Суд скасував рішення ВКДКА про зупинення адвокатської діяльності Миколи Закордонця через строки давності

Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/27928/25 задовольнив позов адвоката Миколи Закордонця, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суть спору

У квітні 2025 року ВКДКА притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності, зупинивши його право на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць. Підставою для такого рішення стало невиконання адвокатом обов’язку з підвищення кваліфікації протягом 2020–2023 років.

Раніше, у жовтні 2024 року, КДКА Закарпатської області закрила дисциплінарну справу проти адвоката, не вбачаючи проступку. Проте Вища школа адвокатури (ВША) оскаржила це рішення, і ВКДКА ухвалила нове рішення про покарання.

Аргументи суду

Під час розгляду справи суд акцентував увагу на строках притягнення адвоката до відповідальності. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом одного року з дня вчинення проступку.

Суд роз’яснив, що обов’язок підвищити кваліфікацію має бути виконаний до 31 грудня кожного звітного року. Отже, строк для притягнення до відповідальності за відповідний рік спливає 31 грудня наступного календарного року.

Суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення ВКДКА (24 квітня 2025 року) річний строк притягнення до відповідальності за порушення у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках вже закінчився.

Щодо доводів ВКДКА про «триваючий характер» правопорушення, суд зазначив, що моментом виявлення такого порушення є 1 січня року, наступного за звітним, коли органи адвокатського самоврядування отримують доступ до інформації про невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації. Відповідно, строк давності має обраховуватися саме з цієї дати.

Результат

10 червня 2026 року суд визнав рішення ВКДКА №IV-001/2025 від 24 квітня 2025 року протиправним та скасував його. Також на користь адвоката Миколи Закордонця присуджено стягнення судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд підтримав рішення ВКДКА про зупинення адвокатської діяльності Антона Браги

Київський окружний адміністративний суд у справі №320/32971/25 відмовив у задоволенні позову адвоката Антона Браги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Суд визнав правомірним рішення про дисциплінарне стягнення у вигляді шестимісячного зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Причини дисциплінарного провадження

Конфлікт виник після того, як у листопаді 2024 року громадянин Анатолій Кезля (третя особа у справі) подав скаргу на дії адвоката Антона Браги. Згідно з матеріалами справи, адвокат уклав договір про надання правової допомоги, але, на думку скаржника, не виконав своїх професійних обов’язків.

Зокрема, було встановлено, що у липні 2024 року адвокат та його клієнт без поважних причин не з’явилися на судове засідання у Голосіївському райсуді м. Києва. Більше того, як встановив суд, адвокат не вжив належних заходів для захисту інтересів клієнта — інваліда війни 2-ї групи, а в матеріалах справи були відсутні докази підготовки та подання апеляційної скарги.

Рішення дисциплінарних органів

Спочатку Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Донецької області зупинила дію свідоцтва адвоката на 1 місяць. Проте після подання скарг як від клієнта (який вважав покарання занадто м’яким), так і від самого адвоката, ВКДКА переглянула справу. У червні 2025 року комісія змінила рішення, збільшивши строк зупинення адвокатської діяльності до 6 місяців (з урахуванням вже відбутого місячного терміну).

Позиція суду

Адвокат Антон Брага звернувся до суду з вимогою скасувати рішення ВКДКА, наполягаючи на відсутності порушень та процедурних недоліках з боку комісії.

Проте суд дійшов протилежного висновку:

• Дисциплінарний проступок: Суд підтвердив, що адвокат одноособово фактично припинив надавати допомогу, не розірвавши договір належним чином, чим грубо порушив Правила адвокатської етики та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
• Пропорційність: Збільшення терміну стягнення до 6 місяців суд визнав обґрунтованим, пропорційним до характеру проступку та спрямованим на індивідуалізацію відповідальності.
• Відсутність процедурних порушень: Доводи позивача щодо несвоєчасного вручення рішення комісії та порушення процедур не знайшли свого підтвердження.

11 червня 2026 року Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВКДКА було прийнято у межах повноважень та у відповідності до закону, тому відмовив у задоволенні позову Антона Браги в повному обсязі.

Суд скасував рішення КДКА Києва про позбавлення адвоката Олега Закалюка права на заняття діяльністю

Київський окружний адміністративний суд у справі № 640/29450/21 задовольнив позов Олега Закалюка до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) м. Києва, визнавши протиправним та скасувавши рішення про анулювання його адвокатського свідоцтва.

Як випливає з тексту судового рішення від 15 червня 2026 року, конфлікт навколо статусу адвоката тривав кілька років і був пов’язаний із суперечливими процесами в органах адвокатського самоврядування.

