У Глибоцькому районному суді винесли вирок водію, який намагався уникнути сплати митних платежів

10 жовтня 2025 року Глибоцький районний суд Чернівецької області у справі № 715/2611/25 визнав винним Михайла Кучеряну у поданні неправдивої митної декларації під час перетину державного кордону.

Як встановив суд, 16 травня 2025 року обвинувачений, працюючи водієм ТОВ «Денисівка», прибув з Румунії до пункту пропуску «Порубне-Сірет» з товаром іноземного походження — спортивними костюмами, футболками, шкіряними пасками та іншими речами загальною вартістю понад 346 тисяч гривень. При перетині кордону він обрав "червоний коридор", що передбачає обов'язкове декларування товарів. При цьому він не задекларував вказаний товар, намагаючись уникнути сплати ввізного мита.

Під час митного контролю працівники Чернівецької митниці виявили 160 одиниць незадекларованого одягу різних торгових марок. Таким чином, чоловік подав завідомо неправдиву інформацію органам державної влади з метою отримання пільг щодо податків, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 222 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні Кучерян визнав вину, щиро розкаявся та пояснив, що шкодує про скоєне. Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, має позитивну характеристику, є інвалідом 3-ї групи та повністю сприяв розкриттю злочину.

За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді штрафу 17 000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів через митний кордон, строком на один рік.

Крім того, незадекларований товар конфісковано в дохід держави.

Довідка: 

За правилами Митного кодексу України, для товарів вартістю понад 500 євро (або вагою понад 50 кг) через наземні пункти пропуску передбачено обов'язкове письмове декларування та сплата мита.

В Івано-Франківському міському суді виявили пристрій для прослуховування

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Василь Тринчук повідомив про можливе втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя. Відповідне звернення до Вищої ради правосуддя зареєстровано 9 жовтня 2025 року під номером 3792/0/6-25, згідно з даними Реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність.

За словами судді, 8 жовтня 2025 року, під час технічних робіт із заміни акумуляторної батареї пристрою безперебійного живлення в залі судових засідань, де він здійснює правосуддя, було виявлено пристрій невідомого походження, який, імовірно, призначався для негласного отримання інформації. У цьому приміщенні постійно працюють суддя, його помічник та секретар судового засідання.

Суддя Тринчук наголосив, що відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», він зобов’язаний повідомити Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про будь-які факти можливого втручання у свою діяльність.

«Вважаю виявлений факт втручанням у мою діяльність як судді щодо здійснення правосуддя та прошу вжити відповідних заходів у межах повноважень, визначених Законом України “Про Вищу раду правосуддя”», — зазначив суддя у своєму зверненні.

Вища рада правосуддя має перевірити обставини події та надати оцінку діям, що можуть свідчити про незаконне втручання в роботу суду.

Суддя Вінницького міського суду заявив про тиск у справі довічно ув’язненого

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В. звернувся до Вищої ради правосуддя із повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя. Відповідне звернення зареєстроване в Реєстрі повідомлень суддів про втручання в діяльність 8 жовтня 2025 року за № 3772/0/6-25.

Як зазначено у зверненні, 2 жовтня 2025 року до суду надійшов лист, який суддя отримав 3 жовтня. У документі, за словами судді, містився завуальований психологічний тиск із вимогою ухвалити рішення про звільнення від покарання засудженого до довічного позбавлення волі — на підставі статті 84 Кримінального кодексу України (звільнення від покарання у зв’язку з хворобою).

Автор листа, як зазначає суддя, натякав на необхідність ухвалити рішення на користь засудженого, а у разі відмови — погрожував поданням скарг до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Суддя Гайду Г.В. розцінив такі дії як втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, про що офіційно повідомив Вищу раду правосуддя.

Рада має надати оцінку наведеним обставинам і, у разі підтвердження фактів тиску, вжити заходів відповідно до законодавства.

У Кропивницькому засудили двох осіб за продаж гуманітарних автомобілів для ЗСУ

Фортечний районний суд міста Кропивницького виніс вирок у справі № 404/6789/23 про незаконний продаж транспортних засобів, які були ввезені в Україну як гуманітарна допомога для Збройних Сил.

