П’ять років за «синіх» та «зелених»: у Світловодську засудили адміністратора Telegram-каналу, який «зливав» локації ТЦК

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у справі № 401/3919/25 виніс вирок місцевому мешканцю Володимиру Іванову, який адміністрував групу в месенджері Telegram, де поширювали інформацію про місця вручення повісток.

7 січня 2026 року суд затвердив угоду про визнання винуватості та призначив покарання за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України.

Схема «прогнозів погоди»

Як встановило слідство, у серпні 2025 року Володимир Іванов пристав на пропозицію невідомої особи та став адміністратором каналу, на який було підписано понад 2000 користувачів. Основною метою ресурсу було інформування мешканців Світловодська та передмістя про пересування представників Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та поліції.

Учасники каналу використовували завуальовану мову, називаючи працівників ТЦК «зеленими», а поліцію — «синіми», і описували їхню появу як «погодні явища». Наприклад, у суді зафіксували такі повідомлення:

• «ГЕС блок-пост, сині та зелені»;
• «Укрпошта і сині в зелені»;
• «Приморська 70 щімять легковий автомобіль».

Щоб уникнути відповідальності, обвинувачений налаштував канал так, аби повідомлення автоматично видалялися через 24 години.

Вирок суду

Іванова затримали за допомогою технічних засобів — він здійснював адміністрування з власного телефону «Infinix SMART 8». Під час слідства чоловік повністю визнав свою провину та пішов на співпрацю з правоохоронцями, що дозволило йому укласти угоду з прокурором.

Суд ухвалив:

Визнати Володимира Ілліча Іванова винним за ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період).

Призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування терміну з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 роки.

Тепер засуджений зобов’язаний періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та повідомляти про зміну місця проживання. Мобільний телефон, який був знаряддям злочину, суд постановив повернути власнику після скасування арешту.

Правоохоронці нагадують, що подібна діяльність в умовах воєнного стану підриває мобілізаційні зусилля держави та карається реальним позбавленням волі.

Військовослужбовець отримав 2 роки службового обмеження за крадіжку велосипеда на території колишнього радіозаводу

2 січня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 753/27246/25 щодо 33-річного військовослужбовця Яценка Дениса Юрійовича. Чоловіка визнали винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в умовах воєнного стану).

За матеріалами справи, 1 серпня 2025 року близько 00:25 Яценко проник через отвір у стіні до виробничого приміщення (корпус 2-А) на території колишнього «Київського радіозаводу» по вул. Бориспільській, 9-А у Києві. Там він зламав замок на дверях іншого приміщення та викрав велосипед JOLLY PROFI (рамний розмір 56L, синього кольору, діаметр колеса 28 дюймів, номер рами вказаний у матеріалах справи), який належав потерпілому Терещенку Олександру Валерійовичу. Вартість велосипеда становила 6000 гривень.

Під час судового розгляду Яценко повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та пояснив, що того дня пішов на територію заводу збирати металобрухт, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі (дружина вигнала з дому та забрала всі гроші). Викрадене майно було негайно повернуте власнику.

Потерпілий Терещенко Олександр Валерійович подав письмову заяву, в якій зазначив, що не має жодних претензій до обвинуваченого, шкоду повністю відшкодовано, і участі в судовому засіданні не бажає.

Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне повернення майна, відсутність тяжких наслідків для потерпілого, позитивну характеристику з місця служби, наявність малолітньої дитини (син 2021 р.н.), а також те, що Яценко раніше не судимий і проходить військову службу за мобілізацією на посаді командира танка.

Прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Єлизавета Строга просила призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з подальшим застосуванням ст. 58 КК України — заміну на службове обмеження для військовослужбовців.

Суд, керуючись ст. 69 КК України (можливість призначення покарання нижче найнижчої межі за наявності істотних пом’якшувальних обставин), призначив Яценку Денису Юрійовичу покарання у виді 2 років позбавлення волі, яке на підставі ст. 58 КК України замінено на службове обмеження для військовослужбовців на 2 роки з відрахуванням 10% грошового забезпечення на користь держави.

У Києві засуджено серійного злодія, який давав хабар слідчому та обкрадав сп'янілих людей на автостанції

5 січня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва виніс вирок у резонансній кримінальній справі № 752/950/21 щодо Кушнірука Івана Вікторовича — раніше неодноразово судимого чоловіка, який вчинив низку тяжких злочинів у різні роки.

Суд визнав Кушнірука винним за трьома статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 3 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди (хабара) службовій особі, яка займає відповідальне становище (старшому слідчому поліції);
• ч. 4 ст. 185 КК України — крадіжки, вчинені повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах;
• ч. 1 ст. 357 КК України — викрадення офіційного документа (банківської картки).