Історія питання

У вересні 2021 року КДКА м. Києва ухвалила рішення №586, яким припинила право Олега Закалюка на заняття адвокатською діяльністю та анулювала його свідоцтво (серія КВ №5992, видане у 2017 році). Комісія мотивувала це рішення нібито наданням адвокатом недостовірних відомостей під час отримання допуску до іспитів та самої видачі свідоцтва. Зокрема, представники КДКА та НААУ ставили під сумнів повноваження органів, що видавали ці документи у 2017 році.

Позиція суду

Під час розгляду справи суд взяв до уваги ключовий аргумент позивача: законність отримання ним адвокатського статусу вже була предметом судового розгляду у справі №826/2079/18. Тоді Верховний Суд постановою від 10 вересня 2020 року остаточно підтвердив, що Олег Закалюк набув право на адвокатську діяльність у відповідності до вимог закону.

Згідно зі статтею 78 КАС України, ці обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не підлягають повторному доказуванню.

Суд також наголосив, що відповідач не довів наявності правових підстав для застосування процедури припинення права на заняття адвокатською діяльністю, передбаченої статтею 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Замість належного дисциплінарного провадження комісія фактично намагалася переглянути вже встановлені судові факти.

«Наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу органів адвокатського самоврядування не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого він мав законне сподівання», — зазначено в рішенні суду.

Наслідки

Суд визнав рішення КДКА Києва №586 від 02.09.2021 протиправним та скасував його.

Адвокатка Лариса Криворучко знову програла за позовом до органів адвокатського самоврядування Закарпатської області

Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу адвокатки Лариси Криворучко у справі № 260/6699/24. Своєю постановою від 11 червня 2026 року суд апеляційної інстанції частково задовольнив скаргу, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою, однак, знову відмовив у задоволенні позовних вимог.

Передісторія спору та рішення першої інстанції

Позивачка Лариса Криворучко звернулася до суду з позовом проти Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області, Ради адвокатів Закарпатської області та Національної асоціації адвокатів України (НААУ) в особі Ради адвокатів України (РАУ).

У позовних вимогах вона просила встановити відсутність повноважень у низки членів Ради адвокатів України (зокрема, Голови РАУ Лідії Ізовітової, заступника Валентина Гвоздія та інших), а також керівництва адвокатського самоврядування Закарпатської області — голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша та голови місцевої КДКА Петра Немеша. Позивачка стверджувала, що їхні п'ятирічні терміни повноважень, визначені профільним законом, вичерпалися. Окрім цього, вона вимагала визнати протиправним і нечинним Рішення РАУ № 69 від 21 вересня 2020 року, яке затвердило роз'яснення щодо «інституціонального континуїтету» (безперервності діяльності) органів адвокатського самоврядування на час неможливості проведення виборів.

06 квітня 2026 року Львівський окружний адміністративний суд (суддя Желік О.М.) повністю відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка не довела безпосереднього та реального порушення своїх прав оскаржуваним рішенням РАУ № 69, а питання законності та повноважень конкретних дисциплінарних органів щодо неї вже досліджувалися в межах інших судових справ (зокрема, справи № 260/4927/24 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності).

Рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням окружного суду, Лариса Криворучко подала апеляційну скаргу.

11 червня 2026 року колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду під головуванням судді Мандзія О.П. (судді Гудим Л.Я., Качмар В.Я.) ухвалила рішення:

• Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2026 року.
• Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Лариси Криворучко відмовити.

Довідково: Скасування судового рішення першої інстанції із ухваленням нового рішення про відмову у позові в практиці адміністративного судочинства зазвичай свідчить про те, що апеляційний суд погодився із кінцевим результатом (відмовою у задоволенні вимог), проте визнав помилковим або неповним правове обґрунтування нижчого суду, змінивши мотивувальну частину рішення.

У Черкасах засудили бухгалтерку, яка виправдовувала агресію РФ: серед обов’язків — прочитати список літератури про війну

10 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у справі № 711/5847/26 виніс вирок місцевій мешканці, яка працювала заступницею головного бухгалтера на одному з підприємств міста. Жінку визнали винною у виправдовуванні збройної агресії РФ проти України та окупації частини українських територій.

Як встановлено судом, у період із червня по серпень 2025 року обвинувачена неодноразово висловлювала антиукраїнські наративи під час спілкування з колегами на робочому місці. Зокрема, вона коментувала ворожі ракетні атаки по українських містах, називаючи їх «отмєсточкой», стверджувала, що Україні «надо було зразу здаватися», а також переконувала колег, що Крим ніколи не повернеться під контроль України.

"...перебуваючи на своєму робочому місці в офісному приміщенні фінансового відділу ТОВ «Українська макулатурна компанія» (ТОВ «УМК»), що знаходиться на другому поверсі будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 195, 09.06.2025 у період часу з 16:17 по 16:22 у спілкуванні з колегами по роботі, обговорюючи російський наступ, а також ситуацію в окупованій АР Крим, сказала: «Нада було зразу здаватися!!!», «Ну, по крайній мєрі не було б оцих знищень і не було б стільки вбитих людей оце», «Чого? Вони ж в Крим зайшли, то такого ж не було там»..."

У судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою провину та щиро розкаялася. Вона також добровільно перерахувала 100 000 гривень на підтримку Збройних Сил України, що суд врахував як пом’якшуючу обставину.

Суд призначив їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, на підставі ст. 75 КК України, звільнив від відбування реального терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Окрім стандартних обов’язків для засуджених із випробуванням (реєстрація в органах пробації та повідомлення про зміну місця проживання/роботи), суд застосував нетиповий захід виховного характеру. Жінку зобов’язали прочитати низку книг про російсько-українську війну та наслідки окупації, серед яких:

• «І Янгол з автоматом на плечі»;
• «Ізоляція. Таємні в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті»;
• «Донецький аеропорт. Справжня історія» та інші твори, що документують злочини окупантів та подвиги українських захисників.

На вимогу органу пробації засуджена повинна буде переказати короткий зміст прочитаної літератури. Також із жінки стягнули понад 50 тисяч гривень на користь держави як компенсацію за проведення судових експертиз. Після набрання вироком законної сили буде знято арешт із майна засудженої, оскільки конфіскація як додаткове покарання не застосовувалася.

Верховний Суд втретє залишив без руху касаційну скаргу адвоката Лариси Криворучко

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 120/12479/25 постановив залишити без руху касаційну скаргу адвоката Лариси Криворучко, яка намагається оскаржити рішення про відкриття стосовно неї дисциплінарної справи.

Це вже третя спроба адвоката оскаржити рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2026 року, якими їй було відмовлено у задоволенні позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області.

Причини рішення суду

Верховний Суд вказав на дві ключові проблеми, через які скарга не може бути розглянута:

1. Пропуск строку на оскарження. Позивачка звернулася до Верховного Суду із запізненням, а наведені нею причини (зокрема, лікування та попередні невдалі спроби подання скарги) Суд визнав неповажними. Судді підкреслили, що багаторазове подання неналежно оформлених документів свідчить про формальне ставлення до процесуальних прав, а не про об'єктивні перешкоди.
2. Несплата судового збору. Позивачка не надала доказів сплати судового збору (у розмірі 1 937,92 грн) та не обґрунтувала підстави для звільнення від його сплати.

Позиція суду щодо поведінки адвоката

Верховний Суд наголосив, що факт повернення попередніх касаційних скарг не є «автоматичною підставою» для поновлення процесуальних строків. Судді вказали на те, що адвокат зобов'язана сумлінно виконувати процесуальні обов'язки та подавати скарги, які відповідають вимогам закону.

«Неодноразове звернення заявниці до Верховного Суду з касаційними скаргами, оформленими з порушенням вимог процесуального закону, свідчить про неналежне та формальне здійснення нею права на касаційне оскарження», — йдеться в ухвалі суду.

Що далі?

Верховний Суд надав Ларисі Криворучко 10 днів для усунення недоліків:

• подання обґрунтованої заяви про поновлення строку з наданням нових доказів;
• сплату судового збору.

Якщо ці вимоги не будуть виконані, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а скаргу — повернуто.

Верховний Суд відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника В'ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві громадської діячки Ірини Фаріон.

Відповідне рішення було ухвалено колегією суддів 08 червня 2026 року (справа № 466/12967/24). Захисник обвинуваченого намагалася оскаржити ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 травня 2026 року, якою було повернуто її апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції про продовження тримання Зінченка під вартою.

Суть спору

Захисник намагалася оскаржити продовження строку тримання під вартою для свого підзахисного (на 60 діб до 21 червня 2026 року). Проте апеляційний суд повернув скаргу через пропуск встановленого законом п’ятиденного строку на оскарження.

Адвокат мотивувала пропуск строку перебуванням на стаціонарному лікуванні та пізнім отриманням паперової копії ухвали. Вона наполягала на тому, що строк мав обчислюватися з моменту отримання нею документа в паперовому вигляді.

Позиція суду

Верховний Суд та апеляційна інстанція визнали ці доводи необґрунтованими. Суди встановили наступне:

• Адвокат була зареєстрована в підсистемі «Електронний суд» і мала технічну можливість отримати текст ухвали дистанційно ще з 24 квітня 2026 року.
• Перебування на лікуванні не завадило захиснику укласти договір про надання правової допомоги у той самий період.
• Намагання отримати документи виключно у паперовій формі, маючи доступ до електронної, суд розцінив як спосіб зловживання процесуальними правами для штучного поновлення пропущеного строку.

Колегія суддів Верховного Суду підкреслила, що цифровізація судового процесу змінює стандарти відповідальності за процесуальну поведінку, і не знайшла підстав для скасування рішення апеляційного суду.