Апеляційний суд залишив у силі відсторонення запорізького адвоката Микити Курлапова на один рік через порушення етики

17 червня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд у справі № 280/7973/25 відхилив апеляційну скаргу адвоката Микити Дмитровича Курлапова, залишивши в силі рішення про зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців. Підставою для покарання стали грубі порушення правил адвокатської етики, невиконання умов договору з клієнтом та ведення діяльності, що не має стосунку до юриспруденції.

Суть конфлікту

Справа розпочалася зі скарги ТОВ «Оріхівсільмаш» до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Запорізької області у травні 2025 року. Компанія звинуватила адвоката Курлапова у невиконанні зобов'язань за договором про надання правничої допомоги, укладеним ще у липні 2024 року.

За результатами перевірки Дисциплінарна палата КДКА встановила низку серйозних порушень з боку адвоката:

• Невизначений гонорар та неповернення коштів: При укладанні договору адвокат не зазначив розмір гонорару серед істотних умов, не виконав взяті на себе зобов'язання і не повернув кошти клієнту.
• Непрофільна діяльність: Замість надання юридичної допомоги, адвокат займався питаннями «вендорних угод та підшукання бізнесового співробітництва в Республіці Корея». У КДКА наголосили, що такі послуги не є адвокатською діяльністю і не могли надаватися в рамках підписаного договору.
• Ігнорування окупації при реєстрації: Робочим місцем адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) значилася адреса у місті Кам'янка-Дніпровська, яке було окуповане ще в березні 2022 року. Адвокат не вносив зміни до реєстру протягом трьох з половиною років, що є порушенням закону.

У липні 2025 року КДКА визнала дії Микити Курлапова триваючим дисциплінарним проступком та порушенням присяги, відсторонивши його від роботи на рік.

Позиція адвоката та рішення суду

Не погодившись із покаранням, Микита Курлапов звернувся до суду. Він стверджував, що ТОВ «Оріхівсільмаш» ігнорувало його прохання та перешкоджало реалізації правової позиції. Крім того, позивач вказував на процедурні порушення з боку КДКА — зокрема, на затримку у складанні довідки за скаргою понад встановлений 30-денний строк.

Запорізький окружний адміністративний суд у листопаді 2025 року відмовив адвокату у позові, після чого справу переглянув Третій апеляційний адміністративний суд у Дніпрі.

Колегія суддів під головуванням С.В. Білака дійшла висновку, що процедурні затримки КДКА не вплинули на обґрунтованість самого рішення та дотримання принципу змагальності, адже адвокат мав змогу надати свої пояснення. Щодо аргументів про «саботаж» з боку клієнта, судді зазначили, що Курлапов мав повне право самостійно ініціювати розірвання договору, чого він не зробив.

Суд нагадав, що не має повноважень втручатися в оцінку доказів, зібраних КДКА, а лише перевіряє дотримання процедури притягнення до відповідальності. Оскільки процедуру загалом було дотримано, а рішення КДКА є вмотивованим, апеляційну скаргу адвоката залишили без задоволення.

Постанова суду набрала законної сили з моменту її прийняття (17 червня 2026 року) і фактично означає, що Микита Курлапов не зможе здійснювати адвокатську діяльність до 31.07.2026. Оскаржити це рішення у касаційному порядку можливо лише у виключних випадках, передбачених законом.

Суд залишив без розгляду позов адвокатки Лариси Криворучко до КДКА Закарпатської області

22 червня 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву адвокатки Лариси Сергіївни Криворучко у справі № 260/2020/25. 

Суть спору

Адвокатка Лариса Криворучко звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області. Інтереси позивачки в судовому процесі представляв Андрій Петрович Карпович. Третіми особами у справі виступили Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) та Вища рада правосуддя.

Позивачка вимагала визнати протиправними та скасувати рішення КДКА Закарпатської області:

• від 28 червня 2022 року, яким стосовно неї було порушено дисциплінарну справу;
• від 19 липня 2022 року, яким її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді попередження.

Крім того, у позові ставилася вимога встановити відсутність у закарпатської КДКА повноважень проводити дисциплінарне провадження щодо Лариси Криворучко. Адвокатка вказувала, що її робочим місцем згідно з Єдиним реєстром адвокатів України є місто Київ.

Питання процесуальних строків

Позовну заяву було подано до суду в березні 2025 року. Оскільки спеціальний закон передбачає 30-денний строк для оскарження рішень дисциплінарних органів адвокатури з дня їх прийняття, представники відповідачів зауважили на пропуску строку звернення до суду.

