Проти зіркового фотографа є три кримінальні справи: звинувачення в педофілії, шахрайстві та незаконному зберіганні патронів

Українські суди продовжують розгляд низки кримінальних справ проти 36-річного фотографа з Полтавщини Валентина Василенка, якого обвинувачують у тяжких злочинах, включаючи сексуальні злочини проти неповнолітніх, шахрайство в особливо великих розмірах та незаконне поводження зі боєприпасами. 

Валенти Василенко

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, Василенко вперше привернув увагу правоохоронців у 2018 році. 4 травня того року на території стадіону Київського національного університету технологій та дизайну (вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ) поліцейські виявили у нього 11 предметів, візуально схожих на бойові патрони, які він добровільно здав із свого рюкзака. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження № 12018100060001894 за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Справа №757/25619/18-к розглядається в Печерському районному суді Києва з 24 травня 2018 року.

У 2019 році цю справу об'єднали з іншою – № 757/21299/19-к, де Василенка обвинувачували за ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту). Рішення про об'єднання ухвалив суддя Олег Білоцерківець 13 листопада 2019 року, і справу продовжили розглядати під номером 757/25619/18-к. Наступне засідання призначено на 12 січня 2026 року о 10:15 під головуванням судді Володимира Карабаня.

Найсерйозніші обвинувачення проти Василенка пов'язані із сексуальними злочинами. У Зарічному районному суді Сум (справа № 592/881/21, провадження № 12020170110001155 від 26 липня 2020 року) його судять за ч. 1 ст. 155 (дії сексуального характеру з особою, яка не досягла 16 років), ч. 2 ст. 156 (розбещення неповнолітніх), ч. 6 ст. 152 (зґвалтування), ч. 6 ст. 153 (сексуальне насильство) та ч. 1 ст. 263 КК України. За даними слідства, Василенко затримали в серпні 2020 року за підозрою у зґвалтуванні 9-річної дівчинки з Сум, з якою він познайомився в інтернеті; пізніше виявили інші епізоди з жертвами віком 10-14 років. Він перебував у Сумському СІЗО до 11 вересня 2024 року, коли Сумський апеляційний суд дозволив звільнення під заставу в 908 400 грн.

Окрім того, у Горішньоплавнівському міському суді Полтавської області (справа № 534/2675/25, провадження № 12023226020000020 від 2 лютого 2023 року) Василенка обвинувачують у організації шахрайської схеми. За версією слідства, перебуваючи в СІЗО, він керував групою з семи осіб, яка поширювала фішингові посилання в месенджерах та соцмережах під виглядом допомоги від ООН, ошукавши громадян на понад 1,1 млн грн. Обвинувачення включають ч. 3 ст. 27, ч. 4-5 ст. 190 (шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах), ч. 1 ст. 209 (відмивання коштів) та ч. 1 ст. 301-1 КК України (доступ до дитячої порнографії, її зберігання та розповсюдження). Під час обшуків арештовано елітні авто та квартири, зареєстровані на родичів.

В Одесі засудили чоловіка за корупцію: допомагав ухилянтам уникнути мобілізації за хабарі

Приморський районний суд Одеси 30 жовтня 2025 року виніс вирок у справі № 522/22643/25 Нефьодова Сергія Євгеновича, якого обвинувачували в зловживанні впливом з метою отримання неправомірної вигоди. Чоловік визнав свою провину в рамках угоди з прокуратурою та отримав покарання у вигляді штрафу в розмірі 103 700 гривень.

За матеріалами слідства, Нефьодов, уродженець міста Шахтарськ Донецької області, гінвалід II групи, діяв у складі групи осіб, до якої входили інспектор з військового обліку та бронювання одного з районних ТЦК та СП Одеси, військовослужбовець Центру забезпечення службової діяльності МО та ГШ ЗСУ, а також інші громадяни. Група, за попередньою змовою, пропонувала та одержувала хабарі за вплив на посадовців для зняття осіб з розшуку як ухилянтів від мобілізації та надання відстрочки від призову.

