Ferrexpo AG програла, суд залишив у силі арешт активів Костянтина Жеваго у справі НБУ

01 жовтня 2025 року Полтавський апеляційний суд у Справі № 534/2080/23 залишив без задоволення апеляційну скаргу швейцарської компанії Ferrexpo AG на ухвалу Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області про закриття провадження у цивільній справі.

Справа стосувалася звільнення від арешту корпоративних прав у розмірі 50,3% статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат». Суд погодився, що спір має розглядатися в порядку господарського судочинства, а не цивільного. У рішенні апеляційного суду, текст якого опубліковано 16 жовтня, вказано, що компанія Ferrexpo AG, як позивач, звернулася до суду з вимогою зняти арешт, накладений постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 6 вересня 2023 року. Арешт було накладено в рамках виконавчого провадження щодо боржника – Костянтина Жеваго, колишнього народного депутата та бізнесмена, на підставі рішення Шевченківського районного суду Києва від 2019 року про стягнення з нього понад 1,5 млрд грн на користь Національного банку України. Суд першої інстанції (Горішньоплавнівський міський суд) 28 травня 2025 року закрив провадження, посилаючись на те, що спір стосується корпоративних правовідносин і має ознаки господарського. Аргументи базувалися на принципі «підняття корпоративної завіси», застосованому Верховним Судом у попередніх рішеннях, де Жеваго визнано кінцевим бенефіціарним власником згаданих компаній, попри формальну власність Ferrexpo AG. Ferrexpo AG в апеляції стверджувала, що спір пов'язаний із захистом права власності та не стосується корпоративних відносин, а також звинуватила нижчий суд у порушенні принципів диспозитивності та неповному відображенні позицій сторін. Однак апеляційний суд, у складі головуючої Лідії Пилипчук, Юрія Дряниці та Олени Чумак, відхилив ці доводи, зазначивши, що справа безпосередньо пов'язана з корпоративними правами Жеваго як кінцевого бенефіціара. «Заявлений спір безпосередньо пов'язаний із корпоративними правами відповідача як кінцевого бенефіціарного власника цих прав, а отже не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства», – йдеться в постанові апеляційного суду. Національний банк України та Відділ примусового виконання рішень подали відзиви, підтримуючи закриття провадження. Інші треті особи, включаючи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», також були залучені до справи. Ferrexpo AG, дочірня компанія британської Ferrexpo PLC, є одним з найбільших виробників залізорудних окатишів в Україні, і арешт на корпоративні права може вплинути на її операційну діяльність. Компанія поки не коментувала рішення суду.

Львівський суд оштрафував водія на майже 2 млн грн за митне порушення з ввезенням вживаних речей

Галицький районний суд міста Львова виніс постанову у справі №461/7181/25 щодо адміністративного правопорушення, вчиненого громадянином України Широких Ігорем Петровичем. Чоловіка визнали винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, пов'язаному з приховуванням товарів від митного контролю шляхом подання неправдивих документів.

Інцидент стався 18 лютого 2024 року на пункті пропуску "Рава-Руська – Хребенне" Львівської митниці. Широких Ігор Петрович, керуючи транспортним засобом з реєстраційним номером, ввіз на територію України вантаж вживаних речей: одягу, взуття, домашніх текстильних виробів та сумок загальною вагою 19 925 кг. Товар переміщувався в режимі імпорту за попередньою митною декларацією, а як підставу для ввезення водій надав міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №759072 від 9 лютого 2024 року та рахунок-фактуру (INVOICE) №IF 0902 від тієї ж дати.

Згідно з поданими документами, відправником товару значилася угорська компанія "MUELLMAN KFT" (Будапешт, Угорщина), а продавцем – турецька "IFS INTERNAT. GIDA PETROL URUNLERI TURIZM INSAAT VE TICARET LIMITED" (Стамбул, Туреччина). Отримувачем вказувалося підприємство "КОНКОРДІЯ" (Обухів, Київська область, пізніше – Запоріжжя). Вартість товару декларувалася як 17 932,50 євро (еквівалент 731 140,30 грн за курсом НБУ).

