Мільйон за 13 днів. Суд стягнув з київської фабрики «Роза» штраф за затримку з постачання армії натільної білизни

Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/6808/25, задовольнивши позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ДП «ДОТ») до Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика "Роза"» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 174 000,24 грн. Про це повідомляється у рішенні суду від 5 вересня 2025 року.

Позовні вимоги ДП «ДОТ» були обґрунтовані порушенням строків поставки трикотажної білизни за державним контрактом №297/07-24-РМ від 5 липня 2024 року. Згідно з договором, фабрика «Роза» мала поставити 80 947 комплектів демісезонної натільної білизни до 31 жовтня 2024 року, однак поставка відбулася лише 14 листопада 2024 року, що призвело до прострочення на 13 календарних днів.

У рішенні суду зазначається, що договір передбачав пеню у розмірі 0,3% від вартості товару за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 7% від вартості товару у разі порушення строків поставки більш ніж на 30 днів. Загальна сума штрафних санкцій, розрахована позивачем, склала 1 174 000,24 грн.

Фабрика «Роза» у відзиві на позов просила зменшити суму штрафу на 90% (до 117 400 грн), аргументуючи це складною економічною ситуацією, воєнним станом, перебоями у виробничих процесах через повітряні тривоги та необхідністю забезпечення робочих місць. Проте суд відхилив клопотання, зазначивши, що відповідач не надав достатніх доказів скрутного фінансового стану чи інших виняткових обставин, які б виправдовували зменшення штрафу.

Крім того, суд стягнув з ПрАТ «Трикотажна фабрика "Роза"» на користь ДП «ДОТ» 14 088 грн судового збору. 

ДП «Державний оператор тилу» є державною агенцією, відповідальною за забезпечення тилових потреб Збройних сил України. Трикотажна фабрика «Роза», розташована в Києві, є одним із провідних виробників трикотажної продукції в Україні з понад 100-річною історією.

Господарський суд стягнув з українського виробника FPV-дронів «Укропчик» 27,5 млн грн на користь ДП «Агенція оборонних закупівель»

Господарський суд міста Києва виніс два рішення у справах за позовами Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальхеон» щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку квадрокоптерів DJI Mavic для потреб Збройних Сил України. Загальна сума, яку ТОВ «Кальхеон» зобов’язане сплатити за рішеннями суду, становить 27 523 903,68грн, включаючи пеню, штрафи та судовий збір.

Про ТОВ «Кальхеон»

ТОВ «Кальхеон» спеціалізується на поставках квадрокоптерів DJI Mavic та виробництві FPV-дронів «Укропчик». Заснована як група ентузіастів, на тлі ескалації конфлікту у 2023 році компанія трансформувалася у професійну команду з більш ніж десятьма співробітниками, які займаються виробництвом дронів. Нещодавно компанія розширила свою діяльність та вийшла на міжнародний рівень, підписавши меморандум про спільне виробництво дронів у Європейському Союзі. За інформацією аналітичної системи YouControl, у 2022 році дохід компанії становив 0 грн, у 2023 році – 1 674 900 грн, а у 2024 році – 1 373 442 000 грн, що свідчить про значне зростання бізнесу.

Справа № 910/5130/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128846259)

14 липня 2025 року Господарський суд міста Києва під головуванням судді В.П. Босого частково задовольнив позов ДП «Агенція оборонних закупівель» про стягнення з ТОВ «Кальхеон» 31 979 510,00 грн за порушення умов державного контракту №22/2-35-VDK-25 від 22 січня 2025 року на поставку квадрокоптерів DJI Mavic. Позовні вимоги включали пеню у розмірі 12 599 310,00 грн та штраф у розмірі 19 380 200,00 грн через несвоєчасну поставку 3 000 комплектів товару, яка мала бути здійснена до 15 лютого 2025 року.

Суд встановив порушення строків поставки, однак відхилив аргументи ТОВ «Кальхеон» про істотну зміну обставин, посилаючись на норми Цивільного та Господарського кодексів України. Враховуючи компенсаційний характер неустойки та відсутність доказів завдання збитків позивачу, суд зменшив розмір штрафних санкцій на 70%. У результаті з ТОВ «Кальхеон» стягнуто 3 779 793,00 грн пені, 5 814 060,00 грн штрафу та 383 754,12 грн судового збору (загалом 9 977 607,12 грн). У решті позовних вимог відмовлено.

