наслідками поранення та психологічним станом. Суд відзначив суперечності в показаннях свідків і матеріалах службового розслідування, відсутність медичного огляду після скарги на здоров'я, а також те, що обвинувачений діяв відповідно до статуту, повідомляючи про неспроможність виконати наказ. "Стороною обвинувачення не доведено злочинний умисел, обумовлений іншими обставинами, ніж стан здоров'я та відсутність підготовки", – йдеться в рішенні.

Кондратов частково визнав провину, але наголошував на відсутності бажання служити на бойовій посаді та відсутності дій щодо переведення. Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, не перебуває на обліку в нарколога чи психіатра, а також пом'якшувальну обставину – непроходження базової військової підготовки. Обтяжуючих обставин не встановлено. Застосування м'якшого покарання чи умовного терміну неможливе через законодавчі обмеження для військових злочинів у воєнний час.

У Херсоні штаб-сержанта засуджено до 5 років ув’язнення за погрозу начальнику

20 серпня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області виніс вирок у кримінальній справі №766/8595/24 за обвинуваченням Бондаря Артура Сергійовича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України (погроза вбивством начальнику у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, вчинена із застосуванням зброї в умовах воєнного стану).

Обставини справи

6 квітня 2024 року приблизно о 19:30 у місці тимчасової дислокації підрозділу прикордонної служби за адресою в м. Херсоні Артур Бондар, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння, погрожував вбивством своєму начальнику, майору Максиму Шпаченку. Конфлікт виник через відмову у наданні дозволу на звільнення. Обвинувачений, будучи штаб-сержантом та гранатометником прикордонної служби, взяв до рук автомат АК-74, дослав патрон у патронник і направив зброю на потерпілого. Майор Шпаченко відбив ствол автомата, внаслідок чого відбувся постріл, куля пройшла повз нього і влучила в стіну. Потерпілий отримав легке тілесне ушкодження у вигляді садна на передпліччі.

Рішення суду

Суд визнав Бондаря винним та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, зарахувавши строк попереднього ув’язнення з 7 квітня 2024 року. Також суд стягнув з обвинуваченого 6058,24 грн на користь держави за витрати на експертизу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до набрання вироком законної сили.

Позиція обвинуваченого та інших сторін

Бондар повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та пояснив свої дії пригніченим морально-психологічним станом через акубаротравму, отриману під час бойових дій у 2022 році. Він висловив бажання продовжити службу в ЗСУ. Захисник підтримав позицію обвинуваченого, просивши мінімальне покарання з урахуванням його каяття, відсутності попередніх судимостей та наявності двох неповнолітніх дітей. Потерпілий Шпаченко не з’явився на засідання, подавши заяву про розгляд справи без його участі та відмовившись від цивільного позову. Прокурор підтримав обвинувачення, але з урахуванням пом’якшувальних обставин просив призначити мінімальне покарання.

Додаткові деталі

Суд врахував, що обвинувачений не перебуває на обліку у нарколога чи психіатра, має міцні соціальні зв’язки та двох неповнолітніх дітей. Обтяжуючою обставиною визнано вчинення злочину в стані наркотичного сп’яніння. 

Солдат, який страждає лудоманією, отримав 5 років ув'язнення за крадіжку військової техніки на майже 450 тис. грн

09 червня 2025 року Галицький районний суд Львова виніс у справі№461/4283/25 вирок солдату Збройних Сил України, якого обвинувачували у викраденні військового майна в умовах воєнного стану. Обвинуваченого, лаборанта циклової комісії військової частини (Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України), визнали винним за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України. Йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але з урахуванням пом'якшувальних обставин за ст. 69 КК України – нижче мінімальної межі санкції статті.

