Киянку Попову засуджено за шахрайство з одягом у "Новій Пошті"

Подільський районний суд міста Києва виніс вирок у справі про шахрайство, вчинене киянкою Поповою Софією Василівною. Жінку визнано винною у заволодінні чужим майном шляхом обману, що кваліфікується за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України. Про це йдеться у вироку суду від 6 жовтня 2025 року.

За матеріалами справи, 18 серпня 2025 року Софія Попова, перебуваючи вдома, знайшла в Telegram оголошення про продаж брендового одягу. Вона замовила футболку Gucci чорного кольору розміру M, футболку Balenciaga рожевого кольору розміру M, нагрудну сумку Louis Vuitton та боді Alexander Wang чорного кольору розміру M на загальну суму 5400 гривень. При оформленні замовлення обвинувачена вказала фальшиві дані отримувача та адресу відділення "Нової Пошти" № 289 у Києві (вул. Тираспольська, 52).

25 серпня, отримавши сповіщення про прибуття посилки, Попова прийшла до відділення. Вона повідомила оператору номер транспортної накладної, отримала коробку з речами та, вдаючи намір приміряти одяг, пішла до примірочної. Там вона сховала брендові речі під своїм одягом, а в коробку поклала власну майку та бюстгальтер. Повернувши підмінену посилку працівнику, жінка покинула відділення, не сплативши за товар.

Продавець, виявивши підміну, подала претензію до "Нової Пошти", яка 9 вересня компенсувала їй 5400 гривень. Таким чином, шахрайські дії Попової завдали матеріальної шкоди компанії на цю суму.

Справа розглядалася в спрощеному порядку, оскільки обвинувачена повністю визнала провину, погодилася з обставинами розслідування та не оскаржувала їх. Представник потерпілого також дав згоду на такий формат. Суд врахував щире каяття Попової, відсутність попередніх судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання та той факт, що злочин класифікується як кримінальний проступок.

Як покарання суд призначив Софії Поповій один рік пробаційного нагляду з обов'язками: періодично реєструватися в органі пробації, повідомляти про зміну місця проживання та не виїжджати за кордон без дозволу. Початок відбуття покарання – з дня постановки на облік.

Суд у Києві засудив прикордонника до 4,5 років ув'язнення за організацію незаконного перетинання кордону

Подільський районний суд міста Києва виніс вирок інспектору прикордонної служби Роману Гінгіну, якого обвинувачували в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Гінгін визнав провину та уклав угоду з прокуратурою, що дозволило пом'якшити покарання.

За даними вироку від 3 листопада 2025 року, Роман Леонідович Гінгін, народжений у Волинській області, працюючи інспектором прикордонної служби в Закарпатській області, увійшов до складу організованої злочинної групи на початку березня 2022 року, одразу після введення воєнного стану. Група, до якої входили посадовці Державної прикордонної служби, митниці та поліції, систематично організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку (від 18 до 60 років) через пункти пропуску "Косино" та "Лужанка" на кордоні з Угорщиною.

Суд встановив, що Гінгін, разом з іншими учасниками групи, забезпечував пропуск транспортних засобів без реального огляду, перевірки документів та внесення даних до баз "Гарт-1/П" і "АСМО Інспектор". Це дозволило кільком десяткам осіб, зокрема відомим особам, перетнути кордон, уникаючи контролю. Злочинні дії були скоєні з корисливих мотивів, з використанням службового становища та в умовах воєнного стану.

Серед задокументованих епізодів – переправлення груп осіб у березні 2022 року, включаючи випадки з використанням автомобілів з затемненим склом, де обвинувачений особисто ігнорував перевірки. Загалом, дії групи торкнулися кількох десятків осіб, які платили за "послуги" тисячі доларів.

Гінгін уклав угоду про визнання винуватості з прокурором 22 листопада 2024 року. Суд кваліфікував дії за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через кордон організованою групою, з використанням службового становища). Обвинуваченому призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в Державній прикордонній службі на 3 роки. Однак, враховуючи щире каяття, сприяння слідству та позитивну характеристику (включаючи сімейний стан – дружина на 8-му місяці вагітності), суд застосував ст. 69 та 75 КК України, звільнивши від реального відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Суд у Києві засудив експрацівницю податкової за продаж конфіденційної інформації

Шевченківський районний суд Києва виніс вирок колишній головній державній інспекторці Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Київській області Світлані Поляковій за несанкціоноване копіювання та витік конфіденційної податкової інформації. Обвинувачена визнала провину та уклала угоду з прокуратурою, що дозволило уникнути реального ув'язнення.

