У Львові суд оштрафував громадянина Франції та конфіскував у нього військовий FPV-дрон

Галицький районний суд м. Львова притягнув до відповідальності громадянина Франції, який намагався вивезти з України безпілотник вітчизняного виробництва без належних дозвільних документів.

Про це стало відомо з постанови суду від 22 січня 2026 року у справі № 461/297/26.

Деталі інциденту

Подія сталася ще 11 вересня 2025 року на залізничному пункті пропуску «Мостиська». Під час митного контролю потяга сполученням «Київ — Перемишль» у вагоні №24 митники виявили серед особистих речей пасажира — громадянина Франції — один FPV-дрон.

Іноземець обрав для проходження контролю «зелений коридор», чим заявив про відсутність у нього товарів, що підпадають під обмеження або заборони.

Експертиза: дрон виявився військовим

Для перевірки законності вивезення апарата Львівська митниця направила дрон на дослідження до Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби.

Експерти ідентифікували пристрій як БПЛА FPV моделі «Вирій», виготовлений однойменною українською компанією. Згідно з висновком, безпілотник має ознаки апаратів, спеціально призначених для військового використання. Відповідно до законодавства, експорт таких товарів можливий лише за наявності дозволу Держекспортконтролю України, якого у француза не було.

Рішення суду

Суд визнаd іноземця винним у порушенні митних правил (ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України — недекларування товарів, що підпадають під встановлені обмеження).

Згідно з постановою:

• на громадянина Франції накладено штраф у розмірі 5 100 гривень;
• дрон «Вирій» конфісковано в дохід держави.

Спирт під виглядом присадки: у Києві суд оштрафував директора одеського підприємства на 364 тисячі гривень

Шевченківський районний суд міста Києва визнав винним керівника ТОВ «ІНТРОКС» у порушенні митних правил. Підприємець намагався ввезти в Україну партію спирту та метанолу, задекларувавши їх як дешеву паливну присадку.

Про це стало відомо з постанови суду від 22 січня 2026 року у справі № 761/38298/25.

Суть махінації

Згідно з матеріалами справи, у вересні 2024 року через пункт пропуску «Рені-Джюрджюлешть» на адресу одеської фірми ТОВ «ІНТРОКС» прибула вантажівка з Туреччини. У документах було вказано, що ввезено 25 тонн «паливної присадки сольвент» (Fuel additive "solvent") вартістю 16 250 євро.

Однак Координаційно-моніторингова митниця запідозрила підміну товару та звернулася із запитом до митних органів Туреччини.

Міжнародна перевірка

Відповідь від турецької сторони, що надійшла у серпні 2025 року, повністю спростувала дані української декларації. Виявилося, що згідно з турецькими транзитними документами, у вантажівці насправді знаходилися два окремі товари:

• Спирт етиловий неденатурований — 13,75 тонн.
• Метанол — 11,25 тонн.

Загальна вартість вантажу на дату переміщення склала понад 728,5 тисяч гривень. Подавши документи на «сольвент», директор підприємства намагався уникнути сплати відповідних податків та приховати справжній код товару за УКТ ЗЕД.

Рішення суду

Суд, розглянувши докази, встановив, що директор ТОВ «ІНТРОКС» діяв умисно.

Водночас при виборі покарання суд послався на практику Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України від 2023 року. Суд зазначив, що покарання має бути пропорційним, а автоматична конфіскація всього товару у подібних випадках може бути надмірним втручанням у право власності.

Постанова суду:

• Визнати директора винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
• Призначити штраф у розмірі 50% вартості товару — 364 265 гривень.
• Предмети правопорушення (спирт та метанол) вирішено не конфісковувати.

На Закарпатті водія вантажівки оштрафували на 173 тисячі гривень за «зайву» деталь у фурі

Ужгородський міськрайонний суд визнав винним водія приватного підприємства, який намагався ввезти в Україну незадекларовану запчастину вагою майже пів тонни. Окрім величезного штрафу, товар було конфісковано.

Про це стало відомо з постанови суду від 23 січня 2026 року у справі № 308/18317/25.

