На Буковині засудили директора компанії за контрабанду сої на 28 мільйонів гривень

Глибоцький районний суд Чернівецької області виніс вирок Богдану Тарасовичу Костанчуку, директору ТОВ «ЛАПТЕР ГРУП», за організацію масштабної схеми контрабанди сої до Румунії.

Про це стало відомо з вироку суду від 22 січня 2026 року у справі № 715/4308/25.

Суть махінації

Як встановив суд, у березні 2025 року Богдан Костанчук, очолюючи київське підприємство «ЛАПТЕР ГРУП», намагався вивезти за кордон понад 1,5 тисячі тонн соєвих бобів врожаю 2024 року. Загальна ринкова вартість вантажу становила 28 040 020 гривень.

Для приховування товару від митного контролю обвинувачений вдався до підміни документів. У митних деклараціях вантаж було вказано як «соєва макуха» (шрот), на експорт якої діють інші умови регулювання. Крім того, Костанчук завідомо вніс неправдиві відомості до заявок на отримання фітосанітарних сертифікатів, навмисно змінивши номери залізничних вагонів, щоб отримати подвійний комплект документів.

Викриття в Румунії

Схема була викрита працівниками митної служби Румунії на залізничній станції «Дорнешти». Під час перевірки потягу з 32 вагонів з’ясувалося, що замість задекларованого «соєвого шроту» у вагонах знаходяться соєві боби.

Румунська сторона підтвердила, що фактична вартість вантажу була значно вищою за ту, яку Костанчук декларував в Україні, а реальна вага перевищувала заявлену на 8 тонн.

Позиція обвинуваченого та рішення суду

У судовому засіданні Богдан Костанчук повністю визнав свою провину та щиро розкаявся. Суд врахував як пом’якшуючі обставини те, що він раніше не був судимий, виховує малолітню дитину та є військовослужбовцем.

Суд визнав Костанчука винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-3 КК України (Контрабанда товарів у великому розмірі, вчинена службовою особою), та призначив наступне покарання:

• Штраф у розмірі 1 275 000 гривень у дохід держави.
• Позбавлення права займатися експортною діяльністю терміном на 3 роки.
• Конфіскація всього належного майна (за винятком житла).

Віталій Кропачов виграв суд проти Миколи Тищенка: нардепа зобов’язали спростувати фейки про «російський паспорт»

Оболонський районний суд міста Києва задовольнив позов бізнесмена Віталія Кропачова до народного депутата Миколи Тищенка щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Про це стало відомо з рішення суду від 23 грудня 2025 року у справі № 757/47598/24-ц.

Суть конфлікту

Приводом для судового позову стали відеоматеріали, опубліковані Миколою Тищенком у червні 2024 року на його офіційних сторінках в Instagram та YouTube. У цих відео нардеп стверджував, що міжнародна група журналістів-розслідувачів нібито виявила у «вугільного барона» Кропачова російське громадянство.

Тищенко заявляв, що бізнесмен начебто змінив прізвище в російському паспорті з «Кропачев» на «Кропачов», аби приховати зв'язки з російською пропагандою в Європі та Віктором Медведчуком. Також поширювалася інформація про те, що новий інформаційний канал Кропачова залучив команду закритих каналів Медведчука.

Докази та позиція суду

Віталій Кропачов надав суду офіційні докази, що спростовують закиди політика:

Довідку Державної міграційної служби, яка підтвердила, що Кропачов є громадянином України, а процедура втрати громадянства ніколи не ініціювалася.

Висновок почеркознавчої експертизи, який встановив, що підпис на «заяві про видачу російського паспорта», яку демонстрував Тищенко, є підробкою і виконаний іншою особою.

Суд відкинув аргументи захисту Тищенка про те, що це були «оціночні судження» або цитування інших ЗМІ (зокрема сайту EU Today). Феміда постановила, що твердження про наявність громадянства іншої держави є фактичним твердженням, яке не відповідає дійсності та завдає шкоди репутації.

Рішення суду

Суд визнав інформацію, поширену Миколою Тищенком, недостовірною та такою, що принижує честь і гідність бізнесмена.