Справа № 910/7336/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130024419)

8 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва під головуванням судді С.О. Чебикіної частково задовольнив позов ДП «Агенція оборонних закупівель» про стягнення з ТОВ «Кальхеон» 56 238 130,00 грн за порушення умов іншого державного контракту на поставку квадрокоптерів DJI Mavic. Суд стягнув з відповідача 10 079 160,00 грн штрафу, 6 792 279,00 грн пені та 674 857,56 грн судового збору (загалом 17 546 296,56 грн). У решті вимог позивачу було відмовлено.

Загальний контекст

Обидва рішення стосуються невиконання ТОВ «Кальхеон» зобов’язань за державними контрактами на поставку квадрокоптерів DJI Mavic для потреб Збройних Сил України. Суд у обох справах визнав порушення строків поставки, але застосував право на зменшення штрафних санкцій, враховуючи принципи справедливості, розумності та пропорційності.

Лобізм у краватці: адвокат Шевчук запускає «Національну асоціацію лобістів України»

Адвокат і речник Національної асоціації адвокатів України Олексій Шевчук зареєстрував громадську організацію з амбітною назвою «Національна асоціація лобістів України».

Офіс розташовано в престижному бізнес-центрі на вул. Липська, 10, у самому серці урядового кварталу столиці — поруч із Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та ключовими міністерствами.

Контекст 

Реєстрація організації відбулася на тлі набуття чинності Закону України «Про лобіювання» — нормативного акту, який вперше в історії країни встановлює прозорі правила для впливу на державну політику через представництво інтересів. Закон передбачає створення реєстру лобістів, обов’язкову звітність та етичні стандарти діяльності.

Що це означає? 

Експерти припускають, що нова організація може стати платформою для легалізації бізнес-лобізму, а також для формування професійної спільноти, яка діятиме в межах нового законодавства. 

Суд зобов’язав нардепа Лероса спростувати недостовірну інформацію про бізнесвумен Молчанову

04 серпня 2025 року Печерський районний суд міста Києва виніс рішення у цивільній справі № 757/8076/23-ц за позовом української підприємиці Владислави Молчанової до народного депутата України Гео Лероса щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Про це повідомляє "Темна Сторона"  з посиланням на рішення суду. 

Суть справи

Позивачка, Владислава Молчанова, співзасновниця компанії Stolitsa Group та Благодійного фонду Владислави Молчанової, звернулася до суду через поширення Гео Леросом недостовірної інформації на його офіційному YouTube-каналі. У відеоролику нардеп заявив, що у 2020 році Молчанова нібито була співвласницею компаній «Буд девелопмент» та «Енсо» разом з іншими особами. Зокрема, у відео йшлося про продаж частки в будівельному бізнесі.

Молчанова стверджувала, що ця інформація є неправдивою, принижує її честь, гідність і ділову репутацію, а також завдає шкоди її громадському іміджу. Вона зазначила, що ніколи не мала спільного бізнесу з особами, згаданими у відео. Позивачка надала витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, які підтверджують, що вона не була і не є співвласницею Асоціації «Будівельна група «Буд девелопмент» (код ЄДРПОУ 39599596) та ТОВ «Стандарт Інжиніринг Груп» (код ЄДРПОУ 41221235), які ймовірно мав на увазі відповідач, згадуючи «Енсо».

Рішення суду

Суд, розглянувши матеріали справи, включаючи висновок комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи від 25 лютого 2024 року, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», встановив, що поширена Леросом інформація є фактичним твердженням, а не оціночним судженням, і не відповідає дійсності. Експертиза підтвердила, що висловлювання у відео мають негативний і образливий характер щодо Молчанової, формуючи у глядачів хибне уявлення про її ділові зв’язки.

Суд визнав недостовірною інформацію, поширену Гео Леросом, і зобов’язав його протягом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили опублікувати на своєму YouTube-каналі спростування з текстом: «Поширена мною інформація про те, що Владислава Молчанова у 2020 році була співвласницею Буд девелопмент і компанії Енсо є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності».

Крім того, з відповідача стягнуто судовий збір у розмірі 2147,20 грн на користь позивачки.

У Києві засуджено організатора терористичного акту в квартирі, яку орендували через онлайн-сервіс Airbnb

01 вересня 2025 року Печерський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 757/22104/25-к, визнавши Костюченка Андрія Михайловича винним у вчиненні терористичного акту та незаконному поводженні з вибуховими пристроями. Згідно з вироком, обвинуваченому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За матеріалами справи, Костюченко, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, організував терористичний акт у вигляді вибуху в орендованій квартирі в Києві. Квартиру було орендовано через інтернет-сайт «Airbnb.com» на ім’я громадянина Молдови. Злочинний план передбачав використання вибухового пристрою типу «розтяжка», виготовленого з гранати «Ф-1», та встановлення відеокамер для трансляції вибуху в режимі реального часу. Метою злочину було порушення громадської безпеки та залякування населення.

