Суд скасував рішення КДКА про відсторонення адвокатки Лариси Криворучко

24 квітня 2026 року Вінницький окружний адміністративний суд ухвалив рішення на користь відомої адвокатки Лариси Криворучко, скасувавши рішення про зупинення її адвокатського свідоцтва на 6 місяців. Суд визнав, що дисциплінарний орган покарав захисницю на основі припущень та з грубими порушеннями процедури.

Справа №120/15288/25 розглядалася за адміністративним позовом адвокатки Лариси Криворучко до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області. У якості третіх осіб до процесу були залучені Головне слідче управління ДБР (ініціатор скарги) та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА).

Суть конфлікту

Причиною судового розгляду стало рішення Дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 23 жовтня 2025 року. Комісія притягнула Ларису Криворучко до дисциплінарної відповідальності на підставі скарги слідчих Головного слідчого управління ДБР.

У ДБР стверджували, що адвокатка нібито "систематично самоусувалася" від захисту своїх клієнтів (підозрюваних) у кримінальному провадженні. Слідчі заявляли, що у травні-червні 2025 року вона ігнорувала виклики до Печерського райсуду Києва та на допити до ДБР, через що слідчим доводилося залучати адвокатів з системи безоплатної правової допомоги (БПД), аби не зривати процесуальні дії.

Оскільки КДКА міста Києва (за місцем реєстрації адвокатки) наразі є неповноважною через відсутність кворуму, ВКДКА передала скаргу на розгляд до Вінниці. Вінницька комісія стала на бік слідчих та на півроку позбавила адвокатку права займатися діяльністю.

Чому суд скасував рішення КДКА?

Суддя Наталія Віятик, детально вивчивши матеріали справи, визнала рішення КДКА протиправним з двох ключових причин:

1. Відсутність доказів з боку ДБР: Суд встановив, що у матеріалах дисциплінарної справи взагалі не було жодних доказів (повісток, поштових квитанцій чи електронних листів), які б підтверджували, що слідчі чи суд належним чином повідомляли адвокатку про дати та час проведення тих самих засідань і слідчих дій.
   
   
   "Висновок КДКА про свідоме ухилення адвоката від виконання обов'язків ґрунтується виключно на припущеннях, а не на фактичних даних", — йдеться у рішенні суду.
   
   

2. Порушення права на захист під час засідання КДКА: Суд звернув увагу на грубе процедурне порушення з боку самої дисциплінарної комісії. Під час засідання КДКА, яке проходило в режимі відеоконференції, члени комісії примусово відключили від зв'язку представницю Лариси Криворучко (адвокатку Надіч Н.Д.). За регламентом, такому кроку мало обов'язково передувати офіційне попередження, якого зроблено не було. Суд констатував, що це "обмежило реалізацію засад змагальності та позбавило позивачку права на професійну правничу допомогу".

Водночас суд відхилив аргументи позивачки щодо нелегітимності самої КДКА Вінницької області чи незаконності передачі скарги з Києва до Вінниці, визнавши, що інституції діяли в межах своїх регламентів у період воєнного стану.

Підсумок

Вінницький окружний адміністративний суд постановив повністю задовольнити позов Лариси Криворучко:

• Визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Вінницької області від 23.10.2025 про відсторонення від адвокатської діяльності на 6 місяців;

• Стягнути на користь позивачки судовий збір у розмірі 968,96 грн за рахунок КДКА.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів.

У Южному винесли вирок серійному педофілу, який зґвалтував 13 малолітніх дітей

22 квітня 2026 року Пересипський районний суд міста Одеси визнав винним (уродженця м. Білгород-Дністровський, раніше неодноразово судимого за аналогічні злочини) у вчиненні тяжких сексуальних злочинів проти малолітніх та неповнолітніх дітей.

Про це повідомляє "Темна сторона" з посиланням на вирок у справі № 519/1136/21.