Згідно з вироком від 3 жовтня 2025 року, Полякова, яка працювала у відділі контролю за відшкодуванням ПДВ, маючи доступ до автоматизованих систем ДПС, двічі скопіювала дані про фінансово-господарські операції компаній. Перший інцидент стався 1 квітня 2025 року щодо ТОВ "ТД ЕЛІТГРУП" (ЄДРПОУ 43186968), другий – 8 квітня щодо ДП "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії" (ЄДРПОУ 24102001). Інформація була скопійована на робочому комп'ютері та передана через Telegram невстановленій особі, яка продала її за 1600 грн та 1500 грн відповідно під час оперативної закупки.

Дії Полякової кваліфіковано за ч. 2 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціоноване копіювання інформації в автоматизованих системах, що призвело до витоку, вчинене особою з правом доступу, вдруге). Суд врахував щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розслідуванню та відсутність тяжких наслідків.

За угодою про визнання винуватості, Полякову засуджено до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в ДПС та її органах на 1 рік. Однак на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік.

Суд у Києві засудив керівника підприємства до умовного терміну за пособництво Росії: деталі справи Шкурікова

Шевченківський районний суд Києва 3 жовтня 2025 року виніс вирок у справі Дмитра Михайловича Шкурікова, керівника приватного підприємства «Проектгідросталь». Його визнали винним у пособництві державі-агресору (Російській Федерації) в складі організованої групи (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України). Шкуріков уклав угоду про визнання винуватості з прокуратурою, що дозволило уникнути реального ув'язнення.

Згідно з вироком, Шкуріков, уродженець Запоріжжя, з вищою освітою, одружений і батько неповнолітньої дитини, брав участь у схемі, яка полягала в розробці та передачі проектно-технічної документації для модернізації гідроелектростанцій на території РФ. Це відбувалося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Документація призначалася для об'єктів, що входять до структури ПАТ «РусГідро», зокрема Черекської МГЕС та Башенної ГРЕС.

Суд встановив, що організована група, до якої входив Шкуріков, маскувала свою діяльність фіктивними контрактами з узбецькою компанією ТОВ «Дадагро». Фактично роботи виконувалися на замовлення російського АТ «Дослідний завод «Гідромонтаж», а кошти (близько 265 тис. євро) надходили з РФ через посередників. Це сприяло підтримці енергетичної інфраструктури Росії, яка забезпечує функціонування військово-промислового комплексу агресора.

Шкуріков визнав вину, активно сприяв розкриттю злочину та надав інформацію про інших учасників групи. Суд затвердив угоду з прокурором і призначив покарання: 5 років позбавлення волі (з застосуванням ст. 69 КК України, нижче мінімальної межі санкції), але звільнив від відбування з іспитовим строком 2 роки. Додатково – позбавлення права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади в державних і комунальних установах на 10 років. Конфіскацію майна не застосовано.

Київський суд засудив керуючого мережею закладів "Escobar" до умовного терміну за напад на поліцейського

Шевченківський районний суд Києва 21 жовтня 2025 року виніс вирок у справі керуючого мережі закладів "Escobar" Микити Драйца, визнавши його винним у заподіянні легких тілесних ушкоджень працівнику поліції під час виконання службових обов'язків (ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України). 

Згідно з матеріалами справи, інцидент стався 23 квітня 2025 року близько 10:00 ранку біля будинку №13 на вулиці Салютній у Шевченківському районі Києва. Драйц, 1991 року народження, уродженець Києва, з середньою освітою, неодружений, під час перевірки документів старшим інспектором відділу моніторингу ГУНП у м. Києві, який патрулював територію для охорони громадського порядку, вдарив поліцейського кулаком у обличчя (в область перенісся). Це спричинило потерпілому легкі тілесні ушкодження: забійну рану на спинці носа, синець на верхній губі та крововилив на нижній губі. Обвинувачений намагався втекти, але був затриманий на місці.

Суд встановив, що Драйц усвідомлював, що перед ним працівник поліції в форменому одязі, який представився та показав посвідчення. Дії обвинуваченого кваліфіковано як умисне заподіяння шкоди авторитету органів державної влади, що суперечить нормам Закону України "Про Національну поліцію" та іншим нормативним актам, які зобов'язують громадян поважати правоохоронців під час виконання ними обов'язків з забезпечення публічної безпеки.

Під час розгляду справи 10 липня 2025 року між обвинуваченим і потерпілим була укладена угода про примирення. Потерпілий підтвердив, що шкода повністю відшкодована, претензій майнового чи немайнового характеру не має, і відкликав свій цивільний позов. Сторони визнали обставини події, примирилися, а обвинувачений погодився на запропоноване покарання. Суд перевірив добровільність угоди, її відповідність нормам Кримінального процесуального кодексу України та інтересам суспільства, і затвердив її.