За даними суду, обвинувачений, уродженець Тернополя, з серпня 2024 по квітень 2025 року, маючи вільний доступ до мультимедійного класу в приміщенні міні-друкарні військової частини (Львів, адреса засекречена), викрав 13 ноутбуків HP ProBook 470 G5 (кожен вартістю 27 601,30 грн), дві екшн-камери GoPro Hero 9 (кожна – 9 908,34 грн) та фотоапарат Nikon D7500 з об'єктивом (43 421 грн). Техніка була закріплена за начальником навчального кабінету старшим солдатом і перебувала на балансі частини. Викрадене майно обвинувачений реалізував, здебільшого здаючи до ломбардів у Львові (ТОВ "Ломбард 'Кредит Юкрейн'", ТОВ "Ломбард №1" ТОВ "Контракт-Груп" і компанія) та Тернополі (ТОВ "Ломбард Дім Мікрофінанс"). Загальна шкода склала 449 655,88 грн.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав вину, пояснивши дії залежністю від азартних ігор, на які витрачав отримані кошти. Він зазначив, що техніка з 2017 року не використовувалася, а крадіжки виявили лише в грудні 2024 року під час службового розслідування. З початку досудового слідства обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину: показав місця здачі майна під час слідчого експерименту, за допомогою матері викупив частину техніки з ломбардів і повернув частині. Решту збитків компенсував колега, якому обвинувачений згодом повернув кошти. Наразі проходить лікування у психотерапевта, має малолітнього сина на утриманні, позитивно характеризується за місцем проживання та служби, має дві вищі освіти, волонтерський досвід, нагороди (відзнака Міністра оборони, грамота начальника ГУ Військової служби правопорядку ЗСУ) та не був раніше судимий.

Суд врахував щире каяття, активне сприяння слідству, добровільне відшкодування шкоди та примирення з потерпілою стороною (військовою частиною, яка не має претензій) як пом'якшувальні обставини. Обтяжувальних обставин не встановлено. Водночас суд відмовився застосовувати ст. 75 КК (звільнення від відбування з випробуванням) через тяжкість злочину (особливо тяжкий), кількість епізодів (17) та корисливий мотив. 

Суд засудив полковника ДПСУ до 2 років умовно за закупівлю неякісних шоломів на 36 млн грн

20 червня 2025 року Рокитнянський районний суд Київської області виніс у справі №375/1595/24 вирок полковнику Державної прикордонної служби України (ДПСУ), якого обвинувачували в недбалому ставленні до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Обвинуваченого, колишнього начальника Центральної бази зберігання та постачання ДПСУ, визнали винним за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України. Йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але звільнено від реального відбування з випробувальним терміном 2 роки.

За даними суду, полковник, перебуваючи на посаді, через недбалість не виконав службові обов'язки щодо забезпечення якості закупленої продукції. У період з червня по липень 2022 року він організував закупівлю 5475 балістичних шоломів у ТОВ "РА.ДА" за договором №188-22 від 13 травня 2022 року на загальну суму 36 135 000 грн. Шоломи не відповідали стандартам STANAG 2920 та ДСТУ 8835:2019, пробивалися кулями 9x18 мм (Makarov) та 9x19 мм (Parabellum) і не могли використовуватися для захисту військовослужбовців під час бойових дій.

Суд встановив, що обвинувачений не організував повернення всієї партії неякісної продукції, попри виявлені недоліки під час випробувань у Національному університеті оборони України та інших лабораторіях. Замість цього він прийняв шоломи та оплатив їх, що призвело до збитків державі в розмірі 36 млн грн – суми, яка перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 500 разів і вважається тяжкими наслідками.

Під час судового розгляду обвинувачений не визнав вини, пояснюючи свої дії вказівками керівництва ДПСУ та складними умовами воєнного стану. Він стверджував, що шоломи перевірялися за стандартами NIJ або STANAG 2920, як було вказано в листі заступника голови ДПСУ від 2 травня 2022 року, і частина неякісних шоломів (зелених розміру L без маркування) була повернута постачальнику. Представник потерпілої сторони (ДПСУ) також зазначив, що на той момент знайти якісні шоломи було складно, а договір відповідав законодавству.

Однак суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого були не умисними, а результатом кримінальної протиправної недбалості: він неправильно тлумачив накази, застосував неімплементовані в Україні стандарти NIJ (які стосуються бронежилетів, а не шоломів) і не забезпечив повторні випробування відповідно до умов договору. "Обвинувачений мав можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки, але через недбалість цього не зробив", – йдеться у вироку.