Позивачка наполягала на поновленні строків, аргументуючи це тим, що вона офіційно дізналася про наявність оскаржуваних рішень лише 11 березня 2025 року, коли отримала відповідь на свій інформаційний запит від КДКА Закарпатської області. На думку адвокатки, строк було пропущено виключно з вини відповідача, який не вручив їй копії документів належним чином.

Обґрунтування суду

Суд дослідив матеріали справи та відхилив аргументи позивачки щодо поважності причин пропуску строку, встановивши такі факти:

1. Попереднє судове провадження: Ще в жовтні 2023 року під час подання іншого позову до Київського окружного адміністративного суду Лариса Криворучко долучала до матеріалів рішення ВКДКА, в тексті якого містилося детальне посилання на наявність рішення КДКА Закарпатської області від 19 липня 2022 року про притягнення її до відповідальності.
2. Листування через Омбудсмана: У серпні 2024 року Уповноважений Верхової Ради України з прав людини надіслав на електронну адресу позивачки відповідь за результатами розгляду її скарги. Цей лист містив повні реквізити обох рішень закарпатської КДКА від 2022 року.

Суддя дійшов висновку, що позивачка тривалий час володіла інформацією про спірні рішення, що давало їй об'єктивну можливість звернутися за судовим захистом значно раніше. Саму по собі відсутність паперових копій рішень суд не визнав перешкодою, оскільки позивачка мала можливість подати позов із клопотанням про витребування цих матеріалів судом, знаючи їхні реквізити.

Результат розгляду

З огляду на відсутність об'єктивних непереборних обставин, які б заважали своєчасному зверненню до суду, суддя С.А. Гебеш відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку та залишив позовну заяву Лариси Криворучко без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Позивачка має право оскаржити це рішення в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.

Фігуранта справ про насильство над дітьми та масштабне шахрайство Валентина Василенка оголосили в розшук

Національна поліція України оголосила в розшук 36-річного Валентина Василенка, обвинуваченого у низці тяжких кримінальних правопорушень. Відповідна інформація з’явилася в базі даних Міністерства внутрішніх справ України.

https://services.mvs.gov.ua/wnt/services/wanted-person-search

Згідно з офіційними даними МВС, датою зникнення Василенка вказано 12 червня 2026 року. Місцем зникнення зазначено місто Горішні Плавні (колишній Комсомольськ) Кременчуцького району Полтавської області. Чоловік переховується від органів досудового розслідування.

Деталі розшуку та статті звинувачення

Василенко Валентин Валентинович (народився 12 липня 1989 року) розшукується у зв'язку з обвинуваченнями за такими статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 2 ст. 156 (Розбещення неповнолітніх);
• ч. 3 та ч. 4 ст. 301 (Ввезення, виготовлення або розповсюдження порнографічних предметів);
• ч. 4 ст. 301-1 (Одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, перевезення чи інше переміщення).

Запобіжним заходом наразі визначено ухвалу суду про дозвіл на затримання з метою приводу.

Що передувало розшуку?

Невдала спроба перетину кордону

За місяць до зникнення, 11 травня 2026 року, прикордонники затримали Василенка у селищі Вилок на Закарпатті за 330 метрів від державного кордону з Угорщиною. Чоловік мав при собі рятувальний жилет, через що правоохоронці запідозрили його у спробі перепливти річку Тиса.

Проте 25 травня 2026 року Виноградівський районний суд Закарпатської області закрив адміністративне провадження щодо незаконного перетину кордону. Захист, в особі адвокатки Лариси Криворучко, переконав суд, що перебування у прикордонній зоні з жилетом не є безпосереднім доказом спроби втечі з країни, і справу закрили за відсутністю складу правопорушення.

Звинувачення у педофілії

Найважчі обвинувачення проти Василенка розглядаються у Зарічному районному суді Сум. У серпні 2020 року його затримали за підозрою у зґвалтуванні 9-річної дівчинки, з якою він познайомився в інтернеті. Згодом слідство встановило ще кількох постраждалих дітей віком від 10 до 14 років. Йому інкримінують зґвалтування малолітньої (ч. 6 ст. 152 КК) та сексуальне насильство (ч. 6 ст. 153 КК).

Після чотирьох років перебування під вартою в СІЗО, у вересні 2024 року Сумський апеляційний суд відпустив підозрюваного під заставу у розмірі 908 400 гривень.

