Пенсіонер зі Львівщини перетворив паливний бак на схованку для цигарок: суд оштрафував порушника, але повернув авто

25 листопада 2025 року Галицький районний суд міста Львова розглянув справу № 461/9565/25 щодо спроби незаконного переміщення тютюнових виробів через кордон. Пенсіонер, який намагався вивезти до Польщі партію цигарок у бензобаку свого мікроавтобуса, отримав чималий штраф, проте зміг уникнути конфіскації транспортного засобу.

 

ДЕТАЛІ ЗАТРИМАННЯ

Інцидент стався вранці 14 жовтня 2025 року в пункті пропуску «Краківець — Корчова». Мешканець Львівської області за кермом автомобіля Volkswagen Transporter (1995 року випуску) обрав для проїзду смугу «зелений коридор», заявивши, що не має товарів для декларування.

Однак митники запідозрили порушення та ініціювали поглиблений огляд. За допомогою ендоскопа у паливному баку автомобіля було виявлено прихований товар — 806 пачок цигарок без акцизних марок (брендів «Paramount» та «Parker&Simpson»).

Як з’ясувалося, водій переобладнав систему подачі пального: він демонтував паливний насос та датчик рівня палива, а шланги просто перерізав. Доступ до порожнини баку здійснювався через технічний отвір у підлозі між сидіннями.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ТА ЕКСПЕРТИЗА

У суді адвокат порушника визнав вину свого клієнта у переміщенні контрабанди, однак наполягав на поверненні автомобіля. Захист надав висновок експерта, згідно з яким втручання у конструкцію авто (демонтаж насоса та розрізання шлангів) не вважається виготовленням спеціального сховища (тайника), оскільки нові порожнини не створювалися, а використовувалися наявні заводські ємності.

Суд погодився з цим аргументом. Оскільки конструктивних змін для створення тайника не виявлено, підстав для конфіскації мікроавтобуса не знайшлося.

ПОКАРАННЯ

Суд визнав порушника винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та постановив:

• Стягнути штраф у розмірі 50% вартості товару — 62 465 гривень.
• Конфіскувати виявлені цигарки в дохід держави (суд відмовив у передачі їх ЗСУ через сумнівну якість товару).
• Повернути автомобіль Volkswagen Transporter власнику.

Дарницький райсуд Києва відмовив у залученні не як адвоката Криворучко до адміністративної справи

19 листопада 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у справі № 753/22881/25 відмовив у задоволенні клопотання Криворучко Лариси Сергіївни про її залучення як представника (захисника) у справі про адміністративне правопорушення.

Справа стосується притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування. 

Криворучко Лариса Сергіївна, яка позиціонує себе як "фахівець у галузі права", подала клопотання з кількома вимогами: залучити її як "іншого фахівця у галузі права" для представництва обвинуваченого, перевести матеріали справи в електронну форму з наданням їй доступу, відкласти судові засідання та проводити їх у режимі відеоконференції. Своє клопотання вона обґрунтовувала статтями 268 та 271 КУпАП, а також рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року, яке дозволяло залучати не лише адвокатів, а й інших юристів як захисників у адміністративних справах.

Однак суд відхилив клопотання, посилаючись на зміни до Конституції України, внесені Законом № 1401-VIII від 2 червня 2016 року. Згідно зі статтею 131-2 Конституції, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами. 

Статус Криворучко як адвоката призупинено з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року на підставі рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23 жовтня 2025 року, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

"З урахуванням вищевикладеного, відповідно до положень статті 131-2 Конституції України, яка є нормою прямої дії, з 01 січня 2019 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді першої інстанції", – йдеться в постанові.

Суд також зазначив, що інші вимоги клопотання (щодо електронної форми справи, відеоконференцій тощо) не підлягають розгляду, оскільки Криворучко не є учасником провадження. Крім того, суд зауважив на відсутність у законодавстві можливості подавати клопотання з альтернативними вимогами, що робить їх нечіткими та необов'язковими для розгляду.

Це рішення підкреслює суворі вимоги до представництва в українських судах після конституційних змін 2016 року, які обмежили участь неадвокатів у судових процесах.

