Опіка Льовочкіна над матір'ю: суд розгляне питання про продовження недієздатності

Суд у Києві призначив розгляд справи про продовження недієздатності матері нардепа Льовочкіна: клопотання подав син-опікун

Шевченківський районний суд Києва відкрив провадження у справі про продовження строку дії рішення щодо визнання фізичної особи недієздатною. Заявником виступив народний депутат України Сергій Льовочкін, який є опікуном своєї матері Євгенії Олександрівни Льовочкіної. Судове засідання призначено на 1 грудня 2025 року. Про це йдеться в ухвалі суду від 22 жовтня 2025 року, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень (справа № 761/44318/25).

Заінтересованими особами у справі є сама Євгенія Льовочкіна та Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування. Клопотання про продовження недієздатності надійшло до суду 17 жовтня 2025 року. Суддя Олег Антонович Савицький встановив, що подані матеріали відповідають вимогам Цивільного процесуального кодексу України і не містять підстав для повернення чи відмови у відкритті провадження.

Згідно з ухвалою, розгляд справи відбудеться за обов'язкової участі адвоката для представництва інтересів Євгенії Льовочкіної, оскільки відомостей про залученого нею адвоката на договірній основі немає. Суд доручив Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечити участь захисника на засіданні 01 грудня 2025 року у приміщенні Шевченківського райсуду Києва. Копії ухвали та клопотання направлено всім учасникам справи.

З урахуванням стану здоров'я Євгенії Льовочкіної, її участь у розгляді може відбутися у режимі відеоконференції з медичного закладу, якщо це буде необхідно. 

Сергій Льовочкін, народний депутат від фракції "Опозиційна платформа – За життя" (ОПЗЖ), обраний у 2019 році за мажоритарним округом № 47 (Київська область), є опікуном своєї матері з моменту визнання її недієздатною. Раніше Льовочкін обіймав посади глави Адміністрації президента України (2010–2014) та співголови партії ОПЗЖ.

Фінансовий стан Євгенії Льовочкіної за декларацією сина

Євгенія Льовочкіна користується значним обсягом майна. Ось ключові активи, пов'язані з нею:

Нерухомість у власності:

• Земельна ділянка в м. Українка (Київська обл.), площа 603 м², набута 4 жовтня 2013 року.
• Земельна ділянка в с. Гнідин (Київська обл.), площа 1977 м², набута 18 жовтня 2002 року.

Право безоплатного користування (майно сина чи родини):

• Квартира в Києві, 178,5 м² (власник – Сергій Льовочкін).
• Житловий будинок у смт Козин (Київська обл.), 862 м² (власник – Юлія Льовочкіна).
• Апартаменти в Греції, 332,65 м² (25% частка через офшорні компанії, бенефіціар – Сергій Льовочкін).
• Житловий будинок у Франції, 1055,95 м² (власник – датська фірма Glorietta Investments 1 ApS, бенефіціар – Сергій Льовочкін).
• Земельні ділянки в смт Козин: 9387 м² (2012 р.), 4200 м² (2020 р.).
• Квартира в Києві, 100,7 м² (2021 р., власник – Сергій Льовочкін).

Цінне рухоме майно:

• Годинники преміум-брендів: Cartier (жіночий), Patek Philippe (жіночий та чоловічий), Chopard (жіночий), Vacheron Constantin (чоловічий), Breguet (чоловічий).
• Ювелірні вироби: намиста та браслети з перлинами, каблучки з жовтого/білого металу, обручки.
• Старовинні та звичайні ікони (20 шт.).
• Картини (11 шт.) та скульптури (8 шт.).

Продовження строку дії рішення про визнання Євгенії Льовочкіної недієздатною необхідно, щоб продовжити правовий механізм, який дозволяє Сергію Льовочкіну законно представляти інтереси матері, зокрема управляти її майном і забезпечувати її потреби, враховуючи її стан здоров’я.

Суд оштрафував нардепа Соболєва за неподання фінансових звітів партії

Печерський районний суд міста Києва визнав винним народного депутата України Сергія Соболєва у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з неподанням фінансових звітів політичної партії «Реформи і порядок», керівником якої він значиться. Відповідну постанову суд виніс ще 02 липня 2025 року, але деталі у справі № 757/23472/25-п стали доступними в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 24 жовтня 2025 року.

