На Миколаївщині судили батька і сина за продаж автомобілів, ввезених як гуманітарна допомога

05 серпня 2025 року Вітовський районний суд Миколаївської області виніс вирок у справі № 477/2571/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129318430) щодо Буткевича Андрія Олександровича та Буткевича Артема Андрійовича, визнавши їх винними у незаконному продажі гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку за ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Деталі справи

З грудня 2023 року по березень 2024 року обвинувачені, діючи за попередньою змовою, організували схему продажу автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Для ввезення машин з країн ЄС використовувалися документи благодійних організацій, зокрема «Чому так?» та створеної обвинуваченими «Благодійної фундації «Авто для перемоги»». Вони декларували автомобілі як гуманітарну допомогу «для потреб ЗСУ», що давало право на спрощену процедуру перетину кордону без сплати митних платежів. Після ввезення авто замість безоплатної передачі, вони розміщували оголошення на інтернет-платформі «OLX», пропонуючи транспортні засоби за цінами, нижчими за ринкові, не повідомляючи покупців, що автомобілі є гуманітарною допомогою. Усі покупці автомобілів були військовослужбовцями. Для маскування незаконних угод Буткевичі надавали покупцям фіктивні акти прийому-передачі, де вказувалося, що автомобілі були передані «на безоплатній основі». Загалом було продано 11 автомобілів на суму 1 424 557 грн.

Рішення суду

Обох обвинувачених визнано винними та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади, пов’язані з обігом гуманітарної допомоги, на 2 роки. Проте, враховуючи щире каяття, визнання вини та позитивні характеристики, суд звільнив їх від відбування покарання з іспитовим строком у 2 роки на підставі ст. 75 КК України.

Частину застави в розмірі 100 000 грн з кожного обвинуваченого перераховано на потреби ЗСУ, решту повернуто заставодавцю. Речові докази, зокрема автомобілі, залишені покупцям, а два транспортні засоби передано військовій частині. Імітаційні кошти та номерні знаки підлягають знищенню.

Суд в Одеській області засудив китайця за зберігання та продаж фальшивих кросівок ТМ New Balance

27 серпня 2025 року Березівський районний суд Одеської області виніс вирок у кримінальній справі № 494/1900/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129778771) щодо громадянина Китайської Народної Республіки Чжун Юйхао, якого звинуватили у незаконному використанні знаків для товарів і послуг торговельної марки «New Balance».

Згідно з матеріалами справи, у жовтні 2023 року Чжун Юйхао, діючи з корисливих мотивів, організував зберігання та продаж 2080 пар спортивного взуття з незаконно нанесеними логотипами «New Balance» у складських приміщеннях у селищі Раухівка Одеської області. Взуття, яке не мало дозволу на використання торговельної марки від компанії «New Balance Athletics, Inc.», було придбано обвинуваченим у благодійного фонду «Команда Рокет» з метою перепродажу за вищими цінами.

Протиправні дії Чжун Юйхао завдали компанії «New Balance Athletics, Inc.» матеріальної шкоди на суму 139 831,12 гривень (без ПДВ), що кваліфікується як значний розмір. Обвинувачений визнав свою провину в повному обсязі, щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдані збитки.

11 серпня 2025 року між представником потерпілого та Чжун Юйхао було укладено угоду про примирення, яку суд затвердив. Відповідно до угоди, обвинуваченому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15 300 гривень. Крім того, суд стягнув з Чжун Юйхао на користь держави 102 232,80 гривень за проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності.

Суд також закрив провадження за цивільним позовом компанії «New Balance Athletics, Inc.» через відмову позивача від претензій. Речові докази, зокрема взуття та обладнання, повернуто обвинуваченому на підставі попередньої ухвали суду.

У Києві засуджено пенсіонера за виготовлення в гаражі контрафактного моторного мастила світових брендів «Mobil», «Mobil», «Castrol»

26 серпня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 754/10406/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129752273) щодо Слепченка Володимира Станіславовича, пенсіонера та інваліда 3-ї групи, якого визнано винним у незаконному використанні торговельних марок «Mobil», «Elf», «Total» та «TotalEnergies». Обвинувачений діяв умисно, продаючи контрафактне моторне мастило, чим завдав матеріальної шкоди власникам брендів на загальну суму понад 1,08 мільйона гривень.

