Суд скасував піврічне відсторонення адвоката Дениса Перцева: ВКДКА пропустила строки покарання за «непройдене навчання»

22 червня 2026 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд у справі № 300/3028/25 визнав протиправним та скасував рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА), яким відомого адвоката Дениса Перцева було відсторонено від професії на 6 місяців. Причиною покарання стала нестача балів за підвищення кваліфікації у 2019–2023 роках, однак суд постановив, що дисциплінарні органи пропустили всі можливі строки давності.

Суть конфлікту: бали проти реального досвіду

За правилами Національної асоціації адвокатів України (НААУ), кожен адвокат зобов'язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію, набираючи певну кількість балів (зокрема, через семінари Вищої школи адвокатури — ВША).

У липні 2024 року директор ВША поскаржився до КДКА Івано-Франківської області на те, що Денис Перцев ігнорував це правило протягом п'яти років (з 2019 по 2023 роки). Восени місцева комісія винесла адвокату лише попередження. Проте ВША таке рішення не влаштувало, і справу передали "наверх". У квітні 2025 року ВКДКА посилила покарання та призупинила право Перцева займатися адвокатською діяльністю на цілих пів року, назвавши його дії «систематичним та триваючим проступком».

Не погодившись із цим, Денис Перцев звернувся до суду. У позові він наголосив, що не припиняв професійного розвитку: він є учасником корпоративного комітету Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), навчався за кордоном та регулярно допомагає писати законопроєкти. Крім того, на його думку, вимога проходити навчання виключно через ВША або її партнерів не має законних підстав.

Рішення суду: карати треба вчасно

Суддя Наталія Микитин, розглядаючи справу, не стала заглиблюватися в оцінку навчальних програм ВША, а звернула увагу на фундаментальне порушення з боку самих дисциплінарних органів — ігнорування строків давності.

Закон відводить рівно один рік для притягнення адвоката до відповідальності з моменту вчинення проступку. Оскільки звітним періодом для набору навчальних балів є календарний рік, то нестача балів за, наприклад, 2019 рік вважається виявленою 1 січня 2020 року. Отже, покарати адвоката за цей рік могли лише до кінця 2020-го.

Суд підкреслив: дисциплінарні органи не мають права роками «накопичувати» інформацію про нестачу балів, щоб колись у майбутньому використати її проти адвоката як «триваюче порушення». Оскільки рішення про відсторонення Дениса Перцева було прийнято у квітні 2025 року, строк притягнення до відповідальності за весь період 2019–2023 років уже безповоротно сплив.

Підсумок

Суд повністю задовольнив позов Дениса Перцева, визнав рішення ВКДКА протиправним та скасував його. Крім того, з ВКДКА стягнуть 1211 грн судового збору на користь адвоката.

Це рішення створює важливий прецедент для багатьох українських адвокатів, які стикаються з жорсткими санкціями за старі «борги» щодо підвищення кваліфікації. У ВКДКА та Вищої школи адвокатури є 30 днів на подання апеляції до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Помста після розлучення: суд залишив у силі покарання київському адвокату Белінському, який публікував інтимні фото ексдружини на сайтах знайомств

22 червня 2026 року Київський окружний адміністративний суд у справі № 640/670/21 відмовив адвокату Павлу Белінському у скасуванні дисциплінарного стягнення. Раніше Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) м. Києва винесла йому попередження за грубе порушення професійної етики — адвокат цькував колишню дружину, розсилаючи її оголені фотографії та створюючи фейкові анкети про надання інтимних послуг.

Брудна історія сімейного конфлікту

Справа тягнеться ще з 2020 року, коли до КДКА столиці звернулася колишня дружина Павла Белінського. Пара перебувала у шлюбі з 2010 року, має спільного сина, проте у 2017 році суд розірвав їхній союз.