Згідно з рішенням, Микола Тищенко зобов’язаний:

• Видалити відеоматеріали зі своїх сторінок в Instagram та YouTube.
• Спростувати недостовірну інформацію на тих самих платформах, де вона була поширена.
• Сплатити Віталію Кропачову 50 000 гривень як компенсацію за завдану моральну шкоду (позивач просив 5 млн грн, посилаючись на те, що через ці фейки НБУ відкликав ліцензію у його фінансової компанії, проте суд задовольнив вимогу частково).
• Відшкодувати судові витрати.

Нагадаємо, Віталій Кропачов — відомий український бізнесмен, власник групи компаній «Укрдонінвест», чиї активи зосереджені у вугільній, газовій та медійній сферах. Микола Тищенко — народний депутат України, відомий своїми резонансними заявами та «перевірками» бізнесу.

Лариса Криворучко через суд вимагає виключити Олексія Фазекоша з Реєстру адвокатів України

Закарпатський окружний адміністративний суд почав розгляд резонансного позову адвокатки Лариси Криворучко. Вона вимагає визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів України (РАУ) та Ради адвокатів Закарпатської області через те, що вони роками не видаляють з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) дані про Олексія Фазекоша.

https://erau.unba.org.ua/profile/24633

Суть конфлікту: битва за реєстр

Позивачка Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою зобов’язати адміністраторів реєстру (першого та другого рівнів) повністю вилучити відомості про Олексія Андрійовича Фазекоша.

Згідно з матеріалами справи № 260/294/26, мова йде про анулювання в реєстрі записів щодо:

• Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/575 від 21.12.2006 року;
• Рішення Закарпатської обласної КДКА, на підставі якого було видано свідоцтво;
• Даних про робоче місце у Мукачеві (вул. К. Беляєва) та контактних номерів телефонів.

На думку позивачки, перебування цих відомостей у реєстрі є наслідком протиправної бездіяльності органів адвокатського самоврядування. Зазначимо, що Олексій Фазекош тривалий час очолює Раду адвокатів Закарпатської області, яка в цій справі є одним із відповідачів.

Процесуальна затримка: питання судового збору

Попри гучний характер позову, станом на кінець січня 2026 року суддя Ярослава Калинич залишила позовну заяву без руху. Причина — позивачка не сплатила судовий збір у розмірі 2 129,92 грн.

Лариса Криворучко клопотала про звільнення від сплати збору, аргументуючи це скрутним матеріальним становищем. Вона зазначила, що з жовтня 2025 року її право на адвокатську діяльність зупинено рішенням КДКА Вінницької області, через що вона втратила основне джерело доходу.

Суд вимагає доказів «бідності»

Суддя не задовольнила клопотання про безкоштовне правосуддя, вказавши на наступне:

• Відсутність документів: Криворучко не надала довідку форми ОК-5 або офіційні дані з податкової про доходи за 2025 рік.
• Період заробітку: Суд зауважив, що більшу частину минулого року (з лютого по жовтень) адвокатка мала право працювати і могла сформувати фінансовий резерв.
• Непреюдиційність: Те, що інші суди раніше звільняли її від збору, не означає автоматичного звільнення в цій справі.

Гроші на честь є, а на судовий збір немає? 

Поки Лариса Криворучко переконує закарпатських суддів у неможливості сплатити трохи більше 2000 гривень, дані порталу «Судова влада України» вказують на зовсім іншу картину її активності.

З’ясувалося, що в Деснянському районному суді міста Києва призначено до розгляду справу № 754/18754/25. У цьому провадженні Лариса Криворучко виступає позивачем у справі про захист честі, гідності та ділової репутації. Для подачі позову необхідно було спалити судовий збір, а відповідно, якщо суд відкрив провадження, то гроші на свій позов вона знайшла. 

https://court.gov.ua/fair

Виникає логічне запитання: як особа, що офіційно заявляє про відсутність будь-яких доходів від професійної діяльності, може подавати позов в іншому суді?

