Суд залишив без розгляду позов Марини Порошенко до Петра Порошенка про поділ майна подружжя

30 вересня 2025 року Крижопільський районний суд Вінницької області у справі № 134/470/25 залишив без розгляду позов Марини Порошенко до Петра Порошенка про поділ спільного майна подружжя. Суд дійшов висновку, що позов має "відверто штучний характер" і поданий з метою, що суперечить завданням цивільного судочинства.

Суть позовних вимог

Марина Порошенко звернулася до суду з позовом про поділ майна, набутого під час шлюбу, який тривав з 8 вересня 1984 року. Позивачка просила визнати за нею право особистої приватної власності на:

• 8190 акцій ПАТ «ЗНКІФ «ПРАЙМ ЕССЕТС КЕПІТАЛ» (вартість за останній звітний період — понад 8,3 мільярда гривень).
• Грошові кошти на рахунках Відповідача в АТ «МІБ» та АТ «РВС Банк», а також на її власних рахунках в АТ «МІБ» на загальну суму понад 60 мільйонів гривень.
• Готівкові кошти у євро, що становить понад 143 мільйони гривень.

За Петром Порошенком пропонувалося визнати право приватної власності на:

• Рухоме майно: мотоцикл HONDA CMX 1100D, напівпричіп KING TRAILERS GTS443-17.5, автомобіль VOLVO S90 2.0 T8 INSCRIPTION (загальною вартістю понад 3 мільйони гривень).
• Нараховану, але невиплачену частину прибутку трасту у розмірі 20 мільйонів доларів США (понад 832 мільйони гривень).
• Готівкові кошти у доларах США, гривнях та фунтах стерлінгів на загальну суму понад 3,19 мільярда гривень.
• Картини та інші предмети мистецтва, загальною вартістю 100,4 мільйона євро (понад 4,5 мільярда гривень), включаючи роботи таких майстрів, як Тіціан, Рубенс, Ренуар, Айвазовський та Сальвадор Далі.

Позиція сторін та аргументи суду

Представники обох сторін у судовому засіданні заявили про визнання позовних вимог та погодилися на поділ майна у запропонований Позивачкою спосіб. Вони пояснили, що позасудове врегулювання неможливе через накладені на Петра Порошенка санкції Указом Президента України № 81/2025 від 12 лютого 2025 року, які, серед іншого, передбачають "заборону укладення договорів та вчинення правочинів".

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що значна частина майна, яке є предметом позову (зокрема, акції ПАТ «ЗНКІФ «ПРАЙМ ЕССЕТС КЕПІТАЛ» та окремі картини), перебуває під арештом, накладеним ухвалою Печерського районного суду м. Києва ще 06 січня 2022 року у кримінальному провадженні. Рішення про зняття цього арешту відсутнє.

Крім того, суд взяв до уваги, що Позивачкою відкрито провадження у Верховного Суді (Касаційний адміністративний суд) щодо визнання протиправним та скасування Указу Президента про застосування санкцій до Відповідача.

На підставі цього, суддя дійшов висновку:

«Таким чином, дійсною метою звернення із позовом є виведення майна з-під режиму арешту та санкцій, що повинно вирішуватись за правилами іншого судочинства. На думку суду, цей позов носить відверто штучний характер, а його подання суперечить завданню цивільного судочинства».

Враховуючи вищенаведене, суд постановив залишити позовну заяву без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України, що передбачає можливість визнання зловживанням процесуальними правами подання позову, який має очевидно штучний характер.

Наслідки та можливість оскарження

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

На Львівщині двох чоловіків засудили до умовного покарання за продаж «шпигунської» техніки

11 вересня 2025 року Мостиський районний суд Львівської області у справі № 448/193/25 виніс обвинувальний вирок щодо двох чоловіків, які організували незаконний продаж спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (СТЗ НОІ) через інтернет-магазин.

