У Харкові засудили жінку, яка у Telegram виправдовувала агресію РФ та називала обстріли Харкова «самоприльотами»

Холодногірський районний суд м. Харкова виніс вирок місцевій мешканці Ірині Анатоліївні Плоткіній, яка через месенджер Telegram активно поширювала російську пропаганду, підтримувала «денацифікацію» та звинувачувала ЗСУ в обстрілах мирних міст.

За матеріалами справи № 642/3267/26, Плоткіна, будучи уродженкою та мешканкою Харкова, після початку повномасштабного вторгнення стала на шлях інформаційної співпраці з агресором. Протягом 2024–2025 років вона систематично залишала коментарі у відкритих Telegram-чатах, просуваючи наративи Кремля.

У чому саме звинувачували Плоткіну?

Слідство задокументувало низку епізодів її протиправної діяльності. Зокрема, у своїх дописах засуджена:

• Виправдовувала ракетні удари: Стверджувала, що українська влада «призначала Харків сакральною жертвою» і нібито сама обстрілювала місто, щоб просити зброю у Заходу.

• Заперечувала злочини РФ: Називала трагедію в «Охматдиті» «самоприльотом» та заперечувала удари російських ракет по житлових будинках Сум і Харкова, називаючи це «внутрішніми розбірками» або роботою української ППО.

• Підтримувала окупацію: Схвально відгукувалася про ідеї «денацифікації» та «звільнення історично руських земель», повторюючи тези про «один народ» та «захист від нацизму».

Експертиза Національного наукового центру імені Бокаріуса підтвердила, що в її словах містяться прямі виправдовування та заперечення збройної агресії РФ проти України, а також представлення війни як внутрішнього громадянського конфлікту.

Рішення суду

Під час підготовчого засідання Плоткіна Ірина Анатоліївна повністю визнала свою провину та уклала угоду з прокурором про визнання винуватості. Вона заявила, що щиро кається у скоєному.

07 травня 2026 року суд затвердив угоду та визнав її винною за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України. Жінці призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Однак, враховуючи каяття та співпрацю зі слідством, суд звільнив її від відбування реального терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Додаткові санкції:

• Суд постановив застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави знаряддя злочину — мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8T.

• Засуджена має сплатити на користь держави понад 23 700 гривень за проведення лінгвістичних експертиз.

На період іспитового строку Ірині Плоткіній заборонено виїжджати за межі України без дозволу органів пробації, також вона зобов’язана періодично з’являтися для реєстрації.

Суд скасував рішення про позбавлення адвоката Ігоря Камінського свідоцтва: деталі справи

Івано-Франківський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Чернівецької області про позбавлення Ігоря Камінського права на заняття адвокатською діяльністю.

Суть спору

Конфлікт розпочався через звинувачення адвоката у «конфлікті інтересів». У 2020 році Ігор Камінський надавав правничу допомогу одному фігуранту кримінального провадження, а після припинення договору почав захищати іншого обвинуваченого у тій же справі.

На підставі скарги одного з колишніх клієнтів, у лютому 2026 року Дисциплінарна палата КДКА Чернівецької області прийняла рішення №280, яким притягнула Камінського до відповідальності та наклала найсуворіше стягнення — позбавлення адвокатського свідоцтва з подальшим виключенням з ЄРАУ.

Аргументи позивача

Ігор Камінський звернувся до суду, наполягаючи на тому, що рішення комісії є не просто незаконним, а «злочинним». Основними аргументами стали:

1. Судове рішення 2021 року: Ще у січні 2021 року Тлумацький районний суд розглядав питання відводу Камінського через цей же «конфлікт інтересів» і не знайшов підстав для його задоволення.

2. Мирне врегулювання: У грудні 2025 року Рада адвокатів Івано-Франківської області вже визнала цей конфлікт вичерпаним та добровільно врегульованим.

3. Потрійне покарання: Позивач вказав, що його фактично намагалися притягнути до відповідальності за одні й ті самі дії втретє.

Позиція суду

Суддя О.Б. Григорук, розглянувши матеріали справи № 300/1313/26, став на бік позивача. У рішенні від 01 травня 2026 року суд наголосив на таких моментах:

• Принцип юридичної визначеності: Питання участі Камінського у справі вже було предметом розгляду суду та органів адвокатського самоврядування. КДКА не мала права ігнорувати чинні судові рішення та надавати іншу оцінку встановленим фактам.

• Відсутність нових обставин: Скарга, на підставі якої адвоката позбавили ліцензії, не містила жодних нових даних, які б не були відомі раніше.

• Дискреція та свавілля: Суд зазначив, що хоча комісія має право самостійно оцінювати етику адвоката, це право не є необмеженим. У цьому випадку рішення КДКА порушило баланс стабільності та справедливості.

