Суд зобов’язав Росію виплатити 94,6 млн грн компенсації за знищення майна ТОВ «Торговий будинок «Біос»

29 липня 2025 року Господарський суд Донецької області виніс рішення у справі №905/543/25, зобов’язавши Російську Федерацію виплатити ТОВ «Торговий будинок «Біос» компенсацію у розмірі 94 663 000 грн за майнову шкоду, завдану внаслідок збройної агресії Росії проти України. ТОВ «Торговий дім «Біос» займалося комплексною діяльністю в агропромисловому секторі: від закупівлі та зберігання зернових до виробництва кормів, переробки овочів та реалізації готової продукції.

Про це пише "Таємна сторона" з посиланням на справу № 905/543/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129181675).

Позов подано ТОВ «Торговий будинок «Біос», що зареєстроване у смт Ольгинка Донецької області, до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ. Позивач вимагав відшкодування збитків, спричинених знищенням та пошкодженням нерухомого та рухомого майна підприємства внаслідок воєнних дій у смт Курахівка, яке з листопада 2024 року перебуває під тимчасовою окупацією РФ.

Згідно з матеріалами справи, знищено або пошкоджено низку об’єктів нерухомості, зокрема будівлі для приймання сировини, силоси для зберігання зерна, холодильник, цех з виробництва кормів, а також техніку, що перебувала в цих приміщеннях. Загальна сума збитків, визначена незалежною оцінкою ТОВ «Всеукраїнська оціночна компанія», склала 94 663 000 грн.

Суд встановив, що протиправні дії Росії, які призвели до окупації частини території України, порушують міжнародне право, зокрема Статут ООН, Женевські конвенції 1949 року та принципи територіальної цілісності України. Посилаючись на постанови Верховного Суду України, суд визнав, що Росія втратила судовий імунітет у справах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди через збройну агресію.

Відповідач не з’явився на судові засідання та не подав відзиву на позов, хоча був належним чином повідомлений через публікацію на сайті «Судової влади України» та направлення документів до посольства РФ у Польщі. Суд розглянув справу за наявними доказами, підтвердивши факт завдання шкоди та причинний зв’язок із діями Росії.

Офіцер-розслідувач отримав штраф 17 000 грн за п’яну стрілянину на вулиці

17 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва виніс постанову у справі № 761/24990/25 щодо адміністративного правопорушення, вчиненого капітаном Соловйовим Богданом Юрійовичем. Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та наклав штраф у розмірі 17 000 гривень.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128237341).

Згідно з матеріалами справи, 11 травня 2025 року близько 22:49 за адресою вул. Коперника, 8 у Києві, де знаходиться ліцей 101 Шевченківського району, Соловйов, перебуваючи поза виконанням службових обов’язків, здійснив постріл у повітря з табельного пістолета Sig Sauer P320, що було кваліфіковано як порушення правил поводження зі зброєю та боєприпасами в умовах особливого періоду. Інцидент стався під час вживання алкогольних напоїв. Зброя та боєприпаси були вилучені поліцією, а військовослужбовця затримали за появу в громадському місці в стані сп’яніння. На нього також був складений протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 178 КУпАП (Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді).

Соловйов, який обіймає посаду начальника групи з’ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень у військовій частині, визнав свою вину в повному обсязі та просив суд не застосовувати до нього суворе покарання. Суд, враховуючи характер правопорушення, особу порушника та відсутність обтяжуючих чи пом’якшуючих обставин, призначив штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).

Крім того, суд звільнив Соловйова від сплати судового збору в розмірі 605,60 грн, оскільки він є військовослужбовцем. Порушник не оскаржував постанову суду.

Апеляційний суд відхилив скаргу Лероса до Верховної Ради щодо захисту його ділової репутації

Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу народного депутата Гео Лероса, який намагався зобов’язати Верховну Раду України опублікувати спростування в газеті «Голос України» та оголосити на пленарному засіданні рішення Верховного Суду про незаконність його відсторонення. 

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129071782).

Позов Лероса стосувався рішення парламенту від 23 лютого 2023 року, яким його було позбавлено права участі в одному пленарному засіданні за нібито порушення депутатської етики. У листопаді 2023 року Велика Палата Верховного Суду визнала це рішення незаконним. Водночас Лерос вважав, що публікація у газеті «Голос України» про його відсторонення без подальшого спростування негативно вплинула на його ділову репутацію.

Однак суд першої інстанції, а згодом і апеляційний суд дійшли висновку, що позивач не довів ані факту настання шкоди його репутації, ані причинно-наслідкового зв’язку між публікацією та такою шкодою. Крім того, суди визнали обраний спосіб захисту — вимогу щодо повторного публічного інформування — неефективним у межах цивільного позову.

Майор проігнорував 18 випадків п'янства в батальйоні і отримав штраф 17 000 грн

13 травня 2025 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області виніс постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності майора Збройних Сил України Романенка Віктора Михайловича, заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини. Його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умисне невиконання службових обов’язків в умовах воєнного стану.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127313107).

