Апеляційний суд підтвердив відмову у зміні позовних вимог адвокатки Лариси Криворучко у справі проти КДКА Рівненщини

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі№ 460/27538/23 за позовом адвокатки Лариси Криворучко до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Рівненської області. Суд апеляційної інстанції залишив без змін ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року, якою позивачці повернули без розгляду заяву про зміну предмета позову.

Контекст справи

Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою визнати протиправними та скасувати рішення КДКА Рівненської області, прийняті у серпні та жовтні 2023 року. Цими рішеннями стосовно неї було порушено дисциплінарну справу та тимчасово зупинено право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що дисциплінарний орган не мав повноважень для розгляду скарги щодо неї, оскільки її робочим місцем є місто Київ. Крім того, на її думку, перевірка обставин її можливого дисциплінарного проступку була проведена поверхнево.

У травні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов адвокатки, проте згодом апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позовних вимог. У березні 2026 року Верховний Суд скасував рішення обох попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції через необхідність детальнішого дослідження фактичних обставин справи, зокрема наявності повноважень у КДКА Рівненської області та складу дисциплінарного проступку.

Суть дисциплінарних звинувачень проти адвокатки

Позови Лариси Криворучко проти регіональних органів адвокатського самоврядування безпосередньо пов'язані з низкою дисциплінарних проваджень, які відкривалися щодо неї через скарги суддів та правоохоронних органів. Опоненти та представники дисциплінарних палат неодноразово вказували на неналежне виконання нею професійних обов'язків та порушення правил адвокатської етики.

Зокрема, підставою для рішень КДКА Рівненської області у 2023 році стала ухвала Зарічного районного суду міста Суми. У судовому процесі зазначалося про ознаки недобросовісної поведінки адвокатки та затягування судового розгляду. Подібні скарги на дії Криворучко надходили й від інших судів. Так, у попередніх висновках КДКА Донецької області та Київського апеляційного суду йшлося про систематичні неявки адвокатки на судові засідання, що розцінювалося судовими органами як перешкоджання розгляду справ у розумні строки, невиправдане витрачання часу суду та порушення прав обвинувачених на отримання своєчасного і належного захисту.

Звинувачення у порушенні професійних стандартів виникали й пізніше. На початку червня 2026 року КДКА Вінницької області зупинила дію її адвокатського свідоцтва терміном на один рік через грубі порушення етики під час засідань в Ужгородському міському суді, що відбулися у 2025 році. Це рішення збіглося у часі з її участю у резонансній справі про вбивство мовознавиці Ірини Фаріон, де вона захищає обвинуваченого В’ячеслава Зінченка, що також супроводжувалося перенесеннями судових засідань через відсутність захисниці.

Суть процедурного спору у Восьмому ААС

Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції Лариса Криворучко подала заяву про зміну предмета позову. Вона просила доповнити вимоги пунктом про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у голови та окремих членів дисциплінарної палати КДКА Рівненської області здійснювати щодо неї дисциплінарне провадження.

Рівненський окружний адміністративний суд повернув цю заяву без прийняття до розгляду. Суд пояснив це тим, що відповідно до частини 3 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), зміна предмета або підстав позову під час нового розгляду справи допускається лише у разі зміни фактичних обставин справи, які виникли після закінчення підготовчого засідання під час первісного розгляду. На думку суду, у спірних правовідносинах фактичні обставини не змінювалися.

Позивачка оскаржила це рішення в апеляційному порядку, зазначаючи, що необхідність зміни предмета позову випливає безпосередньо з висновків Верховного Суду та спрямована на повне усунення процесуальних недоліків, виявлених касаційною інстанцією.

Рішення апеляційного суду

13 липня 2026 року колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду погодилася з висновками суду першої інстанції.

Суд роз’яснив, що вказівки Верховного Суду щодо дослідження повноважень КДКА стосуються обставин, які вже існували на момент первісного розгляду справи. Відтак, констатація судом касаційної інстанції недоліків попереднього розгляду не є «зміною фактичних обставин справи» в розумінні статті 47 КАСУ і не створює правових підстав для доповнення позову новими вимогами на стадії нового розгляду.

Апеляційну скаргу Лариси Криворучко було залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції — без змін. 

В Одесі засуджено експравоохоронця за виправдовування агресії РФ

07.07.2026 Приморський районний суд м. Одеси виніс вирок колишньому працівнику поліції Косовському Михайлу Михайловичу, який публічно виправдовував збройну агресію Російської Федерації проти України.

