Адвокатка Лариса Криворучко знову програла за позовом до органів адвокатського самоврядування Закарпатської області

Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу адвокатки Лариси Криворучко у справі № 260/6699/24. Своєю постановою від 11 червня 2026 року суд апеляційної інстанції частково задовольнив скаргу, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою, однак, знову відмовив у задоволенні позовних вимог.

Передісторія спору та рішення першої інстанції

Позивачка Лариса Криворучко звернулася до суду з позовом проти Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області, Ради адвокатів Закарпатської області та Національної асоціації адвокатів України (НААУ) в особі Ради адвокатів України (РАУ).

У позовних вимогах вона просила встановити відсутність повноважень у низки членів Ради адвокатів України (зокрема, Голови РАУ Лідії Ізовітової, заступника Валентина Гвоздія та інших), а також керівництва адвокатського самоврядування Закарпатської області — голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша та голови місцевої КДКА Петра Немеша. Позивачка стверджувала, що їхні п'ятирічні терміни повноважень, визначені профільним законом, вичерпалися. Окрім цього, вона вимагала визнати протиправним і нечинним Рішення РАУ № 69 від 21 вересня 2020 року, яке затвердило роз'яснення щодо «інституціонального континуїтету» (безперервності діяльності) органів адвокатського самоврядування на час неможливості проведення виборів.

06 квітня 2026 року Львівський окружний адміністративний суд (суддя Желік О.М.) повністю відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка не довела безпосереднього та реального порушення своїх прав оскаржуваним рішенням РАУ № 69, а питання законності та повноважень конкретних дисциплінарних органів щодо неї вже досліджувалися в межах інших судових справ (зокрема, справи № 260/4927/24 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності).

Рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням окружного суду, Лариса Криворучко подала апеляційну скаргу.

11 червня 2026 року колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду під головуванням судді Мандзія О.П. (судді Гудим Л.Я., Качмар В.Я.) ухвалила рішення:

• Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2026 року.
• Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Лариси Криворучко відмовити.

Довідково: Скасування судового рішення першої інстанції із ухваленням нового рішення про відмову у позові в практиці адміністративного судочинства зазвичай свідчить про те, що апеляційний суд погодився із кінцевим результатом (відмовою у задоволенні вимог), проте визнав помилковим або неповним правове обґрунтування нижчого суду, змінивши мотивувальну частину рішення.

У Черкасах засудили бухгалтерку, яка виправдовувала агресію РФ: серед обов’язків — прочитати список літератури про війну

10 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у справі № 711/5847/26 виніс вирок місцевій мешканці, яка працювала заступницею головного бухгалтера на одному з підприємств міста. Жінку визнали винною у виправдовуванні збройної агресії РФ проти України та окупації частини українських територій.

Як встановлено судом, у період із червня по серпень 2025 року обвинувачена неодноразово висловлювала антиукраїнські наративи під час спілкування з колегами на робочому місці. Зокрема, вона коментувала ворожі ракетні атаки по українських містах, називаючи їх «отмєсточкой», стверджувала, що Україні «надо було зразу здаватися», а також переконувала колег, що Крим ніколи не повернеться під контроль України.

"...перебуваючи на своєму робочому місці в офісному приміщенні фінансового відділу ТОВ «Українська макулатурна компанія» (ТОВ «УМК»), що знаходиться на другому поверсі будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 195, 09.06.2025 у період часу з 16:17 по 16:22 у спілкуванні з колегами по роботі, обговорюючи російський наступ, а також ситуацію в окупованій АР Крим, сказала: «Нада було зразу здаватися!!!», «Ну, по крайній мєрі не було б оцих знищень і не було б стільки вбитих людей оце», «Чого? Вони ж в Крим зайшли, то такого ж не було там»..."

У судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою провину та щиро розкаялася. Вона також добровільно перерахувала 100 000 гривень на підтримку Збройних Сил України, що суд врахував як пом’якшуючу обставину.

Суд призначив їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, на підставі ст. 75 КК України, звільнив від відбування реального терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Окрім стандартних обов’язків для засуджених із випробуванням (реєстрація в органах пробації та повідомлення про зміну місця проживання/роботи), суд застосував нетиповий захід виховного характеру. Жінку зобов’язали прочитати низку книг про російсько-українську війну та наслідки окупації, серед яких:

• «І Янгол з автоматом на плечі»;
• «Ізоляція. Таємні в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті»;
• «Донецький аеропорт. Справжня історія» та інші твори, що документують злочини окупантів та подвиги українських захисників.