Деталі справи

Майор, який обіймав посаду з листопада 2023 року, був відповідальним за оформлення матеріалів щодо адміністративних правопорушень, зокрема пов’язаних із появою військовослужбовців у стані алкогольного сп’яніння під час виконання службових обов’язків. Протягом періоду з лютого 2024 року по березень 2025 року командування військової частини неодноразово повідомляло його про виявлення таких порушень серед підлеглих. Загалом було зафіксовано 18 випадків, коли військовослужбовці виконували обов’язки у нетверезому стані, з рівнем алкоголю в крові від 0,6 до 3,22 проміле.

Згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та Інструкції Міністерства оборони, майор мав оформити протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і передати справи до суду. Однак він систематично не виконував ці обов’язки, що дозволило порушникам уникнути відповідальності.

Рішення суду

Суд встановив, що дії майора є триваючими адміністративними правопорушеннями, оскільки полягають у бездіяльності. Враховуючи повне визнання вини, відсутність обтяжуючих обставин та характер правопорушення, суд наклав на нього штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Крім того, з нього стягнуто судовий збір у сумі 605,60 гривень.

Штраф має бути сплачений протягом 15 днів з моменту вручення постанови. У разі несплати його буде стягнено примусово у подвійному розмірі. Постанова набула законної сили, оскільки правопорушник її не оскаржував. 

Значення рішення

За кожний випадок вживання військовим під час війни алкоголю передбачений штраф в розмірі  17 000 грн. Таки чином, майор на 18 справах, які він не передав до суду, зекономив військовим 306 000 грн.

15 років ув’язнення: у Києві засудили матір, яка за 100 доларів дала чоловіку залатувати 5-ти річну доньку

11 липня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва виніс вирок у резонансній кримінальній справі, засудивши матір та її спільника до тривалих термінів ув'язнення за сексуальне насильство та експлуатацію малолітньої дитини, а також за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на вирок, розміщений в  Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128787631).

Згідно з матеріалами справи, починаючи з 2019 року з метою покращення свого матеріального становища, почала розповсюджувати порнографічні матеріали через інтернет. Згодом вона почала створювати та поширювати дитячу порнографію за участі власної 5-ти річної доньки, примушуючи дитину позувати у відвертих сексуальних позах. Вона також на камеру ґвалтувала малолітню доньку і продавала відео в інтернеті.

Крім того, суд встановив, що 26 листопада 2020 року за 100 доларів США вона в своїй квартирі передала доньку чоловіку, з яким познайомилася в Інтернеті. Він вчинив дії сексуального характеру щодо дитини, а вона допомогла зґвалтувати дитину.

Йому інкримінували отримання дитини з метою сексуальної експлуатації, вчинення дій сексуального характеру щодо малолітньої особи, а також розповсюдження та зберігання дитячої порнографії. Під час обшуків за місцем його проживання було вилучено ноутбук та мобільні телефони, що містили велику кількість файлів з дитячою порнографією.

Жінку та чоловіка засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна, окрім житла

Суд також частково задовольнив цивільний позов в інтересах потерпілої дитини, стягнувши з кожного з обвинувачених по 300 000 гривень на відшкодування моральної шкоди. Інформацію щодо засуджених буде включено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканості малолітньої особи.

Батька-ґвалтівника засуджено до довічного ув'язнення: нові факти у справі

21 липня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області виніс вирок у резонансній справі щодо батька, який систематично ґвалтував двох своїх доньок. Чоловіка засуджено до найвищої міри покарання — довічного позбавлення волі. 

https://t.me/prokuratura_kharkiv/24086

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128982828).

Згідно з текстом вироку, засуджений є уродженцем міста Макіївка Донецької області. На момент злочинів він був удівцем, не працював та мав шістьох неповнолітніх дітей.

Суд встановив, що громадянин З. раніше був неодноразово судимий. У 2005 році його засудили за грабіж до 4 років позбавлення волі умовно, а у 2011 році — до 7 років реального ув'язнення за нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Він звільнився у лютому 2016 року, відбувши повний термін покарання. На момент скоєння нових злочинів його попередні судимості були погашені згідно із законом.

Суд визнав доведеними сім епізодів зґвалтувань двох доньок, яким на початку вчинення злочину було 9 і 13 років. Зґвалтування відбувалися з березня 2022 року по вересень 2024 року. Гвалтівник використовував фізичну силу, погрози та психологічний тиск, щоб примусити дітей до мовчання.

Злочини розкрилися після того, як старша донька наважилася розповісти про знущання своїй матері. 11 жовтня 2024 року жінка викликала поліцію через агресивну поведінку п'яного чоловіка і повідомила їм про зґвалтування доньок. Менше ніж через місяць після цього жінка померла.

На судовому засіданні обвинувачений своєї вини не визнав. Пояснив, що доньки навмисно його оговорюють, оскільки на це їх підбурила померла дружина, яка хотіла помститися із-за сварки між ними. Однак, на основі свідчень потерпілих, даних експертиз та інших доказів, колегія суддів визнала його винним у повному обсязі пред'явленого обвинувачення.