Організація шахрайських схем в ізоляторі

Перебуваючи під вартою в СІЗО, Василенко, за даними правоохоронців, організував злочинну групу з семи осіб. Спільники ошукували громадян через фішингові посилання під виглядом виплат грошової допомоги від ООН. Загальна сума збитків перевищила 1,1 млн гривень. На викрадені кошти через родичів було придбано дві квартири в Києві, а також автомобілі Tesla Model S, BMW X5 та Smart, які згодом заарештував Печерський суд столиці.

Цю справу про шахрайство та зберігання дитячої порнографії розглядає Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Саме в цьому регіоні згодом і було зафіксовано зникнення обвинуваченого.

Окрім цього, з 2018 року у Печерському суді Києва щодо Василенка триває судовий розгляд справи про незаконне зберігання зброї та наркотичних речовин (ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України).

Суд скасував рішення ВКДКА про зупинення адвокатської діяльності Миколи Закордонця через строки давності

Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/27928/25 задовольнив позов адвоката Миколи Закордонця, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суть спору

У квітні 2025 року ВКДКА притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності, зупинивши його право на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць. Підставою для такого рішення стало невиконання адвокатом обов’язку з підвищення кваліфікації протягом 2020–2023 років.

Раніше, у жовтні 2024 року, КДКА Закарпатської області закрила дисциплінарну справу проти адвоката, не вбачаючи проступку. Проте Вища школа адвокатури (ВША) оскаржила це рішення, і ВКДКА ухвалила нове рішення про покарання.

Аргументи суду

Під час розгляду справи суд акцентував увагу на строках притягнення адвоката до відповідальності. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом одного року з дня вчинення проступку.

Суд роз’яснив, що обов’язок підвищити кваліфікацію має бути виконаний до 31 грудня кожного звітного року. Отже, строк для притягнення до відповідальності за відповідний рік спливає 31 грудня наступного календарного року.

Суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення ВКДКА (24 квітня 2025 року) річний строк притягнення до відповідальності за порушення у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках вже закінчився.

Щодо доводів ВКДКА про «триваючий характер» правопорушення, суд зазначив, що моментом виявлення такого порушення є 1 січня року, наступного за звітним, коли органи адвокатського самоврядування отримують доступ до інформації про невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації. Відповідно, строк давності має обраховуватися саме з цієї дати.

Результат

10 червня 2026 року суд визнав рішення ВКДКА №IV-001/2025 від 24 квітня 2025 року протиправним та скасував його. Також на користь адвоката Миколи Закордонця присуджено стягнення судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд підтримав рішення ВКДКА про зупинення адвокатської діяльності Антона Браги

Київський окружний адміністративний суд у справі №320/32971/25 відмовив у задоволенні позову адвоката Антона Браги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Суд визнав правомірним рішення про дисциплінарне стягнення у вигляді шестимісячного зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Причини дисциплінарного провадження

Конфлікт виник після того, як у листопаді 2024 року громадянин Анатолій Кезля (третя особа у справі) подав скаргу на дії адвоката Антона Браги. Згідно з матеріалами справи, адвокат уклав договір про надання правової допомоги, але, на думку скаржника, не виконав своїх професійних обов’язків.

Зокрема, було встановлено, що у липні 2024 року адвокат та його клієнт без поважних причин не з’явилися на судове засідання у Голосіївському райсуді м. Києва. Більше того, як встановив суд, адвокат не вжив належних заходів для захисту інтересів клієнта — інваліда війни 2-ї групи, а в матеріалах справи були відсутні докази підготовки та подання апеляційної скарги.

Рішення дисциплінарних органів

Спочатку Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Донецької області зупинила дію свідоцтва адвоката на 1 місяць. Проте після подання скарг як від клієнта (який вважав покарання занадто м’яким), так і від самого адвоката, ВКДКА переглянула справу. У червні 2025 року комісія змінила рішення, збільшивши строк зупинення адвокатської діяльності до 6 місяців (з урахуванням вже відбутого місячного терміну).

Позиція суду

Адвокат Антон Брага звернувся до суду з вимогою скасувати рішення ВКДКА, наполягаючи на відсутності порушень та процедурних недоліках з боку комісії.

Проте суд дійшов протилежного висновку:

• Дисциплінарний проступок: Суд підтвердив, що адвокат одноособово фактично припинив надавати допомогу, не розірвавши договір належним чином, чим грубо порушив Правила адвокатської етики та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
• Пропорційність: Збільшення терміну стягнення до 6 місяців суд визнав обґрунтованим, пропорційним до характеру проступку та спрямованим на індивідуалізацію відповідальності.
• Відсутність процедурних порушень: Доводи позивача щодо несвоєчасного вручення рішення комісії та порушення процедур не знайшли свого підтвердження.