На вимогу органу пробації засуджена повинна буде переказати короткий зміст прочитаної літератури. Також із жінки стягнули понад 50 тисяч гривень на користь держави як компенсацію за проведення судових експертиз. Після набрання вироком законної сили буде знято арешт із майна засудженої, оскільки конфіскація як додаткове покарання не застосовувалася.

Верховний Суд втретє залишив без руху касаційну скаргу адвоката Лариси Криворучко

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 120/12479/25 постановив залишити без руху касаційну скаргу адвоката Лариси Криворучко, яка намагається оскаржити рішення про відкриття стосовно неї дисциплінарної справи.

Це вже третя спроба адвоката оскаржити рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2026 року, якими їй було відмовлено у задоволенні позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області.

Причини рішення суду

Верховний Суд вказав на дві ключові проблеми, через які скарга не може бути розглянута:

1. Пропуск строку на оскарження. Позивачка звернулася до Верховного Суду із запізненням, а наведені нею причини (зокрема, лікування та попередні невдалі спроби подання скарги) Суд визнав неповажними. Судді підкреслили, що багаторазове подання неналежно оформлених документів свідчить про формальне ставлення до процесуальних прав, а не про об'єктивні перешкоди.
2. Несплата судового збору. Позивачка не надала доказів сплати судового збору (у розмірі 1 937,92 грн) та не обґрунтувала підстави для звільнення від його сплати.

Позиція суду щодо поведінки адвоката

Верховний Суд наголосив, що факт повернення попередніх касаційних скарг не є «автоматичною підставою» для поновлення процесуальних строків. Судді вказали на те, що адвокат зобов'язана сумлінно виконувати процесуальні обов'язки та подавати скарги, які відповідають вимогам закону.

«Неодноразове звернення заявниці до Верховного Суду з касаційними скаргами, оформленими з порушенням вимог процесуального закону, свідчить про неналежне та формальне здійснення нею права на касаційне оскарження», — йдеться в ухвалі суду.

Що далі?

Верховний Суд надав Ларисі Криворучко 10 днів для усунення недоліків:

• подання обґрунтованої заяви про поновлення строку з наданням нових доказів;
• сплату судового збору.

Якщо ці вимоги не будуть виконані, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а скаргу — повернуто.

Верховний Суд відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника В'ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві громадської діячки Ірини Фаріон.

Відповідне рішення було ухвалено колегією суддів 08 червня 2026 року (справа № 466/12967/24). Захисник обвинуваченого намагалася оскаржити ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 травня 2026 року, якою було повернуто її апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції про продовження тримання Зінченка під вартою.

Суть спору

Захисник намагалася оскаржити продовження строку тримання під вартою для свого підзахисного (на 60 діб до 21 червня 2026 року). Проте апеляційний суд повернув скаргу через пропуск встановленого законом п’ятиденного строку на оскарження.

Адвокат мотивувала пропуск строку перебуванням на стаціонарному лікуванні та пізнім отриманням паперової копії ухвали. Вона наполягала на тому, що строк мав обчислюватися з моменту отримання нею документа в паперовому вигляді.

Позиція суду

Верховний Суд та апеляційна інстанція визнали ці доводи необґрунтованими. Суди встановили наступне:

• Адвокат була зареєстрована в підсистемі «Електронний суд» і мала технічну можливість отримати текст ухвали дистанційно ще з 24 квітня 2026 року.
• Перебування на лікуванні не завадило захиснику укласти договір про надання правової допомоги у той самий період.
• Намагання отримати документи виключно у паперовій формі, маючи доступ до електронної, суд розцінив як спосіб зловживання процесуальними правами для штучного поновлення пропущеного строку.

Колегія суддів Верховного Суду підкреслила, що цифровізація судового процесу змінює стандарти відповідальності за процесуальну поведінку, і не знайшла підстав для скасування рішення апеляційного суду.

Адміністративний суд відмовив у позові «Людини з власним ім’ям» адвокату Олені Довгополій щодо скасування дисциплінарного стягнення

05 червня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 160/8406/26, відмовивши у задоволенні позову адвоката Олени Олексіївни Довгополої до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Дніпропетровської області. Позивачка вимагала визнати протиправним та скасувати рішення комісії про її притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі понад 4,3 млн гривень.

