Американське посвідчення діє: апеляційний суд скасував штраф у 40 800 гривень для водія з громадянством США

Київський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції щодо позбавлення права керування та накладення великого штрафу на водія, який використовував американське посвідчення водія. Суд підтвердив, що іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, не зобов'язані отримувати українські права.

Відповідну постанову виніс суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р. 26 грудня 2025 року (справа № 357/5377/25).

Суть справи

У квітні 2025 року в Білій Церкві патрульні зупинили автомобіль «BMW X5». Водія звинуватили в тому, що він повторно протягом року сів за кермо, не маючи права керування (ч. 5 ст. 126 КУпАП). Поліція стверджувала, що чоловік ніколи не отримував водійське посвідчення в Україні.

12 червня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд визнав водія винним, оштрафував його на 40 800 гривень та позбавив права керування транспортними засобами на 5 років.

Аргументи захисту

Водій оскаржив це рішення. В апеляції він пояснив, що є громадянином США (штат Вашингтон) і має дійсне американське посвідчення водія міжнародного зразка, термін дії якого спливає лише у 2030 році.

Чоловік зазначив, що приїхав в Україну у 2023 році провідати рідних, але вимушено залишився через воєнний стан: маючи також український паспорт і не досягнувши 60-річного віку, він не зміг виїхати назад. Проте його постійне місце проживання залишається в США, а в Україні він перебуває тимчасово.

Рішення суду

Апеляційний суд став на бік водія, посилаючись на "Положення про порядок видачі посвідчень водія" (Постанова КМУ №340). Згідно із законом:

• Особи, які тимчасово перебувають в Україні, мають право керувати авто за наявності іноземного посвідчення водія.
• Обов'язок обміняти іноземні права на українські виникає лише у разі переїзду на постійне проживання в Україну (протягом 60 днів після отримання документів на постійне проживання).

Оскільки поліція не надала доказів того, що громадянин США оформив постійне проживання в Україні, він мав повне законне право керувати автомобілем зі своїм американським посвідченням.

Результат

Київський апеляційний суд скасував постанову про штраф та позбавлення прав, а провадження у справі закрив через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Поліція «забула» назвати ознаки сп'яніння: Апеляційний суд виправдав водія, якого хотіли оштрафувати на 17 тисяч

Київський апеляційний суд скасував постанову районного суду про притягнення до відповідальності Валерія Міхненка. Суддя встановив, що патрульні грубо порушили процедуру, не повідомивши водієві, чому саме вони вимагають від нього пройти медичний огляд.

Про це стало відомо з постанови суду від 29 грудня 2025 року (справа № 369/16778/25).

Суть спору

Інцидент стався рано-вранці 20 серпня 2025 року в селі Михайлівка-Рубежівка. Патрульні зупинили автомобіль Mitsubishi, за кермом якого перебував Валерій Міхненко. У протоколі поліцейські зазначили, що водій мав явні ознаки алкогольного сп’яніння: тремтіння пальців рук, різку зміну кольору обличчя та поведінку, що не відповідала обстановці.

За твердженням поліції, чоловік відмовився проходити огляд, що за законом автоматично веде до штрафу та позбавлення прав. Києво-Святошинський районний суд у вересні 2025 року визнав водія винним, призначивши 17 000 гривень штрафу та 1 рік без водійського посвідчення.

Аргументи захисту та відеодокази

Захисник водія оскаржив це рішення. Головним аргументом стало те, що патрульні на місці зупинки взагалі не озвучили водієві жодних підозр.

Суддя апеляційного суду І. А. Мосьондз детально вивчив відеозапис із нагрудної камери поліцейського. З’ясувалося, що під час спілкування з Міхненком працівники поліції:

• Вимагали пройти огляд у медичному закладі.
• Проте жодним словом не згадали про ознаки сп'яніння, які вони нібито побачили (тремтіння рук чи колір обличчя).
• Ці ознаки з’явилися лише згодом у паперовому протоколі.

Рішення суду: право на захист понад усе

Апеляційний суд наголосив, що згідно з Інструкцією МВС, поліцейський зобов'язаний спочатку проінформувати водія про виявлені ознаки сп'яніння, і лише після цього висувати вимогу про огляд.

