Богуслава Галицького засуджено до 7,5 років ув’язнення за серію сексуальних злочинів проти неповнолітніх волейболісток

08 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у справі № 161/14021/22 визнав винним колишнього директора обласної дитячо-юнацької спортивної школи (ОДЮСШ) та головного тренера волейбольного клубу «Волинь-Університет-ОДЮСШ» Богуслава Галицького у низці тяжких злочинів проти статевої свободи та недоторканності неповнолітніх.

За вироком суду Галицький визнаний винним за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152 (замах на зґвалтування та зґвалтування неповнолітньої з використанням предметів), ч. 3 ст. 153 (сексуальне насильство, вчинене повторно щодо неповнолітньої) та ч. 2 ст. 156 (розбещення неповнолітніх особою, на яку покладено обов’язки щодо їх виховання) Кримінального кодексу України.

Суд призначив покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з вихованням дітей, строком на 3 роки. До набрання вироком законної сили Галицькому залишено запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Злочинні епізоди

За матеріалами справи, протягом 2012–2022 років Галицький, користуючись своїм авторитетом тренера та посадою, систематично вчиняв сексуальне насильство та розпусні дії щодо своїх вихованок, яким на момент злочинів було від 13 до 16 років. Злочини відбувалися в банях спортивної школи у Луцьку, готелях під час виїздів на змагання (Запоріжжя, Рівне, Полтава, Южне, Тернопіль) та на тренувальних зборах у Болгарії.

Суд встановив факти:

• проникнення фалоімітаторами та пальцями;
• використання вібраторів і масажерів для стимуляції статевих органів;
• примусові оголення, дотики, «масажі» інтимних зон;
• психологічний тиск, залякування, погрози виключенням з команди та руйнуванням кар’єри.

Потерпілі детально розповіли в суді про систематичні домагання, які тривали роками. Дівчата зазнавали психологічних травм, панічних атак, проблем зі сном та харчуванням.

Позиція обвинуваченого

Галицький свою вину не визнав повністю. Він стверджував, що всі дії були «звичайними спортивними масажами», а звинувачення — помстою через конфлікт щодо переходу спортсменок до нового клубу. Також він заявляв, що знайдені під час обшуків численні секс-іграшки, вібратори, еротичні матеріали йому не належать і були «підкинуті».

Суд відхилив аргументи захисту, визнавши покази потерпілих послідовними та підтвердженими іншими доказами, зокрема речовими.

Цивільні позови

Суд повністю задовольнив цивільні позови потерпілих. З Галицького стягнуто по 250 000 грн моральної та фізичної шкоди кожній з п’яти основних потерпілих, а також по 15 000 грн витрат на правничу допомогу.

Реакція

Вирок ще не набрав законної сили і може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Справа викликала значний резонанс на Волині, оскільки Галицький довгі роки був відомою постаттю у місцевому волейболі, мав численні нагороди та виховував спортсменок, які представляли регіон на всеукраїнському рівні.

Прощавай, ПриватБанк: як «ігрові» схеми та P2P-перекази призвели до блокування рахунків

Миколаївський районний суд розглянув справу клієнта «ПриватБанку», який намагався оскаржити розірвання ділових відносин та закриття своїх рахунків. Банк запідозрив чоловіка у використанні карток для сумнівних операцій, пов’язаних з гральним бізнесом.

 

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 945/1630/25.

 

Банківський «бан» за ризики

Позивач, Чечуй Євген Юрійович, був активним клієнтом АТ «КБ «ПриватБанк», доки у червні 2025 року не отримав «лист щастя». Банк повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку через «неприйнятно високий рівень ризику». Рахунки були закриті, а доступ до «Приват24» — заблокований.

 

Євген Чечуй звернувся до суду, вимагаючи визнати дії банку незаконними. Він стверджував, що гроші на рахунках — це його особисті кошти та виграші від букмекерської компанії «Фавбет», що підтверджувалося відповідною довідкою.

 

Фінансовий моніторинг бачив «дропа»

Представники «ПриватБанку» у суді надали зовсім іншу картину. Внутрішня система «Розумний облік» зафіксувала підозрілу активність:

• Маскування транзакцій: через картки проходили великі обсяги коштів від невідомих осіб, що нагадувало схему P2P-переказів (з картки на картку) для поповнення ігрових рахунків у казино.
• Ознаки «дропа»: банк запідозрив, що клієнт використовує свої рахунки як транзитну ланку («дроп») для відмивання доходів або податкових злочинів.
• Атипова активність: щоденні обороти були величезними, тоді як залишок на кінець дня залишався мізерним.

