У Києві засуджено організатора терористичного акту в квартирі, яку орендували через онлайн-сервіс Airbnb

01 вересня 2025 року Печерський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 757/22104/25-к, визнавши Костюченка Андрія Михайловича винним у вчиненні терористичного акту та незаконному поводженні з вибуховими пристроями. Згідно з вироком, обвинуваченому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За матеріалами справи, Костюченко, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, організував терористичний акт у вигляді вибуху в орендованій квартирі в Києві. Квартиру було орендовано через інтернет-сайт «Airbnb.com» на ім’я громадянина Молдови. Злочинний план передбачав використання вибухового пристрою типу «розтяжка», виготовленого з гранати «Ф-1», та встановлення відеокамер для трансляції вибуху в режимі реального часу. Метою злочину було порушення громадської безпеки та залякування населення.

Події розгорталися 17 листопада 2024 року, коли до орендованої квартири за адресою в Печерському районі міста Києва викликали поліцію через неправдиве повідомлення про домашнє насильство. Двоє співробітників поліції, прибувши на місце, уникли серйозних наслідків, вчасно помітивши гранату та залишивши приміщення до моменту вибуху.

Обвинувачений повністю визнав свою вину, уклавши угоду про визнання винуватості з прокурором. Він пояснив, що вчинив злочин за обіцяну грошову винагороду в розмірі 4 тисяч доларів США, які отримав через електронний гаманець після виконання завдання. Костюченко також активно сприяв розкриттю обставин злочину, що стало пом’якшувальною обставиною під час винесення вироку.

Адвокат «Рошен» зазнав невдач через помилки в юрисдикції та розрахунку судового збору

21 липня 2025 року Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» зіткнулося з двома невдачами у судових справах через непрофесійні дії свого адвоката Олексія Карнакова. Позови, подані проти співзасновника компанії Millennium Євгенія Шаринова та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», стосувалися дострокового припинення дії свідоцтв на торговельні марки «Bubble» (№ 180567) та «Millenium Bubble» (№ 180566).

Помилка у визначенні юрисдикції

01 липня 2025 року Господарський суд міста Києва у справі № 910/8105/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128521590) відмовив у відкритті провадження за позовом «Рошен» через неправильне визначення підсудності. Адвокат Карнаков подав позов до господарського суду, хоча спір стосувався прав інтелектуальної власності за участю фізичної особи – Євгенія Шаринова. Суд зазначив, що матеріально-правові вимоги у цій справі є однорідними, нерозривно пов`язаними між собою та за своїм суб`єктним складом мають розглядатися в одному провадженні саме за правилами цивільного судочинства. Оскільки спір не належить до господарської юрисдикції, суд повернув позовну заяву та заяву про забезпечення позову, роз’яснивши, що справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Помилка у розрахунку судового збору

21 липня 2025 року Печерський районний суд міста Києва залишив без руху той самий позов «Рошен», який раніше було повернуто Господарським судом, вже через неповну сплату судового збору. У справі № 757/32057/25-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129695512) адвокат Карнаков неправильно розрахував суму збору для чотирьох немайнових вимог, яка мала становити 9689,60 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, по 3028 грн за кожну вимогу). Натомість було сплачено лише 6056 грн, що призвело до недоплати у розмірі 3633,60 грн. Суддя Тетяна Гуртова зобов’язала позивача усунути недоліки протягом трьох днів, інакше позов вважатиметься неподаною та буде повернутий.

Наслідки та коментарі експертів

Експерти зазначають, що такі помилки свідчать про недостатню компетентність адвоката Карнакова. «Неправильне визначення підсудності та помилки в розрахунку судового збору є базовими недоліками, які неприпустимі для представника великої корпорації, такої як «Рошен». Це може негативно вплинути на репутацію як адвоката, так і компанії», – коментує юристка з питань інтелектуальної власності Ірина Коваленко. Подібні недоліки можуть затягнути розгляд справ і ускладнити захист інтересів «Рошен» у суді.

Військовослужбовця Нацгвардії оштрафовано за надання хабаря для неофіційних відпусток

12 червня 2025 року Печерський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 757/13219/25-к щодо військовослужбовця Національної гвардії України, обвинуваченого у вчиненні корупційних правопорушень за ч. 1 та ч. 2 ст. 369 КК України (надання неправомірної вигоди службовій особі).

Як встановив суд, молодший сержант, який проходив службу у військовій частині Національної гвардії України, неодноразово надавав неправомірну вигоду своєму командиру, старшому лейтенанту, для отримання неофіційних відпусток. Зокрема, у період з січня по червень 2023 року молодший сержант здійснив п’ять епізодів передачі грошових коштів на загальну суму 10 597 грн. Ці кошти переказувалися з його банківської картки на картку командира для можливості покинути розташування військової частини та провести час у містах Вінниця та Київ без зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачений діяв умисно, з особистих мотивів, порушуючи вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Закону України «Про Національну гвардію України». 13 березня 2025 року між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості, в рамках якої  молодший сержант повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та зобов’язався сприяти розкриттю іншого злочину, вчиненого старшим лейтенантом.