У Києві до 8 років ув'язнення засудили кухаря, який з ножем пограбував ресторан через невиплату зарплати

Шевченківський районний суд міста Києва виніс вирок колишньому працівнику столичного ресторану «Hype Bar», який вчинив розбійний напад на заклад. Чоловіка, який раніше вже мав проблеми із законом, засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідне рішення суд ухвалив 13 листопада 2025 року (справа № 761/32030/24).

Деталі справи

Інцидент стався 25 серпня 2024 року в центрі Києва на вулиці Івана Франка. Обвинувачений близько двох тижнів неофіційно працював кухарем у ресторані «Hype Bar», однак був звільнений через появу на робочому місці в нетверезому стані.

Того вечора чоловік прийшов до закладу з вимогою негайно виплатити йому розрахунок за два дні роботи (близько 3000 гривень). Коли адміністраторка повідомила, що виплата відбудеться у визначений день (понеділок), експрацівник почав поводитися агресивно. Він дістав розкладний ніж, почав розмахувати ним перед обличчям жінки, погрожуючи розправою, після чого забрав з барної стійки два мобільні телефони (Xiaomi Redmi Note 8 та Redmi Note 12), що належали персоналу, і втік.

Співробітники та відвідувачі закладу намагалися наздогнати нападника та знімали його на відео. На кадрах, які дослідив суд, видно, як чоловік, тікаючи вулицею, погрожував переслідувачам ножем. Невдовзі його затримала поліція.

Позиція обвинуваченого та суду

У суді чоловік своєї вини у розбої не визнал. Він стверджував, що взяв телефони як заставу, щоб гарантувати виплату зарплати, а ніж дістав на вулиці виключно для самозахисту від людей, що його переслідували. Проте суд відкинув ці доводи, спираючись на покази свідків та відеозаписи, які підтвердили факт нападу з ножем ще всередині приміщення.

Кримінальне минуле

Варто зазначити, що це не перший серйозний злочин засудженого. Як зазначено у матеріалах справи, лише півтора місяця тому, 30 вересня 2024 року, цей же суд визнав його винним у вчиненні умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) і призначив 7 років тюрми. Оскільки попередній вирок ще оскаржується в апеляції та не набрав законної сили, суд не зміг об'єднати покарання, тому наразі виніс вирок лише за епізодом розбою.

Вирок

Суд визнал чоловіка винним за ч. 4 ст. 187 КК України (розбій, вчинений в умовах воєнного стану). Йому призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Суд у Києві засудив львів'янина до умовного терміну за фальшиві свідчення про поранення на Майдані

13 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 758/2856/25 щодо Шіллінга Степана Михайловича, жителя Львівської області, якого обвинувачували у наданні завідомо неправдивих свідчень та замаху на шахрайство в особливо великих розмірах. Згідно з вироком від 13 листопада 2025 року, обвинувачений визнав провину та уклав угоду з прокурором, внаслідок чого отримав 4 роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 2 роки.

Шіллінг Степан Михайлович, не одружений, з вищою освітою, безробітний, раніше не судимий, був обвинувачений у тому, що діяв у змові з іншими особами для отримання державної компенсації за нібито отримані поранення під час Революції Гідності 2013-2014 років. Зокрема, він надав неправдиві свідчення про свою участь у подіях на Майдані Незалежності в Києві в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, стверджуючи, що зазнав тілесних ушкоджень від дій спецпідрозділу "Беркут".

За матеріалами слідства, Шіллінг та його спільники подали заяви до Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань через роки після подій – у 2019-2021 роках. Вони стверджували, що були поранені, хоча насправді не перебували в Києві та не брали участі в протестах. Метою було отримання одноразової грошової допомоги від держави, передбаченої Законом України "Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей" від 21 лютого 2014 року. Для осіб з легкими ушкодженнями компенсація становить 200 тисяч гривень, а для середньої тяжкості – 500 тисяч гривень.

У справі йдеться, що одна з осіб таки отримала 200 тисяч гривень у 2021 році на підставі фальшивих свідчень, включаючи ті, що надав Шіллінг. Група намагалася повторно заволодіти 500 тисячами гривень, подаючи численні скарги та клопотання протягом 2021-2024 років, у тому числі в умовах воєнного стану. Злочин не було доведено до кінця через викриття схеми правоохоронцями.