За матеріалами справи, у період з липня 2020 року по червень 2021 року обвинувачений, працюючи сторожем у Палаці культури «Дружба» в Южному, систематично запрошував дітей (переважно хлопчиків 10–13 років) до орендованої ним кімнати в гуртожитку під приводом пограти в ігри на телефоні, подивитися телевізор чи поїсти солодощі.

Суд встановив 13 епізодів злочинів:

• 8 епізодів зґвалтування малолітніх (ч. 6 ст. 152 КК України) — неодноразові дії сексуального характеру з анальним проникненням без згоди дітей. Обвинувачений використовував фізичну перевагу, зачиняв двері на ключ і погрожував. Після дій давав дітям гроші, цукерки чи морозиво і наказував мовчати.
• Розпусні дії щодо малолітніх (ч. 2 ст. 156 КК України) — оголення геніталій, мастурбація в присутності дітей, примушування спостерігати за зґвалтуванням іншого хлопчика.
• Насильницькі дії сексуального характеру без проникнення (ч. 3 та ч. 6 ст. 153 КК України) — доторкання до геніталій та анального проходу.

Обвинувачений вину повністю не визнав. Він стверджував, що діти приходили до нього як до «дідуся» грати в ігри, що ніякого насильства не було, а показання дітей — оговір під тиском слідства. Також заявляв про свою «медичну неспроможність» до статевих актів. Суд ці доводи відхилив.

Доказова база, на яку послався суд:

• Послідовні показання 13 потерпілих, даних у порядку ст. 225 КПК України (допит слідчим суддею з участю психолога та законних представників, з відеофіксацією).
• Висновки судово-психіатричних, психолого-психіатричних та судово-медичних експертиз (діти не виявляли ознак фантазування, перебували у стані емоційної напруги та сорому; обвинувачений має ознаки педофілії, але був осудним).
• Результати обшуку житла: вилучено масажери, вазелін, дитячі іграшки, телефони, телевізор, паперові серветки та інші предмети, які узгоджуються з показаннями дітей.
• Показання свідків (директор та заступник Палацу культури, орендодавець кімнати).

Суд підкреслив, що діти перебували у безпорадному стані через малолітній вік, відсутність життєвого досвіду та довіру до дорослого. Обвинувачений свідомо користувався цим, вводив дітей в оману та застосовував психологічний тиск.

Обтяжуюча обставина — рецидив (раніше судимий за подібні злочини проти дітей, у т.ч. за ст. 153, 156 КК).

Вирок суду:

• За ч. 6 ст. 152 КК України — 15 років позбавлення волі;
• За ч. 6 ст. 153 КК України — 14 років;
• За ч. 3 ст. 153 КК України — 7 років;
• За ч. 2 ст. 156 КК України — 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з вихованням дітей, на 3 роки.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) — 15 років позбавлення волі.

У Звягелі винесли вирок жителю села Тернівка за неодноразове зґвалтування малолітньої дівчинки

22 квітня 2026 року Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у справі № 285/2324/25 визнав Ящука Руслана Володимировича винним у вчиненні тяжких сексуальних злочинів проти малолітньої та неповнолітньої дівчинки, а також у нанесенні їй побоїв.

Обвинувачений проживав разом із потерпілою (на момент перших епізодів їй було 13–14 років) у будинку по вул. Івана Мамайчука у Тернівці. Суд встановив, що з червня по грудень 2024 року Ящук неодноразово вчиняв дії сексуального характеру, пов’язані з вагінальним проникненням, щодо малолітньої, усвідомлюючи її вік і те, що вона не досягла статевої зрілості.

Зокрема, епізоди кваліфіковано за:

• ч. 4 ст. 152 КК України (зґвалтування малолітньої);
• ч. 6 ст. 152 КК України (повторне зґвалтування малолітньої);
• ч. 1 ст. 155 КК України (статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку).

Крім того, 19 грудня 2024 року під час конфлікту на вул. Космонавтів у Тернівці обвинувачений на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин двічі вдарив дівчинку кулаком у щелепу, заподіявши фізичний біль (ч. 1 ст. 126 КК України).