Події розгорталися з лютого по квітень 2025 року в Одесі. Зокрема, 12 лютого Нефьодов разом із спільницею в кафе запропонував одній особі "вирішити" питання за 16 000 доларів США (еквівалентно понад 666 000 грн на той момент). Надалі група одержувала частини хабаря в доларах та гривнях через зустрічі в автомобілях та кафе, розподіляючи кошти між учасниками. Загалом задокументовано передачу кількох траншів, включаючи 6000 доларів, 5500 доларів, 1300 доларів, 20 000 гривень та інші суми.

Нефьодов особисто одержав частини вигоди, зокрема 1000 доларів та 1300 доларів, а також передав кошти іншим учасникам. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом, вчинене групою осіб за попередньою змовою).

У рамках досудового розслідування, проведеного Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону, Нефьодов уклав угоду про визнання винуватості 30 вересня 2025 року. Він повністю визнав провину, надав викривальні покази щодо інших учасників (щодо яких ведуться окремі провадження) та активно співпрацював зі слідством. Це стало пом'якшувальною обставиною, тоді як обтяжувальною – вчинення злочину групою.

Суд затвердив угоду, призначивши штраф у розмірі 6100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (103 700 грн). Запобіжний захід не застосовувався, арешт на вилучені мобільні телефони (Samsung Galaxy S24 Ultra та Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G) скасовано, речі повернуто обвинуваченому. 

Доходи родини голови НБУ за 2023-2024 рр.

За 2023 рік

Доходи Андрія Пишного (загальний дохід: 8 389 560 UAH):

Заробітна плата в НБУ: 7 547 388 UAH.

Проценти від АТ "Державний ощадний банк України": 5 528 UAH.

Інше (додаткове благо від НБУ): 11 956 UAH.

Інше (внески до недержавного пенсійного фонду від НБУ): 200 792 UAH.

Страхові виплати від ТДВ "Страхова компанія 'ВІДІ-СТРАХУВАННЯ'": 623 896 UAH.

Грошові активи Андрія Пишного (загальні UAH: 14 442 942 UAH; USD: 260 292 USD; EUR: 45 000 EUR):

Кошти на банківських рахунках: 3 567 601 UAH та 205 292 USD.

Позичені кошти (третій особі): 10 617 980 UAH.

Готівкові кошти: 55 000 USD та 45 000 EUR.

Накопичені пенсійні кошти: 257 361 UAH.

Доходи дружини (Людмили Пишної) (загальний дохід: 11 803 282 UAH):

Дохід від підприємницької діяльності: 1 540 000 UAH.

Проценти від АТ "Державний ощадний банк України": 1 716 UAH.

Інше (відсотковий дохід за облігаціями від Мінфіну): 135 304 UAH.

Інше (погашення ОВДП від Мінфіну): 7 313 720 UAH.

Проценти від АТ "ОТП Банк": 542 UAH.

Дохід від відчуження рухомого майна (від громадянина Пайди Ю.Ю.): 2 812 000 UAH.

Грошові активи дружини (загальні UAH: 31 237 140 UAH; USD: 240 172 USD; EUR: 27 000 EUR):

Кошти на банківських рахунках: 214 163 UAH (розподілено по банках: ОТП — 5 061 UAH та 53 USD; Ощадбанк — 4 795 UAH та 210 119 USD; Банк Восток — 204 307 UAH).

Позичені кошти (третім особам, включаючи компанії): 31 025 777 UAH (20 800 000 + 1 300 000 + 8 925 777 UAH).

Готівкові кошти: 30 000 USD та 27 000 EUR.

Сумарно в родині за 2023 рік:

Загальний дохід родини: 20 192 842 UAH (8 389 560 UAH від нього + 11 803 282 UAH від неї).

Загальні грошові активи родини (з урахуванням внутрішньої позики від нього до неї на 10 617 980 UAH, яку не дублюємо для уникнення подвійного рахунку): UAH: 45 062 102 UAH (його UAH + її UAH - внутрішня позика); USD: 500 464 USD; EUR: 72 000 EUR.

За 2024 рік

Доходи Андрія Пишного (загальний дохід: 10 108 734 UAH):

Заробітна плата в НБУ: 7 021 982 UAH.