Шіллінг був допитаний як свідок 03 листопада 2023 року в приміщенні ДБР у Києві, де підтвердив неправдиві обставини, створюючи штучні докази. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання свідка, поєднане зі створенням штучних доказів, з корисливих мотивів) та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (замах на шахрайство за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у великих розмірах).

Угода про визнання винуватості була укладена 24 квітня 2025 року між прокурором та обвинуваченим. Суд затвердив її, переконавшись у добровільності та відповідності нормам КПК України. Обвинуваченому призначено покарання: 3 роки за ст. 384 та 4 роки за ст. 190, з поглинанням меншого терміну більшим. Від відбування покарання звільнено з випробуванням на 2 роки, з обов'язком періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміни місця проживання чи роботи.

Вищий антикорупційний суд засудив головного бухгалтера "Укрпатенту" Олену Силку до 2 років в'язниці за пособництво в розтраті понад 250 млн грн

13 листопада 2025 року Вищий антикорупційний суд України у справі № 991/10421/25 затвердив угоду про визнання винуватості та виніс вирок колишньому головному бухгалтеру державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" ("Укрпатент") Олені Силці. Її визнали винною в пособництві в розтраті державних коштів в особливо великих розмірах під час воєнного стану.  

Згідно з матеріалами справи, Силка, яка обіймала посаду головного бухгалтера "Укрпатенту" з 2017 року, діяла за попередньою змовою з колишнім генеральним директором підприємства , виконувачкою обов'язків державного секретаря Міністерства економіки України , головою правління благодійної організації "Подих милосердя" та іншими невстановленими особами. Група організувала схему розтрати 250 991 939,68 грн під виглядом благодійної пожертви на закупівлю бронежилетів для Міністерства оборони України.

Фактично, кошти, отримані від зборів за охорону прав інтелектуальної власності (які мають цільове призначення для розвитку системи інтелектуальної власності), були перераховані на рахунок благодійної організації в період з 9 по 15 червня 2022 року. Для цього були сфальсифіковані документи, включаючи листи від Міноборони та благодійної організації, а також затверджено змінений фінансовий план підприємства з незаконними витратами на "сприяння обороноздатності". Силка безпосередньо підписувала пояснювальні записки, накази та платіжні доручення, що дозволило здійснити перекази.

Обвинувачена повністю визнала провину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (пособництво в розтраті майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану). Угода про визнання винуватості була укладена 10 листопада 2025 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Силкою за участю її захисників.

Суд призначив покарання у вигляді 2 років позбавлення волі (із зарахуванням 73 днів під вартою під час досудового розслідування), з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, на 3 роки. Також передбачено конфіскацію майна: 1/4 частки земельної ділянки в Луганській області (кадастровий номер 4424884500:02:004:0003) та іншої земельної ділянки в тій же області (кадастровий номер 4412700000:94:011:0007).

Окрім того, Силка зобов'язана відшкодувати державі 200 000 грн збитків протягом 30 днів після набрання вироком законної сили. Суд задовольнив цивільний позов ДП "Цифрове" (як правонаступника "Укрпатенту") на суму 296 170 488,69 грн як відшкодування матеріальної шкоди. З обвинуваченої також стягнуто 80 717,82 грн процесуальних витрат на експертизи.

За умовами угоди, Силка зобов'язана співпрацювати з правоохоронцями у викритті інших учасників схеми, зокрема надаючи свідчення в кримінальному провадженні № 52023000000000309 від 13 липня 2023 року.

У Запоріжжі ветерана війни засудили до умовного терміну за напад на лікарів через суперечку щодо інвалідності

23 листопада 2025 року Дніпровський районний суд Запоріжжя виніс вирок у справі № 334/7137/25 колишньому військовослужбовцю, який напав на медичний персонал міської лікарні №9 після незгоди з висновком комісії щодо групи інвалідності. Обвинуваченого визнали винним у хуліганстві з особливою зухвалістю та застосуванням зброї, але призначили умовне покарання з випробувальним терміном, враховуючи його службу на фронті та розкаяння.