Однак, за результатами перевірки, проведеної Львівською митницею на основі інформації від митних органів Польщі та Угорщини (листи Державної митної служби України від 20 грудня 2024 року №26/26-04/7/2842 та від 20 травня 2025 року №26/26-04/7/1210), з'ясувалося, що документи містили неправдиві відомості. Насправді експортером і продавцем була виключно угорська "MUELLMAN KFT", а отримувачем – українська компанія "K-MARKET LTD" (Львів). Реальна вартість товару становила 95 640 євро (еквівалент 3 899 414,95 грн), що значно перевищувало заявлену суму. Товар випустили у вільний обіг за митною декларацією ІМ40ДЕ 24UA209230015580U7.

Суддя Зубачик Н.Б. розглянула справу 7 жовтня 2025 року за участю представників сторін. Сам Широких І.П. не з'явився, хоча був належно повідомлений. Його представник Гелемей Ю.М. просив закрити провадження через закінчення строків накладення стягнення (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП), аргументуючи, що порушення виявили ще в грудні 2024 року. Однак суд відхилив це, визначивши датою виявлення 20 травня 2025 року – отримання остаточної інформації від угорських митників.

Представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. наполягав на визнанні вини, посилаючись на докази: протокол про порушення №1159/UA209000/2025 від 9 серпня 2025 року, митні декларації, листи від партнерів та інші документи.

Суд дійшов висновку про наявність складу правопорушення та наклав на Широких І.П. штраф у розмірі 50% від реальної вартості товару – 1 949 707,48 грн, без конфіскації вантажу.

Львівський суд оштрафував чоловіка за спробу незаконного ввезення тонни ковбаси і сиру по "зеленому коридору"

09 жовтня 2025 року Галицький районний суд міста Львова у справі № 461/6845/25 визнав винним громадянина України Володимира Семеряка у порушенні митних правил та наклав на нього штраф у розмірі 5100 гривень. Чоловіка звинуватили в недекларуванні товарів, заборонених до ввезення в Україну в великих обсягах, зокрема ковбас і сиру на загальну вагу понад 1200 кг. Товари були конфісковані в дохід держави.

Інцидент стався 03 серпня 2025 року на пункті пропуску "Долгобичув-Угринів" Львівської митниці. За даними суду, Семеряк керував автомобілем Renault Master і обрав "зелений коридор" для в'їзду в Україну, що означає відсутність товарів, які підлягають декларуванню чи оподаткуванню. Однак під час поглибленого огляду митники виявили в багажному відділенні 173 коробки ковбас торгової марки "Kabanosy Tomka" загальною вагою 1040 кг та 57 коробок сиру "Stary Oleder" вагою 196 кг. Товари не мали жодних супровідних документів і не були приховані.

Суддя Олександр Кітов, розглянувши справу 9 жовтня 2025 року, встановив, що дії Семеряка порушують частину 3 статті 471 Митного кодексу України, яка передбачає відповідальність за недекларування товарів, що підпадають під заборони чи обмеження. Згідно з українським законодавством, ввезення харчових продуктів (групи 1-24 УКТ ЗЕД) для вільного обігу в будь-яких обсягах заборонено, а для власного споживання дозволено лише в обмежених кількостях – не більше 200 євро на особу та з певними ваговими нормами.

"Громадянин самостійно обрав 'зелений коридор', що є декларуванням шляхом дій про відсутність заборонених товарів. Однак виявлені продукти перевищують дозволені ліміти та вимагають письмового декларування", – йдеться в постанові суду.

Семеряк відмовився надавати пояснення митникам і не з'явився на судове засідання, хоча був належним чином повідомлений. Представник Львівської митниці Борис Лубоцький підтримав протокол про порушення. Суд врахував, що порушник раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, але вирішив накласти штраф у межах санкції статті – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім штрафу, з Семеряка стягнуто витрати на зберігання товарів на митному складі в розмірі 17 416,55 гривень та судовий збір у 605,60 гривень.