Результат

Суд задовольнив позов Ігоря Камінського повністю. Рішення КДКА Чернівецької області №280 визнано протиправним та скасовано. Також з комісії на користь адвоката стягнуто судові витрати.

Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги позивача щодо постановлення окремих ухвал у правоохоронні органи стосовно членів дисциплінарної палати, зазначивши, що для цього немає достатніх підстав у межах адміністративного процесу.

Марина Порошенко зареєструвала 8 нових компаній після поділу майна з експрезидентом

Дружина п'ятого президента України, Марина Анатоліївна Порошенко, суттєво розширила свій бізнес-портфель. За даними державного реєстру, 07 травня 2026 року на її ім'я було офіційно зареєстровано вісім нових товариств з обмеженою відповідальністю.

Ці реєстраційні дії відбулися на тлі нещодавнього судового процесу щодо розподілу майна між подружжям Порошенків.

 

Спеціалізація та географія

Всі вісім новостворених компаній мають ідентичний основний вид економічної діяльності (КВЕД): 68.20 — Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

 

Назви компаній вказують на їхню ймовірну прив'язку до конкретних населених пунктів або об'єктів (переважно у Вінницькій області, яка є традиційним регіоном бізнес-інтересів родини):

ТОВ «ЛІ КЛЕМБІВКА»

ТОВ «ЛІ ЗАБОЛОТНЕ»

ТОВ «ЛІ ПОГРЕБИЩЕ»

ТОВ «ЛІ КУНА»

ТОВ «ЛІ МАЛОМОЧУЛКА»

ТОВ «ЛІ ДОВЖОК»

ТОВ «ЛІ ГОРОДКІВКА»

ТОВ «ЛІ НЕМИРІВ»

 

Юридичні деталі

Усі підприємства зареєстровані за однією адресою: м. Київ, вулиця Електриків, 29А. Ця адреса добре відома як фактичне місце розташування низки активів, пов’язаних із Петром Порошенком (зокрема, територія заводу «Кузня на Рибальському»). Компанії розташовані у різних кабінетах одного офісного центру (№ 206–218).

 

Марина Порошенко вказана як одноосібний засновник (учасник) та кінцевий бенефіціарний власник усіх восьми юридичних осіб.

 

Контекст

Експерти зазначають, що масова реєстрація нових компаній у сфері нерухомості може свідчити про фіналізацію процесу реструктуризації активів родини після завершення судових розглядів щодо поділу майна. Створення окремих юридичних осіб для різних об'єктів нерухомості є поширеною практикою для оптимізації управління та захисту активів.

Називав війну «договірняком» та звинувачував Україну у нападі РФ: на Київщині суд виніс вирок тіктокеру Сергію Сизонюку

01 травня 2026 року Кагарлицький районний суд Київської області виніс вирок блогеру Сизонюку Сергію Олександровичу, який у соціальній мережі TikTok систематично поширював матеріали з виправданням збройної агресії Росії проти України. Чоловік отримав умовний термін покарання.

Як зазначається у матеріалах справи № 368/315/26, восени 2025 року Сергій Сизонюк опублікував низку довготривалих відеороликів у TikTok. У своїх зверненнях, які набирали сотні тисяч переглядів (за словами самого обвинуваченого — до півмільйона), він активно просував наративи, одноголосні з російською пропагандою.

Зокрема, Сизонюк звинувачував вище політичне керівництво України у початку війни, заявляючи, що російське вторгнення було спровоковане заявами про вступ до НАТО та «ядерну валізку». Він називав Президента України «маріонеткою глобалістів», а саму війну — «договірною», стверджуючи, що зброю обом сторонам дають спеціально для «зачистки територій» та «перемелювання народу».

Крім того, підсудний гостро критикував процес мобілізації, звинувачував ТЦК у відправці людей «на м'ясо» та публічно погрожував «Божою карою» священнослужителям різних конфесій за те, що вони не виступають проти дій української влади та військових.

Коли адміністрація TikTok та штучний інтелект платформи блокували його відео або видаляли акаунти, Сизонюк створював нові сторінки і продовжував записувати ролики, називаючи себе «миротворцем від Бога», якому «ставлять палки в колеса».

Судово-лінгвістична експертиза підтвердила, що заяви блогера є цілеспрямованим впливом на суспільну думку та містять пряме виправдовування збройної агресії РФ проти України.

Позиція обвинуваченого та рішення суду

У судовому засіданні Сергій Сизонюк свою провину визнав повністю і щиро розкаявся. Він пояснив суду, що не мав нічого проти територіальної цілісності України, а у відеороликах нібито лише «висловлював свою особисту думку».