 

Фізична особа-підприємець Віталій Івашків та його спільник Володимир Гливко визнані винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 Кримінального кодексу України — незаконне придбання та збут спецзасобів, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Як діяла схема

За даними слідства, обвинувачені з корисливих мотивів налагодили схему закупівлі та продажу прихованих камер і аудіопристроїв, замаскованих під побутові предмети.

• Гливко відповідав за придбання техніки, її фінансування, визначення цін та адміністрування сайту інтернет-магазину.
• Івашків займався безпосереднім продажем, спілкувався з клієнтами та відправляв товар, зокрема через «Нову пошту», використовуючи як власні, так і чужі дані.

Серед реалізованих пристроїв були камери, замасковані під портативні акумулятори («PowerBank»), WiFi-маршрутизатори та бездротові зарядні пристрої.

Техніку неодноразово збували покупцям у Львові та Києві. Під час обшуку в липні 2024 року за місцем проживання Гливка правоохоронці вилучили ще низку «шпигунських» гаджетів — замаскованих під ручки, годинники, датчики диму та окуляри.

Вирок

На суді обидва чоловіки повністю визнали провину, щиро розкаялися та просили не призначати суворого покарання.

З урахуванням цих обставин, а також відсутності попередніх судимостей, суд, замість позбавлення волі на 4 роки, призначив кожному 1,5 року іспитового строку.

Оточення народного депутата Олексія Леонова

Народний депутат України Олексій Леонов разом із підсанкційним нардепом-втікачем Артемом Дмитруком є співзасновниками Благодійного фонду «Я українець — мені не все одно», директором якого є колишня слідча Приморського ВП у місті Одеса ГУНП в Одеській області Тетяна Липчук.

Крім того, Леонов і Дмитрук виступають засновниками громадських організацій «Я українець — мені не все одно» та «Олексія Леонова «Я одесит — мені не все одно».

Наразі у народного депутата Олексія Леонова працюють 9 помічників-консультантів на громадських засадах та 4 — на платній основі.

www.instagram.com/p/DMPNhDaNpEO

На громадських засадах
№	ПІБ	Вид діяльності
1.	Хатак Ефтехар Ахмад	ФОП, засновник: ТОВ "Євроазія Група Компаній", Громадська спілка "Українсько-Пакистанське Товариство Дружби та Ділового Співробітництва",  Громадська організація "Центр Міжнародного Правового Захисту Імені Хошал Хан Хатак"
2.	Стегареску Дар'я Анатоліївна	Інспектор відділу комунікації Головне Управління Національної поліції в Одеській Області
3.	Салем Даніель Джихад	ФОП (56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування), ТОВ "ВІ ЛАВ СПОРТ", неодноразовий порушник ПДР
4.	Пилявський Володимир Васильович
5.	Климович Федір Сергійович	АО "ВІ ПІ ГРУП", адвокат, колишній працівник Генеральної прокуратури України
6.	Гречка Геннадій Іванович	ГО "ОСВІ АТО", ОМО СДПУ(О), ГОЗПС "Правозахисний Альянс", провідний спеціаліст мобілізаційного відділу сектору мобілізаційно- оборонної роботи Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
7.	Бутова Галина Олегівна	ФОП, була директором БФ "Я українець - мені не все одно",  ГО "Громадська рада ЕКСПО-2030 Одеса", ТОВ "Д груп ЕКСПО-2030"
8.	Бабаджанян Сніжана Айказунівна	Була ФОП, у 2019 році працювала в партії Політична партія "Європейська Солідарність"
9.	Агоєв Олександр Олександрович	Громадська Організація "Дитячо-Юнацький футбольний клуб "Я одесит", військовослужбовець, який звільнився зі служби

Були на громадських засадах
№	ПІБ	Вид діяльності
1.	Нгуен Микола	Колишній ФОП (56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування)
2.	Ольховський Дмитро Федорович	Був власником ТОВ "Агентство нерухомості "Династія"
3.	Яцишена Ганна Анатоліївна

 

На платній основі
№	ПІБ	Вид діяльності
1.	Обращенко Оксана Романівна	ФОП (96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси)
2.	Стойков Алік Віталійович	ФОП (69.10 Діяльність у сфері права)
3.	Стоколос Владислав Васильович	ФОП
4.	Стулова Карина Костянтинівна	ФОП, юрист-ріелтор