Згідно з матеріалами справи, починаючи з травня 2024 року, Слепченко протиправно придбав, зберігав та збував підроблене моторне мастило з етикетками відомих торговельних марок, видаючи його за оригінальну продукцію. Контрафактна продукція зберігалася в гаражах ГБК «Троєщина» за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 28, та збувалася на Авторинку за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, 19. Під час обшуку 17 березня 2025 року правоохоронці вилучили значну кількість фальсифікованого мастила, зокрема 32 каністри з маркою «Mobil», 580 каністр з маркою «Elf» та 176 каністр з марками «Total» і «TotalEnergies».

Слепченко визнав свою провину, щиро розкаявся та повністю відшкодував завдану шкоду, уклавши угоду про примирення з представниками компаній Exxon Mobil Corporation, TotalEnergies Holdings та TotalEnergies SE. Суд затвердив угоду, призначивши обвинуваченому штраф у розмірі 68 000 гривень за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 229 КК України. Вилучену контрафактну продукцію, включаючи мастила марок «Mobil», «Elf», «Mobil», «TotalEnergies», а також «Toyota» і «Castrol», вирішено знищити.

Керівницю відділення «УКРГАЗБАНК» Олену Шевчик засуджено за розголошення банківської таємниці та незаконне відкриття рахунків

01 серпня 2025 року Південноукраїнський міський суд Миколаївської області виніс вирок у справі № 486/1280/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129248617) Шевчик Олени Сергіївни, керівниці відділення АБ «УКРГАЗБАНК» № 475/14 (Б). Її визнано винною за ч. 2 ст. 209-1 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України за розголошення конфіденційної інформації фінансового моніторингу та несанкціоновану зміну даних в автоматизованих системах банку.

Деталі справи

За матеріалами слідства, у квітні 2024 року Шевчик Олена Сергіївна, діючи з корисливих мотивів, через месенджер Viber передала сторонній особі конфіденційні дані клієнтів банку, включаючи їхні персональні відомості та інформацію про фінансові операції. Зокрема, 4 квітня 2024 року о 14:59 вона надіслала фото таблиці з даними клієнтів, що є порушенням Закону України про запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Крім того, 30 квітня 2024 року вона повідомила про розірвання ділових відносин із клієнтами через підозрілі перекази великих сум, пообіцявши сприяти переведенню залишків на заблокованих рахунках.

Також встановлено, що у січні 2024 року Шевчик залучила підлеглого до незаконного відкриття банківських рахунків на імена осіб, які не звертались до банку та не проходили ідентифікацію. Ці дії здійснювались через маніпуляції в автоматизованих системах банку «SCROOGE-ІІІ» та WebBank, що дозволило випустити платіжні картки, які згодом передавалися третім особам за грошову винагороду.

Наслідки злочинних дій

Дії Шевчик завдали істотної шкоди державним інтересам, підірвавши довіру до системи фінансового моніторингу та ускладнивши реагування на підозрілі фінансові операції. Це також створило загрозу для міжнародного співробітництва України у сфері стандартів FATF.

Вирок суду

28 червня 2025 року між прокурором та обвинуваченою було укладено угоду про визнання винуватості. Шевчик повністю визнала свою провину. Суд затвердив угоду, призначивши їй штраф у розмірі 51 000 гривень та заборону обіймати посади з організаційно-розпорядчими функціями на 1 рік за ч. 2 ст. 209-1 КК України, а також 3 роки позбавлення волі за ч. 3 ст. 362 КК України. Згідно зі ст. 75 КК України, її звільнено від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік 6 місяців. На обвинувачену покладено обов’язки періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без дозволу.

Жителя Закарпаття засуджено за розповсюдження шкідливого програмного забезпечення

05 серпня 2025 року Перечинський районний суд Закарпатської області виніс вирок у справі № 298/785/25 щодо Петришка Ріхарда Васильовича, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 361-1 КК України, а саме у розповсюдженні шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем.

Згідно з матеріалами справи, у період з липня 2024 року по березень 2025 року обвинувачений, використовуючи мобільний телефон марки «Redmi K40», завантажував із спеціалізованих телеграм-каналів та розповсюджував через створені ним телеграм-канали «XATORI», «PRIVATE CHAT» шкідливі файли, зокрема: «ipscan-3.9.1-setup (2).exe», «gordon-stress-1.9.9.7.2_arm64.deb», «Standoff.apk», «CobaltStrike_4.7_Craked.zip», «GraxRat v7.4.exe», «BRC4 1.7.3.rar», «S500 RAT.zip», «Phemedrone Stealer V2.2.0.zip», «Paypal Cheker 2024.rar», «Craxsrat V7.6.7z», «ScreenLockBuilder.7z», «SCAM project.rar», «AkulaPrivate1.8.zip», «Astri.exe» та інші. Ці файли, за висновками судових комп’ютерно-технічних експертиз, містили шкідливе програмне забезпечення, зокрема трояни, шпигунські програми та інструменти для несанкціонованого доступу до даних користувачів.

