Блеф не вдався: «Прем’єр Палац» остаточно втратив право на казино через санкції та російський слід

Київський окружний адміністративний суд підтвердив законність дій держави щодо позбавлення одного з найвідоміших готелів столиці — ПрАТ «Готель «Прем’єр Палац» — статусу грального закладу. Спроба юристів готелю оскаржити відмову у видачі дозволу на відкриття казино завершилася повним провалом у суді.

 

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 320/64319/25.

 

Суть конфлікту: готель проти «ПлейСіті»

У жовтні 2025 року «Прем’єр Палац» звернувся до новоствореного Державного агентства України ПлейСіті (яке замінило КРАІЛ) із заявою на отримання дозволу для організації азартних ігор. Проте регулятор не лише відмовив у новому дозволі, а й анулював старі рішення від 2021 року, які раніше давали готелю «зелене світло» на гральний бізнес.

 

Готель пішов до суду, вимагаючи скасувати це рішення, вважаючи його протиправним. Проте Феміда була невблаганною.

 

Санкційний «шлейф» та бенефіціари з РФ

Головною причиною відмови став санкційний статус власників готелю. Під час розгляду справи суд встановив:

• У структурі власності готелю фігурує кіпрська компанія «Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс ЛТД» та громадянин ... (що асоціюється з групою VS Energy).
• Рішенням РНБО від 12 травня 2023 року до цих осіб застосовано жорсткі санкції строком на 10 років (блокування активів, зупинення фінансових зобов’язань та анулювання ліцензій).
• Вищий антикорупційний суд (ВАКС) наклав арешт на акції готелю в межах позову Мін’юсту про стягнення активів у дохід держави.

Вердикт суду: закону треба дотримуватися

Суддя Щавінський В.Р., проаналізувавши норми Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», зазначив:

1. Заборона для підсанкційних осіб: Організатором ігор не може бути компанія, бенефіціари якої перебувають під санкціями.
2. Ділова репутація: Наявність підсанкційних осіб у структурі власності автоматично перекреслює «бездоганну ділову репутацію», необхідну для грального бізнесу.
3. Обов'язковість санкцій: Рішення РНБО та Укази Президента є обов'язковими до виконання всіма держорганами, включаючи ПлейСіті.

Результат

28 квітня 2026 року суд постановив повністю відмовити «Прем’єр Палацу» у задоволенні позову. Таким чином, рішення про анулювання всіх «ігрових» дозволів готелю залишилося в силі.

Див.: 

Гра закінчена: казино «Прем’єр Палац» офіційно визнано банкрутом

На Дніпропетровщині засудили мешканця Кам’янського, який закликав до «денацифікації» України та мріяв про повернення кордонів СРСР

Царичанський районний суд Дніпропетровської області виніс вирок Дмитру Геннадійовичу Неклесу, який через месенджер Telegram активно поширював російську пропаганду, виправдовував агресію РФ та закликав до знищення української державності.

Згідно з матеріалами справи № 196/512/26, Неклес Дмитро Геннадійович, уродженець м. Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ), протягом 2023–2024 років систематично залишав антиукраїнські коментарі у публічних Telegram-каналах (зокрема «Днепр Сейчас», «Политика страны» та інших).

Факти антиукраїнської діяльності

Слідство встановило, що засуджений використовував власний мобільний телефон Redmi Note 8T для розповсюдження тез, що повністю співпадають з наративами Кремля. Зокрема, у своїх дописах Дмитро Неклес:

• Поширював фейки про ЗСУ: Стверджував, нібито у 2014 році «українські танки у Маріуполі розстрілювали цивільних».

• Закликав до капітуляції: Писав, що Україні допоможе лише «повна денацифікація та демілітаризація».

• Заперечував незалежність: Пропонував скасувати незалежність колишніх республік СРСР, повернутися до кордонів 1945 року та визнати війну «внутрішнім конфліктом Росії».

• Глорифікував агресора: Публікував гасла «Слава Росії!» та вихваляв дії окупантів, заявляючи, що «Маріуполь — це Росія надовго і серйозно».

Судова лінгвістична експертиза підтвердила, що ці висловлювання містять ознаки виправдовування збройної агресії РФ проти України та глорифікації осіб, які її здійснюють.