Банк наголосив: згідно із законом про запобігання легалізації доходів, вони зобов’язані припиняти співпрацю з клієнтами, чиї операції не мають очевидної економічної мети.

 

Вердикт суду

Суддя М.М. Войнарівський, дослідивши матеріали справи, став на бік фінансової установи. Суд зазначив, що:

1. Банк як суб'єкт первинного фінмоніторингу має право самостійно оцінювати ризики.
2. Наявність обґрунтованих підозр щодо «схемності» операцій є достатньою підставою для закриття рахунків.
3. Витребування пояснень у клієнта є правом, а не обов'язком банку, якщо ризик уже визначено як «неприйнятно високий».

Результат

04 травня 2026 року суд ухвалив рішення: Чечую Євгену Юрійовичу у задоволенні позову відмовити повністю. Банківська дискваліфікація залишилася в силі.

 

Висновок: Використання особистих карток для транзиту «ігрових» грошей або масових P2P-переказів рано чи пізно потрапляє під радари фінмоніторингу. Оскаржити таке блокування в суді вкрай важко, оскільки закон надає банкам широкі повноваження у сфері «де-рискінгу».

Фейкові авто на OLX та сльозливі історії: у Херсоні засудили шахраїв, які видурили в українців сотні тисяч гривень

11 травня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив вирок у справі серійної шахрайської групи, яка наживалася на бажанні людей придбати дешеві автомобілі.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 766/20195/24.

 

Як працювала схема?

Зловмисники розміщували на популярному сайті оголошень «OLX» завідомо неправдиві пропозиції про продаж іномарок за привабливими цінами (Hyundai Sonata, Mitsubishi Lancer X, Toyota Camry, Honda Accord). Коли знаходився покупець, схема розгорталася за класичним сценарієм:

1.      Завдаток: Спочатку у жертви просили невелику передоплату (1000–4000 грн), нібито щоб «забронювати» авто, бо «багато охочих».

2.      Викачування грошей: Щойно покупець «ковтав наживку», починався спектакль. Продавець телефонував і просив ще грошей під різними приводами: зламалося авто по дорозі, потрібні кошти на ремонт, немає за що заправитися.

3.      «Хворі родичі»: Найцинічнішим прийомом були вигадані історії про трагедії в родині. Шахраї скидали фото чужих паспортів і благали позичити гроші на «термінову операцію дружині» або «лікування сестри». Після отримання коштів аферисти зникали.

 

Хто і за що відповідав?

Згідно з матеріалами справи та наданими іменами, у схемі фігурували:

• Горожанкін Олексій Вячеславович — організатор і головний «актор». Саме він телефонував жертвам, розповідав байки про продаж авто, випрошував гроші на паливо та вигадував хворих родичів.
• Лаврієнко Дар'я Станіславівна та Царьова Яна Андріївна — виконували роль так званих «дропів». Жінки надали свої банківські картки для отримання грошей від ошуканих покупців. Після зарахування коштів вони оперативно переказували їх між своїми рахунками, знімали готівку в банкоматах Херсона та передавали Олексію.

На суді жінки свою провину не визнали, заявивши, що думали, нібито це гроші від «букмекерської діяльності» їхнього знайомого. Проте слідство довело їхню провину за допомогою банківських виписок, ІР-адрес та фотографій з камер банкоматів.

 

Масштаби обману

Слідство довело 7 епізодів шахрайства. Суми збитків становили від 35 тисяч до майже 100 тисяч гривень з людини. Найбільше постраждав чоловік, який хотів купити Mitsubishi Lancer X: повіривши у байку про «хвору сестру», він здійснив безліч транзакцій і перерахував шахраям майже 400 000 гривень.

 

Вирок суду

Суд визнав обох жінок винними у шахрайстві (ст. 190 КК України):

• Лаврієнко Дар'я отримала 3 роки позбавлення волі, але суд звільнив її від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки (враховуючи наявність малолітньої дитини).
• Царьова Яна (яка фігурувала в епізоді з шахрайством у великих розмірах) отримала 5 років позбавлення волі. Суд також звільнив її від реального ув'язнення, призначивши іспитовий строк на 3 роки (жінка має двох малолітніх дітей).

Тепер засуджені зобов'язані регулярно з'являтися до органів пробації та не можуть виїжджати за межі України без дозволу. Справа щодо інших фігурантів схеми виділена в окреме провадження.

Гра закінчена: казино «Прем’єр Палац» офіційно визнано банкрутом

Одне з найвідоміших гральних закладів столиці, розташоване у самому центрі Києва, готується до повної ліквідації. Господарський суд міста Києва поставив крапку у тривалій процедурі розпорядження майном, визнавши компанію неспроможною платити за боргами.