Львівський суд оштрафував водія за подання фальшивих документів на митниці: штраф понад 775 тисяч гривень

Галицький районний суд міста Львова у справі №461/7182/25 визнав винним громадянина України Василя Шанту в адміністративному правопорушенні, пов'язаному з порушенням митних правил. За рішенням судді Наталії Зубачик від 7 жовтня, водій має сплатити штраф у розмірі 775 113 гривень 33 копійки, що становить 50 % від вартості ввезеного товару. 

Справа стосується подій квітня 2024 року, коли Шанта Василь, керуючи транспортним засобом, в'їхав на митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці. Він перевозив вантаж вживаних товарів – одягу, взуття, текстильних виробів та сумок – загальною вагою 17 720 кг. Товар декларувався як імпорт від турецької компанії "IFS INTERNAT. GIDA PETROL URUNLERI TURIZM INSAAT VE TICARET LIMITED" на адресу українського підприємства "КОНКОРДІЯ" з вартістю 15 948 євро (близько 648 932 гривень за курсом НБУ).

Однак, за даними, отриманими Львівською митницею від польських та угорських митних органів у грудні 2024 та травні 2025 років, реальним експортером і продавцем товару виявилася угорська компанія "MUELLMAN KFT", а отримувачем – українська "K-MARKET LTD". Вартість товару була значно вищою – 38 098 євро (близько 1 550 227 гривень). Товар вивозився з ЄС через той самий пункт пропуску 24 січня 2024 року за митною декларацією MRN 24HU1600002C1АВ097.

Суд встановив, що Шанта Василь перемістив товари через митний кордон з приховуванням від контролю, подавши документи з неправдивими відомостями про продавця, покупця та вартість. Це кваліфікується як порушення частини 1 статті 483 Митного кодексу України. Докази включали протокол про порушення, митні декларації, рахунки-фактури та листи від Державної митної служби України.

У судовому засіданні обвинувачений заперечував вину, а його представник Роман Свистович просив закрити провадження через відсутність умислу та доказів, що Шанта самостійно склав фальшиві документи. Натомість представник митниці Богдан Лубоцький наполягав на повній доведеності вини, посилаючись на обов'язок перевізника перевіряти достовірність даних.

Суд відхилив аргументи захисту, зазначивши, що відповідно до Митного кодексу, перевізник несе відповідальність за подання недостовірних відомостей. Враховуючи, що Шанта притягується до відповідальності вперше та відсутність обтяжуючих обставин, суд обрав мінімальний штраф без конфіскації товару.

Суд позбавив водійських прав Геруса за відмову від алкотесту

Печерський районний суд Києва визнав Андрія Геруса винним у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та позбавив його права керувати авто на рік.

Відповідну постанову 9 жовтня 2025 року у справі № 757/32553/25-п винесла суддя Печерського районного суду Світлана Гречана.

Як встановилося під час судового розгляду, інцидент стався ввечері 04 червня 2025 року на вулиці Великій Васильківській, 67/7 у Києві. Поліцейські зупинили автомобіль «Tesla Model 3», за кермом якого перебував Андрій Герус. Інспектори зафіксували у водія ознаки сп'яніння: запах алкоголю з рота, неадекватну поведінку, нечітку вимову та почервоніння обличчя.

Герусу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Drager Alcotest» на місці, але він відмовився. Після цього поліцейські запропонували доставити його до медичного закладу для обстеження. Однак, як видно з відеозаписів з боді-камер патрульних, Герус, формально не відмовляючись, не вчинив жодних дій для проходження огляду: не підійшов до приладу та не сів до службового автомобіля, щоб поїхати до лікарні. У поліції такі дії кваліфікували як відмову.

Представник Геруса, адвокат Р.А. Кульшенко, на суді вимагав закрити провадження, посилаючись на розбіжності в хронології подій між протоколом та відеозаписами. Однак суддя визнала ці доводи неспроможними, оскільки вони не спростовують самого факту відмови від обстеження.