Суть справи

Інцидент стався 22 вересня 2025 року на митному посту «Ужгород-автомобільний». Водій вантажівки «DAF» з напівпричепом, що належить ПП «ОСОБА_2», повертався з-за кордону. Згідно з документами, він перевозив консолідований вантаж (обладнання та матеріали) від європейських постачальників для підприємств «Івано-Франківськцемент» та «Івано-Франківськ-Гіпс».

У товаросупровідних документах було заявлено 21 вантажне місце. Проте під час митного огляду інспектори виявили, що фактично у причепі знаходиться 22 місця.

«Зайвий» вантаж

«Зайвим» виявився великий технічний вузол — натяжна вісь 400/790, вага якої разом із пакуванням складала 475 кг. Жодних відомостей про цей товар у наданих митникам інвойсах та CMR-накладних не було.

Сам водій у своїх поясненнях зазначив, що був присутній під час завантаження в Німеччині, проте кількість місць не перераховував і жодних застережень до документів не вносив, оскільки «ніколи не мав з цим проблем».

Рішення суду

Суддя Володимир Данко, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що водій порушив ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів із приховуванням від митного контролю шляхом подання документів з неправдивими відомостями).

Аргументи про те, що водій просто «не порахував» коробки, не звільнили його від відповідальності, оскільки він, як особа, що переміщує товар, несе відповідальність за достовірність даних у документах.

Суд постановив:

• визнати водія винним у порушенні митних правил;
• накласти штраф у розмірі 173 795 гривень (що становить 50% вартості незадекларованого товару);
• конфіскувати натяжну вісь на користь держави;
• стягнути 665 гривень судового збору.

Понад 438 мільйонів за окупацію та підрив Каховської ГЕС: агрокомпанія виграла суд проти Росії

Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення про стягнення з Російської Федерації понад 438,5 млн грн на користь київського товариства «МАГІСТРАЛЬ-СЕРВІС». Компанія довела, що втратила активи через окупацію Мелітопольського району та підрив дамби Каховської ГЕС.

Про це повідомляє інформаційний портал з посиланням на рішення суду від 12 січня 2026 року у справі № 908/3060/25.

Масштаби втрат: від тракторів до зрошувальних систем

ТОВ «МАГІСТРАЛЬ-СЕРВІС» займалося вирощуванням зернових та олійних культур на території села Ромашки Мелітопольського району Запорізької області. Господарство мало сучасний парк техніки та зрошувальні системи.

Після початку повномасштабного вторгнення територія опинилася в окупації. За матеріалами справи, у жовтні 2022 року російські військові незаконно захопили та пограбували активи підприємства. Серед втраченого майна:

• Нерухомість: майнові комплекси та склади.
• Техніка: десятки одиниць транспорту, включаючи трактори John Deere та «Беларус», вантажівки МАЗ, бензовози та комбайни.
• Продукція: запаси зерна, палива та добрив.

Наслідки екоциду: чому нарахували «упущену вигоду»

Окрім прямого розкрадання майна, значна частина позову стосувалася упущеної вигоди — доходів, які підприємство не змогло отримати через неможливість працювати. Ключовим чинником став підрив Росією Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Оскільки землі господарства були зрошуваними, знищення водосховища призвело до припинення подачі води. Без зрошення ведення агробізнесу на цих площах стало фактично неможливим. Суд погодився, що дії агресора позбавили компанію «легітимних сподівань» на отримання прибутку в майбутньому.

Судове рішення

Суд, розглянувши звіт оцінювачів та докази СБУ, повністю задовольнила вимоги позивача.

Загальна сума стягнення становить 438 552 417 грн (близько 10,8 млн доларів США):

• 142,2 млн грн — реальні матеріальні збитки (втрачене майно);
• 296,3 млн грн — упущена вигода.

Відповідачем у справі виступала держава Російська Федерація. Попри міжнародний статус відповідача, суд застосував так зване «деліктне виключення»: оскільки шкода завдана на території України внаслідок збройної агресії, РФ не має судового імунітету в українських судах.

Росію також зобов’язали сплатити 847 840 грн судового збору в дохід бюджету України.