Згідно з матеріалами справи, наданими Департаментом формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Сергій Соболєв не забезпечив своєчасне подання звітів політичної партії «Реформи і порядок» про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за ІІІ та IV квартали 2024 року. Відповідно до законодавства, такі звіти мали бути подані до 11 листопада 2024 року (за ІІІ квартал) та до 10 лютого 2025 року (за IV квартал) через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій на офіційному вебсайті НАЗК.

Суд встановив, що Соболєв, як керівник партії, порушив вимоги статті 17 Закону України «Про політичні партії в Україні», не подавши зазначені звіти у встановлені строки. Факт порушення підтверджується списками партій, оприлюдненими на сайті НАЗК за посиланнями: https://nazk.gov.ua/uk/83178/ та https://nazk.gov.ua/uk/83499/.

Під час судового розгляду адвокат Сергія Соболєва, Сергій Мельниченко, заперечував вину підзахисного, стверджуючи, що Соболєв з 2012 року не є членом чи керівником партії «Реформи і порядок», оскільки подав заяву про вихід із партії 18 липня 2012 року та був обраний народним депутатом від ВО «Батьківщина». Проте суд відхилив ці доводи, зазначивши, що процедура виходу Соболєва з партії не була завершена відповідно до вимог законодавства, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб він досі значиться керівником партії станом на 16 травня 2025 року.

Суд визнав Сергія Соболєва винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав на нього штраф у розмірі 6 800 гривень. 

Хотів "допомогу від ООН", а втратив 400 тис. грн: розкрита шахрайська схема

Головне слідче управління Національної поліції України завершило розслідування масштабної справи про діяльність організованої злочинної групи, яка впродовж літа 2023 року обманювала українців під час воєнного стану.

Схема злочину

Зловмисники розповсюджували фішингові посилання через месенджери Viber, Telegram та соціальну мережу Facebook, обіцяючи громадянам грошову допомогу від Організації Об'єднаних Націй. Жертви, які переходили за посиланням, вводили дані своїх банківських карток — номер, термін дії, CVV-код та пароль.

Отримавши доступ до карток потерпілих, шахраї прив'язували їх до функції безконтактної оплати на власних смартфонах. Після цього зловмисники знімали гроші через банкомати з NFC-модулем у Києві, Черкасах та Ніжині.

Масштаби злочинної діяльності

Наразі у кримінальному провадженні розслідується 30 епізодів шахрайської діяльності. Загальна сума викрадених коштів становить понад 1,1 мільйона гривень. Серед постраждалих — 23 особи, які втратили від 10 тисяч до 403 тисяч гривень кожна. Наприклад: 08.07.2023 — 60 000 грн, 16.07.2023 — 67 900 грн,  03.08.2023 — 97 600 грн.

Найбільша сума крадіжки зафіксована 21 липня 2023 року — 403 900 гривень.

Організатор злочинної групи

Організатором угруповання виступив фотограф Валентин Василенко, який у період вчинення злочинів перебував у Сумському слідчому ізоляторі у зв'язку з іншим кримінальним провадженням. Незважаючи на це, він зумів створити та керувати групою щонайменше з семи осіб, які діяли за чітко розробленим планом.

11 лютого 2025 року Василенку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема організації злочинної групи та шахрайства у особливо великих розмірах.

Затримані та підозрювані

У справі проходять вісім обвинувачених:

1. Василенко Валентин Валентинович (організатор)
2. Шандраков Богдан Дмитрович
3. Приліпко Олександр Васильович
4. Юношев Євген Петрович
5. Тичина Володимир Андрійович
6. Кочерга Дмитрій Андрійович
7. Новосад Дмитро Валентинович
8. Чуйко Андрій Олегович

Попередження поліції

Правоохоронці закликають громадян бути пильними та дотримуватися простих правил безпеки:

• Отримувати інформацію про фінансові виплати лише з офіційних джерел
• Ніколи не повідомляти дані банківських карток на сумнівних сайтах
• У разі помилкового введення даних негайно блокувати картку через мобільний застосунок або гарячу лінію банку
• При підозрі на шахрайство одразу звертатися до поліції за телефоном 102

Кримінальне провадження продовжується. Обвинуваченим загрожує покарання згідно з Кримінальним кодексом України за організацію злочинної групи та шахрайство у особливо великих розмірах.