У Львові суд оштрафував громадянина Франції та конфіскував у нього військовий FPV-дрон

Галицький районний суд м. Львова притягнув до відповідальності громадянина Франції, який намагався вивезти з України безпілотник вітчизняного виробництва без належних дозвільних документів.

Про це стало відомо з постанови суду від 22 січня 2026 року у справі № 461/297/26.

Деталі інциденту

Подія сталася ще 11 вересня 2025 року на залізничному пункті пропуску «Мостиська». Під час митного контролю потяга сполученням «Київ — Перемишль» у вагоні №24 митники виявили серед особистих речей пасажира — громадянина Франції — один FPV-дрон.

Іноземець обрав для проходження контролю «зелений коридор», чим заявив про відсутність у нього товарів, що підпадають під обмеження або заборони.

Експертиза: дрон виявився військовим

Для перевірки законності вивезення апарата Львівська митниця направила дрон на дослідження до Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби.

Експерти ідентифікували пристрій як БПЛА FPV моделі «Вирій», виготовлений однойменною українською компанією. Згідно з висновком, безпілотник має ознаки апаратів, спеціально призначених для військового використання. Відповідно до законодавства, експорт таких товарів можливий лише за наявності дозволу Держекспортконтролю України, якого у француза не було.

Рішення суду

Суд визнаd іноземця винним у порушенні митних правил (ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України — недекларування товарів, що підпадають під встановлені обмеження).

Згідно з постановою:

• на громадянина Франції накладено штраф у розмірі 5 100 гривень;
• дрон «Вирій» конфісковано в дохід держави.

Спирт під виглядом присадки: у Києві суд оштрафував директора одеського підприємства на 364 тисячі гривень

Шевченківський районний суд міста Києва визнав винним керівника ТОВ «ІНТРОКС» у порушенні митних правил. Підприємець намагався ввезти в Україну партію спирту та метанолу, задекларувавши їх як дешеву паливну присадку.

Про це стало відомо з постанови суду від 22 січня 2026 року у справі № 761/38298/25.

Суть махінації

Згідно з матеріалами справи, у вересні 2024 року через пункт пропуску «Рені-Джюрджюлешть» на адресу одеської фірми ТОВ «ІНТРОКС» прибула вантажівка з Туреччини. У документах було вказано, що ввезено 25 тонн «паливної присадки сольвент» (Fuel additive "solvent") вартістю 16 250 євро.

Однак Координаційно-моніторингова митниця запідозрила підміну товару та звернулася із запитом до митних органів Туреччини.

Міжнародна перевірка

Відповідь від турецької сторони, що надійшла у серпні 2025 року, повністю спростувала дані української декларації. Виявилося, що згідно з турецькими транзитними документами, у вантажівці насправді знаходилися два окремі товари:

• Спирт етиловий неденатурований — 13,75 тонн.
• Метанол — 11,25 тонн.

Загальна вартість вантажу на дату переміщення склала понад 728,5 тисяч гривень. Подавши документи на «сольвент», директор підприємства намагався уникнути сплати відповідних податків та приховати справжній код товару за УКТ ЗЕД.

Рішення суду

Суд, розглянувши докази, встановив, що директор ТОВ «ІНТРОКС» діяв умисно.

Водночас при виборі покарання суд послався на практику Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України від 2023 року. Суд зазначив, що покарання має бути пропорційним, а автоматична конфіскація всього товару у подібних випадках може бути надмірним втручанням у право власності.

Постанова суду:

• Визнати директора винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
• Призначити штраф у розмірі 50% вартості товару — 364 265 гривень.
• Предмети правопорушення (спирт та метанол) вирішено не конфісковувати.

На Закарпатті водія вантажівки оштрафували на 173 тисячі гривень за «зайву» деталь у фурі

Ужгородський міськрайонний суд визнав винним водія приватного підприємства, який намагався ввезти в Україну незадекларовану запчастину вагою майже пів тонни. Окрім величезного штрафу, товар було конфісковано.

Про це стало відомо з постанови суду від 23 січня 2026 року у справі № 308/18317/25.

