Волинський суд засудив чоловіка за контрабанду автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги для ЗСУ

22 жовтня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у справа № 154/3712/25 виніс вирок Драпку Юрію Федоровичу, якого визнали винним у контрабанді транспортних засобів та легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості, що дозволило уникнути суворішого покарання.

За даними слідства, Драпко, уродженець смт Головне Волинської області, працюючий машиністом на Ковельській залізниці та ФОП, організував схему незаконного ввезення автомобілів з Європи в Україну. Використовуючи умови воєнного стану, він придбавав транспортні засоби в Литві та Польщі, а потім переміщував їх через митні пункти "Угринів-Долгобичув" (Львівська митниця) та "Устилуг-Зосин" (Волинська митниця) під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних Сил України.

Зокрема, з травня по липень 2025 року Драпко контрабандно ввіз чотири преміум-автомобілі:

• Audi A6 (2014/2015 р.в.);
• BMW X5 (2016 р.в.);
• Jeep Grand Cherokee (2016 р.в.);
• Audi Q7 (2012 р.в.).

Для цього він використовував фальшиві документи від благодійних фондів "Робимо добро спільно" та "Український шлях спасіння", де стверджувалося, що машини призначені для ЗСУ. Насправді автомобілі продавалися в Україні за готівку, приносячи обвинуваченому прибуток. Загальна вартість контрабанди склала понад 1,88 млн гривень.

Крім контрабанди (ч. 1 ст. 201-4 КК України), Драпко звинуватили в легалізації коштів (ч. 1 ст. 209 КК України). Він продав два автомобілі (Audi A6 та Jeep Grand Cherokee) за 2400 доларів США і використав ці гроші для придбання та ввезення ще двох машин (BMW X5 та Audi Q7), перетворюючи злочинні доходи на нове майно.

Суд врахував пом'якшувальні обставини: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, наявність неповнолітньої дитини на утриманні та відсутність попередніх судимостей. Обтяжуючою обставиною стало вчинення злочину під час воєнного стану. Цивільний позов не заявлявся.

Вироком суду Драпка засуджено до штрафу в розмірі 255 000 гривень (15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Крім того, його позбавлено права займатися діяльністю, пов'язаною з ввезенням підакцизних товарів в Україну, на 1 рік. Застосовано спеціальну конфіскацію двох автомобілів: BMW X5 та Audi Q7. Судові витрати в сумі 7200 гривень стягнуто з обвинуваченого.

Речові докази, включаючи мобільний телефон iPhone 14 Pro Max та 10 000 доларів США, повернуто власнику.

Lexus та Camry на користь держави: суд задовольнив позов САП про конфіскацію

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про визнання необґрунтованими активів на суму понад 3 мільйони гривень, пов'язаних з колишнім керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Суд постановив стягнути на користь держави грошовий еквівалент вартості двох автомобілів – Toyota Camry Hybrid та Lexus NX200, які були придбані за сумнівних обставин. Рішення винесено 3 жовтня 2025 року в справі № 991/940/25.

Позов подала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) від імені держави Україна. Прокурор САП Микола Карась стверджував, що активи були набуті на ім'я родичів обвинуваченого, але фактично контролювалися ним самим, а їхня вартість перевищувала легальні доходи сім'ї. Зокрема, йшлося про Toyota Camry Hybrid 2022 року випуску (вартістю 1 598 030 грн, придбана 18 жовтня 2022 року) та Lexus NX200 2023 року (вартістю 1 825 000 грн, придбана 22 березня 2023 року). Обидва автомобілі були зареєстровані на ім'я Олени Ареф'євої, матері дружини обвинуваченого.