За словами жінки, після розлучення колишній чоловік розпочав проти неї справжню кампанію з дискредитації. Він систематично надсилав її знайомим аморальні повідомлення, зводячи наклеп. Проте найгрубішим кроком стало розміщення оголошень на сайтах знайомств: адвокат використовував реальні контакти жінки та її інтимні фотографії (оголеного тіла), вказуючи, що вона нібито надає платні послуги інтимного характеру.

Жінка також заявляла про психологічне та фізичне насильство, а також підробку документів з боку колишнього чоловіка у судах та поліції. Через це вона вимагала від КДКА найсуворішого покарання — позбавлення Белінського права на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення КДКА: не кримінал, але етичний провал

Розглянувши скаргу в грудні 2020 року, дисциплінарна палата КДКА Києва дійшла висновку, що питання фізичного насильства та підробки документів мають розслідувати правоохоронні органи, а не комісія адвокатів.

Однак факт розповсюдження фотографій оголеного тіла колишньої дружини в соціальних мережах КДКА визнала прямим порушенням статей 12 та 60 Правил адвокатської етики (повага до професії, толерантність, невтручання та неприпустимість приниження гідності). Водночас комісія вирішила, що позбавлення адвокатського свідоцтва (яке Белінський отримав ще у 2003 році) є занадто суворим покаранням за проступок на ґрунті особистих стосунків, тому обмежилася «попередженням».

Судова тяганина тривалістю у п'ять років

Не погодившись навіть із таким лояльним покаранням, Павло Белінський на початку 2021 року подав позов до Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) з вимогою скасувати попередження. Через сумнозвісну ліквідацію ОАСК розгляд справи затягнувся на роки, і матеріали були передані до Київського окружного адміністративного суду лише згодом.

Крапку у цій справі суддя Світлана Лапій поставила 22 червня 2026 року. Суд повністю підтримав позицію КДКА, зазначивши, що комісія діяла в межах своїх повноважень, а рішення про винесення попередження є пропорційним, обґрунтованим і правомірним. Доводи самого адвоката не змогли спростувати факти порушення ним норм адвокатської етики.

У задоволенні позову Павлу Белінському відмовлено.

Апеляційний суд залишив у силі відсторонення запорізького адвоката Микити Курлапова на один рік через порушення етики

17 червня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд у справі № 280/7973/25 відхилив апеляційну скаргу адвоката Микити Дмитровича Курлапова, залишивши в силі рішення про зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців. Підставою для покарання стали грубі порушення правил адвокатської етики, невиконання умов договору з клієнтом та ведення діяльності, що не має стосунку до юриспруденції.

Суть конфлікту

Справа розпочалася зі скарги ТОВ «Оріхівсільмаш» до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Запорізької області у травні 2025 року. Компанія звинуватила адвоката Курлапова у невиконанні зобов'язань за договором про надання правничої допомоги, укладеним ще у липні 2024 року.

За результатами перевірки Дисциплінарна палата КДКА встановила низку серйозних порушень з боку адвоката:

• Невизначений гонорар та неповернення коштів: При укладанні договору адвокат не зазначив розмір гонорару серед істотних умов, не виконав взяті на себе зобов'язання і не повернув кошти клієнту.
• Непрофільна діяльність: Замість надання юридичної допомоги, адвокат займався питаннями «вендорних угод та підшукання бізнесового співробітництва в Республіці Корея». У КДКА наголосили, що такі послуги не є адвокатською діяльністю і не могли надаватися в рамках підписаного договору.
• Ігнорування окупації при реєстрації: Робочим місцем адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) значилася адреса у місті Кам'янка-Дніпровська, яке було окуповане ще в березні 2022 року. Адвокат не вносив зміни до реєстру протягом трьох з половиною років, що є порушенням закону.

У липні 2025 року КДКА визнала дії Микити Курлапова триваючим дисциплінарним проступком та порушенням присяги, відсторонивши його від роботи на рік.

Позиція адвоката та рішення суду

Не погодившись із покаранням, Микита Курлапов звернувся до суду. Він стверджував, що ТОВ «Оріхівсільмаш» ігнорувало його прохання та перешкоджало реалізації правової позиції. Крім того, позивач вказував на процедурні порушення з боку КДКА — зокрема, на затримку у складанні довідки за скаргою понад встановлений 30-денний строк.