Проценти від АТ "Державний ощадний банк України": 1 172 UAH.

Інше (надмірно витрачені кошти на відрядження від НБУ): 7 394 UAH.

Інше (сплачені пенсійні внески від НБУ): 210 331 UAH.

Дохід від відчуження рухомого майна (від ТОВ "ВІДІ АВТОСТРАДА"): 2 755 200 UAH.

Інше (відсотки по ОВДП від Мінфіну): 50 706 UAH.

Інше (чистий фінансовий результат від Корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ): 61 949 UAH.

Грошові активи Андрія Пишного (загальні UAH: 13 667 620 UAH; USD: 253 666 USD; EUR: 42 000 EUR):

Кошти на банківських рахунках: 2 519 999 UAH та 204 666 USD.

Позичені кошти (дружині): 10 617 980 UAH.

Готівкові кошти: 49 000 USD та 42 000 EUR.

Інше (накопичені пенсійні кошти): 529 641 UAH.

Доходи дружини (Людмили Пишної) (загальний дохід: 20 807 361 UAH):

Дохід від підприємницької діяльності: 1 680 000 UAH.

Проценти від АТ "Державний ощадний банк України": 777 UAH.

Інше (відсотки по ОВДП від Мінфіну): 834 901 UAH.

Інше (дохід від погашення ОВДП від Мінфіну): 18 261 183 UAH.

Проценти від АТ "ОТП Банк": 10 UAH.

Страхові виплати від ПрАТ "Страхова компанія 'УНІКА'": 30 490 UAH.

Грошові активи дружини (загальні UAH: 26 684 356 UAH; USD: 217 343 USD; EUR: 29 000 EUR):

Кошти на банківських рахунках: 264 032 UAH та 187 343 USD (розподілено по банках: ОТП — 25 277 UAH та 6 454 USD; Ощадбанк — 128 160 UAH та 180 889 USD; Банк Восток — 85 595 UAH).

Позичені кошти (третім особам, включаючи компанії): 26 258 324 UAH (18 959 400 + 1 300 000 + 5 995 924 UAH).

Готівкові кошти: 390 000 UAH, 30 000 USD та 29 000 EUR.

Сумарно в родині за 2024 рік:

Загальний дохід родини: 30 916 095 UAH (10 108 734 UAH від нього + 20 807 361 UAH від неї).

Загальні грошові активи родини (з урахуванням внутрішньої позики від нього до неї на 10 617 980 UAH, яку не дублюємо): UAH: 29 734 000 UAH (його UAH + її UAH - внутрішня позика); USD: 471 009 USD; EUR: 71 000 EUR.

Волинський суд засудив чоловіка за контрабанду автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги для ЗСУ

22 жовтня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у справа № 154/3712/25 виніс вирок Драпку Юрію Федоровичу, якого визнали винним у контрабанді транспортних засобів та легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості, що дозволило уникнути суворішого покарання.

За даними слідства, Драпко, уродженець смт Головне Волинської області, працюючий машиністом на Ковельській залізниці та ФОП, організував схему незаконного ввезення автомобілів з Європи в Україну. Використовуючи умови воєнного стану, він придбавав транспортні засоби в Литві та Польщі, а потім переміщував їх через митні пункти "Угринів-Долгобичув" (Львівська митниця) та "Устилуг-Зосин" (Волинська митниця) під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних Сил України.

Зокрема, з травня по липень 2025 року Драпко контрабандно ввіз чотири преміум-автомобілі:

• Audi A6 (2014/2015 р.в.);
• BMW X5 (2016 р.в.);
• Jeep Grand Cherokee (2016 р.в.);
• Audi Q7 (2012 р.в.).

Для цього він використовував фальшиві документи від благодійних фондів "Робимо добро спільно" та "Український шлях спасіння", де стверджувалося, що машини призначені для ЗСУ. Насправді автомобілі продавалися в Україні за готівку, приносячи обвинуваченому прибуток. Загальна вартість контрабанди склала понад 1,88 млн гривень.