Відповідачами у справі виступили:

• Артур Воронцов, колишній керівник ТЦК (з 28 лютого 2022 року по 21 березня 2024 року), якого прокуратура вважала фактичним контролером активів;
• Олена Ареф'єва, формальна власниця автомобілів;
• Альона Воронцова, дружина Артура Воронцова, яка на момент подій перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

Представниками відповідачів були адвокати Олексій Ліляков (для Артура Воронцова) та Галина Мальцева (для Олени Ареф'євої). Вони заперечували позов, стверджуючи, що автомобілі були придбані за рахунок заощаджень та позик Ареф'євої, а участь Воронцова обмежувалася епізодичною допомогою. Ареф'єва посилалася на позики від знайомих та спільні заощадження з покійним цивільним чоловіком, але суд визнав ці аргументи недостатньо обґрунтованими через суперечності в свідченнях та відсутність документальних підтверджень.

Судова колегія у складі головуючої судді Яни Шкодіної, суддів Лесі Задорожної та Олександра Федорова дійшла висновку, що активи є необґрунтованими відповідно до Закону України № 263-IX про цивільну конфіскацію. Докази, включаючи банківські виписки, акти технічного обслуговування, дані мобільного зв'язку та декларації про доходи, свідчать про перевищення витрат над легальними доходами відповідачів. Toyota вже була продана у вересні 2024 року за заниженою ціною (100 000 грн), тому суд постановив стягнути її вартість солідарно з Воронцова та Ареф'євої. Lexus NX200 конфісковано безпосередньо на користь держави, з солідарним стягненням вартості з усіх трьох відповідачів.

"Докази прокурора переконливіші за принципом 'балансу ймовірностей', – зазначається в рішенні суду. – Відповідачі не змогли спростувати зв'язок активів з публічним службовцем та їхню необґрунтованість."

Позов щодо Альони Воронцової стосовно Toyota було відхилено, оскільки докази її контролю над цим автомобілем були недостатніми. Судові витрати покладено на відповідачів пропорційно.

Володимирський суд виніс вирок у справі про контрабанду елітних годинників на 12 мільйонів гривень

На Волині засуджено двох чоловіків, які намагалися незаконно провезти через кордон колекцію елітних годинників та ювелірних виробів на понад 12 мільйонів гривень

16 жовтня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області оголосив вирок у справі №154/2644/25 щодо Юрія Шквири та Віталія Логошка, обвинувачених у спробі незаконного переміщення через державний кордон України предметів великої матеріальної цінності. Обох чоловіків суд визнав винними за ч. 2 ст. 201-3 Кримінального кодексу України (переміщення через митний кордон товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю у значних розмірах).

За матеріалами суду, 28 грудня 2024 року обвинувачені діяли за попередньою змовою та намагалися провезти через пункт пропуску «Устилуг–Зосин» колекцію годинників та ювелірних виробів загальною вартістю понад 12,4 млн грн. Серед вилученого — шість елітних годинників марок Audemars Piguet, Rolex, Breguet, Arnold & Son, а також вироби Van Cleef & Arpels і Bulgari.

Обидва обвинувачені під час досудового слідства повністю визнали свою вину та 27 червня 2025 року уклали з прокурорами угоди про визнання винуватості. Суд встановив, що угоди укладені добровільно й не суперечать інтересам суспільства.

Юрію Шквирі та Віталію Логошку призначено однакове покарання — 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів через митний кордон України на строк 1 рік. Водночас на підставі ст. 75 КК України їх звільнено від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік і 6 місяців.

Суд також постановив застосувати спеціальну конфіскацію до всіх предметів контрабанди — коштовних годинників, ювелірних виробів та аксесуарів — із передачею у власність держави.

«Твоя моя не розуміти»: Суд виправдав громадянина Туреччини на Porsche, бо поліція не забезпечила йому перекладача

Київський апеляційний суд скасував постанову про притягнення до відповідальності громадянина Туреччини Будака Омеркана за статтею про керування у стані сп’яніння. Причиною стало грубе порушення права на захист: поліцейські спілкувалися з іноземцем через телефонний перекладач і не залучили професійного лінгвіста.

Про це стало відомо з рішення суду від 24 жовтня 2025 року (справа №757/43606/24-п).