 

Були на платній основі
№	ПІБ	Вид діяльності
1.	Цуканова Таміла Олегівна
2.	Козаченко Олена Володимирівна	ТОВ "Генерал Форест" (46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням)
3.	Гончарова Аліна Сергіївна
4.	Авдєєва Анна Володимирівна	ТОВ "АСА Органік", ТОВ "Міжнародна аграрно-інвестиційна компанія", ПП "КРЕПС" (01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників)

Директора Інституту обдарованої дитини НАПН України судили за корупційні правопорушення

16 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва розглянув справу щодо директора Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України Максима Гальченка, якого обвинувачували у вчиненні адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією.

За матеріалами справи № 761/13715/25, Гальченко, обіймаючи посаду директора інституту, не повідомив свого безпосереднього керівника — президента НАПН України — про реальний конфлікт інтересів під час підписання наказів про нарахування собі надбавок та премій. Зокрема, він особисто затвердив та підписав накази про встановлення собі:

• надбавки у розмірі 50% посадового окладу за вересень, жовтень і листопад 2023 року;

• премії у розмірі 2360 грн за жовтень 2023 року.

Таким чином, він одночасно виступав як керівник установи та як безпосередній отримувач матеріального заохочення, що створило ситуацію реального конфлікту інтересів, передбаченого законом.

У суді Гальченко своєї вини не визнав, наполягаючи, що розмір надбавок і премій визначався колективним договором та профспілковим комітетом, а його дії не мали ознак корупційного правопорушення. Однак прокурор наголосив, що саме директор мав повноваження затверджувати надбавки та премії, і просив суд призначити йому штраф у межах санкцій Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Олена Хардіна, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, встановила, що Максим Гальченко вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП — неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів.

Суд оштрафував посадовицю Томашпільської селищної ради за торгівлю власною випічкою

22.09.2025 Томашпільський районний суд Вінницької області у справі № 146/1224/25 визнав винною у вчиненні адміністративного правопорушення головного спеціаліста з цивільного захисту Томашпільської селищної ради Галину Тіхомірову. Посадовиця, перебуваючи на службі в органах місцевого самоврядування, займалася підприємницькою діяльністю — продавала кондитерські вироби та інші продукти харчування через соціальні мережі.

За даними слідства, 28 травня 2025 року Тіхомірова реалізувала продукцію власного виробництва на суму 1000 гривень. Це, на переконання прокуратури, є порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», який забороняє посадовцям органів місцевого самоврядування займатися оплачуваною або підприємницькою діяльністю.

У суді сама Тіхомірова свою вину не визнала, а її адвокат наполягав на відсутності складу правопорушення. Проте прокурор Ігор Мазур просив визнати її винною та призначити штраф.

Суддя Ігор Мороз погодився з доводами обвинувачення та постановив накласти на посадовицю адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень. Додатково з неї стягнуто 605 гривень 60 копійок судового збору.

Леонов і його торговельні марки

Леонов Олексій Олександрович, який в 2019 році став народним депутатом України, є власником низки торговельних марок.

У 2015 році разом із Дмитром Старовойтовим Олексій Леонов подавав заявки на реєстрацію позначень HappyCoffee та HappyBoy, однак через несплату реєстраційного збору ці торговельні марки так і не були зареєстровані.

BurgerZ – заявка подана 20.10.2015, зареєстрована ТМ 10.03.2017, права на ТМ передані 12.03.2018 Кондрашенко Аллі Петрівні.

 

SLOW PIGGY – заявка подана 08.12.2015 разом з Коробчинським Артуром Олександровичем, зареєстрована ТМ 10.05.2017, свої права на ТМ передані 25.11.2019 жінці - Любимовій Наталії Едуардівні.

СИЛА-ЕДА – заявка подана 22.10.2018, зареєстрована ТМ 10.11.2020

CHEF`S HAND – заявка подана 22.09.2017, зареєстрована ТМ 25.09.2019.