Інцидент стався 10 липня 2025 року в приміщенні КНП «Міська клінічна лікарня №9» Запорізької міської ради. За даними суду, 38-річний уродженець Запоріжжя (особисті дані анонімізовані відповідно до судової практики), який з квітня 2022 року проходив військову службу та отримав поранення під час бойових дій, обурився рішенням лікарської комісії. Йому відмовили у встановленні інвалідності, пов'язаної з воєнними травмами, натомість запропонувавши групу за загальним захворюванням. Після телефонної розмови з лікарем обвинувачений прибув до закладу з заздалегідь підготовленим предметом, схожим на кухонний ніж.

У кабінеті експертної команди обвинувачений грубо порушив громадський порядок: лаявся нецензурно, демонстрував ніж та завдав численних поранень одному з лікарів – не менше 12 різаних ран голови та тулубу, що кваліфікували як легкі тілесні ушкодження. Другий медпрацівник отримав поранення рук та ноги, намагаючись утримати нападника в кабінеті до прибуття поліції. Внаслідок опору ніж зламався, а обвинувачений, намагаючись вийти, вибив скло дверей стільцем, завдавши майнову шкоду лікарні на суму 4400 гривень. Робота медзакладу була тимчасово паралізована, оскільки персонал побоювався за своє життя.

Під час судового засідання 19 листопада обвинувачений повністю визнав провину та щиро розкаявся. Він пояснив свої дії емоційним стресом через "дику несправедливість" рішення комісії, яке призвело до втрати пільг та пенсії. "Я зробив те, чого не мав робити, і зараз дуже жалкую", – заявив він у суді. Обвинувачений зазначив, що проходить лікування, працевлаштувався та має на утриманні двох малолітніх дітей. Прокурор та потерпілі не наполягали на суворому покаранні, враховуючи його статус ветерана.

Суд кваліфікував дії як хуліганство за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України – тяжкий злочин, що передбачає до 7 років ув'язнення. Однак, зважаючи на пом'якшувальні обставини (щире каяття, відсутність судимостей, участь у захисті країни та поранення), суддя призначила 3 роки позбавлення волі, але звільнила від відбування з випробувальним строком на 2 роки. 

На Закарпатті засудили чемпіона України з армрестлінгу та його спільника за спробу незаконного переправлення через кордон

17 листопада 2025 року Рахівський районний суд Закарпатської області виніс вирок двом молодим жителям району, яких визнали винними в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України з Румунією. Обвинувачених, студента студента ВСП «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка»» (неповнолітнього на момент злочину) та робітника, оштрафували та дали умовний термін відповідно, з конфіскацією транспортних засобів.

За матеріалами справи № 305/978/25, події розгорталися в січні 2025 року в умовах воєнного стану. Обвинувачені, уродженці та мешканці с. Верхнє Водяне Рахівського району, домовилися про переправлення громадянина України через кордон поза пунктами пропуску за винагороду в 6500 доларів США (хоча в обвинувальному акті спочатку фігурувала сума 11 000 доларів). Вони діяли з корисливих мотивів, усвідомлюючи обмеження на виїзд чоловіків віком 18-60 років.

30 січня обвинувачені зустріли "клієнта" в с. Верхнє Водяне, доставили його на мотоциклах до ділянки лісу поблизу смт Великий Бичків, надали вказівки щодо маршруту, подолання загороджень та подальших дій. Під час передачі коштів їх затримали працівники Національної поліції та Державної прикордонної служби. Злочин кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України (організація незаконного переправлення групою осіб з корисливих мотивів).

Молодший обвинувачений, студент Львівського фахового коледжу транспортної інфраструктури, чемпіон України з армрестлінгу, отримав штраф у 8500 гривень (500 неоподатковуваних мінімумів) із застосуванням ст. 69 КК (пом'якшення покарання). Суд врахував його неповноліття, щире каяття, позитивні характеристики, відсутність судимостей, участь у громадському житті та низький ризик рецидиву. Додаткові покарання (конфіскація майна чи заборона на посади) не застосовані, оскільки злочин не пов'язаний з діяльністю.