Суд залишив поза увагою аргументи захисту, зазначивши, що обставини правопорушення підтверджені протоколом, відеозаписами та іншими матеріалами справи.

В результаті Андрія Геруса було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан сп'яніння). Йому призначили покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень і позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

В Ужгороді суд виніс рішення щодо порушення митних правил директором ТОВ «Сеат Україна»

1 жовтня 2025 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді І.В. Логойди розглянув справу № 308/11255/25 про адміністративне правопорушення, вчинене громадянином України Сидоренком Сергієм Михайловичем, який на момент правопорушення обіймав посаду директора ТОВ «Сеат Україна». Справа стосувалася порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

За матеріалами справи, 22 січня 2024 року через митний пост «Ужгород-автомобільний» на митну територію України було ввезено товар — шини та шино комплекти гумові для транспортних засобів у кількості 287 штук загальною вагою 14 288 кг (брутто). Для митного оформлення було подано документи, які містили неправдиві відомості щодо одержувача та вартості товару. Зокрема, у документах, наданих ТОВ «Сеат Україна», покупцем було вказано це підприємство, а вартість товару — 38 216,10 євро (1 560 760,81 грн за курсом НБУ). Натомість, за даними митних органів Словацької Республіки, одержувачем було ТОВ «ГК Євротех», а реальна вартість товару становила 49 395,25 євро (2 017 321,77 грн).

Розслідування, проведене Закарпатською митницею за участю митних органів Словацької Республіки, встановило, що Сидоренко С.М., діючи як директор ТОВ «Сеат Україна», подав підроблені документи, що містили неправдиві відомості. Це стало підставою для приховування від митного контролю реальних даних про імпорт товару.

Суд визнав Сидоренка С.М. винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України. На нього накладено штраф у розмірі 50% вартості товару, що становить 1 008 660,88 грн, а також конфісковано предмети порушення — шини та шино комплекти. 

У Самарі винесено вирок військовослужбовцю за шахрайство та ухилення від служби

22 вересня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс вирок у кримінальному провадженні № 12025040000000818 щодо сержанта, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене у великих розмірах в умовах воєнного стану) та ч. 4 ст. 409 КК України (ухилення від військової служби шляхом обману в умовах воєнного стану). 

Про це пише «Темна сторона» з посиланням на справу № 183/9160/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з матеріалами справи, сержант, будучи інструктором навчального взводу військової частини № А1363, з жовтня 2023 року по квітень 2025 року умисно ухилявся від виконання службових обов’язків, вводячи в оману командування щодо причин своєї відсутності. За цей період він протиправно отримав на особистий банківський рахунок 704 475,97 гривень бюджетних коштів, виділених на грошове забезпечення військовослужбовців. Обвинувачений діяв за попередньою змовою з підполковником, який сприяв створенню уявлення про виконання ним службових обов’язків.

Під час досудового розслідування 29 серпня 2025 року між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та обвинуваченим за участю його захисника було укладено угоду про визнання винуватості. Сержант повністю визнав свою вину, висловив щире каяття, надавав правдиві показання та взяв на себе зобов’язання відшкодувати завдану шкоду. Потерпілий надав письмову згоду на укладення угоди.

Суд затвердив угоду, визнавши сержанта винним за обома статтями. За ч. 4 ст. 190 КК України йому призначено покарання у вигляді 1,5 року позбавлення волі, за ч. 4 ст. 409 КК України – 2 роки позбавлення волі. Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначено у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 58 КК України покарання замінено на 2 роки службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням 20% грошового забезпечення в дохід держави. Час перебування під вартою з 16 по 18 липня 2025 року зараховано у строк відбуття покарання з розрахунку 1 день тримання під вартою за 3 дні службового обмеження.

Суд залишив чинним запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 240 гривень, внесеної 17 липня 2025 року, до набрання вироком законної сили. Після цього застава буде повернена заставодавцю.