Дарницький райсуд Києва відмовив у залученні не як адвоката Криворучко до адміністративної справи

19 листопада 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у справі № 753/22881/25 відмовив у задоволенні клопотання Криворучко Лариси Сергіївни про її залучення як представника (захисника) у справі про адміністративне правопорушення.

Справа стосується притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування. 

Криворучко Лариса Сергіївна, яка позиціонує себе як "фахівець у галузі права", подала клопотання з кількома вимогами: залучити її як "іншого фахівця у галузі права" для представництва обвинуваченого, перевести матеріали справи в електронну форму з наданням їй доступу, відкласти судові засідання та проводити їх у режимі відеоконференції. Своє клопотання вона обґрунтовувала статтями 268 та 271 КУпАП, а також рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року, яке дозволяло залучати не лише адвокатів, а й інших юристів як захисників у адміністративних справах.

Однак суд відхилив клопотання, посилаючись на зміни до Конституції України, внесені Законом № 1401-VIII від 2 червня 2016 року. Згідно зі статтею 131-2 Конституції, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами. 

Статус Криворучко як адвоката призупинено з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року на підставі рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23 жовтня 2025 року, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

"З урахуванням вищевикладеного, відповідно до положень статті 131-2 Конституції України, яка є нормою прямої дії, з 01 січня 2019 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді першої інстанції", – йдеться в постанові.

Суд також зазначив, що інші вимоги клопотання (щодо електронної форми справи, відеоконференцій тощо) не підлягають розгляду, оскільки Криворучко не є учасником провадження. Крім того, суд зауважив на відсутність у законодавстві можливості подавати клопотання з альтернативними вимогами, що робить їх нечіткими та необов'язковими для розгляду.

Це рішення підкреслює суворі вимоги до представництва в українських судах після конституційних змін 2016 року, які обмежили участь неадвокатів у судових процесах.

У Києві до 8 років ув'язнення засудили кухаря, який з ножем пограбував ресторан через невиплату зарплати

Шевченківський районний суд міста Києва виніс вирок колишньому працівнику столичного ресторану «Hype Bar», який вчинив розбійний напад на заклад. Чоловіка, який раніше вже мав проблеми із законом, засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідне рішення суд ухвалив 13 листопада 2025 року (справа № 761/32030/24).

Деталі справи

Інцидент стався 25 серпня 2024 року в центрі Києва на вулиці Івана Франка. Обвинувачений близько двох тижнів неофіційно працював кухарем у ресторані «Hype Bar», однак був звільнений через появу на робочому місці в нетверезому стані.

Того вечора чоловік прийшов до закладу з вимогою негайно виплатити йому розрахунок за два дні роботи (близько 3000 гривень). Коли адміністраторка повідомила, що виплата відбудеться у визначений день (понеділок), експрацівник почав поводитися агресивно. Він дістав розкладний ніж, почав розмахувати ним перед обличчям жінки, погрожуючи розправою, після чого забрав з барної стійки два мобільні телефони (Xiaomi Redmi Note 8 та Redmi Note 12), що належали персоналу, і втік.

Співробітники та відвідувачі закладу намагалися наздогнати нападника та знімали його на відео. На кадрах, які дослідив суд, видно, як чоловік, тікаючи вулицею, погрожував переслідувачам ножем. Невдовзі його затримала поліція.

Позиція обвинуваченого та суду

У суді чоловік своєї вини у розбої не визнал. Він стверджував, що взяв телефони як заставу, щоб гарантувати виплату зарплати, а ніж дістав на вулиці виключно для самозахисту від людей, що його переслідували. Проте суд відкинув ці доводи, спираючись на покази свідків та відеозаписи, які підтвердили факт нападу з ножем ще всередині приміщення.

Кримінальне минуле

Варто зазначити, що це не перший серйозний злочин засудженого. Як зазначено у матеріалах справи, лише півтора місяця тому, 30 вересня 2024 року, цей же суд визнав його винним у вчиненні умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) і призначив 7 років тюрми. Оскільки попередній вирок ще оскаржується в апеляції та не набрав законної сили, суд не зміг об'єднати покарання, тому наразі виніс вирок лише за епізодом розбою.

