Суд у Києві засудив експрацівницю податкової за продаж конфіденційної інформації

Шевченківський районний суд Києва виніс вирок колишній головній державній інспекторці Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Київській області Світлані Поляковій за несанкціоноване копіювання та витік конфіденційної податкової інформації. Обвинувачена визнала провину та уклала угоду з прокуратурою, що дозволило уникнути реального ув'язнення.

Згідно з вироком від 3 жовтня 2025 року, Полякова, яка працювала у відділі контролю за відшкодуванням ПДВ, маючи доступ до автоматизованих систем ДПС, двічі скопіювала дані про фінансово-господарські операції компаній. Перший інцидент стався 1 квітня 2025 року щодо ТОВ "ТД ЕЛІТГРУП" (ЄДРПОУ 43186968), другий – 8 квітня щодо ДП "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії" (ЄДРПОУ 24102001). Інформація була скопійована на робочому комп'ютері та передана через Telegram невстановленій особі, яка продала її за 1600 грн та 1500 грн відповідно під час оперативної закупки.

Дії Полякової кваліфіковано за ч. 2 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціоноване копіювання інформації в автоматизованих системах, що призвело до витоку, вчинене особою з правом доступу, вдруге). Суд врахував щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розслідуванню та відсутність тяжких наслідків.

За угодою про визнання винуватості, Полякову засуджено до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в ДПС та її органах на 1 рік. Однак на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік.

Суд у Києві засудив керівника підприємства до умовного терміну за пособництво Росії: деталі справи Шкурікова

Шевченківський районний суд Києва 3 жовтня 2025 року виніс вирок у справі Дмитра Михайловича Шкурікова, керівника приватного підприємства «Проектгідросталь». Його визнали винним у пособництві державі-агресору (Російській Федерації) в складі організованої групи (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України). Шкуріков уклав угоду про визнання винуватості з прокуратурою, що дозволило уникнути реального ув'язнення.

Згідно з вироком, Шкуріков, уродженець Запоріжжя, з вищою освітою, одружений і батько неповнолітньої дитини, брав участь у схемі, яка полягала в розробці та передачі проектно-технічної документації для модернізації гідроелектростанцій на території РФ. Це відбувалося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Документація призначалася для об'єктів, що входять до структури ПАТ «РусГідро», зокрема Черекської МГЕС та Башенної ГРЕС.

Суд встановив, що організована група, до якої входив Шкуріков, маскувала свою діяльність фіктивними контрактами з узбецькою компанією ТОВ «Дадагро». Фактично роботи виконувалися на замовлення російського АТ «Дослідний завод «Гідромонтаж», а кошти (близько 265 тис. євро) надходили з РФ через посередників. Це сприяло підтримці енергетичної інфраструктури Росії, яка забезпечує функціонування військово-промислового комплексу агресора.

Шкуріков визнав вину, активно сприяв розкриттю злочину та надав інформацію про інших учасників групи. Суд затвердив угоду з прокурором і призначив покарання: 5 років позбавлення волі (з застосуванням ст. 69 КК України, нижче мінімальної межі санкції), але звільнив від відбування з іспитовим строком 2 роки. Додатково – позбавлення права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади в державних і комунальних установах на 10 років. Конфіскацію майна не застосовано.

Київський суд засудив керуючого мережею закладів "Escobar" до умовного терміну за напад на поліцейського

Шевченківський районний суд Києва 21 жовтня 2025 року виніс вирок у справі керуючого мережі закладів "Escobar" Микити Драйца, визнавши його винним у заподіянні легких тілесних ушкоджень працівнику поліції під час виконання службових обов'язків (ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України). 

Згідно з матеріалами справи, інцидент стався 23 квітня 2025 року близько 10:00 ранку біля будинку №13 на вулиці Салютній у Шевченківському районі Києва. Драйц, 1991 року народження, уродженець Києва, з середньою освітою, неодружений, під час перевірки документів старшим інспектором відділу моніторингу ГУНП у м. Києві, який патрулював територію для охорони громадського порядку, вдарив поліцейського кулаком у обличчя (в область перенісся). Це спричинило потерпілому легкі тілесні ушкодження: забійну рану на спинці носа, синець на верхній губі та крововилив на нижній губі. Обвинувачений намагався втекти, але був затриманий на місці.

Суд встановив, що Драйц усвідомлював, що перед ним працівник поліції в форменому одязі, який представився та показав посвідчення. Дії обвинуваченого кваліфіковано як умисне заподіяння шкоди авторитету органів державної влади, що суперечить нормам Закону України "Про Національну поліцію" та іншим нормативним актам, які зобов'язують громадян поважати правоохоронців під час виконання ними обов'язків з забезпечення публічної безпеки.