Суд Києва відмовився визнати недостовірною інформацію про виведення валюти через «Мотор Банк»

12.01.2026 Господарський суд міста Києва у справі №910/11914/25 відмовив компаніям «Глобінекс», «Хемптонс трейд» та «АЛЛТАГ УНД ГАРЕТЕТЕХНІГ АГ» у позові проти ТОВ «Елізіум Холдінг». Позивачі намагалися спростувати публікацію про їхню участь у схемах виведення мільйонів доларів за кордон.

Суть спору

Конфлікт розпочався після появи у липні 2025 року статті на сайті «ЛЕНТА.INFO» під гучним заголовком: «Підсанкційний «Мотор Банк» виводить валюту з України з мовчазної згоди голови НБУ Пишного».

У матеріалі стверджувалося, що через вказаний банк компанії-«одноденки» масово виводять валюту, прикриваючись фіктивними імпортними операціями. Зокрема, у статті зазначалося, що:

• ТОВ «ГЛОБІНЕКС» нібито вивело до Швейцарії понад 5,9 млн доларів США;
• ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» — понад 460 тис. доларів.

Отримувачем коштів у публікації називали швейцарську Alltag und Geratetechnik AG. Позивачі вимагали визнати ці дані недостовірними, видалити їх та оприлюднити спростування.

Дивна позиція відповідача

Особливістю справи стали спроби відповідача (ТОВ «Елізіум Холдінг») визнати позов. Проте суд поставився до цього скептично. Під час підготовчого засідання заяву про визнання позову підписала особа, чиї повноваження не були підтверджені належним чином.

Пізніше, вже у січні 2026 року, керівник «Елізіум Холдінг» знову подав заяву про визнання провини, але суд виявив у документах грубі помилки: назва компанії у тексті не збігалася з офіційною, а печатка викликала сумніви. Крім того, виявилося, що основним видом діяльності «Елізіум Холдінг» є будівництво, а не видавнича чи журналістська діяльність.

Чому суд відмовив у позові?

Суд, розглянувши матеріали, дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з кількох причин:

• Оціночні судження: Суд нагадав, що згідно з практикою ЄСПЛ та українським законодавством, ніхто не несе відповідальності за оціночні судження. Критика дій компаній у контексті суспільного інтересу (виведення валюти під час війни) може розцінюватися як суб'єктивна думка автора, а не твердження про факт.
• Відсутність доказів шкоди: Позивачі не довели, що публікація реально завдала шкоди їхній діловій репутації або призвела до негативних наслідків для їхньої діяльності.
• Недоведеність правопорушення: Суд встановив, що позивачі не надали достатніх доказів того, що інформація є саме недостовірною та поширеною у формі фактичних тверджень, які можна перевірити.
• Процесуальні огріхи: Вимоги щодо видалення іншої публікації (від червня 2025 року) не були підкріплені доказами того, що така стаття взагалі існувала в мережі.

Вердикт

Суд повністю відмовив у задоволенні позову. Всі витрати на судовий збір покладено на позивачів — ТОВ «Глобінекс», ТОВ «Хемптонс трейд» та «АЛЛТАГ УНД ГАРЕТЕТЕХНІГ АГ».

«Медіа Група Україна» відсудила понад 160 тисяч гривень боргу за телеконтент

Господарський суд Київської області задовольнив позов ТОВ «Медіа Група Україна» до компанії «ВОРСІЯСІН» (колишня назва — «БЕСТ-ТВ») через борги за субліцензійним договором. Відповідач не сплачував роялті за трансляцію телеканалів у 2022 році.

Суть спору

Конфлікт виник через невиконання грошових зобов'язань за договором, укладеним наприкінці 2021 року. Згідно з угодою, «Медіа Група Україна» надала провайдеру права на розповсюдження своїх програм у кабельних мережах (аналогових та цифрових).

Позовні вимоги стосувалися заборгованості за січень-лютий та червень-липень 2022 року. Це період, коли в Україні вже тривав повномасштабний воєнний стан, а згодом, у липні 2022 року, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення анулювала ліцензії каналів групи (зокрема «Україна», «НЛО.TV», «Індігоtv»).