При призначенні покарання суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, має двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, є учасником бойових дій і продовжує службу в ДПСУ як начальник відділу морально-психологічного забезпечення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, не встановлено. Обвинуваченого зобов'язано періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміни місця проживання чи роботи. Нагляд за ним під час іспитового строку покладено на командира військової частини.

Крім того, з обвинуваченого стягнуто 47 708,64 грн на користь держави за витрати на експертизи (економічна та почеркознавча).

У Харкові жінку засудили за використання онука для жебрацтва

21 липня 2025 року Салтівський районний суд міста Харкова виніс вирок у резонансній справі № 643/8063/24, визнавши Курило Ольгу Володимирівну винною за ч. 2 ст. 150-1 КК України. Жінку звинуватили у систематичному використанні свого малолітнього онука Михайла для жебрацтва із застосуванням фізичного насильства.

Що сталося?

За даними слідства, з червня 2023 року по червень 2024 року Курило регулярно приводила онука, який має затримку мовленнєвого розвитку, до парковки супермаркету «Чудо Маркет» (вул. Академіка Павлова, 120, Харків). Там вона змушувала дитину випрошувати гроші та їжу у перехожих, використовуючи її стан для викликання жалю. Свідки повідомили, що обвинувачена застосовувала до хлопчика фізичне насильство, зокрема хапала його за шию, завдаючи болю.

Свідчення працівників супермаркету та перехожих, а також відеозаписи з Telegram-каналу, опубліковані 20 червня 2024 року під заголовком «Старая карга держит ребенка в рабстве», стали ключовими доказами у справі. Свідки підтвердили, що бачили Курило з хлопчиком на парковці 3–4 рази на тиждень протягом року.

Позиція обвинуваченої

У суді Ольга Курило свою вину не визнала. Вона пояснила, що брала онука на парковку лише кілька разів через фінансові труднощі: державна допомога на дитину складала 1300 грн, а аліменти від батька хлопчика не надходили. Обвинувачена стверджувала, що не била дитину, а лише «брала за шию». Вона також зазначила, що не працює з 2006 року .

Вирок суду

Суд визнав вину Ольгу Курило повністю доведеною на основі показань свідків, медичного висновку про стан здоров’я дитини, протоколів впізнання та відеодоказів. За використання малолітньої дитини для жебрацтва із застосуванням насильства (ч. 2 ст. 150-1 КК України) обвинуваченій призначено 3 роки позбавлення волі. Однак, враховуючи відсутність попередніх судимостей і постійне місце проживання, суд звільнив її від відбування покарання, встановивши іспитовий строк у 1,5 року.

Заборонені книги в Україні: за що карають і які видання потрапляють під заборону

В Україні діє низка законодавчих обмежень, спрямованих на захист суспільної моралі, національної безпеки та прав людини у сфері книговидання. Зокрема, відповідно до ст. 28 Закону України «Про видавничу справу» забороняється виготовляти та розповсюджувати видання, що:

• пропагують культ насильства і жорстокості;
• розпалюють міжетнічну, расову чи релігійну ворожнечу;
• містять заклики до війни чи зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
• посягають на права і свободи людини.

Відповідно до статті 300 Кримінального кодексу України, злочином визнається:

• ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію;
• їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з метою збуту;
• розповсюдження таких творів;
• а також примушування до участі у їх створенні.

Заборона на певні видання — це не цензура, а захід національної безпеки. В умовах гібридної війни з Росією такі книги часто використовуються як інформаційна зброя для розпалювання ненависті, підриву довіри між громадянами та поширення антиукраїнських наративів.

Які книги заборонені

Державний комітет телебачення і радіомовлення України формує перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. До Переліку заборонених видань вже внесено 267 видань.

В Україні найбільше кримінальних справ за розповсюдження забороненої літератури пов’язано з книгою "Удар русских богов" авторства Володимира Істархова. Це пояснюється її широким поширенням (лише в Харкові видавалася 4 рази: 1999 р., 2000 р., 2001 р., 2007 р.), а також через проведену експертизу (№ 2650/21 від 09.10.2021), яка підтвердила, що книга містить заклики до ненависті проти євреїв, християн, слов’ян, пропагує неоязичництво та нацизм. Ця Книга включена до Переліку заборонених видань (позиція 216, наказ № 320 від 09.07.2021).