Вирок

Суд визнал чоловіка винним за ч. 4 ст. 187 КК України (розбій, вчинений в умовах воєнного стану). Йому призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Суд у Києві засудив львів'янина до умовного терміну за фальшиві свідчення про поранення на Майдані

13 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 758/2856/25 щодо Шіллінга Степана Михайловича, жителя Львівської області, якого обвинувачували у наданні завідомо неправдивих свідчень та замаху на шахрайство в особливо великих розмірах. Згідно з вироком від 13 листопада 2025 року, обвинувачений визнав провину та уклав угоду з прокурором, внаслідок чого отримав 4 роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 2 роки.

Шіллінг Степан Михайлович, не одружений, з вищою освітою, безробітний, раніше не судимий, був обвинувачений у тому, що діяв у змові з іншими особами для отримання державної компенсації за нібито отримані поранення під час Революції Гідності 2013-2014 років. Зокрема, він надав неправдиві свідчення про свою участь у подіях на Майдані Незалежності в Києві в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, стверджуючи, що зазнав тілесних ушкоджень від дій спецпідрозділу "Беркут".

За матеріалами слідства, Шіллінг та його спільники подали заяви до Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань через роки після подій – у 2019-2021 роках. Вони стверджували, що були поранені, хоча насправді не перебували в Києві та не брали участі в протестах. Метою було отримання одноразової грошової допомоги від держави, передбаченої Законом України "Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей" від 21 лютого 2014 року. Для осіб з легкими ушкодженнями компенсація становить 200 тисяч гривень, а для середньої тяжкості – 500 тисяч гривень.

У справі йдеться, що одна з осіб таки отримала 200 тисяч гривень у 2021 році на підставі фальшивих свідчень, включаючи ті, що надав Шіллінг. Група намагалася повторно заволодіти 500 тисячами гривень, подаючи численні скарги та клопотання протягом 2021-2024 років, у тому числі в умовах воєнного стану. Злочин не було доведено до кінця через викриття схеми правоохоронцями.

Шіллінг був допитаний як свідок 03 листопада 2023 року в приміщенні ДБР у Києві, де підтвердив неправдиві обставини, створюючи штучні докази. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання свідка, поєднане зі створенням штучних доказів, з корисливих мотивів) та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (замах на шахрайство за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у великих розмірах).

Угода про визнання винуватості була укладена 24 квітня 2025 року між прокурором та обвинуваченим. Суд затвердив її, переконавшись у добровільності та відповідності нормам КПК України. Обвинуваченому призначено покарання: 3 роки за ст. 384 та 4 роки за ст. 190, з поглинанням меншого терміну більшим. Від відбування покарання звільнено з випробуванням на 2 роки, з обов'язком періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміни місця проживання чи роботи.

Вищий антикорупційний суд засудив головного бухгалтера "Укрпатенту" Олену Силку до 2 років в'язниці за пособництво в розтраті понад 250 млн грн

13 листопада 2025 року Вищий антикорупційний суд України у справі № 991/10421/25 затвердив угоду про визнання винуватості та виніс вирок колишньому головному бухгалтеру державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" ("Укрпатент") Олені Силці. Її визнали винною в пособництві в розтраті державних коштів в особливо великих розмірах під час воєнного стану.  

Згідно з матеріалами справи, Силка, яка обіймала посаду головного бухгалтера "Укрпатенту" з 2017 року, діяла за попередньою змовою з колишнім генеральним директором підприємства , виконувачкою обов'язків державного секретаря Міністерства економіки України , головою правління благодійної організації "Подих милосердя" та іншими невстановленими особами. Група організувала схему розтрати 250 991 939,68 грн під виглядом благодійної пожертви на закупівлю бронежилетів для Міністерства оборони України.

Фактично, кошти, отримані від зборів за охорону прав інтелектуальної власності (які мають цільове призначення для розвитку системи інтелектуальної власності), були перераховані на рахунок благодійної організації в період з 9 по 15 червня 2022 року. Для цього були сфальсифіковані документи, включаючи листи від Міноборони та благодійної організації, а також затверджено змінений фінансовий план підприємства з незаконними витратами на "сприяння обороноздатності". Силка безпосередньо підписувала пояснювальні записки, накази та платіжні доручення, що дозволило здійснити перекази.