Крім контрабанди (ч. 1 ст. 201-4 КК України), Драпко звинуватили в легалізації коштів (ч. 1 ст. 209 КК України). Він продав два автомобілі (Audi A6 та Jeep Grand Cherokee) за 2400 доларів США і використав ці гроші для придбання та ввезення ще двох машин (BMW X5 та Audi Q7), перетворюючи злочинні доходи на нове майно.

Суд врахував пом'якшувальні обставини: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, наявність неповнолітньої дитини на утриманні та відсутність попередніх судимостей. Обтяжуючою обставиною стало вчинення злочину під час воєнного стану. Цивільний позов не заявлявся.

Вироком суду Драпка засуджено до штрафу в розмірі 255 000 гривень (15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Крім того, його позбавлено права займатися діяльністю, пов'язаною з ввезенням підакцизних товарів в Україну, на 1 рік. Застосовано спеціальну конфіскацію двох автомобілів: BMW X5 та Audi Q7. Судові витрати в сумі 7200 гривень стягнуто з обвинуваченого.

Речові докази, включаючи мобільний телефон iPhone 14 Pro Max та 10 000 доларів США, повернуто власнику.

Lexus та Camry на користь держави: суд задовольнив позов САП про конфіскацію

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про визнання необґрунтованими активів на суму понад 3 мільйони гривень, пов'язаних з колишнім керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Суд постановив стягнути на користь держави грошовий еквівалент вартості двох автомобілів – Toyota Camry Hybrid та Lexus NX200, які були придбані за сумнівних обставин. Рішення винесено 3 жовтня 2025 року в справі № 991/940/25.

Позов подала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) від імені держави Україна. Прокурор САП Микола Карась стверджував, що активи були набуті на ім'я родичів обвинуваченого, але фактично контролювалися ним самим, а їхня вартість перевищувала легальні доходи сім'ї. Зокрема, йшлося про Toyota Camry Hybrid 2022 року випуску (вартістю 1 598 030 грн, придбана 18 жовтня 2022 року) та Lexus NX200 2023 року (вартістю 1 825 000 грн, придбана 22 березня 2023 року). Обидва автомобілі були зареєстровані на ім'я Олени Ареф'євої, матері дружини обвинуваченого.

Відповідачами у справі виступили:

• Артур Воронцов, колишній керівник ТЦК (з 28 лютого 2022 року по 21 березня 2024 року), якого прокуратура вважала фактичним контролером активів;
• Олена Ареф'єва, формальна власниця автомобілів;
• Альона Воронцова, дружина Артура Воронцова, яка на момент подій перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

Представниками відповідачів були адвокати Олексій Ліляков (для Артура Воронцова) та Галина Мальцева (для Олени Ареф'євої). Вони заперечували позов, стверджуючи, що автомобілі були придбані за рахунок заощаджень та позик Ареф'євої, а участь Воронцова обмежувалася епізодичною допомогою. Ареф'єва посилалася на позики від знайомих та спільні заощадження з покійним цивільним чоловіком, але суд визнав ці аргументи недостатньо обґрунтованими через суперечності в свідченнях та відсутність документальних підтверджень.

Судова колегія у складі головуючої судді Яни Шкодіної, суддів Лесі Задорожної та Олександра Федорова дійшла висновку, що активи є необґрунтованими відповідно до Закону України № 263-IX про цивільну конфіскацію. Докази, включаючи банківські виписки, акти технічного обслуговування, дані мобільного зв'язку та декларації про доходи, свідчать про перевищення витрат над легальними доходами відповідачів. Toyota вже була продана у вересні 2024 року за заниженою ціною (100 000 грн), тому суд постановив стягнути її вартість солідарно з Воронцова та Ареф'євої. Lexus NX200 конфісковано безпосередньо на користь держави, з солідарним стягненням вартості з усіх трьох відповідачів.

"Докази прокурора переконливіші за принципом 'балансу ймовірностей', – зазначається в рішенні суду. – Відповідачі не змогли спростувати зв'язок активів з публічним службовцем та їхню необґрунтованість."

Позов щодо Альони Воронцової стосовно Toyota було відхилено, оскільки докази її контролю над цим автомобілем були недостатніми. Судові витрати покладено на відповідачів пропорційно.