Старший обвинувачений, який працював експедитором, засуджений до 3 років позбавлення волі, але звільнений від відбування з іспитовим строком 1 рік (ст. 75 КК). Враховані його молодий вік, щире каяття, відсутність судимостей, позитивні характеристики, благодійна допомога ЗСУ та середній ризик рецидиву. Додаткові покарання також не застосовані.

Суд конфіскував мотоцикли (Forte червоного кольору та Beta чорного кольору), використані як засоби злочину, на користь держави. Імітаційні купюри (6500 доларів) та інші речові докази знищено або повернено власникам. Запобіжний захід у вигляді застави (302 800 гривень) для старшого обвинуваченого скасовано після набрання вироком сили, з поверненням коштів заставодавцю.

У Харкові військовослужбовця засудили за спробу незаконного експорту військових товарів до Польщі

17 листопада 2025 року Київський районний суд міста Харкова у справі № 953/10284/25 виніс вирок солдату Збройних Сил України Ігорю Лішку, якого визнали винним у замаху на порушення порядку міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. 

elektrologistik.com.ua

За матеріалами справи, 31 березня 2025 року Лішко, не маючи офіційного дозволу та реєстрації як суб'єкта експортних операцій, спробував надіслати через поштового оператора "Нова Пошта" міжнародне відправлення до Польщі. У посилці були контактори "ТКС601ДОД" та "ТКС133ДОД" – товари військового призначення, експорт яких суворо регулюється українським законодавством, зокрема Законом "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

Лішко, уродженець смт Прудянка Харківської області, на той момент не працював і не мав постійного доходу. Суд встановив, що він діяв з умислом на особисте збагачення, усвідомлюючи ризики в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні з лютого 2022 року. Замах не вдалося довести до кінця: 2 квітня посилку зупинили та оглянули митники на митному посту "Харків-Аеропорт", після чого її вилучили правоохоронці.

Обвинувачений, який раніше не мав судимостей, уклав угоду про визнання винуватості з прокурором 24 вересня 2025 року. У суді він повністю визнав провину, розкаявся та активно сприяв розслідуванню. Суддя врахував щире каяття як пом'якшувальну обставину, відсутність потерпілих та шкоди, а також той факт, що злочин не спричинив тяжких наслідків.

Згідно з вироком, обвинуваченого оштрафували на 34 000 гривень, а вилучені предмети конфіскували на користь держави. Також  застосовано спеціальну конфіскацію до контакторів, які визнали предметами злочину. 

Суд в Одеській області засудив жінку за організацію незаконного перетинання кордону

17 листопада 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області у справі № 511/2602/25 виніс вирок у справі Оксани Дубило, визнавши її винною в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України за попередньою змовою групи осіб (ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України). Жінку засуджено до умовного терміну з конфіскацією майна.

За матеріалами справи, Оксана Дубило, швачка з Одеси, у червні-липні 2025 року вступила в змову з невстановленими особами для незаконного переправлення громадян України призовного віку через кордон до Придністровського регіону Молдови, оминаючи пункти пропуску. Це відбувалося на тлі обмежень виїзду чоловіків під час воєнного стану, введеного в Україні з лютого 2022 року.

Згідно з планом, Дубило мала транспортувати осіб до кордону. 16 липня 2025 року вона на своєму автомобілі Volkswagen Passat (держномер замасковано) разом зі знайомим забрала чоловіка біля ресторану "Амстердам" в Одесі. Рухаючись трасою Е-58 у напрямку села Кучурган, вона сховала пасажира в багажнику під дошкою, щоб уникнути виявлення на мобільному контрольному посту прикордонників. Автомобіль зупинили співробітники Державної прикордонної служби, де дії Дубило були викриті.

У суді обвинувачена повністю визнала провину, щиро розкаялася та пояснила, що діяла на прохання брата, не вимагаючи грошей, а лише бажаючи допомогти. Вона стверджувала, що планувала довезти чоловіка лише до Кучургана, знаючи про схованку в авто.