Я ОДЕССИТ МНЕ НЕ ВСЕ РАВНО  –  заявка подана 25.04.2019, зареєстрована ТМ 02.06.2021. 

Олексій Леонов разом із підсанкційним народним депутатом-втікачем Артемом Дмитруком є співзасновниками громадської організації «Олексія Леонова «Я одесит — мені не все одно»».

Варто зазначити, що торговельна марка «Я ОДЕССИТ МНЕ НЕ ВСЕ РАВНО» відсутня в електронних деклараціях народного депутата з 2021 по 2024 рр.

Колишня дружина Леонова, Любимова Наталія Едуардівна, є: співвласницею ТМ SLOW PIGGY, власницею ТМ LUBIMOVA, заявницею на ТМ Alhime та автором літературного письмового твору практичного характеру «Трансформаційна дихальна практика «Alhime». 

Верховний Суд відмовив у оскарженні санкцій проти «кримінального авторитета» Радіка Хачатряна: пропущений строк не поновлено

Велика Палата Верховного Суду України у справі справа № 990/186/25 залишила без задоволення апеляційну скаргу громадянина Республіки Вірменія Радіка Хачатряна, який намагався оскаржити указ Президента України від 21 травня 2021 року № 203/2021 про застосування персональних санкцій. Рішення суду, ухвалене 11 вересня 2025 року, підтвердило повернення позовної заяви через пропуск шестимісячного строку звернення до суду, який минув понад три роки тому.

Справа № 990/186/25 стосується санкцій, введених рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року, яке набрало чинності указом Президента Володимира Зеленського. Згідно з документом, до Хачатряна (підпункт 13 пункту 606) застосовано безстрокові обмежувальні заходи. Позивач, представлений адвокатом Олександром Починком, стверджував, що санкції є протиправними та безпідставними, і просив їх скасувати.

Хачатрян подав позов до Касаційного адміністративного суду 24 квітня 2025 року – через 3 роки, 4 місяці та 29 днів після офіційного опублікування указу в "Урядовому кур'єрі" (25 травня 2021 року) та "Офіційному віснику України". Суд першої інстанції (ухвала від 20 травня 2025 року) повернув заяву, визнавши причини пропуску строку неповажними. Позивач обґрунтовував затримку тим, що:

• Не володіє українською мовою на достатньому рівні для читання офіційних видань.
• Не знав про публікацію указів Президента в цих джерелах, оскільки є громадянином іншої держави і не займався діяльністю, яка могла б призвести до санкцій.
• Пережив стрес від пандемії COVID-19, обстрілів у місті проживання (Кропивницький) та інсульт, що погіршило здоров'я і завадило своєчасно звернутися до суду.

Велика Палата Верховного Суду, у складі 17 суддів під головуванням судді-доповідача Наталії Шевцової, погодилася з висновками нижчої інстанції. Суд наголосив, що офіційне опублікування указу презюмує обізнаність зацікавлених осіб, а статус іноземця не надає переваг у порядку інформування чи оскарження. Медичні документи про інсульт та загальні посилання на пандемію і воєнний стан не визнані об'єктивно непереборними перешкодами, оскільки позивач не надав доказів активних дій для з'ясування ситуації (наприклад, спроб перекладу чи юридичних консультацій) протягом усього періоду.

"Пропуск строку через пасивну поведінку позивача не є поважною причиною", – йдеться в постанові, посилаючись на принципи юридичної визначеності та верховенства права (статті 55 Конституції України, статті 122 КАС України). Суд також зазначив, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення, але з дотриманням строків.

До справи як треті особи залучено Апарат РНБО та Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції. Відповідач (Президент України) у відзиві підтримав позицію суду, підкресливши, що незнання про порушення прав через байдужість не виправдовує пропуск.

Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Воно узгоджується з попередньою практикою Верховного Суду в подібних справах про оскарження санкцій (наприклад, постанови від 14 листопада 2024 року у справах № 990/241/24 та № 990/236/24).