Під час розгляду справи 10 липня 2025 року між обвинуваченим і потерпілим була укладена угода про примирення. Потерпілий підтвердив, що шкода повністю відшкодована, претензій майнового чи немайнового характеру не має, і відкликав свій цивільний позов. Сторони визнали обставини події, примирилися, а обвинувачений погодився на запропоноване покарання. Суд перевірив добровільність угоди, її відповідність нормам Кримінального процесуального кодексу України та інтересам суспільства, і затвердив її.

Обвинуваченого засуджено до 2 років обмеження волі, але звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік за умови дотримання певних обов'язків. Згідно з вироком, на Драйца покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання. Якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового правопорушення та виконає ці умови, покарання вважатиметься умовним.

Український суд заочно засудив колишню суддю з Севастополя Лідію Заплаву до 13 років ув'язнення за державну зраду

Шевченківський районний суд Києва 24 жовтня 2025 року виніс вирок у справі колишньої судді Севастопольського апеляційного господарського суду Заплави Лідії Миколаївни, визнавши її винною в державній зраді за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (в редакції від 8 квітня 2014 року). Обвинувачену заочно засуджено до 13 років позбавлення волі за надання допомоги Російській Федерації в проведенні підривної діяльності проти України під час окупації Криму.

Згідно з текстом вироку, Заплава, громадянка України, народжена в м. Новов'ятськ Кіровської області РРФСР, після анексії Криму в 2014 році продовжила працювати в судовій системі на окупованій території. Будучи суддею українського суду, вона перейшла на службу до незаконно створених російських органів влади, зокрема, була призначена указом президента РФ №786 від 19 грудня 2014 року на посаду судді "Двадцять першого арбітражного апеляційного суду" в Севастополі. Суд встановив, що Заплава ухвалювала рішення за нормами російського законодавства в кількох справах протягом березня – грудня 2014 року, зокрема у справах №5002-26/3169-201 (28 серпня 2014), №901/3780/13 (28 квітня 2014), №5002-28/3259-2011 (29 липня 2014) та інших.

Вирок підкреслює, що дії Заплави сприяли переходу судової системи Криму під контроль РФ, посилюючи окупаційний режим і порушуючи конституційні принципи суверенітету та територіальної цілісності України. Суд посилався на Конституцію України, Женевську конвенцію 1949 року, резолюції Генеральної Асамблеї ООН (зокрема, 68/262 від 27 березня 2014 року, яка не визнала "референдум" у Криму) та українське законодавство про тимчасово окуповані території. Дії обвинуваченої кваліфіковано як умисне заподіяння шкоди національній безпеці України шляхом допомоги іноземній державі в підривній діяльності.

Розгляд справи відбувався за відсутності обвинуваченої (in absentia), оскільки Заплава не з'явилася до суду, попри належне повідомлення через публікації в "Урядовому кур'єрі" та на офіційному сайті судової влади. Суд врахував практику Європейського суду з прав людини, підтвердивши, що права обвинуваченої на захист і справедливий процес були забезпечені, зокрема через призначеного державою захисника. Обвинувачена була оголошена в розшук ще в 2016 році, а підозру їй висунули в січні 2016 року з подальшою зміною в квітні 2023 року.

Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту фактичного взяття Заплави під варту.

Китайського громадянина засуджено в Україні до 6 років ув'язнення за шпигунство

Шевченківський районний суд Києва виніс вирок китайському громадянину Тяньчану Ліню, якого визнали винним у шпигунстві на користь іноземної організації. Згідно з рішенням суду від 29 жовтня 2025 року, Ліня засуджено до 6 років позбавлення волі за збір і спробу передачі державних таємниць України, пов'язаних з авіабудуванням. 

Тяньчан Лінь, уродженець міста Веньчжоу (КНР), прибув до України з метою збору секретної інформації про технічні креслення та технології українського авіаційного підприємства (йдеться про державне підприємство "Антонов"). 

За матеріалами слідства, з листопада по грудень 2024 року Лінь встановив контакт з інженером-конструктором компанії в київському ресторані "Tbiliso" на вулиці Салютній. Він отримав від нього список конструкторської документації, електронні файли з технічними даними на літаки певної серії, а також носій інформації з секретними матеріалами, що мали гриф "таємно".

Під час судового розгляду Лінь повністю визнав провину, детально розповів про обставини злочину, співпрацював зі слідством, викрив інших осіб і висловив щире каяття. Він зазначив, що усвідомлює шкоду для державних інтересів України, має батьків похилого віку в Китаї, дружину-громадянку України та малолітню доньку, і планує пов'язати своє життя з Україною. Суд врахував ці пом'якшувальні обставини, а також відсутність фактичної шкоди (інформацію передано не було), і застосував статті 69 та 69-1 Кримінального кодексу України, зменшивши покарання нижче мінімальної межі санкції статті 114 ч. 1 КК (шпигунство, карається від 8 до 15 років).