 
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 910/4637/24.
 
Шлях до фіналу
Процедура банкрутства ТОВ «Казино «Прем’єр Палац» розпочалася ще у травні 2024 року. Протягом року арбітражний керуючий намагався знайти активи, за рахунок яких можна було б розрахуватися з кредиторами. Проте дива не сталося: жодних пропозицій щодо санації (оздоровлення) бізнесу чи мирових угод не надійшло, а активів для погашення гігантських боргів виявилося недостатньо.
 
Список кредиторів та космічні суми
У чергу за грошима до казино вишикувалися як державні органи, так і приватні компанії. Згідно з реєстром, загальна сума претензій становить сотні мільйонів гривень. Серед найбільших кредиторів:

• Державне агентство України ПлейСіті (правонаступник КРАІЛ) — понад 152 млн грн;
• ТОВ «Енергопоставка» — понад 111 млн грн;
• Головне управління ДПС у м. Києві — понад 104 млн грн (податковий борг та штрафи);
• ПрАТ «Готель «Прем’єр Палац» — понад 6 млн грн.

 
Вердикт суду
22 квітня 2026 року суддя А.М. Івченко ухвалив рішення припинити процедуру розпорядження майном та розпочати ліквідацію. Це означає:

1. Казино офіційно визнано банкрутом.
2. Підприємницька діяльність закладу повністю припиняється.
3. Призначається ліквідатор (арбітражний керуючий Петро Реверук), який протягом року має розпродати залишки майна та закрити справу.
4. Нарахування будь-яких штрафів та пені на борги зупиняється, а строк виконання всіх зобов'язань вважається таким, що настав.

 
Що далі?
Ліквідатор має надати остаточний звіт та ліквідаційний баланс до квітня 2027 року. Враховуючи, що під час інвентаризації було констатовано «стійку фінансову неспроможність», більшість кредиторів ризикують залишитися ні з чим — грошей від продажу меблів чи обладнання навряд чи вистачить на покриття багатомільйонних боргів перед бюджетом та постачальниками.
 
Контекст: Казино «Прем’єр Палац» було першим закладом в Україні, який отримав ліцензію на гральний бізнес після його легалізації. Як бачимо, навіть статус першопрохідця не вберіг компанію від фінансового краху.

Див.: 

Блеф не вдався: «Прем’єр Палац» остаточно втратив право на казино через санкції та російський слід

В Харкові винесено вирок листоноші з Ізюма, яка під час окупації розповсюджувала пропагандистські газети «Харьков Z»

11 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у справі № 638/10204/25 ухвалив вирок місцевій мешканці, яка під час окупації міста Ізюм співпрацювала з ворогом, розповсюджуючи російську пропаганду. Обвинувачена у справі — Скрипник Ірина Іванівна.

Деталі справи

Судом встановлено, що у період з червня по серпень 2022 року, перебуваючи в окупованому на той час Ізюмі, Ірина Скрипник добровільно влаштувалася на роботу листоношею до створеного окупантами «отделения почтовой связи № 3 Коммунального предприятия Почта Изюма».

Отримавши від керівництва значні тиражі пропагандистських видань «Харьков Z» (випуски №20 та №21), жінка розносила їх поштовими скриньками та вручала особисто в руки мешканцям міста. Згідно з висновками експертизи Інституту ім. Бокаріуса, ці газети містили матеріали, що виправдовували збройну агресію РФ проти України, глорифікували Володимира Путіна та російських військових, а саму війну представляли як «внутрішній громадянський конфлікт».

Позиція обвинуваченої

У судовому засіданні Ірина Скрипник повністю визнала свою провину та щиро розкаялася. Вона пояснила свої дії тим, що в умовах окупації не хотіла втрачати роботу, тому погодилася розносити пропагандистську пресу за вказівкою окупаційної адміністрації.

Рішення суду

Суд визнав Скрипник Ірину Іванівну винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України (виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).

Суд призначив наступне покарання:

• 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

• На підставі ст. 75 КК України жінку звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

• Засуджена зобов’язана періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та не виїжджати за межі України без дозволу.

• Також зі Скрипник стягнуто на користь держави 21 204 гривні за проведення судових експертиз.

При винесенні м'якого вироку суд врахував щире каяття жінки, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Блеф не вдався: «Прем’єр Палац» остаточно втратив право на казино через санкції та російський слід

Київський окружний адміністративний суд підтвердив законність дій держави щодо позбавлення одного з найвідоміших готелів столиці — ПрАТ «Готель «Прем’єр Палац» — статусу грального закладу. Спроба юристів готелю оскаржити відмову у видачі дозволу на відкриття казино завершилася повним провалом у суді.