Запорізький окружний адміністративний суд у листопаді 2025 року відмовив адвокату у позові, після чого справу переглянув Третій апеляційний адміністративний суд у Дніпрі.

Колегія суддів під головуванням С.В. Білака дійшла висновку, що процедурні затримки КДКА не вплинули на обґрунтованість самого рішення та дотримання принципу змагальності, адже адвокат мав змогу надати свої пояснення. Щодо аргументів про «саботаж» з боку клієнта, судді зазначили, що Курлапов мав повне право самостійно ініціювати розірвання договору, чого він не зробив.

Суд нагадав, що не має повноважень втручатися в оцінку доказів, зібраних КДКА, а лише перевіряє дотримання процедури притягнення до відповідальності. Оскільки процедуру загалом було дотримано, а рішення КДКА є вмотивованим, апеляційну скаргу адвоката залишили без задоволення.

Постанова суду набрала законної сили з моменту її прийняття (17 червня 2026 року) і фактично означає, що Микита Курлапов не зможе здійснювати адвокатську діяльність до 31.07.2026. Оскаржити це рішення у касаційному порядку можливо лише у виключних випадках, передбачених законом.

Суд залишив без розгляду позов адвокатки Лариси Криворучко до КДКА Закарпатської області

22 червня 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву адвокатки Лариси Сергіївни Криворучко у справі № 260/2020/25. 

Суть спору

Адвокатка Лариса Криворучко звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області. Інтереси позивачки в судовому процесі представляв Андрій Петрович Карпович. Третіми особами у справі виступили Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) та Вища рада правосуддя.

Позивачка вимагала визнати протиправними та скасувати рішення КДКА Закарпатської області:

• від 28 червня 2022 року, яким стосовно неї було порушено дисциплінарну справу;
• від 19 липня 2022 року, яким її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді попередження.

Крім того, у позові ставилася вимога встановити відсутність у закарпатської КДКА повноважень проводити дисциплінарне провадження щодо Лариси Криворучко. Адвокатка вказувала, що її робочим місцем згідно з Єдиним реєстром адвокатів України є місто Київ.

Питання процесуальних строків

Позовну заяву було подано до суду в березні 2025 року. Оскільки спеціальний закон передбачає 30-денний строк для оскарження рішень дисциплінарних органів адвокатури з дня їх прийняття, представники відповідачів зауважили на пропуску строку звернення до суду.

Позивачка наполягала на поновленні строків, аргументуючи це тим, що вона офіційно дізналася про наявність оскаржуваних рішень лише 11 березня 2025 року, коли отримала відповідь на свій інформаційний запит від КДКА Закарпатської області. На думку адвокатки, строк було пропущено виключно з вини відповідача, який не вручив їй копії документів належним чином.

Обґрунтування суду

Суд дослідив матеріали справи та відхилив аргументи позивачки щодо поважності причин пропуску строку, встановивши такі факти:

1. Попереднє судове провадження: Ще в жовтні 2023 року під час подання іншого позову до Київського окружного адміністративного суду Лариса Криворучко долучала до матеріалів рішення ВКДКА, в тексті якого містилося детальне посилання на наявність рішення КДКА Закарпатської області від 19 липня 2022 року про притягнення її до відповідальності.
2. Листування через Омбудсмана: У серпні 2024 року Уповноважений Верхової Ради України з прав людини надіслав на електронну адресу позивачки відповідь за результатами розгляду її скарги. Цей лист містив повні реквізити обох рішень закарпатської КДКА від 2022 року.

Суддя дійшов висновку, що позивачка тривалий час володіла інформацією про спірні рішення, що давало їй об'єктивну можливість звернутися за судовим захистом значно раніше. Саму по собі відсутність паперових копій рішень суд не визнав перешкодою, оскільки позивачка мала можливість подати позов із клопотанням про витребування цих матеріалів судом, знаючи їхні реквізити.