Які найчастіше книги фігурують у кримінальних справах?

1. "Удар русских богов" (Володимир Істархов). Книга визнана такою, що містить антисемітські та антихристиянські ідеї, пропагує неоязичництво та розпалює міжнаціональну ворожнечу. Судові справи фіксувалися в різних регіонах України (Харківська, Полтавська, Хмельницька, Дніпропетровська, Одеська області) з 2013 по 2025 роки. Наприклад, у Полтаві (2025), Харкові (2013, 2018, 2021), Хмельницькому (2019) та інших містах розглядалися випадки зберігання, перевезення чи збуту цього видання. Кількість справ перевищує десятки, оскільки книга активно розповсюджувалася через ринки та інтернет-магазини.
2. "Моя борьба" (Адольф Гітлер). Класичний твір націонал-соціалістичної ідеології, заборонений у багатьох країнах світу.Ця книга також фігурує в кримінальних справах, але рідше. Суди в Україні (зокрема в Харкові та Одесі) розглядали її разом із "Удар русских богов" у 2013–2021 роках. Проте через меншу популярність і обмеженіший обіг (здебільшого харківське видання 2003 року) кількість справ менша.
3. "Божий народ" та "Кобр. Шифр Мертвая вода" (Володимир Істархов). Ці книги  пропагандують расизм, тероризм, сепаратизм. Вони згадуються в судових справах значно рідше, зазвичай як супутні до книги "Удар русских богов".  

Як карають за розповсюдження заборонених книг

За розповсюдження, зберігання чи перевезення таких книг суди карають: 

• штраф — від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–17 000 грн), залежно від обставин.
• позбавлення волі — до 3 років (здебільшого умовно з випробувальним терміном 1–2 роки).
• додаткові санкції — конфіскація книг, заборона займатися книжковою торгівлею (до 2 років).

Суд у Києві закрив резонансну справу про крадіжку картини Караваджо через строк давності

28 серпня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у справі № 758/14905/13-к ухвалив рішення про закриття кримінальної справи щодо організованої групи, обвинуваченої у крадіжках майна в особливо великих розмірах та контрабанді історичних і культурних цінностей, включаючи знамениту картину італійського художника Мікеланджело Мерізі да Караваджо "Взяття Христа під варту чи Поцілунок Іуди". Підставою для закриття стало закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що минув понад 15 років з моменту вчинення злочинів.

Справа, яка тягнулася з 2011 року, стосувалася серії крадіжок, скоєних у період з 2008 по 2010 рік. Обвинувачені – Челідзе Тамаз Дурсунович, Кріт Сергій Вікторович, Балашов Олексій Дмитрович, Підгорний Сергій Вікторович та Асатіані Лері Леванович – були звинувачені у таємному викраденні чужого майна, повторно, з проникненням у приміщення, в особливо великих розмірах, організованою групою (ч. 5 ст. 185 КК України). Двоє з них також обвинувачувалися у контрабанді культурних цінностей (ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201 КК України). Серед викраденого – картина Караваджо з Одеського музею Західного та східного мистецтва, коштовності, електроніка, ікони та інші цінності.

Суддя, розглянувши клопотання захисту обвинувачених, дійшов висновку, що з моменту останнього епізоду злочинів (червень 2010 року) минуло понад 15 років, а строки давності не були зупинені чи перервані. Прокурор не заперечувала проти закриття справи щодо двох обвинувачених, але виступила проти щодо інших, посилаючись на інші кримінальні провадження. Однак суд відхилив ці аргументи, посилаючись на презумпцію невинуватості та відсутність обвинувальних вироків, що набрали законної сили.

У рішенні суду скасовано запобіжні заходи (підписки про невиїзд) щодо двох обвинувачених, знято арешти з майна та віднесено процесуальні витрати на рахунок держави. Речові докази, включаючи картину Караваджо та її фрагменти, повернуто до Одеського музею Західного та східного мистецтва. Інші предмети, такі як ювелірні вироби, електроніка та ікони, повернуто власникам.

Цивільні позови потерпілих – залишені без розгляду.