Петришко Ріхард Васильович, уродженець с. Берегове Берегівського району, працівник ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед», визнав свою вину повністю, щиро розкаявся та пояснив, що діяв у складі команди, отримуючи прибуток як адміністратор телеграм-каналів. Він стверджував, що не усвідомлював кримінального характеру своїх дій, та просив суд не застосовувати до нього суворе покарання.

Суд, врахувавши ступінь тяжкості злочинів, які належать до категорії нетяжких, позитивні характеристики обвинуваченого за місцем роботи, його молодий вік, відсутність судимостей, щире каяття та активне сприяння слідству, визнав за можливе звільнити Петришка від відбування покарання з випробуванням. Йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але звільнено від його відбування з іспитовим строком у 2 роки. 

Крім того, суд постановив стягнути з обвинуваченого 22 762,60 грн процесуальних витрат, пов’язаних із проведенням експертиз, та застосувати спеціальну конфіскацію ноутбука марки «Samsung» (модель NP350E7C) та мобільного телефону «Redmi K40», які використовувалися як знаряддя злочину. 

Довідка: 

Резюме статті 361¹ Кримінального кодексу України

Назва злочину: Створення та поширення шкідливих програмних або технічних засобів.

Об'єкт злочину: Безпека інформаційних, автоматизованих, електронно-комунікаційних систем та мереж.

Частина 1 (Основний склад злочину)

Що є злочином?

Створення шкідливих програмних/технічних засобів з метою їх протиправного використання, поширення або продажу.

Розповсюдження або збут (продаж) таких шкідливих засобів.

Мета засобів: Зазначені засоби повинні бути призначені для несанкціонованого втручання в роботу:

• інформаційних (автоматизованих) систем;
• електронних комунікаційних систем;
• інформаційно-комунікаційних систем;
• електронних комунікаційних мереж.

Покарання (одне з перелічених):

• Штраф у розмірі від 2000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2024 рік: від 34 000 до 68 000 грн);
• Виправні роботи на строк до 2 років;
• Позбавлення волі на строк до 3 років.

Частина 2 (Кваліфікований склад — більш тяжкий)

За яких умов дії вважаються тяжчими? Якщо діяння, описані в частині 1, були вчинені:

• Повторно;
• За попередньою змовою групою осіб (тобто це була спланована діяльність групи);
• Заподіяли значну шкоду.

Покарання:

Позбавлення волі на строк до 5 років.

Ключові висновки:

Злочинним є не лише використання, а вже сам факт створення або поширення шкідливого ПЗ/обладнання з протиправною метою.

Закон охоплює як програмні (віруси, шпигунське ПЗ, боти тощо), так і технічні засоби (спеціальне обладнання для злому мереж).

Наявність кваліфікуючих ознак (група, повторність, шкода) суттєво обтяжує провину і веде до більш суворого покарання у вигляді ув'язнення.

Фіктивна гуманітарка: полтавця оштрафували на 70 тисяч за ввезений Mercedes під виглядом допомоги ЗСУ

20 серпня 2025 року Подільський районний суд міста Полтави виніс постанову у справі № 553/2791/24 про адміністративне правопорушення, вчинене громадянином України Сидоренком Андрієм Олександровичем. 

Суть справи

Сидоренко А.О. звинувачувався у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. За даними Полтавської митниці, 11 квітня 2023 року через пункт пропуску "Шегині" Львівської митниці він ввіз на територію України автомобіль Mercedes-Benz ML 270 (країна реєстрації – Польща) як гуманітарну допомогу. Для цього було подано декларацію від 11.04.2023, у якій отримувачем вказана військова частина.

Однак, за листом військової частини від 25 травня 2024 року, зазначений автомобіль не надходив до вказаної військової частини та не перебуває на її обліку. Крім того, військовослужбовець, на якого посилався Сидоренко, не був уповноважений підписувати акт приймання-передачі, і сам транспортний засіб він не отримував.

Обставини правопорушення

Суд встановив, що Сидоренко А.О. перемістив автомобіль через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, подавши декларацію з неправдивими відомостями щодо одержувача. Вартість автомобіля Mercedes-Benz ML 270 2003 року виготовлення, за оцінкою Полтавської митниці, становить 139 387,50 грн станом на дату ввезення.