Обвинувачений у суді вину не визнав. Він стверджував, що статевих відносин не мав, а справа нібито сфабрикована матір’ю та сестрою потерпілої через відмову дати їм гроші в борг. Суд ці доводи відхилив, зазначивши, що вони спростовуються сукупністю доказів: послідовними показаннями самої потерпілої (допитаної слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК), її законного представника, свідків, висновками судово-психологічної експертизи та іншими матеріалами справи. Експертиза підтвердила, що дівчинка здатна правильно сприймати та описувати події, не виявляє підвищеного фантазування.

Суд врахував, що злочини вчинено проти статевої недоторканості малолітньої, з якою обвинувачений перебував у близьких відносинах (обтяжуюча обставина). Пом’якшувальних обставин не встановлено. Водночас зазначено, що Ящук раніше не судимий, має двох неповнолітніх дітей на утриманні та позитивно характеризується за місцем проживання.

Вирок суду:

• За ч. 4 ст. 152 КК — 10 років позбавлення волі;
• За ч. 6 ст. 152 КК — 15 років позбавлення волі;
• За ч. 1 ст. 155 КК — 3 роки позбавлення волі;
• За ч. 1 ст. 126 КК — штраф 850 грн.

За сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим осточаточне покарання — 15 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання обчислюється з 24 січня 2025 року (момент фактичного затримання).

«України не існує»: на Одещині засудили багатодітного батька за заклики до повалення влади та виправдовування агресії РФ

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області виніс вирок місцевому мешканцю Сергію Євгеновичу Дідуху. Чоловік поширював у соцмережах заклики до насильницького захоплення влади, розпалював національну ворожнечу та виправдовував російське вторгнення.

Про це повідомляє "Темна сторона" з посиланням на вирок суду від 20 квітня 2026 року (справа № 495/4432/25).

Махновщина та заклики до захоплення сільрад

Слідство встановило, що протягом 2023–2024 років Сергій Дідух активно використовував свою сторінку у Facebook для поширення антидержавних матеріалів. Зокрема, у серпні 2024 року він репостив відео із закликами до «Махновщини».

Обвинувачений закликав народ «брати владу на місцях у свої руки», силоміць усувати з посад голів міських та сільських рад, називаючи їх «бандитами». У публікаціях стверджувалося, що Україну «просто знищують», і закликалося до насильницької зміни конституційного ладу.

«Чемодан, вокзал, Ізраїль» та заперечення державності

Окрім закликів до бунту, Дідух поширював контент, що принижує національну честь українців та розпалює ворожнечу:

• Стверджував, що української мови «не існує», а сучасна мова — це «перекручена пісенька».

• Поширював тези про те, що «України як держави не існує», називаючи її «мильною бульбашкою, роздутою американцями».

• Репостив антисемітські лозунги («Чемодан, вокзал, Израиль»).

• Поширював наративи про те, що «Київ — це російське місто», а українців нібито «вигадав Радянський Союз».

Також у поширених ним матеріалах виправдовувався напад Росії: агресію порівнювали з «сусідським туалетом під кухнею», а війну називали «неминучою» через нібито плани США ставити свої бази в Україні.

Служба в ЗСУ та каяття

У суді Сергій Дідух повністю визнав свою провину. Він пояснив, що раніше дійсно розділяв такі переконання, проте його погляди змінилися після того, як він проходив військову службу за мобілізацією в лавах ЗСУ (з грудня 2024 по травень 2025 року).

Чоловік просив суворо не карати, вказавши на щире каяття та те, що він є батьком багатодітної родини (виховує трьох неповнолітніх дітей). Також суд врахував, що підсудний робив добровільні внески на потреби Збройних Сил України.

Вирок суду

Суд визнав Сергія Дідуха винним за трьома статтями Кримінального кодексу:

• ч. 3 ст. 109 (Заклики до насильницької зміни влади);

• ч. 1 ст. 161 (Розпалювання національної ворожнечі);

• ч. 3 ст. 436-2 (Виправдовування збройної агресії РФ).

Рішення суду:

1. Призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування терміну з іспитовим строком на 2 роки.