Обвинуваченого засуджено до 2 років обмеження волі, але звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік за умови дотримання певних обов'язків. Згідно з вироком, на Драйца покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання. Якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового правопорушення та виконає ці умови, покарання вважатиметься умовним.

Український суд заочно засудив колишню суддю з Севастополя Лідію Заплаву до 13 років ув'язнення за державну зраду

Шевченківський районний суд Києва 24 жовтня 2025 року виніс вирок у справі колишньої судді Севастопольського апеляційного господарського суду Заплави Лідії Миколаївни, визнавши її винною в державній зраді за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (в редакції від 8 квітня 2014 року). Обвинувачену заочно засуджено до 13 років позбавлення волі за надання допомоги Російській Федерації в проведенні підривної діяльності проти України під час окупації Криму.

Згідно з текстом вироку, Заплава, громадянка України, народжена в м. Новов'ятськ Кіровської області РРФСР, після анексії Криму в 2014 році продовжила працювати в судовій системі на окупованій території. Будучи суддею українського суду, вона перейшла на службу до незаконно створених російських органів влади, зокрема, була призначена указом президента РФ №786 від 19 грудня 2014 року на посаду судді "Двадцять першого арбітражного апеляційного суду" в Севастополі. Суд встановив, що Заплава ухвалювала рішення за нормами російського законодавства в кількох справах протягом березня – грудня 2014 року, зокрема у справах №5002-26/3169-201 (28 серпня 2014), №901/3780/13 (28 квітня 2014), №5002-28/3259-2011 (29 липня 2014) та інших.

Вирок підкреслює, що дії Заплави сприяли переходу судової системи Криму під контроль РФ, посилюючи окупаційний режим і порушуючи конституційні принципи суверенітету та територіальної цілісності України. Суд посилався на Конституцію України, Женевську конвенцію 1949 року, резолюції Генеральної Асамблеї ООН (зокрема, 68/262 від 27 березня 2014 року, яка не визнала "референдум" у Криму) та українське законодавство про тимчасово окуповані території. Дії обвинуваченої кваліфіковано як умисне заподіяння шкоди національній безпеці України шляхом допомоги іноземній державі в підривній діяльності.

Розгляд справи відбувався за відсутності обвинуваченої (in absentia), оскільки Заплава не з'явилася до суду, попри належне повідомлення через публікації в "Урядовому кур'єрі" та на офіційному сайті судової влади. Суд врахував практику Європейського суду з прав людини, підтвердивши, що права обвинуваченої на захист і справедливий процес були забезпечені, зокрема через призначеного державою захисника. Обвинувачена була оголошена в розшук ще в 2016 році, а підозру їй висунули в січні 2016 року з подальшою зміною в квітні 2023 року.

Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту фактичного взяття Заплави під варту.

Китайського громадянина засуджено в Україні до 6 років ув'язнення за шпигунство

Шевченківський районний суд Києва виніс вирок китайському громадянину Тяньчану Ліню, якого визнали винним у шпигунстві на користь іноземної організації. Згідно з рішенням суду від 29 жовтня 2025 року, Ліня засуджено до 6 років позбавлення волі за збір і спробу передачі державних таємниць України, пов'язаних з авіабудуванням. 

Тяньчан Лінь, уродженець міста Веньчжоу (КНР), прибув до України з метою збору секретної інформації про технічні креслення та технології українського авіаційного підприємства (йдеться про державне підприємство "Антонов"). 

За матеріалами слідства, з листопада по грудень 2024 року Лінь встановив контакт з інженером-конструктором компанії в київському ресторані "Tbiliso" на вулиці Салютній. Він отримав від нього список конструкторської документації, електронні файли з технічними даними на літаки певної серії, а також носій інформації з секретними матеріалами, що мали гриф "таємно".

Під час судового розгляду Лінь повністю визнав провину, детально розповів про обставини злочину, співпрацював зі слідством, викрив інших осіб і висловив щире каяття. Він зазначив, що усвідомлює шкоду для державних інтересів України, має батьків похилого віку в Китаї, дружину-громадянку України та малолітню доньку, і планує пов'язати своє життя з Україною. Суд врахував ці пом'якшувальні обставини, а також відсутність фактичної шкоди (інформацію передано не було), і застосував статті 69 та 69-1 Кримінального кодексу України, зменшивши покарання нижче мінімальної межі санкції статті 114 ч. 1 КК (шпигунство, карається від 8 до 15 років).

Лінь був затриманий 18 грудня 2024 року одразу після отримання секретних матеріалів. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до набрання вироком чинності.