Враховуючи визнання провини, щире каяття, позитивну характеристику та відсутність попередніх судимостей, суддя вирішив не відправляти чоловіка за ґрати.

Суд визнав Сергія Сизонюка винним за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування збройної агресії РФ, вчинене повторно). Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, однак звільнили від його відбування з іспитовим строком на 2 роки.

Протягом цього часу він зобов'язаний періодично з'являтися до органів пробації та не виїжджати за межі України без погодження. Також Сизонюк має сплатити до державного бюджету понад 21 600 гривень за проведення судової експертизи.

Майно засудженого конфісковувати не стали, оскільки суд не знайшов у його діях корисливих мотивів. Крім того, згідно з вироком, мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, з якого записувалися скандальні відео, буде повернуто власнику.

Хотіли "відновити УРСР" та закликали до повалення влади: у Черкасах винесли вирок двом проросійським агітаторам

Соснівський районний суд міста Черкаси у справі № 712/5781/26 виніс вирок двом громадянам України — Андрію Шамарі та Олені Радчук, які поширювали в інтернеті заклики до повалення конституційного ладу в Україні та виправдовували російську збройну агресію. Обидва обвинувачені пішли на угоду зі слідством і отримали умовні терміни.

Деталі справи

За матеріалами суду, наприкінці 2024 — на початку 2025 року обвинувачені стали учасниками так званого «Оргкомітету УРСР». Метою цієї групи було поширення ідеї відновлення Радянського Союзу та захоплення державної влади в Україні.

Використовуючи месенджер Telegram (канали «Оргкомитет УССР», «Ведомости Оргкомитета УССР») та соціальну мережу Facebook, фігуранти публікували маніфести, зокрема — «Звернення до представників військових професій і до співробітників силових структур». У цих матеріалах містилися категоричні заклики до військових об'єднуватися для повалення чинної влади, узурпації управління та створення альтернативних органів, підконтрольних "відновленому СРСР".

Окрім закликів до державного перевороту, Андрій Шамара активно поширював наративи російської пропаганди. У приватних та публічних чатах він заперечував факт збройної агресії РФ, називаючи події в Україні "громадянською війною, що триває з 2014 року". У своїх дописах він звинувачував у початку бойових дій на Донбасі українців, називаючи їх "тупою масою".

Вирок суду

У березні та квітні 2026 року Олена Радчук та Андрій Шамара уклали з Черкаською обласною прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд, врахувавши їхнє повне визнання провини, щире каяття та той факт, що Олена Радчук є пенсіонеркою, 30 квітня 2026 року затвердив ці угоди.

• Андрія Шамару визнано винним у діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу (ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 109 КК України), а також у виправдовуванні збройної агресії РФ (ч.2, ч. 3 ст. 436-2 КК України). Його засуджено до 5 років позбавлення волі, однак звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

• Олену Радчук визнано винною у розповсюдженні закликів до повалення влади за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 109 та ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 109 КК України). Суд призначив їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але також звільнив від ув'язнення з іспитовим строком на 3 роки.

Протягом іспитового терміну обидва засуджені зобов'язані періодично з'являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання та не мають права виїжджати за межі України без дозволу. 

На Київщині засудили тіктокера, який звинувачував Україну у початку війни та розповідав про змови "глобалістів"

Кагарлицький районний суд Київської області у справі № 337/2152/25 виніс вирок Сергію Сизонюку, який у соціальній мережі TikTok систематично поширював відео з виправданням збройної агресії РФ та конспірологічними теоріями. За свою діяльність чоловік отримав умовний термін покарання.

Як зазначається у матеріалах справи, восени 2025 року Сергій Сизонюк створив у TikTok кілька акаунтів, де публікував тривалі відеозвернення. У своїх монологах він транслював наративи, співзвучні з російською пропагандою, зокрема звинувачував українську владу та особисто Президента України у тому, що вони нібито спровокували напад Росії заявами про вступ до НАТО та «ядерну валізку».

Серед основних тез, які просував блогер, були заяви про те, що війна є «договірною» та керується «глобалістами» з метою «зачистки територій» та знищення населення. Зброю Україні, за його словами, дають лише для того, щоб вона «поступово стікала кров'ю».

Чоловік також різко критикував мобілізацію, називав дії ТЦК «геноцидом», проклинав релігійних діячів за те, що вони не виступають проти призову, і навіть пропонував Президенту України поїхати на переговори до Москви, використавши автобуси з дітьми у якості живого щита.

Судово-лінгвістична експертиза підтвердила, що висловлювання Сизонюка містять пряме виправдовування збройної агресії РФ проти України, а також здійснюють цілеспрямований вплив на формування суспільної думки.