Суть справи

Інцидент стався пізно ввечері 3 вересня 2024 року в центрі Києва, на вулиці Великій Васильківській. Патрульні зупинили автомобіль Porsche, за кермом якого перебував Будак Омеркан. Поліцейські запідозрили, що водій перебуває під дією наркотиків: за їхніми словами, у чоловіка були розширені зіниці, що не реагували на світло, почервоніння очей та порушена координація.

За версією поліції, іноземець відмовився проходити огляд у лікаря-нарколога, що за законом прирівнюється до визнання провини. Печерський районний суд м. Києва заочно визнав водія винним, призначивши 17 000 гривень штрафу та позбавивши його права керування на один рік.

Спілкування через «гугл-перекладач»

Захист водія звернувся до апеляції, наголошуючи на тому, що Омеркан не володіє українською мовою, а отже, не розумів суті звинувачень та своїх прав.

Суддя апеляційного суду В. Р. Шроль, вивчивши відео з боді-камер патрульних, встановив:

• Водій дійсно не розумів поліцейських.
• Патрульні спілкувалися з ним за допомогою мобільного застосунку-перекладача в телефоні.
• Офіційний перекладач до складання протоколу не залучався, а право на допомогу лінгвіста чоловікові не роз’яснювалося.

Рішення суду

Суд нагадав, що згідно з Конвенцією про захист прав людини та нормами КУпАП, право на перекладача є невід’ємною складовою права на захист. Якщо особа не володіє мовою, якою ведеться провадження, всі складені документи (протоколи, направлення на огляд) без участі перекладача вважаються недопустимими доказами.

Оскільки поліція не забезпечила законну процедуру оформлення порушення, суддя постановив:

• Скасувати рішення суду першої інстанції.
• Визнати докази провини водія недопустимими.
• Закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Таким чином, громадянин Туреччини уникнув штрафу та зберіг водійське посвідчення. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суд повернув понад 350 кг стратегічних металів українцю, який намагався вивезти їх через «зелений коридор»

24 жовтня 2025 року Чернівецький районний суд у справі № 725/9564/25 визнав громадянина України винним у порушенні митних правил за спробу вивезення за кордон заборонених відходів і брухту з вмістом рідкісних металів — вольфраму, германію та танталу — загальною вагою 351,69 кг.

Як встановив суд, 16 вересня 2025 року на пункті пропуску «Дяківці–Раковець» чоловік, керуючи мікроавтобусом Mercedes-Benz Sprinter 319, прямував до Румунії. Для проходження митного контролю він обрав «зелений коридор», заявивши тим самим, що не має товарів, які потребують декларування або підпадають під обмеження.

Під час огляду митники виявили, що окрім особистих речей пасажир перевозив металевий брухт, який містив: вольфрам — близько 320 кг, германій — 13 кг, тантал — 19 кг.

Ці матеріали заборонені до вивезення громадянами за межі України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 468 від 28 травня 2012 року. Вони не належать до переліку особистих речей (ст. 370 Митного кодексу України) та мають стратегічне значення:

- Вольфрам — використовується у виробництві боєприпасів і бронебійних снарядів;

- Германій — є ключовим елементом у напівпровідниках і оптоелектроніці;

- Тантал — застосовується у виробництві конденсаторів для військової електроніки.

Пасажир пояснив, що вантаж не належить йому — його передала інша особа для перевезення до Німеччини.

Суд кваліфікував дії чоловіка за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України — недекларування товарів, переміщення яких через кордон заборонено або обмежено.

Попри те, що ця норма передбачає можливу конфіскацію предметів правопорушення, суддя Чернівецького районного суду А.В. Федіна вирішила її не застосовувати.

Порушнику призначено штраф у розмірі 5100 грн, а також стягнуто 1080,03 грн витрат за зберігання вилучених товарів. Після сплати штрафу метали буде повернуто власнику. Вартість металевого брухту значно перевищує розмір штрафу. Наприклад, на ринку вольфрамовий лом коштує від 1000 грн за кілограм.