Суть справи

Інцидент стався 22 вересня 2025 року на митному посту «Ужгород-автомобільний». Водій вантажівки «DAF» з напівпричепом, що належить ПП «ОСОБА_2», повертався з-за кордону. Згідно з документами, він перевозив консолідований вантаж (обладнання та матеріали) від європейських постачальників для підприємств «Івано-Франківськцемент» та «Івано-Франківськ-Гіпс».

У товаросупровідних документах було заявлено 21 вантажне місце. Проте під час митного огляду інспектори виявили, що фактично у причепі знаходиться 22 місця.

«Зайвий» вантаж

«Зайвим» виявився великий технічний вузол — натяжна вісь 400/790, вага якої разом із пакуванням складала 475 кг. Жодних відомостей про цей товар у наданих митникам інвойсах та CMR-накладних не було.

Сам водій у своїх поясненнях зазначив, що був присутній під час завантаження в Німеччині, проте кількість місць не перераховував і жодних застережень до документів не вносив, оскільки «ніколи не мав з цим проблем».

Рішення суду

Суддя Володимир Данко, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що водій порушив ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів із приховуванням від митного контролю шляхом подання документів з неправдивими відомостями).

Аргументи про те, що водій просто «не порахував» коробки, не звільнили його від відповідальності, оскільки він, як особа, що переміщує товар, несе відповідальність за достовірність даних у документах.

Суд постановив:

• визнати водія винним у порушенні митних правил;
• накласти штраф у розмірі 173 795 гривень (що становить 50% вартості незадекларованого товару);
• конфіскувати натяжну вісь на користь держави;
• стягнути 665 гривень судового збору.

Понад 438 мільйонів за окупацію та підрив Каховської ГЕС: агрокомпанія виграла суд проти Росії

Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення про стягнення з Російської Федерації понад 438,5 млн грн на користь київського товариства «МАГІСТРАЛЬ-СЕРВІС». Компанія довела, що втратила активи через окупацію Мелітопольського району та підрив дамби Каховської ГЕС.

Про це повідомляє інформаційний портал з посиланням на рішення суду від 12 січня 2026 року у справі № 908/3060/25.

Масштаби втрат: від тракторів до зрошувальних систем

ТОВ «МАГІСТРАЛЬ-СЕРВІС» займалося вирощуванням зернових та олійних культур на території села Ромашки Мелітопольського району Запорізької області. Господарство мало сучасний парк техніки та зрошувальні системи.

Після початку повномасштабного вторгнення територія опинилася в окупації. За матеріалами справи, у жовтні 2022 року російські військові незаконно захопили та пограбували активи підприємства. Серед втраченого майна:

• Нерухомість: майнові комплекси та склади.
• Техніка: десятки одиниць транспорту, включаючи трактори John Deere та «Беларус», вантажівки МАЗ, бензовози та комбайни.
• Продукція: запаси зерна, палива та добрив.

Наслідки екоциду: чому нарахували «упущену вигоду»

Окрім прямого розкрадання майна, значна частина позову стосувалася упущеної вигоди — доходів, які підприємство не змогло отримати через неможливість працювати. Ключовим чинником став підрив Росією Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Оскільки землі господарства були зрошуваними, знищення водосховища призвело до припинення подачі води. Без зрошення ведення агробізнесу на цих площах стало фактично неможливим. Суд погодився, що дії агресора позбавили компанію «легітимних сподівань» на отримання прибутку в майбутньому.

Судове рішення

Суд, розглянувши звіт оцінювачів та докази СБУ, повністю задовольнила вимоги позивача.

Загальна сума стягнення становить 438 552 417 грн (близько 10,8 млн доларів США):

• 142,2 млн грн — реальні матеріальні збитки (втрачене майно);
• 296,3 млн грн — упущена вигода.

Відповідачем у справі виступала держава Російська Федерація. Попри міжнародний статус відповідача, суд застосував так зване «деліктне виключення»: оскільки шкода завдана на території України внаслідок збройної агресії, РФ не має судового імунітету в українських судах.

Росію також зобов’язали сплатити 847 840 грн судового збору в дохід бюджету України.