Контекст справи

Підставою для дисциплінарного провадження стала скарга судді Дніпровського апеляційного суду щодо неналежної поведінки адвоката під час судових засідань. Згідно з матеріалами справи, адвокат Довгопола під час засідань виявляла нестриманість, переривала головуючого, ігнорувала розпорядження суду та зловживала процесуальними правами, подаючи документи, що не стосувалися предмету розгляду.

КДКА Дніпропетровської області, розглянувши матеріали, встановила, що дії адвоката дискредитують інститут адвокатури та порушують норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правила адвокатської етики. У лютому 2026 року комісія ухвалила рішення про притягнення Олени Довгополої до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Аргументи позивача

Адвокат Довгопола у своїй позовній заяві стверджувала, що рішення комісії є незаконним «звільненням», яке перешкоджає її конституційному праву на працю. Крім того, позивачка заявляла про процедурні порушення, зокрема, зміну складу дисциплінарної палати під час провадження, видалення її із зали засідань через «невиконання вимог головуючого» та використання «незаконно отриманих доказів» (записів судових засідань). Позивачка також наполягала на визнанні її статусу як «Людини з власним ім’ям» (посилаючись на відповідні прецеденти ЄСПЛ та національних судів).

Позиція суду

Суддя Е.О. Юрков, розглянувши справу, вказав, що питання дисциплінарної відповідальності адвокатів належать до виключної компетенції органів адвокатського самоврядування. Посилаючись на сталу практику Верховного Суду, суд наголосив: адміністративний суд контролює лише легальність процедури, але не втручається у дискреційні повноваження комісії щодо оцінки доказів та обрання виду покарання.

Суд не знайшов підтверджень порушення процедури з боку КДКА:

• Видалення адвоката із залу засідань було визнано вимушеним заходом для забезпечення порядку, оскільки позивачка ігнорувала попередження.
• Зміна складу палати не була визнана незаконною, оскільки це не вплинуло на справедливість розгляду справи в цілому.
• Доводи щодо «плодів отруйного дерева» та порушення персональних даних були відхилені як безпідставні.

У підсумку суд дійшов висновку, що рішення КДКА є вмотивованим, а позовні вимоги — необґрунтованими. У задоволенні позову та клопотанні про стягнення моральної шкоди відмовлено у повному обсязі.

Штучний відвід чи процесуальна диверсія: ужгородський суддя звернувся до КДКА через дії адвокатки Криворучко у справі про розірвання шлюбу

08 червня 2026 року  Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) міста Києва щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатки Лариси Криворучко. Суд вбачає у її процесуальній поведінці та публікаціях у соціальних мережах ознаки «процесуальної диверсії» та грубе порушення правил адвокатської етики.

Відповідне рішення було прийняте під час розгляду матеріалів цивільної справи № 308/7401/26 за позовом Іваць-Чабіної Анни Романівни до Чабіни Роберта Васильовича про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Третьою особою у справі виступає Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

Суть конфлікту та «юридична хитрість»

Як вбачається з тексту судової ухвали від 8 червня 2026 року, позовну заяву від імені Іваць-Чабіної А. Р. спочатку подала адвокатка Кристина Овсепян. Суд залишив заяву без руху для усунення виявлених недоліків.

Згодом до суду надійшла заява від іншої адвокатки — Лариси Криворучко, яка надала ордер на представництво інтересів позивачки та попросила долучити її до справи як співпредставника. Водночас у своїй заяві Криворучко висунула вимогу: «за наявності правових підстав — заявити заяву про самовідвід судді Фазикоша О. В. від розгляду судової справи».

Головуючий суддя Олексій Фазикош заявив про самовідвід, проте водночас виніс окрему ухвалу щодо поведінки адвокатки. На думку судді, залучення Лариси Криворучко до справи є штучним інструментом для блокування розгляду та руйнування складу суду.

Суддя зазначив, що адвокатка достеменно знала, що її участь у будь-якому процесі під його головуванням унеможливлює розгляд справи через тривалий особистий конфлікт. Раніше в межах іншої справи (№ 308/11085/25) суддя вже звертався до КДКА через неналежну поведінку Криворучко, а за результатами розгляду тих фактів стосовно неї було порушено дисциплінарне провадження.