Згідно з матеріалами справи № 522/1051/26, Косовський М. М., перебуваючи на посаді старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству, у розмовах зі своєю колегою неодноразово висловлював антиукраїнські погляди. У період з січня по березень 2025 року обвинувачений систематично просував наративи про «неминучу поразку України», виправдовував окупацію українських територій, а також позитивно оцінював дії російської армії та умови контрактної служби в ЗС РФ.

Зокрема, у своїх висловлюваннях, зафіксованих слідством, експоліцейський стверджував, що окупація Запорізької, Донецької, Луганської та Херсонської областей принесла «позитивні результати» для місцевого населення.

Позиція суду та вирок

Під час судового розгляду Косовський М. М. уклав угоду про визнання винуватості з прокурором, повністю визнавши свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України (виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, вчинене службовою особою).

Суд врахував щире каяття обвинуваченого, той факт, що він раніше не був судимий, а також наявність хворого родича на утриманні. Крім того, Косовський М. М. добровільно зобов’язався перерахувати 130 000 гривень застави на потреби Збройних Сил України.

Вердикт суду:

• Основне покарання: 5 років позбавлення волі.
• Випробувальний термін: На підставі ст. 75 КК України Косовського М. М. звільнено від відбування тюремного терміну з іспитовим строком 3 роки.
• Додаткове покарання: Засудженому заборонено протягом 1 року обіймати посади у правоохоронних органах, на державних чи комунальних підприємствах, а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Наразі обвинувачений вже звільнений з лав Національної поліції України.

Суд скасував рішення КДКА Закарпатської області про притягнення до відповідальності члена ВРП Романа Маселка

08 липня 2026 року Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 380/4669/26, задовольнивши позовні вимоги члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка. Суд визнав протиправним та скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області від 2 березня 2026 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

Обставини справи та суть конфлікту

Конфлікт виник навколо процедури перевірки кандидата на посаду судді Господарського суду Запорізької області — адвоката Олександра Віхрова. Роман Маселко, виконуючи обов’язки члена ВРП та доповідача у справі, підготував висновок щодо кандидата. За результатами розгляду Вища рада правосуддя 11 голосами відмовила у внесенні подання про призначення кандидата на посаду.

Після цього Рада адвокатів України (РАУ) звернулася зі скаргою до КДКА Закарпатської області. У скарзі зазначалося, що Роман Маселко під час співбесіди нібито втручався в адвокатську діяльність, вимагав від кандидата надання інформації, що становить адвокатську таємницю, та здійснював ревізію судових рішень. На підставі цього КДКА Закарпатської області 2 березня 2026 року ухвалила рішення про накладення на Маселка дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Роман Маселко оскаржив це рішення до суду, наголошуючи, що всі його дії вчинялися виключно в межах виконання службових та конституційних повноважень члена ВРП. Окрім цього, на час роботи у Вищій раді правосуддя його право на заняття адвокатською діяльністю було офіційно зупинено.

Обґрунтування судового рішення

Справу розглянув головуючий суддя Львівського окружного адміністративного суду Віталій Мартинюк.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими з огляду на такі аспекти:

• Відсутність компетенції КДКА: Чинне законодавство України не наділяє кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури повноваженнями оцінювати діяльність або рішення члена Вищої ради правосуддя, вчинені під час реалізації його публічно-владних функцій
• Особливий статус члена ВРП: Закон України «Про Вищу раду правосуддя» чітко визначає спеціальні процедури та органи, що уповноважені реагувати на потенційні порушення з боку членів Ради. Органи адвокатського самоврядування не входять до цього переліку
• Гарантії незалежності: Поширення дисциплінарної юрисдикції адвокатури на діяльність членів ВРП (навіть якщо вони мають статус адвоката із зупиненою дією свідоцтва) створює прямі ризики незаконного зовнішнього тиску та втручання в роботу конституційного органу державної влади.

Зважаючи на те, що відповідач ухвалив спірне рішення поза межами своїх законних повноважень, суд скасував дисциплінарне стягнення. Також з КДКА Закарпатської області на користь Романа Маселка було стягнуто суму сплаченого судового збору.

Суд відмовився скасувати рішення КДКА Житомирської області, яка не знайшла проступку в діях адвоката Олександра Томашевського

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 240/14048/26, відмовивши у задоволенні позову Романа Калініна до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Житомирської області. Позивач вимагав визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яким було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Олександра Томашевського.