 

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 320/64319/25.

 

Суть конфлікту: готель проти «ПлейСіті»

У жовтні 2025 року «Прем’єр Палац» звернувся до новоствореного Державного агентства України ПлейСіті (яке замінило КРАІЛ) із заявою на отримання дозволу для організації азартних ігор. Проте регулятор не лише відмовив у новому дозволі, а й анулював старі рішення від 2021 року, які раніше давали готелю «зелене світло» на гральний бізнес.

 

Готель пішов до суду, вимагаючи скасувати це рішення, вважаючи його протиправним. Проте Феміда була невблаганною.

 

Санкційний «шлейф» та бенефіціари з РФ

Головною причиною відмови став санкційний статус власників готелю. Під час розгляду справи суд встановив:

• У структурі власності готелю фігурує кіпрська компанія «Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс ЛТД» та громадянин ... (що асоціюється з групою VS Energy).
• Рішенням РНБО від 12 травня 2023 року до цих осіб застосовано жорсткі санкції строком на 10 років (блокування активів, зупинення фінансових зобов’язань та анулювання ліцензій).
• Вищий антикорупційний суд (ВАКС) наклав арешт на акції готелю в межах позову Мін’юсту про стягнення активів у дохід держави.

Вердикт суду: закону треба дотримуватися

Суддя Щавінський В.Р., проаналізувавши норми Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», зазначив:

1. Заборона для підсанкційних осіб: Організатором ігор не може бути компанія, бенефіціари якої перебувають під санкціями.
2. Ділова репутація: Наявність підсанкційних осіб у структурі власності автоматично перекреслює «бездоганну ділову репутацію», необхідну для грального бізнесу.
3. Обов'язковість санкцій: Рішення РНБО та Укази Президента є обов'язковими до виконання всіма держорганами, включаючи ПлейСіті.

Результат

28 квітня 2026 року суд постановив повністю відмовити «Прем’єр Палацу» у задоволенні позову. Таким чином, рішення про анулювання всіх «ігрових» дозволів готелю залишилося в силі.

Див.: 

Гра закінчена: казино «Прем’єр Палац» офіційно визнано банкрутом

На Дніпропетровщині засудили мешканця Кам’янського, який закликав до «денацифікації» України та мріяв про повернення кордонів СРСР

Царичанський районний суд Дніпропетровської області виніс вирок Дмитру Геннадійовичу Неклесу, який через месенджер Telegram активно поширював російську пропаганду, виправдовував агресію РФ та закликав до знищення української державності.

Згідно з матеріалами справи № 196/512/26, Неклес Дмитро Геннадійович, уродженець м. Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ), протягом 2023–2024 років систематично залишав антиукраїнські коментарі у публічних Telegram-каналах (зокрема «Днепр Сейчас», «Политика страны» та інших).

Факти антиукраїнської діяльності

Слідство встановило, що засуджений використовував власний мобільний телефон Redmi Note 8T для розповсюдження тез, що повністю співпадають з наративами Кремля. Зокрема, у своїх дописах Дмитро Неклес:

• Поширював фейки про ЗСУ: Стверджував, нібито у 2014 році «українські танки у Маріуполі розстрілювали цивільних».

• Закликав до капітуляції: Писав, що Україні допоможе лише «повна денацифікація та демілітаризація».

• Заперечував незалежність: Пропонував скасувати незалежність колишніх республік СРСР, повернутися до кордонів 1945 року та визнати війну «внутрішнім конфліктом Росії».

• Глорифікував агресора: Публікував гасла «Слава Росії!» та вихваляв дії окупантів, заявляючи, що «Маріуполь — це Росія надовго і серйозно».

Судова лінгвістична експертиза підтвердила, що ці висловлювання містять ознаки виправдовування збройної агресії РФ проти України та глорифікації осіб, які її здійснюють.

Рішення суду

07 квітня 2026 року між прокурором та Дмитром Неклесом була укладена угода про визнання винуватості. Обвинувачений повністю визнав свою провину та заявив про щире каяття.

5 травня 2026 року суд затвердив угоду та ухвалив:

1. Визнати Неклеса Дмитра Геннадійовича винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

2. Призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

3. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування реального терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Додаткові санкції:

• Суд постановив застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави мобільний телефон Redmi Note 8T, який був знаряддям злочину.

• Засуджений має сплатити на користь держави 20 217 гривень за проведення лінгвістичних експертиз.