11 червня 2026 року Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВКДКА було прийнято у межах повноважень та у відповідності до закону, тому відмовив у задоволенні позову Антона Браги в повному обсязі.

Суд скасував рішення КДКА Києва про позбавлення адвоката Олега Закалюка права на заняття діяльністю

Київський окружний адміністративний суд у справі № 640/29450/21 задовольнив позов Олега Закалюка до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) м. Києва, визнавши протиправним та скасувавши рішення про анулювання його адвокатського свідоцтва.

Як випливає з тексту судового рішення від 15 червня 2026 року, конфлікт навколо статусу адвоката тривав кілька років і був пов’язаний із суперечливими процесами в органах адвокатського самоврядування.

Історія питання

У вересні 2021 року КДКА м. Києва ухвалила рішення №586, яким припинила право Олега Закалюка на заняття адвокатською діяльністю та анулювала його свідоцтво (серія КВ №5992, видане у 2017 році). Комісія мотивувала це рішення нібито наданням адвокатом недостовірних відомостей під час отримання допуску до іспитів та самої видачі свідоцтва. Зокрема, представники КДКА та НААУ ставили під сумнів повноваження органів, що видавали ці документи у 2017 році.

Позиція суду

Під час розгляду справи суд взяв до уваги ключовий аргумент позивача: законність отримання ним адвокатського статусу вже була предметом судового розгляду у справі №826/2079/18. Тоді Верховний Суд постановою від 10 вересня 2020 року остаточно підтвердив, що Олег Закалюк набув право на адвокатську діяльність у відповідності до вимог закону.

Згідно зі статтею 78 КАС України, ці обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не підлягають повторному доказуванню.

Суд також наголосив, що відповідач не довів наявності правових підстав для застосування процедури припинення права на заняття адвокатською діяльністю, передбаченої статтею 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Замість належного дисциплінарного провадження комісія фактично намагалася переглянути вже встановлені судові факти.

«Наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу органів адвокатського самоврядування не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого він мав законне сподівання», — зазначено в рішенні суду.

Наслідки

Суд визнав рішення КДКА Києва №586 від 02.09.2021 протиправним та скасував його.

Адвокатка Лариса Криворучко знову програла за позовом до органів адвокатського самоврядування Закарпатської області

Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу адвокатки Лариси Криворучко у справі № 260/6699/24. Своєю постановою від 11 червня 2026 року суд апеляційної інстанції частково задовольнив скаргу, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою, однак, знову відмовив у задоволенні позовних вимог.

Передісторія спору та рішення першої інстанції

Позивачка Лариса Криворучко звернулася до суду з позовом проти Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області, Ради адвокатів Закарпатської області та Національної асоціації адвокатів України (НААУ) в особі Ради адвокатів України (РАУ).

У позовних вимогах вона просила встановити відсутність повноважень у низки членів Ради адвокатів України (зокрема, Голови РАУ Лідії Ізовітової, заступника Валентина Гвоздія та інших), а також керівництва адвокатського самоврядування Закарпатської області — голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша та голови місцевої КДКА Петра Немеша. Позивачка стверджувала, що їхні п'ятирічні терміни повноважень, визначені профільним законом, вичерпалися. Окрім цього, вона вимагала визнати протиправним і нечинним Рішення РАУ № 69 від 21 вересня 2020 року, яке затвердило роз'яснення щодо «інституціонального континуїтету» (безперервності діяльності) органів адвокатського самоврядування на час неможливості проведення виборів.

06 квітня 2026 року Львівський окружний адміністративний суд (суддя Желік О.М.) повністю відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка не довела безпосереднього та реального порушення своїх прав оскаржуваним рішенням РАУ № 69, а питання законності та повноважень конкретних дисциплінарних органів щодо неї вже досліджувалися в межах інших судових справ (зокрема, справи № 260/4927/24 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності).

Рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням окружного суду, Лариса Криворучко подала апеляційну скаргу.

11 червня 2026 року колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду під головуванням судді Мандзія О.П. (судді Гудим Л.Я., Качмар В.Я.) ухвалила рішення:

• Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2026 року.
• Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Лариси Криворучко відмовити.

Довідково: Скасування судового рішення першої інстанції із ухваленням нового рішення про відмову у позові в практиці адміністративного судочинства зазвичай свідчить про те, що апеляційний суд погодився із кінцевим результатом (відмовою у задоволенні вимог), проте визнав помилковим або неповним правове обґрунтування нижчого суду, змінивши мотивувальну частину рішення.