Деталі судового процесу

Під час розгляду справи з'ясувалося, що відповідач змінив назву з ТОВ «БЕСТ-ТВ» на ТОВ «ВОРСІЯСІН» та переніс юридичну адресу з Ірпеня до Києва. Компанія-боржник проігнорувала судові засідання: поштові відправлення поверталися з позначкою «адресат відсутній», а відзив на позов так і не був поданий.

Попри це, суд визнав відповідача належним чином повідомленим, оскільки позивач надав докази офіційного електронного листування, а судова кореспонденція надсилалася на актуальну адресу з Єдиного державного реєстру.

Рішення суду

Дослідивши підписані обома сторонами акти прийому-передачі прав, суд дійшов висновку про повне задоволення позову. Суддя Саванчук С.О. постановила стягнути з ТОВ «ВОРСІЯСІН» на користь медіагрупи:

• 113 766,00 грн — основний борг (роялті);
• 21 038,67 грн — пеня;
• 26 090,55 грн — інфляційні втрати;
• 5 329,84 грн — 3% річних;
• 2 684,00 грн — судовий збір.

Загальна сума стягнення склала понад 168 тисяч гривень.

Рішення було ухвалене 21 січня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження. У відповідача є 20 днів на оскарження рішення в апеляційному суді.

Довідка: ТОВ «Медіа Група Україна» раніше об'єднувала телевізійні та медіа-активи інвестиційної компанії SCM, проте влітку 2022 року оголосила про вихід з медіабізнесу у зв'язку з набранням чинності «антиолігархічного» закону.

ВАКС стягнув у дохід держави активи харківського пропагандиста Костянтина Кеворкяна

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції України та конфіскував майно колишнього депутата Харківської міської ради від «Партії регіонів» та проросійського пропагандиста Костянтина Кеворкяна.

Відповідне рішення колегія суддів ухвалила 15 січня 2026 року у справі № 991/10090/25.

Що конфіскували

Суд вирішив стягнути в дохід держави активи, які належать Кеворкяну особисто, а також частину спільного майна подружжя:

• Нерухомість: житловий будинок (83,2 кв.м), дві квартири та частку ще однієї квартири, а також гаражний бокс.
• Транспорт: два автомобілі ВАЗ 2109 (1989 та 1990 років випуску).
• Корпоративні права: 15% частки у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШОСТОЛИЧНЕ».
• Кошти: 627,53 доларів США на рахунку в «ПриватБанку».
• Інтелектуальна власність: майнові права на дві торговельні марки (ймовірно, пов'язані з брендом «Первая столица»).

Хто такий Костянтин Кеворкян

У суді Мін’юст довів, що Кеворкян здійснює терористичну діяльність та інформаційно сприяє збройній агресії РФ. З 2014 року він проживає в окупованому Криму та Москві.

Кеворкян є колумністом російського пропагандистського видання «Украина.ру» (входить до холдингу «Россия сегодня»), веде антиукраїнські Telegram-канали та пише книги, що виправдовують агресію РФ. У своїх матеріалах він називає українців «неонацистами», заперечує самобутність українського народу та просуває ідеї «руського міра».

Активи дружини суд залишив

Міністерство юстиції також просило стягнути корпоративні права, записані на дружину колаборанта — Олену Кеворкян, яка виступала у справі як третя особа. Йдеться про частки в статутних капіталах низки підприємств:

• ТОВ «ВІДДІЛ ПРОДАЖ «ХК»;
• ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ХК»;
• ТОВ «ХАРПОЛ»;
• ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ХК»;
• ТОВ «ГОЛОВНЕ ВИДАВНИЦТВО ХК».

Однак суд відмовив у цій частині позову. Судді дійшли висновку, що сам факт родинних зв'язків не доводить, що Костянтин Кеворкян реально контролює ці підприємства або розпоряджається ними. Крім того, Олена Кеворкян перебуває в Україні, тоді як її чоловік виїхав понад 10 років тому, і доказів того, що ці компанії фінансували його діяльність, надано не було.