Суд відмовив нардепу Анні Скороход у розірванні договорів та витребуванні частки в будкомбінаті «Прогрес» на 96 млн грн

23 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва у справі № 910/9120/25 відмовив народному депутату України Анні Скороход у задоволенні позову про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Будівельний комбінат «Прогрес»» та витребування її з чужого незаконного володіння.

Суть спору

Анна Скороход, як позивач, вимагала розірвати договір купівлі-продажу частки (75,294% статутного капіталу ТОВ вартістю 96 млн грн), укладений 03 січня 2019 року з першою відповідачкою — Мариною Тарасевіч. Далі Скороход просила визнати недійсним договір від 28 лютого 2025 року, за яким Тарасевіч перепродала цю ж частку Євгенію Матушевичу, та витребувати майно на свою користь.

Третьою особою на боці відповідачів виступало ТОВ "Будівельний комбінат «Прогрес»". 

Згідно з рішенням суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 910/9120/25, позовні вимоги Скороход повністю відхилено. Окрім того, з позивача стягнуто на користь держави 845 417 грн 60 коп. судового збору, а також скасовано всі заходи забезпечення позову, запроваджені раніше.

Вирок суду: мати та старший син з Дніпра засуджені за сексуальну експлуатацію над дитиною

01 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра виніс вирок у резонансній справі № 204/10319/25 щодо торгівлі людьми та виготовлення дитячої порнографії. Обвинуваченими виступили Кулинич Людмила Олександрівна та її син Кулинич Вячеслав Олексійович. Суд затвердив угоди про визнання винуватості, укладені з прокуратурою, і призначив покарання: матері – 10 років позбавлення волі, сину – 5 років з іспитовим строком 2 роки.

Згідно з матеріалами справи, злочинна діяльність розпочалася ще в липні 2022 року в Польщі, де родина тимчасово перебувала. Людмила Кулинич, дізнавшись від неповнолітнього сина Вячеслав про можливість заробітку на порнографічних матеріалах, схилила його до створення фото- та відеоконтенту за участю малолітнього сина С. Вона створювала умови для зйомок, переконувала дитину в безпечності дій та погрожувала сину в разі відмови. Вячеслав Кулинич знімав матеріали на мобільний телефон, включаючи відео з експліцитним змістом, які зберігалися з метою подальшого збуту.

Після повернення до України в серпні 2022 року діяльність продовжилася в Дніпрі. З серпня 2022-го по серпень 2024 року було створено низку файлів, які розповсюджувалися через закритий Telegram-канал та PayPal-гаманець. Загальний незаконний дохід склав понад 93 тисячі гривень, розділений між обвинуваченими. Крім того, Кулинич Людмила передала малолітнього сина для сексуальної експлуатації невстановленій особі (громадянину США) в готелі "Цунамі" у Дніпрі з листопада по грудень 2023 року, отримавши за це майже 8 тисяч доларів США (еквівалентно понад 286 тисячам гривень).

Судом встановлено, що дії обвинувачених призвели до тяжких наслідків для дитини, включаючи відставання в психічному розвитку, підтверджене психологічною експертизою. Людмила Кулинич визнана винною за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема торгівлею людьми (ч. 3 ст. 149), розпусними діями щодо малолітнього (ч. 2 ст. 156), злісним невиконанням батьківських обов'язків (ст. 166), втягненням неповнолітніх у злочинну діяльність (ч. 2 ст. 304) та виготовленням і розповсюдженням дитячої порнографії (ч. 4 ст. 301-1). Вячеслав Кулинич – за виготовлення та розповсюдження порнографії (ч. 2, 3, 4 ст. 301-1).

Під час судового розгляду обвинувачені визнали провину, пояснивши дії скрутним матеріальним становищем. Суд врахував їхнє сприяння розкриттю злочину та затвердив угоди про визнання винуватості. З Людмили Кулинич стягнуто 500 тисяч гривень моральної шкоди на користь потерпілого. Обох позбавлено права займатися виховною діяльністю на 3 роки, а мати внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи малолітніх.