Суддя підкреслив, що неповідомлення водієві конкретних підстав для перевірки порушує статтю 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд). Людина має знати, у чому її звинувачують, щоб мати змогу захиститися на місці.

Вердикт суду:

1. Постанову Києво-Святошинського суду скасувати.
2. Провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
3. Водієві повернули право керування та звільнили від сплати штрафу.

Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Запах ліків замість алкоголю та конфлікт із зятем: Апеляційний суд виправдав водійку, яку звинуватили у «п’янці»

Київський апеляційний суд у справі № 369/3189/25 скасував штраф та позбавлення водійських прав для мешканки Київщини Катерини Лиштви. Суд встановив, що поліцейські вимагали пройти огляд на стан сп’яніння формально, ігноруючи те, що жінка була травмована та перебувала в шоковому стані після домашнього насильства.

Передісторія інциденту

Подія сталася 10 лютого 2025 року в селі Двінкове. Патрульні склали протокол на водійку автомобіля «ЗАЗ Таврія», стверджуючи, що вона має ознаки алкогольного сп’яніння та відмовилася від проходження огляду (ч. 1 ст. 130 КУпАП). Васильківський міськрайонний суд першочергово визнав жінку винною, призначивши 17 000 грн штрафу та рік без права керування.

Позиція захисту: побиття та ліки

Захисник водійки Денис Конюшко подав апеляцію, зазначивши, що того вечора Катерина Лиштва сама викликала поліцію, але не як правопорушниця, а як потерпіла від домашнього насильства. Її побила власна донька, внаслідок чого жінка отримала струс головного мозку, численні садна та мала критично високий тиск.

Вона наполягала: запаху алкоголю не було, натомість від неї пахло ліками, які вона вживала через погане самопочуття та шок.

Що зафіксувала нагрудна камера поліцейського?

Суддя апеляційного суду Т.М. Тютюн ретельно дослідила відеозаписи з місця події, які виявили кричущі суперечності в діях правоохоронців:

Слова зятя замість доказів: Поліцейський запропонував жінці пройти тест лише після того, як її зять (з яким тривав конфлікт) сказав, що теща «вчора була п’яна, а сьогодні начебто твереза».

Запах ліків: На відео чути, як самі поліцейські між собою обговорюють, що від водійки пахне саме ліками.

Відсутність загрози: Патрульні не відсторонили жінку від кермування. Навпаки — вони попросили її самостійно перепаркувати машину, яка заважала проїзду. Це підтвердило, що правоохоронці насправді не бачили у її стані загрози для дорожнього руху.

Стан здоров'я: Жінка прямо на камеру повідомляла копів про побиття та виклик медиків, проте вони зосередилися на складанні протоколу за відмову від «Драгера».

Рішення суду

Апеляційний суд дійшов висновку, що вимога пройти огляд була суто формальною та не мала законних підстав, оскільки реальних ознак сп’яніння зафіксовано не було. Довідки з лікарні підтвердили діагноз «струс мозку» та «гіпертонія», що пояснювало почервоніння обличчя та стан жінки.

Вердикт: Постанову Васильківського суду скасовано, а провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Катерині Лиштві повернули право на керування авто, а штраф було анульовано.

На Буковині засудили директора компанії за контрабанду сої на 28 мільйонів гривень

Глибоцький районний суд Чернівецької області виніс вирок Богдану Тарасовичу Костанчуку, директору ТОВ «ЛАПТЕР ГРУП», за організацію масштабної схеми контрабанди сої до Румунії.

Про це стало відомо з вироку суду від 22 січня 2026 року у справі № 715/4308/25.

Суть махінації

Як встановив суд, у березні 2025 року Богдан Костанчук, очолюючи київське підприємство «ЛАПТЕР ГРУП», намагався вивезти за кордон понад 1,5 тисячі тонн соєвих бобів врожаю 2024 року. Загальна ринкова вартість вантажу становила 28 040 020 гривень.

Для приховування товару від митного контролю обвинувачений вдався до підміни документів. У митних деклараціях вантаж було вказано як «соєва макуха» (шрот), на експорт якої діють інші умови регулювання. Крім того, Костанчук завідомо вніс неправдиві відомості до заявок на отримання фітосанітарних сертифікатів, навмисно змінивши номери залізничних вагонів, щоб отримати подвійний комплект документів.