У нинішній справі, як зазначає суд, дві адвокатки (Овсепян та Криворучко), які раніше виступали процесуальними опонентами в іншому аналогічному спорі, тепер об'єдналися на стороні однієї позивачки. Суд розцінив це як «умисну змову» з метою штучного усунення судді та маніпулювання автоматизованою системою розподілу справ.

Публікації в соцмережах як порушення етики

Окрім процесуальних дій у суді, підставою для звернення до дисциплінарного органу стали публікації Лариси Криворучко у соціальній мережі Facebook. Зокрема, у червні 2026 року на її сторінці з'явився допис під заголовком «ПРАВОСУДДЯ ПО-УЖГОРОДСЬКИ: СУДДЯ ФАЗИКОШ О.В. ВИРІШУЄ СПІР - ДО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ (Нонсенс)».

Суд дійшов висновку, що поширення подібних висловлювань професійним адвокатом принижує авторитет правосуддя та статус самої адвокатури. Такі дії суперечать вимогам Розділу 8 Правил адвокатської етики, які регламентують норми поведінки адвокатів в інтернет-просторі та мережі Facebook.

Наслідки

У зв'язку з виявленими обставинами Ужгородський міськрайонний суд постановив порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвокатки Лариси Криворучко.

Ухвала суду в частині звернення до КДКА є остаточною та оскарженню не підлягає. Матеріали цивільної справи про розірвання шлюбу будуть передані на авторозподіл для визначення іншого судді.

Суд в Одесі залишив у силі рішення про порушення дисциплінарної справи проти адвоката-волонтера через непідвищення кваліфікації

Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову адвокату Олегу Орловському, який намагався скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) про порушення щодо нього дисциплінарного провадження.

Суть конфлікту

Судова суперечка виникла навколо обов’язку адвокатів підвищувати свою професійну кваліфікацію. У червні 2025 року ВКДКА скасувала рішення регіональної комісії (КДКА Одеської області) та ухвалила нове — порушити дисциплінарну справу проти Олега Орловського. Підставою стала скарга Вищої школи адвокатури (ВША) про те, що юрист не підвищував кваліфікацію протягом 2019–2023 років.

Олег Орловський звернувся до суду, вважаючи рішення ВКДКА протиправним.

Аргументи позивача

Адвокат обґрунтовував свою позицію декількома факторами:

1. Волонтерська діяльність: З початку повномасштабного вторгнення Орловський, як керівник благодійного фонду «Безпека та захист», присвятив себе допомозі ЗСУ та мешканцям прифронтових територій, що забирало майже весь його час.

2. Технічні збої: Позивач стверджував, що не міг реєструватися на заходи з підвищення кваліфікації через технічні проблеми на сайті НААУ, яка «загубила» його електронну адресу.

3. Юридична колізія: Він посилався на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, яким були скасовані окремі пункти Порядку підвищення кваліфікації щодо обов’язкових 10 годин навчання на рік. Також адвокат зазначив, що закон не зобов’язує юристів користуватися послугами виключно ВША НААУ.

Позиція ВКДКА

Відповідач наполягав, що скасування окремих пунктів Порядку не скасовує самого обов’язку адвоката підвищувати свій професійний рівень, закріпленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Комісія підкреслила, що на стадії порушення справи вона не виносить остаточного вердикту про вину, а лише констатує наявність ознак проступку, які потребують перевірки.

Рішення суду

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Марина П.П. став на бік ВКДКА. Суд зазначив:

• Процедурне питання: Порушення дисциплінарної справи — це лише перша стадія провадження. Вона не є стягненням і не встановлює факт вини адвоката остаточно.

• Межі втручання: Суд не може підміняти собою органи адвокатського самоврядування та оцінювати дисциплінарні ризики замість професійної комісії. Завдання суду — лише перевірити законність процедури.

• Відсутність наслідків: Сама по собі постанова ВКДКА про відкриття справи не створює для адвоката негайних правових наслідків (як-от позбавлення права на практику), а лише спрямовує справу на детальний розгляд.

03 червня 2026 року суд у справі № 420/22633/25 ухвалив рішення відмовити адвокату Орловському у скасуванні рішення ВКДКА. Тепер дисциплінарна палата КДКА Одеської області має розглянути справу по суті та вирішити, чи є волонтерська діяльність та технічні проблеми достатньою підставою для звільнення від відповідальності за непідвищення кваліфікації.