Обставини справи та позиція позивача

Конфлікт між сторонами виник на тлі майнових суперечок щодо користування нежитловим приміщенням у Житомирі по вул. Рильського, 3. Роман Калінін звернувся зі скаргою до КДКА, звинувачуючи адвоката Олександра Томашевського в умисному та тривалому невиконанні судових рішень щодо звільнення зазначеного приміщення та надання до нього доступу. На думку скаржника, така поведінка адвоката свідчить про порушення Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

27 березня 2026 року КДКА Житомирської області прийняла рішення № 17/3, яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи стосовно Олександра Томашевського у зв’язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.

Не погодившись із цим рішенням, Роман Калінін звернувся до суду. Він стверджував, що комісія належним чином не проаналізувала надані ним докази та винесла формальне рішення, що унеможливлює притягнення адвоката до відповідальності.

Позиція відповідача та третьої особи

У відзиві на позов КДКА Житомирської області просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Комісія зазначила, що ретельно дослідила матеріали перевірки та пояснення сторін. За висновками дисциплінарної палати, скаржник не надав достатніх та переконливих доказів порушення адвокатом профільного законодавства.

Своєю чергою, адвокат Олександр Томашевський у наданих комісії поясненнях вказав, що вимоги виконавчого провадження стосувалися його як приватної особи, а не як адвоката. Крім того, він зазначив, що у грудні 2024 року в присутності державного виконавця передав ключі від приміщення та звільнив його від свого рухомого майна, а отже, жодних перешкод позивачу не чинив.

Обґрунтування суду

Заслухавши аргументи сторін та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, суддя Житомирського окружного адміністративного суду Т.О. Окис дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд наголосив на таких аспектах:

1. Дискреційні повноваження: Визначення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, а також оцінка зібраних доказів на предмет їхньої достатності є виключною компетенцією органів адвокатського самоврядування (КДКА та ВКДКА). Суд не має права перебирати на себе ці функції чи втручатися у вільний розсуд комісії.
2. Дотримання процедури: Судовий контроль у таких спорах обмежується перевіркою того, чи було дотримано встановлену законом процедуру розгляду скарги. Суд встановив, що КДКА Житомирської області діяла у межах своїх повноважень, дотрималася порядку повідомлення сторін, належним чином підготувала матеріали та розглянула скаргу без процесуальних порушень.

З огляду на це, суд ухвалив рішення відмовити Роману Калініну в задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Верховний Суд скасував забезпечення позову адвокатки Алли Човганюк проти ВКДКА

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду задовольнив касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) у справі № 120/11858/25. Суд скасував заходи забезпечення позову, якими раніше було заблоковано виконання рішення про дисциплінарне покарання адвокатки Човганюк Алли Миколаївни.

Суть конфлікту

Спір виник після того, як 24 липня 2025 року ВКДКА притягнула адвокатку Аллу Човганюк до дисциплінарної відповідальності та зупинила її право на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці (рішення № VІІ-005/2025).

Незгодна з цим рішенням, Човганюк звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ВКДКА про визнання дій комісії протиправними та скасування дисциплінарного стягнення. Одночасно позивачка подала заяву про забезпечення позову, вимагаючи зупинити дію рішення ВКДКА до завершення судового розгляду. Своє прохання вона мотивувала тим, що позбавлення права на адвокатську діяльність завдасть незворотної шкоди її професійній репутації та призведе до втрати доходу.

Позиція судів першої та апеляційної інстанцій

Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 26 серпня 2025 року задовольнив заяву позивачки та зупинив дію рішення ВКДКА. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 січня 2026 року залишив це рішення без змін. Суди вважали, що невжиття таких заходів може ускладнити поновлення прав адвокатки у разі виграшу справи.

Рішення Верховного Суду

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ВКДКА подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів у складі Ігоря Дашутіна (суддя-доповідач), Андрія Загороднюка та Володимира Соколова дійшла висновку, що касаційна скарга ВКДКА підлягає правомірному задоволенню.

Суд вищої інстанції підкреслив:

1. Підміна рішення по суті: Зупинення дії рішення про тимчасове зупинення адвокатського статусу фактично підміняє собою остаточне рішення у справі та дозволяє позивачці ухилитися від відбування дисциплінарного стягнення до розгляду спору по суті.
2. Характер дисциплінарної відповідальності: Будь-яке дисциплінарне стягнення за своєю природою має негативні наслідки для особи (вплив на репутацію, обмеження права на працю чи отримання доходу). Проте самі по собі ці обставини не є беззаперечною підставою для забезпечення позову.