Рішення суду

07 квітня 2026 року між прокурором та Дмитром Неклесом була укладена угода про визнання винуватості. Обвинувачений повністю визнав свою провину та заявив про щире каяття.

5 травня 2026 року суд затвердив угоду та ухвалив:

1. Визнати Неклеса Дмитра Геннадійовича винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

2. Призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

3. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування реального терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Додаткові санкції:

• Суд постановив застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави мобільний телефон Redmi Note 8T, який був знаряддям злочину.

• Засуджений має сплатити на користь держави 20 217 гривень за проведення лінгвістичних експертиз.

На Закарпатті засудили мешканця Рахівщини, який називав Україну «fail state» та мріяв про РФ без «галицького гнійника»

Рахівський районний суд Закарпатської області виніс вирок Ернесту Васильовичу Осташу, який у месенджері Telegram систематично поширював антиукраїнські дописи, виправдовував російську агресію та підтримував ідеї «денацифікації».

Згідно з матеріалами справи  № 305/226/26, Осташ Ернест Васильович, будучи уродженцем та мешканцем Рахівщини, протягом 2023–2024 років активно висловлював свою проросійську позицію у різних Telegram-чатах (зокрема «Харків наш», «Чат Медведчука» та інших).

Антиукраїнська діяльність у мережі

Слідство встановило, що засуджений використовував власний мобільний телефон Redmi 9 для поширення тез російської пропаганди. Серед його зафіксованих висловлювань:

• Підтримка агресії: «Один кулак тримаю за Росію, інший за Китай», «Правильно роблять Росія і Китай».

• Зневага до державності: Називав Україну «fail state» (державою, що не відбулася) та заявляв, що залишиться в ній лише за умови, якщо «Путін вичистить західну плісняву».

• Заклики до окупації: Писав, що «єдиний шлях — це шлях до РФ без галицького гнійника», та стверджував, що «без денацифікації не буде майбутнього».

• Глорифікація ворога: Висловлював пряме бажання переїхати до Росії та схвалював дії осіб, що здійснюють збройну агресію проти України.

Лінгвістична експертиза підтвердила, що коментарі Осташа містять ознаки виправдовування та заперечення збройної агресії РФ, а також глорифікацію окупантів.

Рішення суду

У ході судового розгляду Осташ Ернест Васильович повністю визнав свою вину та підписав угоду з прокурором про визнання винуватості. Суд врахував як пом'якшувальні обставини щире каяття обвинуваченого та наявність у нього на утриманні малолітньої дитини.

06 травня 2026 року суддя Рахівського районного суду ухвалила:

1. Визнати Ернеста Осташа винним за ч. 2 ст. 436-2 КК України.

2. Призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.

3. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

У Харкові засудили жінку, яка у Telegram виправдовувала агресію РФ та називала обстріли Харкова «самоприльотами»

Холодногірський районний суд м. Харкова виніс вирок місцевій мешканці Ірині Анатоліївні Плоткіній, яка через месенджер Telegram активно поширювала російську пропаганду, підтримувала «денацифікацію» та звинувачувала ЗСУ в обстрілах мирних міст.

За матеріалами справи № 642/3267/26, Плоткіна, будучи уродженкою та мешканкою Харкова, після початку повномасштабного вторгнення стала на шлях інформаційної співпраці з агресором. Протягом 2024–2025 років вона систематично залишала коментарі у відкритих Telegram-чатах, просуваючи наративи Кремля.

У чому саме звинувачували Плоткіну?

Слідство задокументувало низку епізодів її протиправної діяльності. Зокрема, у своїх дописах засуджена:

• Виправдовувала ракетні удари: Стверджувала, що українська влада «призначала Харків сакральною жертвою» і нібито сама обстрілювала місто, щоб просити зброю у Заходу.

• Заперечувала злочини РФ: Називала трагедію в «Охматдиті» «самоприльотом» та заперечувала удари російських ракет по житлових будинках Сум і Харкова, називаючи це «внутрішніми розбірками» або роботою української ППО.

• Підтримувала окупацію: Схвально відгукувалася про ідеї «денацифікації» та «звільнення історично руських земель», повторюючи тези про «один народ» та «захист від нацизму».

Експертиза Національного наукового центру імені Бокаріуса підтвердила, що в її словах містяться прямі виправдовування та заперечення збройної агресії РФ проти України, а також представлення війни як внутрішнього громадянського конфлікту.