Викриття в Румунії

Схема була викрита працівниками митної служби Румунії на залізничній станції «Дорнешти». Під час перевірки потягу з 32 вагонів з’ясувалося, що замість задекларованого «соєвого шроту» у вагонах знаходяться соєві боби.

Румунська сторона підтвердила, що фактична вартість вантажу була значно вищою за ту, яку Костанчук декларував в Україні, а реальна вага перевищувала заявлену на 8 тонн.

Позиція обвинуваченого та рішення суду

У судовому засіданні Богдан Костанчук повністю визнав свою провину та щиро розкаявся. Суд врахував як пом’якшуючі обставини те, що він раніше не був судимий, виховує малолітню дитину та є військовослужбовцем.

Суд визнав Костанчука винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-3 КК України (Контрабанда товарів у великому розмірі, вчинена службовою особою), та призначив наступне покарання:

• Штраф у розмірі 1 275 000 гривень у дохід держави.
• Позбавлення права займатися експортною діяльністю терміном на 3 роки.
• Конфіскація всього належного майна (за винятком житла).

Віталій Кропачов виграв суд проти Миколи Тищенка: нардепа зобов’язали спростувати фейки про «російський паспорт»

Оболонський районний суд міста Києва задовольнив позов бізнесмена Віталія Кропачова до народного депутата Миколи Тищенка щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Про це стало відомо з рішення суду від 23 грудня 2025 року у справі № 757/47598/24-ц.

Суть конфлікту

Приводом для судового позову стали відеоматеріали, опубліковані Миколою Тищенком у червні 2024 року на його офіційних сторінках в Instagram та YouTube. У цих відео нардеп стверджував, що міжнародна група журналістів-розслідувачів нібито виявила у «вугільного барона» Кропачова російське громадянство.

Тищенко заявляв, що бізнесмен начебто змінив прізвище в російському паспорті з «Кропачев» на «Кропачов», аби приховати зв'язки з російською пропагандою в Європі та Віктором Медведчуком. Також поширювалася інформація про те, що новий інформаційний канал Кропачова залучив команду закритих каналів Медведчука.

Докази та позиція суду

Віталій Кропачов надав суду офіційні докази, що спростовують закиди політика:

Довідку Державної міграційної служби, яка підтвердила, що Кропачов є громадянином України, а процедура втрати громадянства ніколи не ініціювалася.

Висновок почеркознавчої експертизи, який встановив, що підпис на «заяві про видачу російського паспорта», яку демонстрував Тищенко, є підробкою і виконаний іншою особою.

Суд відкинув аргументи захисту Тищенка про те, що це були «оціночні судження» або цитування інших ЗМІ (зокрема сайту EU Today). Феміда постановила, що твердження про наявність громадянства іншої держави є фактичним твердженням, яке не відповідає дійсності та завдає шкоди репутації.

Рішення суду

Суд визнав інформацію, поширену Миколою Тищенком, недостовірною та такою, що принижує честь і гідність бізнесмена.

Згідно з рішенням, Микола Тищенко зобов’язаний:

• Видалити відеоматеріали зі своїх сторінок в Instagram та YouTube.
• Спростувати недостовірну інформацію на тих самих платформах, де вона була поширена.
• Сплатити Віталію Кропачову 50 000 гривень як компенсацію за завдану моральну шкоду (позивач просив 5 млн грн, посилаючись на те, що через ці фейки НБУ відкликав ліцензію у його фінансової компанії, проте суд задовольнив вимогу частково).
• Відшкодувати судові витрати.

Нагадаємо, Віталій Кропачов — відомий український бізнесмен, власник групи компаній «Укрдонінвест», чиї активи зосереджені у вугільній, газовій та медійній сферах. Микола Тищенко — народний депутат України, відомий своїми резонансними заявами та «перевірками» бізнесу.

Лариса Криворучко через суд вимагає виключити Олексія Фазекоша з Реєстру адвокатів України

Закарпатський окружний адміністративний суд почав розгляд резонансного позову адвокатки Лариси Криворучко. Вона вимагає визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів України (РАУ) та Ради адвокатів Закарпатської області через те, що вони роками не видаляють з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) дані про Олексія Фазекоша.

https://erau.unba.org.ua/profile/24633

Суть конфлікту: битва за реєстр

Позивачка Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою зобов’язати адміністраторів реєстру (першого та другого рівнів) повністю вилучити відомості про Олексія Андрійовича Фазекоша.