3. Спеціальна конфіскація: мобільний телефон «POCO M5», який був знаряддям злочину, конфісковано в дохід держави.

4. Засуджений має сплатити понад 12 600 гривень за проведення лінгвістичних експертиз.

«Да долбаните уже по этому Киеву»: у Херсоні засудили громадянку РФ, яка закликала до ракетних ударів по Україні

Херсонський міський суд виніс вирок уродженці Росії Оксані Краснянській, яка під час окупації міста активно підтримувала агресора в соцмережах, виправдовувала загарбників та вимагала обстрілів українських міст.

Про це повідомляє "Темна сторона" з посиланням на вирок суду від 21 квітня 2026 року (справа №766/3916/26).

Заклики до терору в Telegram

Слідство встановило, що Оксана Краснянська, громадянка Російської Федерації, яка тривалий час проживала в Херсоні, під час окупації міста (з липня по жовтень 2022 року) стала активною учасницею пропагандистських Telegram-чатів. Під псевдонімом вона систематично публікувала коментарі, у яких виправдовувала дії РФ та глорифікувала окупаційні війська.

Зокрема, у своїх повідомленнях вона писала:

• «Чтоб не стреляли. И чтоб Россияне навсегда остались у нас и естественно вхождение в состав РФ»;

• «А вашим ребятам [окупантам] низкий поклон за всё. Мы в Херсоне в них верим»;

• Після вибуху на Кримському мосту вона закликала до терору проти мирних жителів: «Да, долбаните вы уже по этому Киеву, Львову… сколько можно их терпеть».

Угода зі слідством

Після звільнення Херсона правоохоронці ідентифікували жінку. Опинившись на лаві підсудних, Краснянська визнала свою провину та уклала угоду з прокурором. Як пом’якшувальні обставини суд врахував щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Рішення суду

Суд визнав Оксану Краснянську винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України (Виправдовування збройної агресії РФ проти України з використанням ЗМІ).

Згідно з вироком:

1. Їй призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

2. На підставі угоди про визнання винуватості реальний термін замінили на іспитовий строк тривалістю 2 роки (умовне покарання).

3. Конфіскація майна: Смартфон Redmi Note 11, який був знаряддям злочину, конфісковано в дохід держави.

4. Витрати: Засуджена має сплатити понад 19 600 гривень за проведення судових експертиз.

Цікаво, що серед вилучених під час обшуку речей була Конституція РФ та російський закордонний паспорт — ці предмети суд постановив повернути власниці після набрання вироком законної сили. До моменту завершення строку оскарження засуджена перебуватиме під нічним домашнім арештом.

Це рішення суду вкотре нагадує: публічні заклики до агресії та підтримка окупантів у соціальних мережах є кримінальним злочином, за який настає відповідальність.

«Миколаїв — це Русь»: у Миколаєві засудили місцеву жительку за заклики до зміни кордонів та підтримку окупантів

Інгульський районний суд міста Миколаєва виніс вирок Колесниченко Олені Олександрівні, яка через месенджер Telegram поширювала кремлівські наративи, виправдовувала російську агресію та закликала до порушення територіальної цілісності України.

Про це повідомляє "Тема сторона" з посиланням на вирок суду від 22 квітня 2026 року (справа № 489/2579/26).

Деталі справи

Як встановив суд, Колесниченко, будучи уродженкою та жителькою Миколаєва, протягом 2022–2023 років активно брала участь у проросійських Telegram-чатах (зокрема, у ресурсі «Нико-Ник»). Використовуючи власний смартфон Samsung, вона публікувала повідомлення, у яких стверджувала, що Миколаїв, Одеса та Херсон — це «Русь-Росія», а Україну нібито «вкрали».

Крім того, засуджена публічно підтримувала окупацію Криму, називала українську владу «проукроамериканськими мразями» та закликала російських окупантів («братів-союзників») «знищувати бандерівську та натівську мразь».

Визнання провини та «каяття» через донат на ЗСУ

Під час судового процесу Олена Колесниченко повністю визнала свою провину та уклала угоду з прокурором. Як пом’якшувальні обставини суд врахував її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність попередніх судимостей.