Суд затвердив угоду та визнав  молодшого сержанта винним, призначивши покарання у вигляді 3 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі 17 000 грн. Однак, на підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком в 1 рік за умови виконання обов’язків, передбачених законом, та сплати штрафу.

П'яний водій Віталій Харченко хотів відкупитися від поліцейських за 60 000 грн, а отримав судимість і штраф 17 000 грн.

24 липня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 759/11917/25 Харченка Віталія Володимировича, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі).

Обставини справи

12 травня 2025 року близько 21:58 на проспекті Свободи, 5 у Києві патрульні поліцейські зупинили автомобіль «Honda Civic» під керуванням Харченка Віталія Володимировича через підозру в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Під час перевірки водій відмовився проходити тест на алкотестері «Драгер» і висловив бажання пройти обстеження в медичному закладі.

Під час транспортування до Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» Харченко неодноразово пропонував патрульним поліцейським неправомірну вигоду у розмірі від 20 000 до 60 000 гривень шляхом переказу на банківський рахунок, щоб уникнути адміністративної відповідальності за керування в нетверезому стані (ч.1 ст.130 КУпАП). Поліцейські відмовилися від пропозицій, а дії обвинуваченого були зафіксовані.

Рішення суду

У судовому засіданні Харченко визнав свою вину та висловив щире каяття. Суд, врахувавши характер і ступінь тяжкості злочину, відсутність попередніх судимостей та щире каяття обвинуваченого, призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень на користь держави.

Вищий антикорупційний суд засудив пенсіонера та адвоката за хабар судді у $ 700

22 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості та виніс вирок у справі № 991/8039/25 пенсіонеру Лемешку Петру Миколайовичу та адвокату Притулі Сергію Володимировичу за надання хабара судді Покровського районного суду Дніпропетровської області. Обвинувачені визнали провину в корупційному злочині та погодилися співпрацювати з правоохоронцями у викритті судді.

За матеріалами справи, Лемешко, якого притягали до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння (ч. 1 ст. 130 КУпАП), звернувся до адвоката Притули за допомогою в закритті провадження. Використовуючи свої знайомства, адвокат домовився з суддею про "позитивне" рішення в обмін на неправомірну вигоду в розмірі 700 доларів США (близько 26 396 грн за курсом НБУ на момент передачі). Гроші були передані судді в січні 2024 року, після чого адміністративну справу закрили через "відсутність складу правопорушення".

Лемешка визнали винним за ч. 3 ст. 369 КК України (надання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище), а Притулу – за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України (пособництво в наданні хабара). Суд призначив кожному покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, але звільнив від відбування з випробувальним строком на 2 роки. На обвинувачених покладено обов'язки періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Крім того, Притула не зможе виїжджати за кордон без дозволу органу пробації та зобов'язаний перерахувати 50 000 грн на підтримку Збройних сил України через проєкт UNITED24.

Справа розслідувалася Національним антикорупційним бюро України з липня 2025 року.

Доглядача Жулянського кладовища Нестеренка засудили за вимагання $ 4000 за надання місця для поховання

Солом’янський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 760/10270/24 щодо Нестеренка Павла Михайловича, доглядача Жулянського кладовища, якого звинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Згідно з матеріалами справи, Нестеренко, обіймаючи посаду доглядача Жулянського кладовища, яке є напівзакритим і дозволяє лише підпоховання до родинних могил, вимагав від громадянина неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США за надання місця для майбутнього поховання.  У ході контрольованої операції правоохоронних органів 23 лютого 2024 року Нестеренко отримав 3000 доларів США, після чого був затриманий.

Під час судового розгляду Нестеренко уклав угоду про визнання винуватості з прокурором, повністю визнав свою провину, розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. Угоду було затверджено судом 16 січня 2025 року. Відповідно до угоди, обвинуваченому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 115 440,9 гривень та позбавлення права займатися діяльністю у сфері поховань строком на два роки.

Справа про корупцію в Інституті медицини праці: Завідувачку відділення Крюкову оштрафували на 51 тис. грн

Голосіївський районний суд міста Києва затвердив угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025100000000204 щодо обвинуваченої Крюкової Лариси Борисівни, яка обіймала посаду завідувачки терапевтичного відділення Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України». Про це йдеться у вироку суду у справі № 752/5946/25.

Ларису Крюкову визнано винною за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 1000 гривень за вчинення дій в інтересах іншої особи з використанням службового становища. Зокрема, обвинувачена отримала кошти за сприяння у підготовці документів для підтвердження хронічного професійного захворювання.

Згідно з угодою про визнання винуватості, укладеною 11 березня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури та обвинуваченою, Крюковій призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень. Крім того, її позбавлено права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у закладах охорони здоров’я, зокрема посади головного лікаря, директора чи завідувача відділення, строком на два роки.