Згідно з матеріалами справи № 260/294/26, мова йде про анулювання в реєстрі записів щодо:

• Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/575 від 21.12.2006 року;
• Рішення Закарпатської обласної КДКА, на підставі якого було видано свідоцтво;
• Даних про робоче місце у Мукачеві (вул. К. Беляєва) та контактних номерів телефонів.

На думку позивачки, перебування цих відомостей у реєстрі є наслідком протиправної бездіяльності органів адвокатського самоврядування. Зазначимо, що Олексій Фазекош тривалий час очолює Раду адвокатів Закарпатської області, яка в цій справі є одним із відповідачів.

Процесуальна затримка: питання судового збору

Попри гучний характер позову, станом на кінець січня 2026 року суддя Ярослава Калинич залишила позовну заяву без руху. Причина — позивачка не сплатила судовий збір у розмірі 2 129,92 грн.

Лариса Криворучко клопотала про звільнення від сплати збору, аргументуючи це скрутним матеріальним становищем. Вона зазначила, що з жовтня 2025 року її право на адвокатську діяльність зупинено рішенням КДКА Вінницької області, через що вона втратила основне джерело доходу.

Суд вимагає доказів «бідності»

Суддя не задовольнила клопотання про безкоштовне правосуддя, вказавши на наступне:

• Відсутність документів: Криворучко не надала довідку форми ОК-5 або офіційні дані з податкової про доходи за 2025 рік.
• Період заробітку: Суд зауважив, що більшу частину минулого року (з лютого по жовтень) адвокатка мала право працювати і могла сформувати фінансовий резерв.
• Непреюдиційність: Те, що інші суди раніше звільняли її від збору, не означає автоматичного звільнення в цій справі.

Гроші на честь є, а на судовий збір немає? 

Поки Лариса Криворучко переконує закарпатських суддів у неможливості сплатити трохи більше 2000 гривень, дані порталу «Судова влада України» вказують на зовсім іншу картину її активності.

З’ясувалося, що в Деснянському районному суді міста Києва призначено до розгляду справу № 754/18754/25. У цьому провадженні Лариса Криворучко виступає позивачем у справі про захист честі, гідності та ділової репутації. Для подачі позову необхідно було спалити судовий збір, а відповідно, якщо суд відкрив провадження, то гроші на свій позов вона знайшла. 

https://court.gov.ua/fair

Виникає логічне запитання: як особа, що офіційно заявляє про відсутність будь-яких доходів від професійної діяльності, може подавати позов в іншому суді?

У Львові суд оштрафував громадянина Франції та конфіскував у нього військовий FPV-дрон

Галицький районний суд м. Львова притягнув до відповідальності громадянина Франції, який намагався вивезти з України безпілотник вітчизняного виробництва без належних дозвільних документів.

Про це стало відомо з постанови суду від 22 січня 2026 року у справі № 461/297/26.

Деталі інциденту

Подія сталася ще 11 вересня 2025 року на залізничному пункті пропуску «Мостиська». Під час митного контролю потяга сполученням «Київ — Перемишль» у вагоні №24 митники виявили серед особистих речей пасажира — громадянина Франції — один FPV-дрон.

Іноземець обрав для проходження контролю «зелений коридор», чим заявив про відсутність у нього товарів, що підпадають під обмеження або заборони.

Експертиза: дрон виявився військовим

Для перевірки законності вивезення апарата Львівська митниця направила дрон на дослідження до Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби.

Експерти ідентифікували пристрій як БПЛА FPV моделі «Вирій», виготовлений однойменною українською компанією. Згідно з висновком, безпілотник має ознаки апаратів, спеціально призначених для військового використання. Відповідно до законодавства, експорт таких товарів можливий лише за наявності дозволу Держекспортконтролю України, якого у француза не було.

Рішення суду

Суд визнаd іноземця винним у порушенні митних правил (ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України — недекларування товарів, що підпадають під встановлені обмеження).

Згідно з постановою:

• на громадянина Франції накладено штраф у розмірі 5 100 гривень;
• дрон «Вирій» конфісковано в дохід держави.