Володимирський суд виніс вирок у справі про контрабанду елітних годинників на 12 мільйонів гривень

На Волині засуджено двох чоловіків, які намагалися незаконно провезти через кордон колекцію елітних годинників та ювелірних виробів на понад 12 мільйонів гривень

16 жовтня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області оголосив вирок у справі №154/2644/25 щодо Юрія Шквири та Віталія Логошка, обвинувачених у спробі незаконного переміщення через державний кордон України предметів великої матеріальної цінності. Обох чоловіків суд визнав винними за ч. 2 ст. 201-3 Кримінального кодексу України (переміщення через митний кордон товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю у значних розмірах).

За матеріалами суду, 28 грудня 2024 року обвинувачені діяли за попередньою змовою та намагалися провезти через пункт пропуску «Устилуг–Зосин» колекцію годинників та ювелірних виробів загальною вартістю понад 12,4 млн грн. Серед вилученого — шість елітних годинників марок Audemars Piguet, Rolex, Breguet, Arnold & Son, а також вироби Van Cleef & Arpels і Bulgari.

Обидва обвинувачені під час досудового слідства повністю визнали свою вину та 27 червня 2025 року уклали з прокурорами угоди про визнання винуватості. Суд встановив, що угоди укладені добровільно й не суперечать інтересам суспільства.

Юрію Шквирі та Віталію Логошку призначено однакове покарання — 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів через митний кордон України на строк 1 рік. Водночас на підставі ст. 75 КК України їх звільнено від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік і 6 місяців.

Суд також постановив застосувати спеціальну конфіскацію до всіх предметів контрабанди — коштовних годинників, ювелірних виробів та аксесуарів — із передачею у власність держави.

«Твоя моя не розуміти»: Суд виправдав громадянина Туреччини на Porsche, бо поліція не забезпечила йому перекладача

Київський апеляційний суд скасував постанову про притягнення до відповідальності громадянина Туреччини Будака Омеркана за статтею про керування у стані сп’яніння. Причиною стало грубе порушення права на захист: поліцейські спілкувалися з іноземцем через телефонний перекладач і не залучили професійного лінгвіста.

Про це стало відомо з рішення суду від 24 жовтня 2025 року (справа №757/43606/24-п).

Суть справи

Інцидент стався пізно ввечері 3 вересня 2024 року в центрі Києва, на вулиці Великій Васильківській. Патрульні зупинили автомобіль Porsche, за кермом якого перебував Будак Омеркан. Поліцейські запідозрили, що водій перебуває під дією наркотиків: за їхніми словами, у чоловіка були розширені зіниці, що не реагували на світло, почервоніння очей та порушена координація.

За версією поліції, іноземець відмовився проходити огляд у лікаря-нарколога, що за законом прирівнюється до визнання провини. Печерський районний суд м. Києва заочно визнав водія винним, призначивши 17 000 гривень штрафу та позбавивши його права керування на один рік.

Спілкування через «гугл-перекладач»

Захист водія звернувся до апеляції, наголошуючи на тому, що Омеркан не володіє українською мовою, а отже, не розумів суті звинувачень та своїх прав.

Суддя апеляційного суду В. Р. Шроль, вивчивши відео з боді-камер патрульних, встановив:

• Водій дійсно не розумів поліцейських.
• Патрульні спілкувалися з ним за допомогою мобільного застосунку-перекладача в телефоні.
• Офіційний перекладач до складання протоколу не залучався, а право на допомогу лінгвіста чоловікові не роз’яснювалося.

Рішення суду

Суд нагадав, що згідно з Конвенцією про захист прав людини та нормами КУпАП, право на перекладача є невід’ємною складовою права на захист. Якщо особа не володіє мовою, якою ведеться провадження, всі складені документи (протоколи, направлення на огляд) без участі перекладача вважаються недопустимими доказами.

Оскільки поліція не забезпечила законну процедуру оформлення порушення, суддя постановив:

• Скасувати рішення суду першої інстанції.
• Визнати докази провини водія недопустимими.
• Закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Таким чином, громадянин Туреччини уникнув штрафу та зберіг водійське посвідчення. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.