Прикметно, що перед винесенням вироку обвинувачена добровільно перерахувала 30 000 гривень на потреби Збройних Сил України. Цей факт, разом із позитивною характеристикою за місцем проживання, став підставою для призначення покарання, не пов’язаного з реальним терміном ув’язнення.

Рішення суду

Суд визнав Колесниченко винною за двома статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 1 ст. 110 (Заклики до зміни меж території України);

• ч. 3 ст. 436-2 (Виправдовування збройної агресії РФ, глорифікація її учасників через ЗМІ).

Остаточне покарання:

1. 5 років позбавлення волі, які суд замінив на 2 роки іспитового строку (умовний термін).

2. Конфіскація знаряддя злочину — мобільного телефону Samsung Galaxy M34 5G у дохід держави.

3. Стягнення на користь держави витрат за проведення експертиз у сумі 27 633 гривні.

Апеляційний суд скасував 7,8 млн грн податкових донарахувань моделі OnlyFans з Одещини, яка заробила більше мільйона доларів

П’ятий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив скаргу мешканки Одеської області, якій податкова служба нарахувала майже 8 мільйонів гривень податків та штрафів за доходи, нібито отримані від платформи OnlyFans.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 420/26179/25.

Суть конфлікту: дані з Британії та мільйонні претензії

Справа розпочалася після того, як ДПС України отримала від податкових органів Великої Британії інформацію про доходи українських креаторів контенту. Згідно з цими даними, позивачка — Крецу Руслана Русланівна — протягом 2021–2022 років отримала від компанії «Fenix International Ltd» (власник OnlyFans) понад 1 030 823 долари США.

На основі цієї інформації ГУ ДПС в Одеській області провело перевірку та виставило рахунки:

• Понад 7,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) разом зі штрафами;

• Близько 603 тисяч грн військового збору;

• Низку адміністративних штрафів за неподання декларацій та документів.

Суд першої інстанції наприкінці 2025 року повністю став на бік податківців, проте Руслана Крецу оскаржила це рішення в апеляції.

Позиція апеляційного суду: податкова не довела цифри

У постанові від 13 квітня 2026 року колегія суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду (Вербицька Н.В., суддів: Джабурія О.В., Кравченко К.В.) дійшла висновку, що податківці припустилися системних помилок під час розрахунку податків:

1. Порушення розрахунку курсу валют: Податкова перерахувала мільйонні суми в гривню за курсом НБУ на останній день року. Однак Податковий кодекс вимагає рахувати курс на дату кожної конкретної транзакції.

2. Відсутність деталізації транзакцій: Британія надала лише загальну кількість переказів, але без вказівки конкретних дат і сум по кожному платежу. Без цих даних неможливо встановити точну суму оподатковуваного доходу в гривневому еквіваленті.

3. Визнання доходів позивачкою: Руслана Крецу в суді не заперечувала, що отримувала кошти та розміщувала контент, проте заявила, що реальна сума доходу була в рази меншою (близько 20% від визначеної податковою), оскільки значна частина коштів утримується платформою та посередниками.

Суд підкреслив: оскільки податкова не змогла встановити точну дату кожного платежу, неможливо відокремити законно нараховані податки від помилкових.

Остаточний вердикт

Апеляційний суд скасував основні податкові повідомлення-рішення на суму близько 7,8 млн грн.

Разом з тим, суд залишив чинними процедурні штрафи:

• 680 грн за неподання декларації (оскільки факт отримання іноземного доходу визнано, подавати декларацію було обов’язком позивачки);

• 1 020 грн за ненадання документів під час перевірки;

• Штраф у розмірі 7 100 грн за ненадання відповіді на перший запит податківців (суд зменшив його з початкових 8 000 грн через некоректний розрахунок податкової мінімальної зарплати).

Таким чином, Руслані Крецу вдалося захистити свої гроші від багатомільйонних претензій держави через неспроможність податкових органів надати чітку доказову базу для розрахунку ПДФО.