У своїх письмових поясненнях Сидоренко стверджував, що діяв від імені волонтерської групи "Тазики", доставив автомобіль до Харкова та передав його військовослужбовцю ОСОБА_3, який нібито підписав акт приймання-передачі. Проте ці пояснення не підтвердилися доказами, оскільки військова частина спростувала факт отримання транспортного засобу.

Рішення суду

Суд визнав Сидоренка А.О. винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України. Йому призначено штраф у розмірі 50% вартості автомобіля, що становить 69 693,75 грн, без конфіскації транспортного засобу, оскільки його місце знаходження не встановлено. Крім того, Сидоренко зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.

Суд зобов'язав МОН виправити помилку в ЄДЕБО, яка позбавляла студента відстрочки від мобілізації

25 серпня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд розглянув справу № 200/5478/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129754156) студента, який звернувся до суду через неможливість отримати відстрочку від мобілізації. Причиною стала некоректна інформація в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).

Суть конфлікту

Студент третього курсу приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права", який навчається за спеціальністю "Право", зіткнувся з проблемою при оформленні документів для отримання відстрочки від мобілізації. Згідно з законодавством, студенти денної форми навчання, які здобувають рівень освіти вищий за раніше здобутий, мають право на відстрочку від призову.

У довідці з ЄДЕБО, необхідній для підтвердження права на відстрочку, в графі про дотримання послідовності здобуття освіти було зазначено "Ні, порушує". Це означало, що студент формально не має права на відстрочку, незважаючи на те, що навчається за денною формою.

Позиція сторін

Студент стверджував:

• Він здобув лише повну загальну середню освіту у 2017 році
• Ступінь бакалавра ніколи не отримував через відрахування з попередніх навчальних закладів
• Його поточне навчання не порушує послідовності здобуття освіти

Міністерство освіти заперечувало:

• Повторне зарахування на той самий рівень освіти (бакалавр) вважається непослідовним здобуттям
• Студент уже формував відповідні знання та навички на бакалаврському рівні
• Алгоритм ЄДЕБО працює згідно з внутрішніми роз'ясненнями міністерства визначеним МОН України у листі від 03.06.2024 № 1/9758-24.

Ключове рішення суду

Суддя встановила, що позиція Міністерства освіти є помилковою. Суд зробив кілька важливих висновків:

Про термін "здобутий рівень освіти": Суд підкреслив, що термін "здобутий рівень освіти" означає завершений етап освіти, що підтверджується відповідним документом - дипломом. Оскільки студент жодного разу не завершував навчання на рівні бакалавра і не отримував диплом, він фактично не здобував цього рівня освіти.

Про правовий статус роз'яснень МОН: Суд визнав, що лист МОН від червня 2024 року з алгоритмом визначення послідовності освіти не є нормативно-правовим актом і не може обмежувати права громадян. Такі роз'яснення можуть встановлювати правові норми лише через зареєстровані в Міністерстві юстиції накази.

Наслідки рішення

Суд зобов'язав Міністерство освіти і науки України:

• Внести зміни до ЄДЕБО щодо інформації про студента
• Зазначити в базі "Так, не порушує" щодо послідовності здобуття освіти
• Відшкодувати судовий збір у розмірі 968,96 грн

Значення для інших студентів

Це рішення може мати важливе значення для інших студентів, які опинились у подібній ситуації. Воно встановлює правовий прецедент, що:

• Незавершене навчання не вважається здобутим рівнем освіти
• Повторне вступ на той самий рівень після відрахування не порушує послідовності
• Внутрішні роз'яснення МОН не можуть обмежувати конституційні права громадян на освіту

Коментар експерта

"Таких справ нараховується чимало в адміністративних судах", - коментує юрист. "Студенти, які колись навчалися, але не отримали диплом бакалавра чи магістра, мають право повторно вступати чи поновлюватися, і на них має розповсюджуватися відстрочка від мобілізації."

За словами експерта, якщо студентам відмовляють у відстрочці через подібні помилки в ЄДЕБО, необхідно оскаржувати такі рішення в адміністративному суді, як це зробив студент у розглянутій справі.

"Ключовий момент - це різниця між фактом навчання та здобуттям освіти. Якщо особа не завершила навчання і не отримала диплом, вона фактично не здобула відповідний рівень освіти", - пояснює юрист.