Елітні авто та квартири: зірковий фотограф в СІЗО організував шахрайську схему "допомога від ООН"

У рамках розслідування масштабної шахрайської схеми, організованої фотографом Валентином Василенком, який перебуває під слідством за педофілію, Печерський районний суд Києва арештував низку елітних активів, придбаних на злочинні кошти. Зловмисник, керуючи групою з-за ґрат, витратив понад 1 мільйон гривень, ошуканих у громадян під виглядом допомоги від ООН, на придбання нерухомості та автомобілів, зареєстрованих на родичів для відмивання грошей.

Валенти Василенко

За даними слідства, з червня по серпень 2023 року Василенко разом зі спільниками поширював фішингові посилання у Viber, Telegram і Facebook. Громадян вводили в оману, змушуючи вводити дані своїх банківських карток. Після цього гроші знімалися через банкомати з NFC-модулем у Києві, Черкасах і Ніжині. Загальна сума викраденого – понад 1,1 мільйона гривень.

Організатор залучив щонайменше сім осіб зі свого оточення. Йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України — організація шахрайства та відмивання коштів.

Розслідування встановило, що на здобуті злочинним шляхом гроші Василенко придбав елітне майно, оформлене на родичів та підконтрольних осіб. Зокрема:

• дві квартири в Києві, зареєстровані на матір та родича;
• три автомобілі — Tesla Model S 2023 року випуску, SMART MC 01 і BMW X5.

Печерський районний суд Києва арештував усі це майно як речові докази з можливістю подальшої конфіскації. Під час обшуку в Tesla вилучено 1400 доларів США.

Попри перебування за ґратами за іншою справою — щодо зґвалтування та розбещення неповнолітніх (справа №12020170110001155 від 26 липня 2020 року), Василенко керував злочинною мережею дистанційно. Він координував дії спільників через довірених осіб, використовуючи зв’язки поза СІЗО.

Правоохоронці підкреслюють, що група діяла без жодних моральних обмежень, наживаючись на довірі громадян під час воєнного стану. Не виключено, що будуть встановлені нові епізоди та додаткові активи, придбані за злочинні кошти. Справа щодо шахраїв розглядається в Комсомольському міському суді Полтавської області.

В Україні викрито організовану групу шахраїв на чолі з фотографом-педофілом, яка ошукувала громадян під виглядом допомоги від ООН

Національна поліція України завершила розслідування діяльності організованої злочинної групи, яка за допомогою фішингових схем заволоділа понад 1 мільйоном гривень у довірливих громадян. Лідером угруповання виявився відомий фотограф Валентин Василенко, який керував операціями навіть перебуваючи під вартою у справі щодо педофілії. Справа щодо шахраїв вже розглядається в Комсомольському міському суді Полтавської області.

Валенти Василенко

За даними Головного слідчого управління Нацполіції, кримінальне провадження № 12023226020000020 було відкрито 02 лютого 2023 року за ознаками злочинів, передбачених частинами 2, 3 статті 27, частиною 5 статті 190 (шахрайство), частиною 1 статті 209 (відмивання коштів), частиною 1 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю), частиною 1 статті 309 (незаконне зберігання наркотиків), частинами 3, 4 статті 190 та частиною 1 статті 301-1 (дитяча порнографія) Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що група діяла з чіткою ієрархією: лідер координував дії, а рядові члени виконували завдання з конспірацією. Шахраї поширювали фішингові посилання в месенджерах Viber, Telegram та соціальній мережі Facebook, обіцяючи грошову допомогу від Організації Об’єднаних Націй (ООН). Жертви, переходячи за посиланням, надавали дані своїх банківських карток – номер, термін дії, CVV-код та пароль. Зловмисники прив’язували ці картки до своїх смартфонів на базі iOS або Android через безконтактну оплату, а потім знімали гроші в банкоматах з NFC-модулем у Києві, Черкасах та Ніжині.

Організатором угруповання виступив Валентин Василенко, який у період з червня по серпень 2023 року залучив щонайменше сім осіб з довірчого кола. Члени групи поділяли його погляди на збагачення злочинним шляхом, ігноруючи моральні норми. У цей час група вчинила низку особливо тяжких злочинів, ошукуючи громадян під приводом державної чи міжнародної допомоги під час воєнного стану.

Наразі розслідується 30 епізодів шахрайства. Загальна сума збитків становить 1 120 102 гривні 98 копійок. 11 лютого 2025 року Василенку повідомлено про підозру за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 190 та частиною 1 статті 209 КК України.