9 жовтня 2025 року суд визнав винними директорку ТОВ «Філмар Інжиніринг» Наталію Якименко та Юрія Романенка у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 201-2 Кримінального кодексу України – продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчинений за попередньою змовою групою осіб у значному розмірі під час воєнного стану.

Обставини справи

Наприкінці 2022 року обвинувачені організували схему продажу автомобілів, які були ввезені на територію України як гуманітарна допомога для потреб ЗСУ. Зокрема, йдеться про три транспортні засоби: Hyundai Santa Fe 2005 року,  Nissan Pathfinder 2005 року, Mitsubishi Outlander 2007 року.

Автомобілі були задекларовані як гуманітарна допомога від громадської спілки "Міжнародна асоціація цивільного захисту України" та ввезені через пункти пропуску "Шигині" та "Рава-Руська" без сплати митних платежів.

Романенко розмістив оголошення про продаж транспортних засобів в соціальній мережі Instagram, а Якименко організовувала їх доставку з-за кордону. 18 січня 2023 року на АЗС "ОККО" в Кропивницькому відбулася передача автомобілів за загальну суму 16 500 доларів США.

Розслідування

Справа була розкрита завдяки оперативній закупці, проведеній Службою безпеки України. Під час затримання у Якименко вилучили 200 доларів США справжніх грошей та імітаційні засоби на суму 15 300 доларів.

Судова експертиза встановила, що загальна вартість трьох автомобілів становила понад 557 тисяч гривень, що підпадає під ознаку значного розміру.

Вирок суду

Кожному з обвинувачених призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з обігом гуманітарної допомоги, строком на 2 роки.

Однак суд застосував статтю 75 Кримінального кодексу та звільнив обох від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців. Умовою є те, що вони не вчинять нового злочину та виконуватимуть обов'язки перед органом пробації.

Три автомобілі, які були предметом злочину, конфісковано на користь держави. 

Організатору нелегального онлайн-казино Лобачову призначено штраф 170 тисяч гривень

02 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва виніс вирок у справі № 752/23619/24 щодо незаконної організації азартних ігор в мережі Інтернет. Обвинуваченого Лобачова Ігоря Анатолійовича визнано винним у створенні та функціонуванні онлайн-казино без відповідної ліцензії.

Обставини справи

Починаючи з серпня 2018 року обвинувачений створив спеціалізований веб-ресурс elslots.site для надання доступу до азартних ігор в мережі Інтернет. Для реалізації злочинного задуму чоловік найняв програмістів та веб-дизайнерів, які не були обізнані з його протиправними намірами.

Організатор створив головний сайт онлайн-казино та кілька дзеркальних сайтів для забезпечення безперебійної роботи та переспрямування гравців залежно від їхнього місцезнаходження та навантаження на сервери.

Організація діяльності

Для функціонування нелегального казино обвинувачений орендував приміщення в Києві, де встановив гральне обладнання: столи з рулеткою, столи для гри в блекджек та інше спеціальне технічне обладнання для проведення азартних ігор в режимі онлайн.

Через кадрову агенцію було найнято персонал для роздачі карт у режимі відеоконференції, коментування процесу гри та спілкування з гравцями через чат.

На сайтах надавався доступ до різних видів азартних ігор: карткових ігор, ігрових автоматів в режимі онлайн та циліндричних ігор (рулетки).

Виявлення порушення

5 січня 2023 року під час перевірки було встановлено, що через створений веб-ресурс надавався доступ до азартних ігор без відповідної ліцензії. Зокрема, один з гравців втратив у процесі гри 1430 гривень.

Згідно з інформацією Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, бренд організатора та суб'єкти господарської діяльності з відповідною назвою не були зареєстровані як такі, що мають право на провадження діяльності з організації азартних ігор в мережі Інтернет.

Рішення суду

Суд визнав обвинуваченого винним за частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України (організація та функціонування закладу з метою надання доступу до азартних ігор в мережі Інтернет без ліцензії).

Враховуючи щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення та відсутність судимостей, суд призначив покарання у виді штрафу в розмірі 170 000 гривень (десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Додатково засудженому заборонено протягом одного року обіймати посади або займатися діяльністю, пов'язаною з організацією або проведенням азартних ігор.

За законодавством України, вартість ліцензії на провадження діяльності з організації азартних ігор в мережі Інтернет становить понад 43 мільйони гривень станом на початок 2023 року.