Обвинувачена повністю визнала провину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (пособництво в розтраті майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану). Угода про визнання винуватості була укладена 10 листопада 2025 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Силкою за участю її захисників.

Суд призначив покарання у вигляді 2 років позбавлення волі (із зарахуванням 73 днів під вартою під час досудового розслідування), з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, на 3 роки. Також передбачено конфіскацію майна: 1/4 частки земельної ділянки в Луганській області (кадастровий номер 4424884500:02:004:0003) та іншої земельної ділянки в тій же області (кадастровий номер 4412700000:94:011:0007).

Окрім того, Силка зобов'язана відшкодувати державі 200 000 грн збитків протягом 30 днів після набрання вироком законної сили. Суд задовольнив цивільний позов ДП "Цифрове" (як правонаступника "Укрпатенту") на суму 296 170 488,69 грн як відшкодування матеріальної шкоди. З обвинуваченої також стягнуто 80 717,82 грн процесуальних витрат на експертизи.

За умовами угоди, Силка зобов'язана співпрацювати з правоохоронцями у викритті інших учасників схеми, зокрема надаючи свідчення в кримінальному провадженні № 52023000000000309 від 13 липня 2023 року.

У Запоріжжі ветерана війни засудили до умовного терміну за напад на лікарів через суперечку щодо інвалідності

23 листопада 2025 року Дніпровський районний суд Запоріжжя виніс вирок у справі № 334/7137/25 колишньому військовослужбовцю, який напав на медичний персонал міської лікарні №9 після незгоди з висновком комісії щодо групи інвалідності. Обвинуваченого визнали винним у хуліганстві з особливою зухвалістю та застосуванням зброї, але призначили умовне покарання з випробувальним терміном, враховуючи його службу на фронті та розкаяння.

Інцидент стався 10 липня 2025 року в приміщенні КНП «Міська клінічна лікарня №9» Запорізької міської ради. За даними суду, 38-річний уродженець Запоріжжя (особисті дані анонімізовані відповідно до судової практики), який з квітня 2022 року проходив військову службу та отримав поранення під час бойових дій, обурився рішенням лікарської комісії. Йому відмовили у встановленні інвалідності, пов'язаної з воєнними травмами, натомість запропонувавши групу за загальним захворюванням. Після телефонної розмови з лікарем обвинувачений прибув до закладу з заздалегідь підготовленим предметом, схожим на кухонний ніж.

У кабінеті експертної команди обвинувачений грубо порушив громадський порядок: лаявся нецензурно, демонстрував ніж та завдав численних поранень одному з лікарів – не менше 12 різаних ран голови та тулубу, що кваліфікували як легкі тілесні ушкодження. Другий медпрацівник отримав поранення рук та ноги, намагаючись утримати нападника в кабінеті до прибуття поліції. Внаслідок опору ніж зламався, а обвинувачений, намагаючись вийти, вибив скло дверей стільцем, завдавши майнову шкоду лікарні на суму 4400 гривень. Робота медзакладу була тимчасово паралізована, оскільки персонал побоювався за своє життя.

Під час судового засідання 19 листопада обвинувачений повністю визнав провину та щиро розкаявся. Він пояснив свої дії емоційним стресом через "дику несправедливість" рішення комісії, яке призвело до втрати пільг та пенсії. "Я зробив те, чого не мав робити, і зараз дуже жалкую", – заявив він у суді. Обвинувачений зазначив, що проходить лікування, працевлаштувався та має на утриманні двох малолітніх дітей. Прокурор та потерпілі не наполягали на суворому покаранні, враховуючи його статус ветерана.

Суд кваліфікував дії як хуліганство за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України – тяжкий злочин, що передбачає до 7 років ув'язнення. Однак, зважаючи на пом'якшувальні обставини (щире каяття, відсутність судимостей, участь у захисті країни та поранення), суддя призначила 3 роки позбавлення волі, але звільнила від відбування з випробувальним строком на 2 роки. 