Результат розгляду

З огляду на відсутність об'єктивних непереборних обставин, які б заважали своєчасному зверненню до суду, суддя С.А. Гебеш відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку та залишив позовну заяву Лариси Криворучко без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Позивачка має право оскаржити це рішення в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.

Фігуранта справ про насильство над дітьми та масштабне шахрайство Валентина Василенка оголосили в розшук

Національна поліція України оголосила в розшук 36-річного Валентина Василенка, обвинуваченого у низці тяжких кримінальних правопорушень. Відповідна інформація з’явилася в базі даних Міністерства внутрішніх справ України.

https://services.mvs.gov.ua/wnt/services/wanted-person-search

Згідно з офіційними даними МВС, датою зникнення Василенка вказано 12 червня 2026 року. Місцем зникнення зазначено місто Горішні Плавні (колишній Комсомольськ) Кременчуцького району Полтавської області. Чоловік переховується від органів досудового розслідування.

Деталі розшуку та статті звинувачення

Василенко Валентин Валентинович (народився 12 липня 1989 року) розшукується у зв'язку з обвинуваченнями за такими статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 2 ст. 156 (Розбещення неповнолітніх);
• ч. 3 та ч. 4 ст. 301 (Ввезення, виготовлення або розповсюдження порнографічних предметів);
• ч. 4 ст. 301-1 (Одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, перевезення чи інше переміщення).

Запобіжним заходом наразі визначено ухвалу суду про дозвіл на затримання з метою приводу.

Що передувало розшуку?

Невдала спроба перетину кордону

За місяць до зникнення, 11 травня 2026 року, прикордонники затримали Василенка у селищі Вилок на Закарпатті за 330 метрів від державного кордону з Угорщиною. Чоловік мав при собі рятувальний жилет, через що правоохоронці запідозрили його у спробі перепливти річку Тиса.

Проте 25 травня 2026 року Виноградівський районний суд Закарпатської області закрив адміністративне провадження щодо незаконного перетину кордону. Захист, в особі адвокатки Лариси Криворучко, переконав суд, що перебування у прикордонній зоні з жилетом не є безпосереднім доказом спроби втечі з країни, і справу закрили за відсутністю складу правопорушення.

Звинувачення у педофілії

Найважчі обвинувачення проти Василенка розглядаються у Зарічному районному суді Сум. У серпні 2020 року його затримали за підозрою у зґвалтуванні 9-річної дівчинки, з якою він познайомився в інтернеті. Згодом слідство встановило ще кількох постраждалих дітей віком від 10 до 14 років. Йому інкримінують зґвалтування малолітньої (ч. 6 ст. 152 КК) та сексуальне насильство (ч. 6 ст. 153 КК).

Після чотирьох років перебування під вартою в СІЗО, у вересні 2024 року Сумський апеляційний суд відпустив підозрюваного під заставу у розмірі 908 400 гривень.

Організація шахрайських схем в ізоляторі

Перебуваючи під вартою в СІЗО, Василенко, за даними правоохоронців, організував злочинну групу з семи осіб. Спільники ошукували громадян через фішингові посилання під виглядом виплат грошової допомоги від ООН. Загальна сума збитків перевищила 1,1 млн гривень. На викрадені кошти через родичів було придбано дві квартири в Києві, а також автомобілі Tesla Model S, BMW X5 та Smart, які згодом заарештував Печерський суд столиці.

Цю справу про шахрайство та зберігання дитячої порнографії розглядає Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Саме в цьому регіоні згодом і було зафіксовано зникнення обвинуваченого.

Окрім цього, з 2018 року у Печерському суді Києва щодо Василенка триває судовий розгляд справи про незаконне зберігання зброї та наркотичних речовин (ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України).