Хронологія злочинів

Ще у 2020 році Кушнірук намагався повернути вилучений поліцією автомобіль Mercedes-Benz іноземної реєстрації. Для цього він неодноразово пропонував, а згодом і передав 7 000 гривень старшому слідчому Голосіївського управління поліції як неправомірну вигоду за сприяння у поверненні автівки без законних підстав. Передача відбулася 4 листопада 2020 року у дворі будинку на вул. Голосіївській, після чого чоловіка відразу затримали.

Через кілька років, вже під час повномасштабної війни, Кушнірук перейшов до серійних крадіжок на автостанції «Видубичі»:

• 25 січня 2023 року — познайомився з потерпілим (Тихончук Сергій Михайлович), разом випили, після чого викрав у заснулого чоловіка мобільний телефон Redmi Note 11, рюкзак з речами, електронну книгу, мультитул, гаманець, 1000 доларів США, 11 000 грн та банківську картку ПриватБанку. Загальна шкода склала понад 68 тис. грн. Надалі з викраденої картки зняв ще близько 30 тис. грн у банкоматах ТРЦ «Ультрамарин».
• 6 квітня 2023 року — аналогічна схема з іншим потерпілим (Єреденко Сергій Миколайович): спільне вживання алкоголю → заснув → викрадення телефону OPPO A54s (шкода ≈ 7 777 грн).

Обвинувачений частково визнав провину в крадіжках та викраденні картки, щиро каявся, але категорично заперечував хабарництво, стверджуючи, що гроші передавав нібито за послуги стоянки автомобіля. Суд відкинув цю версію, спираючись на показання слідчих, протоколи НС(Р)Д та інші докази.

Покарання

З урахуванням тяжкості злочинів, великої кількості попередніх судимостей (зокрема за крадіжки, шахрайство, грабіж тощо в різні роки — 2021, 2024, 2025), наявності трьох неповнолітніх дітей на утриманні, але відсутності реального каяття та відшкодування шкоди потерпілим, суд призначив:

• за хабар (ч. 3 ст. 369) — 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна
• за крадіжки (ч. 4 ст. 185) — 6 років позбавлення волі
• за викрадення документа (ч. 1 ст. 357) — 2 роки обмеження волі

За сукупністю злочинів — 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить обвинуваченому.

Остаточне покарання визначено з урахуванням попереднього вироку Києво-Святошинського суду від 1 травня 2025 року (поглинання менш суворого покарання більш суворим).

Суд у Києві зобов'язав юридичну фірму повернути військовому пенсіонеру гроші за ненадані послуги

Дарницький районний суд міста Києва частково задовольнив позов військового пенсіонера Анатолія Башинського до ТОВ "Амадео Право" про захист прав споживачів. Суд стягнув з компанії 14 100 гривень – повну суму передоплати за юридичні послуги, які не були надані вчасно та належним чином, а також 2000 гривень моральної шкоди.

За даними судового рішення від 6 січня 2026 року (справа № 753/9928/25), у жовтні 2024 року Башинський уклав договір з ТОВ "Амадео Право" на підготовку документів для перерахунку військової пенсії: запиту до Пенсійного фонду, заяви та позовної заяви до суду. Вартість послуг склала 14 100 гривень, які пенсіонер сплатив одразу.

Компанія зобов'язувалася виконати роботи протягом 10 днів після надання документів, але цього не зробила. У березні 2025 року позивач особисто звернувся до офісу фірми з вимогою розірвати договір та повернути гроші. Юристи надали йому стандартні шаблонні документи з помилками: посиланнями на неправильне законодавство та даними іншої особи.

Компанія спробувала надіслати акт надання послуг рекомендованим листом у жовтні 2024 року, але пенсіонер його не отримав – відправлення повернулося та було знищене "Укрпоштою". Суд встановив, що фірма не мала права вважати послуги наданими без фактичного отримання та підписання акту клієнтом, а також не повідомила його SMS, як передбачено договором.

Суддя Олександр Якусик керувався Законом "Про захист прав споживачів", який дозволяє розірвати договір у разі невиконання зобов'язань виконавцем, та Цивільним кодексом України. Вимогу про 20 000 гривень моральної шкоди задовольнили частково – через емоційні страждання та втрату часу на вирішення пенсійного питання.

ТОВ "Амадео Право" (ЄДРПОУ 44467302) зареєстроване у 2022 році та спеціалізується на юридичних послугах. Перерахунок пенсій військовослужбовцям – популярна послуга в Україні, часто потребує судового втручання через позицію Пенсійного фонду.