Рішення суду

Під час підготовчого засідання Плоткіна Ірина Анатоліївна повністю визнала свою провину та уклала угоду з прокурором про визнання винуватості. Вона заявила, що щиро кається у скоєному.

07 травня 2026 року суд затвердив угоду та визнав її винною за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України. Жінці призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Однак, враховуючи каяття та співпрацю зі слідством, суд звільнив її від відбування реального терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Додаткові санкції:

• Суд постановив застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави знаряддя злочину — мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8T.

• Засуджена має сплатити на користь держави понад 23 700 гривень за проведення лінгвістичних експертиз.

На період іспитового строку Ірині Плоткіній заборонено виїжджати за межі України без дозволу органів пробації, також вона зобов’язана періодично з’являтися для реєстрації.

Суд скасував рішення про позбавлення адвоката Ігоря Камінського свідоцтва: деталі справи

Івано-Франківський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Чернівецької області про позбавлення Ігоря Камінського права на заняття адвокатською діяльністю.

Суть спору

Конфлікт розпочався через звинувачення адвоката у «конфлікті інтересів». У 2020 році Ігор Камінський надавав правничу допомогу одному фігуранту кримінального провадження, а після припинення договору почав захищати іншого обвинуваченого у тій же справі.

На підставі скарги одного з колишніх клієнтів, у лютому 2026 року Дисциплінарна палата КДКА Чернівецької області прийняла рішення №280, яким притягнула Камінського до відповідальності та наклала найсуворіше стягнення — позбавлення адвокатського свідоцтва з подальшим виключенням з ЄРАУ.

Аргументи позивача

Ігор Камінський звернувся до суду, наполягаючи на тому, що рішення комісії є не просто незаконним, а «злочинним». Основними аргументами стали:

1. Судове рішення 2021 року: Ще у січні 2021 року Тлумацький районний суд розглядав питання відводу Камінського через цей же «конфлікт інтересів» і не знайшов підстав для його задоволення.

2. Мирне врегулювання: У грудні 2025 року Рада адвокатів Івано-Франківської області вже визнала цей конфлікт вичерпаним та добровільно врегульованим.

3. Потрійне покарання: Позивач вказав, що його фактично намагалися притягнути до відповідальності за одні й ті самі дії втретє.

Позиція суду

Суддя О.Б. Григорук, розглянувши матеріали справи № 300/1313/26, став на бік позивача. У рішенні від 01 травня 2026 року суд наголосив на таких моментах:

• Принцип юридичної визначеності: Питання участі Камінського у справі вже було предметом розгляду суду та органів адвокатського самоврядування. КДКА не мала права ігнорувати чинні судові рішення та надавати іншу оцінку встановленим фактам.

• Відсутність нових обставин: Скарга, на підставі якої адвоката позбавили ліцензії, не містила жодних нових даних, які б не були відомі раніше.

• Дискреція та свавілля: Суд зазначив, що хоча комісія має право самостійно оцінювати етику адвоката, це право не є необмеженим. У цьому випадку рішення КДКА порушило баланс стабільності та справедливості.

Результат

Суд задовольнив позов Ігоря Камінського повністю. Рішення КДКА Чернівецької області №280 визнано протиправним та скасовано. Також з комісії на користь адвоката стягнуто судові витрати.

Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги позивача щодо постановлення окремих ухвал у правоохоронні органи стосовно членів дисциплінарної палати, зазначивши, що для цього немає достатніх підстав у межах адміністративного процесу.

Марина Порошенко зареєструвала 8 нових компаній після поділу майна з експрезидентом

Дружина п'ятого президента України, Марина Анатоліївна Порошенко, суттєво розширила свій бізнес-портфель. За даними державного реєстру, 07 травня 2026 року на її ім'я було офіційно зареєстровано вісім нових товариств з обмеженою відповідальністю.

Ці реєстраційні дії відбулися на тлі нещодавнього судового процесу щодо розподілу майна між подружжям Порошенків.