Серед обвинувачених, окрім Валентина Василенка, – Олександр Приліпко, Євген Юношев, Володимир Тичина, Дмитро Кочерга, Дмитро Новосад, Андрій Чуйко та Богдан Шандраков.

Цікаво, що під час вчинення шахрайських дій Василенко перебував у Сумському слідчому ізоляторі у зв’язку з іншою справою № 12020170110001155 від 26 липня 2020 року, де йому інкримінують злочини сексуального характеру, зокрема: ч. 1 ст. 155 КК України (дії сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічого віку); ч. 2 ст. 156 КК України (розбещення неповнолітніх); ч. 6 ст. 152 КК України (зґвалтування); ч. 6 ст. 153 КК України (сексуальне насильство).

Слідство у цій справі розпочалося після затримання Василенка в серпні 2020 року за підозрою у зґвалтуванні 9-річної дівчинки, з якою він познайомився в інтернеті. У ході розслідування виявили додаткові епізоди з неповнолітніми жертвами, а також факти незаконного зберігання зброї.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою йому неодноразово продовжувався судом з 2020 року до 11 вересня 2024 року, коли Сумський апеляційний суд дозволив Василенку вийти на волю під заставу в сумі 908 400 грн. На наступний день він був звільнений з-під варти у зв’язку з внесенням застави.

Попри це, перебуваючи в СІЗО до моменту звільнення, Василенко встиг налагодити дистанційне керування злочинною мережею шахраїв через довірених осіб.

У Глибоцькому районному суді винесли вирок водію, який намагався уникнути сплати митних платежів

10 жовтня 2025 року Глибоцький районний суд Чернівецької області у справі № 715/2611/25 визнав винним Михайла Кучеряну у поданні неправдивої митної декларації під час перетину державного кордону.

Як встановив суд, 16 травня 2025 року обвинувачений, працюючи водієм ТОВ «Денисівка», прибув з Румунії до пункту пропуску «Порубне-Сірет» з товаром іноземного походження — спортивними костюмами, футболками, шкіряними пасками та іншими речами загальною вартістю понад 346 тисяч гривень. При перетині кордону він обрав "червоний коридор", що передбачає обов'язкове декларування товарів. При цьому він не задекларував вказаний товар, намагаючись уникнути сплати ввізного мита.

Під час митного контролю працівники Чернівецької митниці виявили 160 одиниць незадекларованого одягу різних торгових марок. Таким чином, чоловік подав завідомо неправдиву інформацію органам державної влади з метою отримання пільг щодо податків, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 222 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні Кучерян визнав вину, щиро розкаявся та пояснив, що шкодує про скоєне. Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, має позитивну характеристику, є інвалідом 3-ї групи та повністю сприяв розкриттю злочину.

За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді штрафу 17 000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів через митний кордон, строком на один рік.

Крім того, незадекларований товар конфісковано в дохід держави.

Довідка: 

За правилами Митного кодексу України, для товарів вартістю понад 500 євро (або вагою понад 50 кг) через наземні пункти пропуску передбачено обов'язкове письмове декларування та сплата мита.

В Івано-Франківському міському суді виявили пристрій для прослуховування

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Василь Тринчук повідомив про можливе втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя. Відповідне звернення до Вищої ради правосуддя зареєстровано 9 жовтня 2025 року під номером 3792/0/6-25, згідно з даними Реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність.

За словами судді, 8 жовтня 2025 року, під час технічних робіт із заміни акумуляторної батареї пристрою безперебійного живлення в залі судових засідань, де він здійснює правосуддя, було виявлено пристрій невідомого походження, який, імовірно, призначався для негласного отримання інформації. У цьому приміщенні постійно працюють суддя, його помічник та секретар судового засідання.

Суддя Тринчук наголосив, що відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», він зобов’язаний повідомити Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про будь-які факти можливого втручання у свою діяльність.

«Вважаю виявлений факт втручанням у мою діяльність як судді щодо здійснення правосуддя та прошу вжити відповідних заходів у межах повноважень, визначених Законом України “Про Вищу раду правосуддя”», — зазначив суддя у своєму зверненні.

Вища рада правосуддя має перевірити обставини події та надати оцінку діям, що можуть свідчити про незаконне втручання в роботу суду.