Суд скасував рішення ВКДКА про зупинення адвокатської діяльності Миколи Закордонця через строки давності

Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/27928/25 задовольнив позов адвоката Миколи Закордонця, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суть спору

У квітні 2025 року ВКДКА притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності, зупинивши його право на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць. Підставою для такого рішення стало невиконання адвокатом обов’язку з підвищення кваліфікації протягом 2020–2023 років.

Раніше, у жовтні 2024 року, КДКА Закарпатської області закрила дисциплінарну справу проти адвоката, не вбачаючи проступку. Проте Вища школа адвокатури (ВША) оскаржила це рішення, і ВКДКА ухвалила нове рішення про покарання.

Аргументи суду

Під час розгляду справи суд акцентував увагу на строках притягнення адвоката до відповідальності. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом одного року з дня вчинення проступку.

Суд роз’яснив, що обов’язок підвищити кваліфікацію має бути виконаний до 31 грудня кожного звітного року. Отже, строк для притягнення до відповідальності за відповідний рік спливає 31 грудня наступного календарного року.

Суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення ВКДКА (24 квітня 2025 року) річний строк притягнення до відповідальності за порушення у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках вже закінчився.

Щодо доводів ВКДКА про «триваючий характер» правопорушення, суд зазначив, що моментом виявлення такого порушення є 1 січня року, наступного за звітним, коли органи адвокатського самоврядування отримують доступ до інформації про невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації. Відповідно, строк давності має обраховуватися саме з цієї дати.

Результат

10 червня 2026 року суд визнав рішення ВКДКА №IV-001/2025 від 24 квітня 2025 року протиправним та скасував його. Також на користь адвоката Миколи Закордонця присуджено стягнення судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд підтримав рішення ВКДКА про зупинення адвокатської діяльності Антона Браги

Київський окружний адміністративний суд у справі №320/32971/25 відмовив у задоволенні позову адвоката Антона Браги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Суд визнав правомірним рішення про дисциплінарне стягнення у вигляді шестимісячного зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Причини дисциплінарного провадження

Конфлікт виник після того, як у листопаді 2024 року громадянин Анатолій Кезля (третя особа у справі) подав скаргу на дії адвоката Антона Браги. Згідно з матеріалами справи, адвокат уклав договір про надання правової допомоги, але, на думку скаржника, не виконав своїх професійних обов’язків.

Зокрема, було встановлено, що у липні 2024 року адвокат та його клієнт без поважних причин не з’явилися на судове засідання у Голосіївському райсуді м. Києва. Більше того, як встановив суд, адвокат не вжив належних заходів для захисту інтересів клієнта — інваліда війни 2-ї групи, а в матеріалах справи були відсутні докази підготовки та подання апеляційної скарги.

Рішення дисциплінарних органів

Спочатку Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Донецької області зупинила дію свідоцтва адвоката на 1 місяць. Проте після подання скарг як від клієнта (який вважав покарання занадто м’яким), так і від самого адвоката, ВКДКА переглянула справу. У червні 2025 року комісія змінила рішення, збільшивши строк зупинення адвокатської діяльності до 6 місяців (з урахуванням вже відбутого місячного терміну).

Позиція суду

Адвокат Антон Брага звернувся до суду з вимогою скасувати рішення ВКДКА, наполягаючи на відсутності порушень та процедурних недоліках з боку комісії.

Проте суд дійшов протилежного висновку:

• Дисциплінарний проступок: Суд підтвердив, що адвокат одноособово фактично припинив надавати допомогу, не розірвавши договір належним чином, чим грубо порушив Правила адвокатської етики та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
• Пропорційність: Збільшення терміну стягнення до 6 місяців суд визнав обґрунтованим, пропорційним до характеру проступку та спрямованим на індивідуалізацію відповідальності.
• Відсутність процедурних порушень: Доводи позивача щодо несвоєчасного вручення рішення комісії та порушення процедур не знайшли свого підтвердження.

11 червня 2026 року Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВКДКА було прийнято у межах повноважень та у відповідності до закону, тому відмовив у задоволенні позову Антона Браги в повному обсязі.