Одеський цементний завод подав до суду на розслідувачів: вимагає спростування та 200 тисяч гривень

Господарський суд Одеської області відкрив провадження у справі за позовом ТОВ "Торгівельний дім "Зеніт Плюс" проти Громадської організації "Центр публічних розслідувань". Компанія, яка керує виробництвом мінерального порошку в селі Вигода Одеського району (місцеві називають підприємство "цементним заводом"), звинувачує журналістів у поширенні недостовірної інформації, що шкодить її діловій репутації. Позивач вимагає визнати низку тверджень у статті недостовірними, спростувати їх та стягнути 200 000 гривень моральної шкоди.

Згідно з ухвалою суду від 5 січня 2026 року провадження у справі №916/5354/25 відкрито в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 лютого 2026 року .

Позов стосується статті на сайті "Центру публічних розслідувань" (cpi.org.ua), опублікованої під оригінальною назвою "ЩО НЕ ТАК З ЦЕМЕНТНИМ ЗАВОДОМ НА ОДЕЩИНІ: В АНАМНЕЗІ ЗВЯЗКИ З ПОДАТКОВОЮ ТА БІЗНЕСМЕНОМ ПІД САНКЦІЯМИ РНБО", яка згодом була змінена на "ЩО НЕ ТАК З ЦЕМЕНТНИМ ЗАВОДОМ НА ОДЕЩИНІ: ЙМОВІРНІ ЗВЯЗКИ З ПОДАТКОВОЮ ТА БІЗНЕСМЕНОМ ПІД САНКЦІЯМИ РНБО". У матеріалі журналісти стверджують, що підприємство забруднює довкілля дрібним пилом, що становить загрозу для здоров'я місцевих жителів та екології. Зокрема, згадуються скарги мешканців села Вигода на алергії, респіраторні проблеми та покриття пилом дерев і рослин. Стаття також вказує на ймовірні зв'язки компанії з Державною аудиторською службою та податковою через власника Ігора Хандусенка, який, за даними розслідувачів, є батьком заступника керівника Південного офісу Держаудитслужби Дмитра Хандусенка. Крім того, фіксуються зв'язки з ТОВ "Дорожна будівельна компанія 'Дорсервіс'", пов'язаною з бізнесменом Араїком Амірханяном, проти якого в 2021 році РНБО ввела санкції.

ТОВ "Торгівельний дім "Зеніт Плюс" заперечує ці твердження, зокрема про співпрацю з "Дорсервіс" та розташування заводу в 100 метрах від житлових будинків, а також про систематичні викиди, що тривають 11 років. Компанія вимагає, щоб ГО "Центр публічних розслідувань" протягом 10 днів після набрання рішенням законної сили опублікувала спростування на своєму сайті та вилучила спірну інформацію зі статті.

Завод розташований у селі Вигода, де, за даними Департаменту екології Одеської ОВА, у 2023 році були виявлені перевищення норм викидів, а в 2024-му дозволено розширення виробництва попри скарги місцевих. Мешканці неодноразово зверталися до влади, але, як стверджують розслідувачі, відповіді не отримали. Спроби журналістів зв'язатися з директоркою заводу Олександрою Бугорською та компанією також залишилися без відповіді.

Тернопільський суд відмовив ФОП у скасуванні штрафу від податкової на понад 65 млн грн за порушення на АЗС

Тернопільський окружний адміністративний суд 13 листопада 2025 року відмовив у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Руслана Сторожука проти Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Тернопільській області. Підприємець оскаржував податкове повідомлення-рішення, яке передбачає штраф у розмірі 65 467 466,90 грн за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (РРО) при продажу пального.

Справа № 500/5083/25 стосується результатів фактичної перевірки, проведеної ГУ ДПС у Тернопільській області з 1 по 10 квітня 2025 року на АЗС ФОП Сторожука в с. Чистилів Тернопільського району. За актом перевірки встановлено порушення: відпуск дизельного пального на суму 43 644 977,93 грн ТОВ "Томойл Лоджістік енд Трейдінг" без проведення через РРО та видачі фіскальних чеків, а також продаж бензину А-92 на 13 900,37 грн без РРО. На підставі акту ГУ ДПС винесло рішення від 28 квітня 2025 року № 00056160704.