Події розгорталися 17 листопада 2024 року, коли до орендованої квартири за адресою в Печерському районі міста Києва викликали поліцію через неправдиве повідомлення про домашнє насильство. Двоє співробітників поліції, прибувши на місце, уникли серйозних наслідків, вчасно помітивши гранату та залишивши приміщення до моменту вибуху.

Обвинувачений повністю визнав свою вину, уклавши угоду про визнання винуватості з прокурором. Він пояснив, що вчинив злочин за обіцяну грошову винагороду в розмірі 4 тисяч доларів США, які отримав через електронний гаманець після виконання завдання. Костюченко також активно сприяв розкриттю обставин злочину, що стало пом’якшувальною обставиною під час винесення вироку.

Адвокат «Рошен» зазнав невдач через помилки в юрисдикції та розрахунку судового збору

21 липня 2025 року Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» зіткнулося з двома невдачами у судових справах через непрофесійні дії свого адвоката Олексія Карнакова. Позови, подані проти співзасновника компанії Millennium Євгенія Шаринова та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», стосувалися дострокового припинення дії свідоцтв на торговельні марки «Bubble» (№ 180567) та «Millenium Bubble» (№ 180566).

Помилка у визначенні юрисдикції

01 липня 2025 року Господарський суд міста Києва у справі № 910/8105/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128521590) відмовив у відкритті провадження за позовом «Рошен» через неправильне визначення підсудності. Адвокат Карнаков подав позов до господарського суду, хоча спір стосувався прав інтелектуальної власності за участю фізичної особи – Євгенія Шаринова. Суд зазначив, що матеріально-правові вимоги у цій справі є однорідними, нерозривно пов`язаними між собою та за своїм суб`єктним складом мають розглядатися в одному провадженні саме за правилами цивільного судочинства. Оскільки спір не належить до господарської юрисдикції, суд повернув позовну заяву та заяву про забезпечення позову, роз’яснивши, що справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Помилка у розрахунку судового збору

21 липня 2025 року Печерський районний суд міста Києва залишив без руху той самий позов «Рошен», який раніше було повернуто Господарським судом, вже через неповну сплату судового збору. У справі № 757/32057/25-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129695512) адвокат Карнаков неправильно розрахував суму збору для чотирьох немайнових вимог, яка мала становити 9689,60 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, по 3028 грн за кожну вимогу). Натомість було сплачено лише 6056 грн, що призвело до недоплати у розмірі 3633,60 грн. Суддя Тетяна Гуртова зобов’язала позивача усунути недоліки протягом трьох днів, інакше позов вважатиметься неподаною та буде повернутий.

Наслідки та коментарі експертів

Експерти зазначають, що такі помилки свідчать про недостатню компетентність адвоката Карнакова. «Неправильне визначення підсудності та помилки в розрахунку судового збору є базовими недоліками, які неприпустимі для представника великої корпорації, такої як «Рошен». Це може негативно вплинути на репутацію як адвоката, так і компанії», – коментує юристка з питань інтелектуальної власності Ірина Коваленко. Подібні недоліки можуть затягнути розгляд справ і ускладнити захист інтересів «Рошен» у суді.

Військовослужбовця Нацгвардії оштрафовано за надання хабаря для неофіційних відпусток

12 червня 2025 року Печерський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 757/13219/25-к щодо військовослужбовця Національної гвардії України, обвинуваченого у вчиненні корупційних правопорушень за ч. 1 та ч. 2 ст. 369 КК України (надання неправомірної вигоди службовій особі).

Як встановив суд, молодший сержант, який проходив службу у військовій частині Національної гвардії України, неодноразово надавав неправомірну вигоду своєму командиру, старшому лейтенанту, для отримання неофіційних відпусток. Зокрема, у період з січня по червень 2023 року молодший сержант здійснив п’ять епізодів передачі грошових коштів на загальну суму 10 597 грн. Ці кошти переказувалися з його банківської картки на картку командира для можливості покинути розташування військової частини та провести час у містах Вінниця та Київ без зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачений діяв умисно, з особистих мотивів, порушуючи вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Закону України «Про Національну гвардію України». 13 березня 2025 року між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості, в рамках якої  молодший сержант повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та зобов’язався сприяти розкриттю іншого злочину, вчиненого старшим лейтенантом.

Суд затвердив угоду та визнав  молодшого сержанта винним, призначивши покарання у вигляді 3 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 17 000 грн. Однак, на підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком в 1 рік за умови виконання обов’язків, передбачених законом, та сплати штрафу.