Лінь був затриманий 18 грудня 2024 року одразу після отримання секретних матеріалів. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до набрання вироком чинності.

Екс-командира "Беркуту" Сергія Кусюка заочно засудили до 10 років ув'язнення за злочини під час Майдану

Голосіївський районний суд Києва заочно засудив колишнього командира полку міліції особливого призначення "Беркут" Сергія Кусюка до 10 років позбавлення волі. Вирок винесено 27 жовтня 2025 року за перевищення влади, організацію заволодіння вогнепальною зброєю, незаконне видалення маркування на ній та заволодіння офіційними документами. Кусюка також позбавили спеціального звання "полковник міліції" та заборонили обіймати посади в судових і правоохоронних органах на 3 роки.

Справа стосується подій Революції Гідності у 2013-2014 роках. За даними слідства, Кусюк, як командир "Беркуту", у лютому 2014 року організував озброєння підлеглих вогнепальною зброєю, включно з автоматами АКМС і рушницями "Форт-500", для силового розгону протестувальників на Майдані Незалежності. Це призвело до терористичного акту з масовими вбивствами: 48 осіб загинули, ще 90 зазнали замахів на вбивство. Після подій 20 лютого Кусюк та його спільники, перевищуючи повноваження, заволоділи зброєю, знищили її (розрізали та втопили частини в річці Віта на Жуковому острові) та стерли серійні номери, щоб приховати сліди злочинів. Крім того, обвинувачений заволодів і знищив понад 150 офіційних документів "Беркуту", включаючи журнали обліку зброї та планів заходів.

Суд встановив, що дії Кусюка спричинили державі збитки на 677 050 гривень. Цивільний позов ГУ МВС у Києві задоволено в повному обсязі – з обвинуваченого стягнуто цю суму. За один із злочинів (заволодіння документами) Кусюка звільнено від покарання через сплив строку давності.

Вирок винесено заочно (in absentia), оскільки Кусюк переховується в Росії, де отримав громадянство і служить у правоохоронних органах. Раніше, 1 листопада 2024 року, Шевченківський райсуд Києва засудив його до 5 років ув'язнення за перевищення влади під час Майдану. Новий вирок поглинає попередній.

Прокуратура заявила, що докази включають висновки експертиз, свідчення, відео та дані мобільного зв'язку, які підтверджують роль Кусюка в подіях.

Ця справа – частина розслідування злочинів проти Майдану. За даними Генпрокуратури, загалом у справах Революції Гідності засуджено понад 20 осіб, але багато підозрюваних переховуються за кордоном.

Вищий антикорупційний суд оштрафував військовослужбовця на 17 тисяч гривень за хабар офіцеру СБУ

01 жовтня 2025 року, Вищий антикорупційний суд України виніс вирок у справі №991/9538/25 щодо військовослужбовця Івана Лукашика, якого визнали винним у наданні неправомірної вигоди (хабара) службовій особі. 

Іван Лукашик, уродженець села Тучин Рівненської області, є командиром 4-ї роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини. За даними обвинувачення, у квітні 2025 року він запропонував і передав хабар старшому лейтенанту Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України (СБУ) за те, щоб той не документував можливу розтрату військового майна – безпілотних літальних апаратів (дронів). Події відбувалися на території Донецької та Дніпропетровської областей під час виконання службових обов'язків офіцера СБУ в зоні бойових дій.

Згідно з матеріалами справи, Лукашик спочатку запропонував 15 000 доларів США за уникнення відповідальності, а згодом передав повну суму в 52 500 доларів (еквівалентно понад 2 мільйонам гривень за курсом НБУ) під час зустрічі в місті Добропілля Донецької області. Офіцер СБУ, отримавши пропозицію, повідомив керівництво і діяв під контролем правоохоронців для викриття злочину. Факт передачі хабара зафіксовано аудіо- та відеоконтролем.

Обвинувачений повністю визнав свою провину, висловив щире каяття та пояснив, що частина коштів призначалася для "відшкодування можливої шкоди". Суд врахував пом'якшувальні обставини: участь Лукашика в обороні країни, позитивні характеристики, наявність чотирьох дітей на утриманні та відсутність попередніх судимостей. Обтяжуючих обставин не встановлено.

"Суд вважає, що призначене покарання у вигляді штрафу буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання новим правопорушенням", – йдеться у мотиваційній частині вироку. 

Згідно з вироком від обвинуваченого покарано штрафом у розмірі 17 000 гривень, а надані ним 52 500 доларів США конфісковано на користь держави. Арешт на мобільний телефон обвинуваченого (iPhone 15 Pro Max) скасовано.