На Закарпатті засудили чемпіона України з армрестлінгу та його спільника за спробу незаконного переправлення через кордон

17 листопада 2025 року Рахівський районний суд Закарпатської області виніс вирок двом молодим жителям району, яких визнали винними в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України з Румунією. Обвинувачених, студента студента ВСП «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка»» (неповнолітнього на момент злочину) та робітника, оштрафували та дали умовний термін відповідно, з конфіскацією транспортних засобів.

За матеріалами справи № 305/978/25, події розгорталися в січні 2025 року в умовах воєнного стану. Обвинувачені, уродженці та мешканці с. Верхнє Водяне Рахівського району, домовилися про переправлення громадянина України через кордон поза пунктами пропуску за винагороду в 6500 доларів США (хоча в обвинувальному акті спочатку фігурувала сума 11 000 доларів). Вони діяли з корисливих мотивів, усвідомлюючи обмеження на виїзд чоловіків віком 18-60 років.

30 січня обвинувачені зустріли "клієнта" в с. Верхнє Водяне, доставили його на мотоциклах до ділянки лісу поблизу смт Великий Бичків, надали вказівки щодо маршруту, подолання загороджень та подальших дій. Під час передачі коштів їх затримали працівники Національної поліції та Державної прикордонної служби. Злочин кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України (організація незаконного переправлення групою осіб з корисливих мотивів).

Молодший обвинувачений, студент Львівського фахового коледжу транспортної інфраструктури, чемпіон України з армрестлінгу, отримав штраф у 8500 гривень (500 неоподатковуваних мінімумів) із застосуванням ст. 69 КК (пом'якшення покарання). Суд врахував його неповноліття, щире каяття, позитивні характеристики, відсутність судимостей, участь у громадському житті та низький ризик рецидиву. Додаткові покарання (конфіскація майна чи заборона на посади) не застосовані, оскільки злочин не пов'язаний з діяльністю.

Старший обвинувачений, який працював експедитором, засуджений до 3 років позбавлення волі, але звільнений від відбування з іспитовим строком 1 рік (ст. 75 КК). Враховані його молодий вік, щире каяття, відсутність судимостей, позитивні характеристики, благодійна допомога ЗСУ та середній ризик рецидиву. Додаткові покарання також не застосовані.

Суд конфіскував мотоцикли (Forte червоного кольору та Beta чорного кольору), використані як засоби злочину, на користь держави. Імітаційні купюри (6500 доларів) та інші речові докази знищено або повернено власникам. Запобіжний захід у вигляді застави (302 800 гривень) для старшого обвинуваченого скасовано після набрання вироком сили, з поверненням коштів заставодавцю.

У Харкові військовослужбовця засудили за спробу незаконного експорту військових товарів до Польщі

17 листопада 2025 року Київський районний суд міста Харкова у справі № 953/10284/25 виніс вирок солдату Збройних Сил України Ігорю Лішку, якого визнали винним у замаху на порушення порядку міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. 

elektrologistik.com.ua

За матеріалами справи, 31 березня 2025 року Лішко, не маючи офіційного дозволу та реєстрації як суб'єкта експортних операцій, спробував надіслати через поштового оператора "Нова Пошта" міжнародне відправлення до Польщі. У посилці були контактори "ТКС601ДОД" та "ТКС133ДОД" – товари військового призначення, експорт яких суворо регулюється українським законодавством, зокрема Законом "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

Лішко, уродженець смт Прудянка Харківської області, на той момент не працював і не мав постійного доходу. Суд встановив, що він діяв з умислом на особисте збагачення, усвідомлюючи ризики в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні з лютого 2022 року. Замах не вдалося довести до кінця: 2 квітня посилку зупинили та оглянули митники на митному посту "Харків-Аеропорт", після чого її вилучили правоохоронці.

Обвинувачений, який раніше не мав судимостей, уклав угоду про визнання винуватості з прокурором 24 вересня 2025 року. У суді він повністю визнав провину, розкаявся та активно сприяв розслідуванню. Суддя врахував щире каяття як пом'якшувальну обставину, відсутність потерпілих та шкоди, а також той факт, що злочин не спричинив тяжких наслідків.

Згідно з вироком, обвинуваченого оштрафували на 34 000 гривень, а вилучені предмети конфіскували на користь держави. Також  застосовано спеціальну конфіскацію до контакторів, які визнали предметами злочину.