За сукупністю злочинів громадянина З. призначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Крім того, інформація про нього буде внесена до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Нецензурна лайка – найпоширеніше дрібне хуліганство в Києві

Після підписання президентом Зеленським закону №12414, який обмежив незалежність НАБУ та САП, у різних містах України спалахнули протести, що отримали назву «картонні» або «революція на картоні». Учасники акцій використовували картонні плакати, на яких висловлювали вимоги до влади, зокрема щодо відновлення незалежності антикорупційних органів. Деякі плакати містили нецензурну лексику, що спричинило суспільну дискусію та звинувачення молоді у використанні лайки в громадських місцях. У цій публікації ми аналізуємо, наскільки часто використання нецензурної лексики стає підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, а також розглядаємо статистику дрібного хуліганства в Києві за липень 2025 року.

Дрібне хуліганство: що це?

Згідно зі статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дрібне хуліганство включає:

- Нецензурну лайку в громадських місцях;

- Образливе чіпляння до громадян;

- Інші дії, що порушують громадський порядок і спокій.

Ці правопорушення тягнуть за собою штрафи, адміністративний арешт, громадські роботи або попередження.

Аналіз правопорушень у Києві

За даними районних судів Києва, у липні 2025 року було винесено понад 4 тисячі постанов щодо адміністративних правопорушень, з яких 146 стосувалися дрібного хуліганства. Основні категорії правопорушень розподілилися так:

1. Нецензурна лайка в громадських місцях (50% випадків)

Ця категорія охоплює лайку на вулицях, у метро, на зупинках, у магазинах, біля дитячих майданчиків, у відділеннях поліції тощо. Образи були спрямовані на перехожих, сусідів, працівників поліції чи військовослужбовців.

Покарання:

- Штраф: 51 грн, 85 грн або 119 грн.

- Адміністративний арешт: У виняткових випадках (2 справи: арешт на 1 добу та на 7 діб).

- Попередження: Здебільшого для неповнолітніх.

- Закриття провадження: Через закінчення строків накладення стягнення або якщо лайка відбувалася не в громадському місці (наприклад, у власній квартирі).

2. Образливе чіпляння та погрози (30% випадків)

До цієї категорії входять нав’язливе чіпляння до громадян, погрози фізичною розправою, шарпання за одяг тощо.

Покарання:

- Штраф: 51 грн, 85 грн або 119 грн.

- Закриття провадження: За малозначністю з усним зауваженням.

3. Фізичне насильство та пошкодження майна (15% випадків)

Сюди віднесено нанесення ударів, штовхання, що не призвели до тілесних ушкоджень, а також пошкодження вікон, автомобілів, огорож чи одягу.

Покарання:

- Штраф: 51 грн, 85 грн або 119 грн.

- Попередження: Застосовувалося до неповнолітніх.

- Закриття провадження: Якщо конфлікт мав особистий характер або закінчилися строки притягнення.

4. Інші дії, що порушують громадський порядок (5% випадків)

Ця категорія включає:

- Справляння природних потреб у громадському місці;

- Стрільбу з пневматичної чи стартової зброї;

- Розпусні дії на платформі метрополітену;

- Ходіння по коліях метро, що спричинило збій у русі поїздів;

- Демонстрацію статевих органів;

- Крики.

Покарання:

- Штраф: 51 грн, 85 грн або 119 грн.

- Громадські роботи: 40 годин.

- Закриття провадження: Якщо не було доведено умислу.

Географія порушень у Києві

Лідер за кількістю порушень

-        Святошинський район посів перше місце за кількістю справ про дрібне хуліганство. Тут фіксувалися різноманітні порушення: від нецензурної лайки до пошкодження майна, фізичного насильства та навіть обливання дверей сусідів водою.

 Особливості інших районів

- Деснянський район: Значна частина справ закривалася через процесуальні причини (відсутність доказів, закінчення строків). Переважали випадки нецензурної лайки та погроз.

- Голосіївський район: Більшість покарань — штрафи за лайку, фізичне насильство та дії, як-от справляння потреби біля дитячих майданчиків.

- Дніпровський район: Усі справи завершувалися штрафами. Характерні порушення — стрільба з пневматичної зброї та пошкодження майна.

- Шевченківський район: Відзначився специфічними порушеннями, такими як розпусні дії в метро та пошкодження пам’ятних прапорців на Майдані Незалежності.

 Додаткові факти

- Алкогольне сп’яніння: Близько 30% порушників перебували в стані сп’яніння.

- Відсутність доказів: У 10% випадків суди звільняли порушників через брак доказів або - малозначність.

Заочний розгляд: 40% справ розглядалися без участі порушників.

 Висновок

«Картонна революція» стала проявом суспільного невдоволення обмеженням незалежності антикорупційних органів, але використання нецензурної лексики на протестах викликало дискусії. Аналіз дрібного хуліганства в Києві показав, що нецензурна лайка є найпоширенішим правопорушенням (50% випадків), а Святошинський і Деснянський райони лідирують за кількістю порушень. Штрафи залишаються основним видом покарання, тоді як арешт застосовується рідко.