У результаті Верховний Суд скасував ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду, ухваливши нове рішення — відмовити Аллі Човганюк у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Верховний Суд відмовив адвокатці Ларисі Криворучко у відкритті касаційного провадження щодо оскарження дисциплінарної справи

06 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі№120/12479/25 відхилив клопотання адвокатки Лариси Криворучко про поновлення строків на оскарження та відмовив у відкритті касаційного провадження у справі щодо скасування рішення про порушення стосовно неї дисциплінарної справи.

Контекст спору

Конфлікт розпочався у вересні 2025 року. Адвокатка Лариса Сергіївна Криворучко звернулася до суду з позовом проти Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області. Вона вимагала визнати протиправним та скасувати рішення комісії від 28 серпня 2025 року про порушення стосовно неї дисциплінарної справи.

Третіми особами без самостійних вимог на стороні відповідача у справі виступили Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань (ГСУ ДБР).

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 15 січня 2026 року відмовив у задоволенні позову адвокатки. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 3 квітня 2026 року залишив це рішення без змін.

Процедура касаційного оскарження

Спроби оскаржити ці судові рішення у Верховному Суді супроводжувалися тривалим процесуальним листуванням:

1. Першу касаційну скаргу позивачка подала 19 квітня 2026 року через систему «Електронний суд». 1 травня суд її повернув.
2. Другу скаргу було надіслано 7 травня, проте 19 травня Верховний Суд знову її повернув.
3. Третю скаргу адвокатка подала 25 травня. Ухвалою від 9 червня суд залишив її без руху через несплату судового збору та визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження. Суд надав 10 днів для усунення недоліків.

15 червня позивачка надала документ про сплату збору та подала заяву про поновлення строку. Свою позицію вона аргументувала тим, що затримка відбулася не з її вини, а через те, що Верховний Суд двічі повертав її попередні скарги замість того, щоб залишати їх без руху для виправлення недоліків.

Обґрунтування суду

Колегія суддів під головуванням С.А. Уханенка (за участю суддів М.В. Білак та А.В. Жука) не погодилася з доводами скаржниці.

Суд зазначив, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку оскарження, оскільки попередні повернення були безпосередньо пов'язані з неналежним оформленням документів самою заявницею. Окрім цього, незгода заявниці з процесуальними рішеннями суду щодо повернення її попередніх скарг не може вважатися поважною причиною для пропуску строків.

Оскільки інших об'єктивних та поважних причин пропуску строку надано не було, Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку та, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, відмовив у відкритті касаційного провадження.

Ухвала Верховного Суду набрала законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено у скасуванні дисциплінарного провадження щодо адвокатки, залишаються чинними.

На Львівщині засудили підполковника, який відпускав підлеглих зі служби зі збереженням виплат

26.06.2026 Самбірський міськрайонний суд Львівської області виніс вирок заступнику командира — начальнику логістики однієї з військових частин, підполковнику, якого звинувачували у перевищенні службових повноважень в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 426-1 КК України).  

Деталі справи

Згідно з матеріалами суду, підполковник упродовж періоду з січня 2023 року по вересень 2025 року надавав протиправні вказівки п’ятьом своїм підлеглим перебувати поза межами військової частини та виконувати роботи, не пов'язані з несенням служби.

При цьому військовослужбовцям продовжували нараховувати та виплачувати грошове забезпечення й додаткові винагороди в повному обсязі. Суми безпідставно отриманих бійцями коштів за час відсутності становили від 37 до 166 тисяч гривень. Загалом державний бюджет зазнав збитків на суму 564 059 гривень.

Позиція обвинуваченого та пом'якшувальні обставини

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та виявив бажання продовжувати службу. До ухвалення вироку офіцер повністю відшкодував військовій частині завдані матеріальні збитки.

Крім того, суд урахував позитивні характеристики військовослужбовця, те, що він є учасником бойових дій, лицарем ордена «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня та раніше не був судимим. Також зазначається, що обвинувачений перерахував благодійну допомогу на потреби спецпідрозділу ГУР МО України на загальну суму 297 010 гривень.

Рішення суду

Суд визнав підполковника винним за ч. 5 ст. 426-1 КК України. Враховуючи кілька обставин, що пом'якшують покарання, суд застосував статтю 69 КК України (призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом) та визначив покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Водночас, на підставі статті 58 КК України, суд замінив позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців на той самий строк (2 роки) із відрахуванням в дохід держави 20% від його грошового забезпечення. Протягом відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений у посаді чи військовому званні.