Жителя Вінниччини засуджено за спробу контрабанди археологічних артефактів

Тростянецький районний суд Вінницької області виніс вирок у справі  № 147/1206/25 щодо незаконного вивезення історичних артефактів за кордон. 15 жовтня 2025 року суд визнав винним місцевого жителя у спробі контрабанди культурних цінностей через митний кордон України.

Обставини справи

Обвинувачений намагався відправити поштою за кордон історичні артефакти, включаючи 50 бронзових наконечників стріл скіфського та кіммерійського періодів (VI-IV століття до н.е.), бойову сокиру часів Київської Русі (X-XII століття) та натільний хрестик.

У липні 2023 року чоловік сформував міжнародні поштові відправлення до Румунії та Швеції, вказавши у митних деклараціях недостовірні дані про вміст посилок. Замість культурних цінностей він задекларував телевізійні лампи та сучасні інструменти.

Злочинний умисел не було доведено до кінця через виявлення артефактів працівниками митного посту "Укрпошта" Київської митниці під час митного контролю.

Експертні висновки

Відповідно до висновків експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ та Національного військово-історичного музею України, всі виявлені предмети мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і відносяться до культурних цінностей.

Рішення суду

Суд визнав обвинуваченого винним за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу України (замах на контрабанду культурних цінностей) та призначив покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Водночас, враховуючи щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та інші обставини, суд застосував статтю 75 КК України та звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

Конфіскація майна

Суд застосував спеціальну конфіскацію всіх культурних цінностей, що були предметом контрабанди, включаючи наконечники стріл, сокиру та натільний хрестик, передавши їх у дохід держави. Також конфісковано інші виявлені під час обшуку предмети археологічного походження.

З обвинуваченого стягнуто на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі понад 34 тисячі гривень.

 

Ferrexpo AG програла, суд залишив у силі арешт активів Костянтина Жеваго у справі НБУ

01 жовтня 2025 року Полтавський апеляційний суд у Справі № 534/2080/23 залишив без задоволення апеляційну скаргу швейцарської компанії Ferrexpo AG на ухвалу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області про закриття провадження у цивільній справі.

Справа стосувалася звільнення від арешту корпоративних прав у розмірі 50,3% статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат». Суд погодився, що спір має розглядатися в порядку господарського судочинства, а не цивільного. У рішенні апеляційного суду, текст якого опубліковано 16 жовтня, вказано, що компанія Ferrexpo AG, як позивач, звернулася до суду з вимогою зняти арешт, накладений постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 6 вересня 2023 року. Арешт було накладено в рамках виконавчого провадження щодо боржника – Костянтина Жеваго, колишнього народного депутата та бізнесмена, на підставі рішення Шевченківського районного суду Києва від 2019 року про стягнення з нього понад 1,5 млрд грн на користь Національного банку України. Суд першої інстанції (Горішньоплавнівський міський суд) 28 травня 2025 року закрив провадження, посилаючись на те, що спір стосується корпоративних правовідносин і має ознаки господарського. Аргументи базувалися на принципі «підняття корпоративної завіси», застосованому Верховним Судом у попередніх рішеннях, де Жеваго визнано кінцевим бенефіціарним власником згаданих компаній, попри формальну власність Ferrexpo AG. Ferrexpo AG в апеляції стверджувала, що спір пов'язаний із захистом права власності та не стосується корпоративних відносин, а також звинуватила нижчий суд у порушенні принципів диспозитивності та неповному відображенні позицій сторін. Однак апеляційний суд, у складі головуючої Лідії Пилипчук, Юрія Дряниці та Олени Чумак, відхилив ці доводи, зазначивши, що справа безпосередньо пов'язана з корпоративними правами Жеваго як кінцевого бенефіціара. «Заявлений спір безпосередньо пов'язаний із корпоративними правами відповідача як кінцевого бенефіціарного власника цих прав, а отже не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства», – йдеться в постанові апеляційного суду. Національний банк України та Відділ примусового виконання рішень подали відзиви, підтримуючи закриття провадження. Інші треті особи, включаючи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», також були залучені до справи. Ferrexpo AG, дочірня компанія британської Ferrexpo PLC, є одним з найбільших виробників залізорудних окатишів в Україні, і арешт на корпоративні права може вплинути на її операційну діяльність. Компанія поки не коментувала рішення суду.