Суд врахував пом'якшувальні обставини: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику, відсутність судимостей та досудову доповідь про середній ризик рецидиву. Обвинувачену засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з недоторканністю державних кордонів, на 1 рік. Однак на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Покладено обов'язки: реєструватися в органі пробації, повідомляти про зміни місця проживання/роботи/навчання та проходити програму "Зміна прокримінального мислення".

Суд скасував арешт на вилучене майно, але застосував спеціальну конфіскацію: автомобіль Volkswagen Passat та один мобільний телефон (Apple чорного кольору) конфісковано в дохід держави. Інше майно (гроші, телефони, сумки тощо) повернуто власникам.

Суд у Вінницькій області засудив жінку за шахрайство з землею та відмивання коштів

18 листопада 2025 року Чернівецький районний суд Вінницької області у справі №152/884/25 виніс вирок у справі Лариси Павлівни Кушнір, визнавши її винною у шахрайстві та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. Жінку звільнено від покарання за одним епізодом через сплив строків давності, але призначено умовний термін за іншим.

За матеріалами справи, Лариса Кушнір, мешканка Шаргородського району, у 2016 році повторно скористалася правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, приховавши факт попередньої приватизації у 2009 році. Вона подала клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, внаслідок чого незаконно отримала у власність ділянку площею 1,4620 га на території колишньої Краснянківської сільської ради (нині Вінницький район). Вартість ділянки оцінено у 14 206,81 грн, що спричинило збитки Тиврівській селищній раді.

Дії Кушнір кваліфіковано як шахрайство (ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України). Однак суд звільнив її від покарання за цим епізодом на підставі спливу строків давності (п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України).

У 2021 році Кушнір продала цю ділянку за 43 300 грн, що, за версією слідства, становило легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 КК України). Суд визнав її винною та призначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах влади, пов'язані з управлінням майном, на 1 рік. Водночас, на підставі ст. 75 КК України, жінку звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки. На неї покладено обов'язки періодично реєструватися в органі пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Під час судового розгляду Кушнір визнала провину, щиро розкаялася та добровільно відшкодувала збитки Тиврівській селищній раді в повному обсязі. Цивільний позов залишено без розгляду. 

Жителя Запоріжжя покарано за спробу відправити військові шоломи до Японії та США під виглядом мотоциклетних

Солом'янський районний суд міста Києва розглянув декілька справ щодо жителя Запоріжжя Артура Мовсумова, якого визнали винним у порушеннях митних правил за частиною 2 статті 473 Митного кодексу України. У всіх випадках чоловік намагався відправити військові шоломи через міжнародні поштові відправлення, декларуючи їх як "мотоциклетні шоломи" вартістю 1 долар США та позначаючи як подарунки. Рішення суду винесені 07 листопада 2025 року.

За матеріалами справ, інциденти сталися 10 червня 2025 року під час митного контролю на посту "Укрпошта" Київської митниці. У першому та другому випадках (справи №760/29900/25 та №760/29899/25) йшлося про відправлення посилок до Японії. У пакунках виявили армійські шоломи темно-зеленого кольору з маркуванням "Hjalm 90", вкриті мотузковою сіткою, у вживаному стані. Експертне дослідження Спеціалізованої лабораторії Державної митної служби ідентифікувало їх як захисні шоломи "HJALM 90" рівня захисту TV50, виготовлені з пара-араміду (кевлару) за військовими стандартами компанією "COURTAULDS" (Великобританія) у 1996 році, з маскувальною сіткою. Ці шоломи входять до списку товарів військового призначення (позиція ML13.c) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1807 від 20 листопада 2003 року.

rodastjarnan.com

У митних деклараціях CN22 вміст було задекларовано як "Motorcycle Helmet". Дозволу Державної служби експортного контролю на експорт таких товарів Мовсумов не надав.

У третьому випадку (справа №760/29900/25) відправлення № LM066081129UA прямувало до США. Тут виявили армійський шолом камуфльованого кольору, також у вживаному стані. Експертиза підтвердила, що це загальновійськовий захисний кевларовий балістичний шолом з маскувальним чохлом, який також підпадає під обмеження на експорт як товар військового призначення.

ebay.com

Суд визнав дії Мовсумова протиправними, оскільки вони порушують порядок переміщення товарів через митний кордон, встановлений Митним кодексом України, Законом "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" та актами Всесвітнього поштового союзу. Покарання в усіх справах: конфіскація шоломів у дохід держави.