У судовому засіданні Сергій Сизонюк повністю визнав свою провину та розкаявся. Він заявив, що не мав на меті виступати проти територіальної цілісності України, а лише «висловлював свою думку» щодо подій. Враховуючи щире каяття, відсутність попередніх судимостей та позитивні характеристики, суд вирішив розглядати справу за спрощеною процедурою.

01 травня 2026 року суд визнав Сергія Сизонюка винним за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування збройної агресії РФ проти України, вчинене повторно).

Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Протягом цього часу він має періодично з'являтися для реєстрації та не може виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Крім того, засуджений має сплатити на користь держави понад 21,6 тисячі гривень за проведення судової експертизи. Цікаво, що суд постановив повернути Сизонюку його мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, з якого він записував та публікував свої відео.

Спір про межі повноважень органів адвокатського самоврядування: Верховний Суд повернув касаційну скаргу у справі Лариси Криворучко

30 квітня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення повернути касаційну скаргу, подану громадянином Андрієм Карповичем в інтересах адвокатки Лариси Криворучко. Справа стосувалася тривалого конфлікту щодо юрисдикції дисциплінарних проваджень та правомірності рішень органів адвокатського самоврядування.

Коротко про головне:

• Позивач (Заявник): адвокатка Криворучко Лариса Сергіївна.

• Представник позивача: громадянин Карпович Андрій Петрович.

• Відповідачі: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА), КДКА Донецької області, КДКА Київської області.

• Суть спору: визнання протиправними дій щодо «перенаправлення» матеріалів справи між регіональними КДКА та скасування рішень дисциплінарних органів щодо позивачки.

Передісторія конфлікту

Справа №320/37329/23 розкриває складний маршрут дисциплінарного провадження. Лариса Криворучко звернулася до суду через те, що ухвалу Київського апеляційного суду щодо неї було спочатку направлено до КДКА Київської області, звідти перенаправлено до КДКА м. Києва, а згодом, за рішенням голови ВКДКА Сергія Вилкова, передано на розгляд до КДКА Донецької області.

Позивачка вимагала визнати такі "міграції" справи протиправними, а також скасувати подальші рішення КДКА Донецької області (від 12.06.2023) та ВКДКА (від 22.09.2023).

Суди попередніх інстанцій продемонстрували різні позиції:

• Київський окружний адміністративний суд (25.03.2025) став на бік позивачки, скасувавши рішення КДКА Донецької області та ВКДКА.

• Шостий апеляційний адміністративний суд (17.03.2026) скасував це рішення: позов щодо КДКА Донецької області суд залишив без розгляду, а у вимогах до ВКДКА — відмовив повністю.

"Захист прав 72 тисяч адвокатів": аргументи для касації

Не погодившись із рішенням апеляції, представник позивачки Андрій Карпович подав касаційну скаргу. Оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для її допуску до касації потрібно було довести її «винятковість» або «фундаментальне значення».

Карпович наголошував, що ця справа виходить за межі індивідуального спору та зачіпає права близько 72 000 адвокатів України. Він вказував на системну проблему: органи адвокатського самоврядування нібито своїми підзаконними актами фактично змінюють законодавчо встановлену юрисдикцію дисциплінарних проваджень. За словами представника, відсутність єдиної практики Верховного Суду з цього питання створює «масовий ризик незаконного притягнення адвокатів до відповідальності».

Чому Верховний Суд відмовив?

Суддя-доповідач О.В. Кашпур, проаналізувавши матеріали, відхилила ці аргументи і повернула скаргу заявнику з процесуальних підстав:

1. Брак конкретики: Суд зазначив, що доводи про "фундаментальне значення" ґрунтуються виключно на припущеннях скаржника. У скарзі не було наведено конкретних прикладів або статистики, які б доводили, що суди по-різному вирішують аналогічні справи.

2. Відсутність підстав: Скаржник не послався на конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України (наприклад, неправильне застосування норм матеріального права) та не обґрунтував його належним чином.

3. Спрощене провадження: Аргументи скаржника про те, що справа складна і суд першої інстанції помилково розглядав її за спрощеною процедурою без виклику сторін, також були відхилені. Суд пояснив, що справа не підпадає під виключний перелік тих, що вимагають лише загального провадження.

"Саме по собі настання для особи несприятливих правових наслідків у зв'язку з прийняттям судового рішення, як і незгода з таким рішенням, не є ознакою винятковості справи", — підкреслено в ухвалі Верховного Суду.

Що далі?

Ухвала про повернення касаційної скарги набула законної сили з моменту підписання і не підлягає оскарженню. Водночас Верховний Суд традиційно роз'яснив, що повернення документа не позбавляє позивачку та її представника права на повторне звернення, якщо вони виправлять вказані процесуальні недоліки.