ФОП Сторожук стверджував, що розрахунки з ТОВ "Томойл Лоджістік енд Трейдінг" проводилися безготівково за договором від 1 липня 2022 року № 1/07, що звільняє від застосування РРО, і що порушення не було повторним. Однак суд, посилаючись на Податковий кодекс України та Закон № 265/95-ВР, визнав висновки ДПС обґрунтованими. Суддя Павло Баб`юк зазначив, що реалізація пального на АЗС вимагає застосування РРО незалежно від форми оплати, а порушення було повторним, оскільки раніше (рішенням від 13 вересня 2023 року № 00064800901) ФОП вже штрафували за подібне.

"Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідач довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення", – йдеться в рішенні.

Ця справа є частиною посиленого контролю ДПС за торгівлею пальним на АЗС в Україні. За даними ДПС, у 2025 році проведено понад 1,5 тисячі перевірок АЗС, виявлено порушень на 1,2 млрд грн, зокрема нелегальну торгівлю без РРО та ліцензій. На Тернопільщині податківці викрили кілька нелегальних АЗС зі штрафами до 360 тис. грн, а в січні 2024 року оштрафували АЗС на 290 тис. грн за торгівлю "повз касу". ТОВ "Томойл Лоджістік енд Трейдінг" (код 44672536), що займається торгівлею нафтопродуктами та логістикою, фігурує в судових справах щодо митних порушень, штрафів за контрабанду та анулювання ліцензій, як повідомляють YouControl та Clarity Project.

Суд скасував реєстрацію майна, подарованого Комуністичною партією України: деталі рішення

Великоолександрівський районний суд Херсонської області частково задовольнив позов Міністерства юстиції України проти Максима Андрійовича Кравцова та Комуністичної партії України (КПУ). Суд скасував державну реєстрацію права власності Кравцова на житловий будинок площею 43 кв. м та земельну ділянку площею 0,0252 га в селищі Велика Олександрівка. Рішення винесено 1 січня 2026 року, і воно стосується договорів дарування, укладених у 2014 році, які суд визнав такими, що порушують публічний порядок.

За даними судового рішення у справі № 650/1431/23, Міністерство юстиції звернулося до суду з вимогою визнати недійсними два договори дарування від 5 вересня 2014 року. Ці договори стосувалися передачі КПУ (яка на той момент була зареєстрована за адресою: вул. Борисоглібська, 7, Київ) майна на користь Кравцова. Йдеться про будинок (реєстраційний номер 180168065247) та земельну ділянку (кадастровий номер 6524710100:01:089:0021). Позивач аргументував, що ці угоди були укладені після відкриття провадження про заборону діяльності КПУ (справа № 826/9751/14 від 11 липня 2014 року), з метою уникнути передачі майна державі.

Суддя О.О. Сікора, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у подібній справі, дійшов висновку, що договори є нікчемними відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки порушують публічний порядок. Вони не відповідали статутним цілям партії, визначеним Законом "Про політичні партії в Україні", і були спрямовані на ухилення від наслідків заборони КПУ. Діяльність партії була заборонена рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року, а її майно мало перейти у власність держави.

"Спірні договори дарування укладені всупереч вимогам закону, з умислом на уникнення передачі активів державі. Це порушує публічний порядок і робить їх нікчемними з моменту укладення", – йдеться в мотивувальній частині рішення.

Представник позивача Юрій Миколайович Шейхудінов наголосив, що Кравцов був кандидатом у народні депутати від КПУ у 2014 році та згодом членом забороненої партії "Союз лівих сил", що вказує на його наближеність до дарувальника. Міністерство юстиції виявило ці угоди під час розшуку активів забороненої партії відповідно до постанови Кабміну № 896 від 12 серпня 2022 року.

Представник відповідача Андрій Юрійович Спаський заперечував позов, стверджуючи, що договори були реальними, а Кравцов фактично користується майном з 2014 року, проживаючи там з сім'єю та сплачуючи комунальні послуги. Він посилався на відсутність обмежень на розпорядження майном партії на момент укладення угод і на принцип правової визначеності. Однак суд відхилив ці аргументи, зазначивши, що фактичне користування не спростовує протиправну мету договорів.

Представник КПУ не з'явився на засідання, попри повідомлення. Суд констатував, що партія не зареєструвала електронний кабінет у Єдиній судовій системі, що не порушує її прав, але дозволяє розгляд справи без її участі.

Суд відмовив у визнанні договорів недійсними (оскільки вони вже є нікчемними за законом), але задовольнив вимогу про скасування реєстрації прав Кравцова. Це призведе до автоматичної реєстрації майна на КПУ з подальшою передачею державі. С

Ця справа є частиною ширшої кампанії з повернення активів заборонених проросійських партій державі. З 2022 року Мін'юст розшукує майно КПУ та подібних організацій, щоб забезпечити виконання судових рішень про їхню заборону, пов'язану з загрозою національній безпеці України.