 

Спеціалізація та географія

Всі вісім новостворених компаній мають ідентичний основний вид економічної діяльності (КВЕД): 68.20 — Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

 

Назви компаній вказують на їхню ймовірну прив'язку до конкретних населених пунктів або об'єктів (переважно у Вінницькій області, яка є традиційним регіоном бізнес-інтересів родини):

ТОВ «ЛІ КЛЕМБІВКА»

ТОВ «ЛІ ЗАБОЛОТНЕ»

ТОВ «ЛІ ПОГРЕБИЩЕ»

ТОВ «ЛІ КУНА»

ТОВ «ЛІ МАЛОМОЧУЛКА»

ТОВ «ЛІ ДОВЖОК»

ТОВ «ЛІ ГОРОДКІВКА»

ТОВ «ЛІ НЕМИРІВ»

 

Юридичні деталі

Усі підприємства зареєстровані за однією адресою: м. Київ, вулиця Електриків, 29А. Ця адреса добре відома як фактичне місце розташування низки активів, пов’язаних із Петром Порошенком (зокрема, територія заводу «Кузня на Рибальському»). Компанії розташовані у різних кабінетах одного офісного центру (№ 206–218).

 

Марина Порошенко вказана як одноосібний засновник (учасник) та кінцевий бенефіціарний власник усіх восьми юридичних осіб.

 

Контекст

Експерти зазначають, що масова реєстрація нових компаній у сфері нерухомості може свідчити про фіналізацію процесу реструктуризації активів родини після завершення судових розглядів щодо поділу майна. Створення окремих юридичних осіб для різних об'єктів нерухомості є поширеною практикою для оптимізації управління та захисту активів.

Називав війну «договірняком» та звинувачував Україну у нападі РФ: на Київщині суд виніс вирок тіктокеру Сергію Сизонюку

01 травня 2026 року Кагарлицький районний суд Київської області виніс вирок блогеру Сизонюку Сергію Олександровичу, який у соціальній мережі TikTok систематично поширював матеріали з виправданням збройної агресії Росії проти України. Чоловік отримав умовний термін покарання.

Як зазначається у матеріалах справи № 368/315/26, восени 2025 року Сергій Сизонюк опублікував низку довготривалих відеороликів у TikTok. У своїх зверненнях, які набирали сотні тисяч переглядів (за словами самого обвинуваченого — до півмільйона), він активно просував наративи, одноголосні з російською пропагандою.

Зокрема, Сизонюк звинувачував вище політичне керівництво України у початку війни, заявляючи, що російське вторгнення було спровоковане заявами про вступ до НАТО та «ядерну валізку». Він називав Президента України «маріонеткою глобалістів», а саму війну — «договірною», стверджуючи, що зброю обом сторонам дають спеціально для «зачистки територій» та «перемелювання народу».

Крім того, підсудний гостро критикував процес мобілізації, звинувачував ТЦК у відправці людей «на м'ясо» та публічно погрожував «Божою карою» священнослужителям різних конфесій за те, що вони не виступають проти дій української влади та військових.

Коли адміністрація TikTok та штучний інтелект платформи блокували його відео або видаляли акаунти, Сизонюк створював нові сторінки і продовжував записувати ролики, називаючи себе «миротворцем від Бога», якому «ставлять палки в колеса».

Судово-лінгвістична експертиза підтвердила, що заяви блогера є цілеспрямованим впливом на суспільну думку та містять пряме виправдовування збройної агресії РФ проти України.

Позиція обвинуваченого та рішення суду

У судовому засіданні Сергій Сизонюк свою провину визнав повністю і щиро розкаявся. Він пояснив суду, що не мав нічого проти територіальної цілісності України, а у відеороликах нібито лише «висловлював свою особисту думку».

Враховуючи визнання провини, щире каяття, позитивну характеристику та відсутність попередніх судимостей, суддя вирішив не відправляти чоловіка за ґрати.

Суд визнав Сергія Сизонюка винним за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування збройної агресії РФ, вчинене повторно). Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, однак звільнили від його відбування з іспитовим строком на 2 роки.

Протягом цього часу він зобов'язаний періодично з'являтися до органів пробації та не виїжджати за межі України без погодження. Також Сизонюк має сплатити до державного бюджету понад 21 600 гривень за проведення судової експертизи.

Майно засудженого конфісковувати не стали, оскільки суд не знайшов у його діях корисливих мотивів. Крім того, згідно з вироком, мобільний телефон Redmi Note 9 Pro, з якого записувалися скандальні відео, буде повернуто власнику.