Жителя Чернігівщини засуджено за напад на військовослужбовця: газовий балончик проти працівника ТЦК

Жителя Чернігівщини засуджено за напад на військовослужбовця: газовий балончик проти працівника ТЦК

Ріпкинський районний суд Чернігівської області виніс вирок у справі Мороза Євгенія Ігоровича, якого обвинувачували в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень службовій особі. Чоловіка визнали винним за частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України та призначили покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування з іспитовим строком на 2 роки. Справа № 743/1278/25 набула розголосу через контекст мобілізації та перевірки документів на блокпостах.

Інцидент стався 24 серпня 2025 року близько 8:00 ранку на стаціонарному блокпосту по вулиці Шевченка в селищі Ріпки. За даними суду, Мороз, який їхав маршрутним таксі "Чернігів-Ріпки" до села Хмільниця на роботу, був зупинений для перевірки військово-облікових документів. Військовослужбовець Збройних сил України, одягнений у формений одяг, вимагав від чоловіка вийти з транспортного засобу та пред'явити документи, оскільки той ухилявся від проходження військової служби.

Замість виконання вимоги, Мороз вийшов з маршрутки, втік, а коли його наздогнали, застосував газовий балончик "Терен-4М" з сльозогінною дією. За висновками суду, обвинувачений зробив це умисно, усвідомлюючи, що перед ним представник влади при виконанні службових обов'язків. Внаслідок нападу потерпілий отримав опіки рогівки та кон'юнктивального мішка обох очей I ступеня – легкі тілесні ушкодження, що не призвели до тривалої втрати працездатності.

Під час судового засідання 18 листопада 2025 року Мороз повністю визнав провину та щиро розкаявся. Він пояснив свої дії страхом: "Я злякався, що мене відвезуть до ТЦК та будуть морити голодом, поки не підпишу контракт на військову службу. Чув про таке від знайомих". Обвинувачений попросив вибачення у потерпілого, який, у свою чергу, пробачив його та висловився проти реального ув'язнення.

Суд врахував щире каяття обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілого та досудову доповідь органу пробації, яка оцінила ризик повторного правопорушення як середній. "Мета покарання – не лише кара, а й виправлення. Обвинувачений демонструє законослухняну поведінку після інциденту", – йдеться у вироку.

На Мороза покладено обов'язки: періодично реєструватися в органі пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без дозволу. Речовий доказ – газовий балончик – буде знищено. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишено до набрання вироком законної сили. 

ТРЦ «Respublika Park» судиться з «СтопКором» через звинувачення у зв’язках з Фірташем та Астіонном

Господарський суд міста Києва відкрив провадження за позовом ТОВ «ТРЦ РЕСПУБЛІКА» (власник торгово-розважального центру Respublika Park) до громадської організації «СТОПКОР» та ТОВ «СТОП КОРУПЦІЇ ТБ» про захист ділової репутації та спростування інформації, яку позивач вважає недостовірною.

Справа № 910/12809/25 зареєстрована 11 листопада 2025 року. Суддя Сергій Балац ухвалою від 11.11.2025 прийняв позов до розгляду та призначив підготовче засідання на 8 грудня 2025.

Позивач вимагає:

• визнати недостовірними та такими, що шкодять діловій репутації, твердження, опубліковані «СтопКором» у лютому 2024 року, зокрема про те, що ТРЦ «Respublika Park» нібито продовжує контролюватися підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем через бізнесмена Василя Астіонна та офшорні структури;
• зобов’язати «СтопКор» видалити дві статті з сайту stopcor.org (від 26 та 29 лютого 2024 року) та опублікувати спростування;
• зобов’язати ТОВ «СТОП КОРУПЦІЇ ТБ» видалити відповідне відео з YouTube-каналу та також розмістити спростування.

У позові зокрема оскаржуються такі цитати з публікацій «СтопКору»:

• «Підсанкційний проросійський олігарх Фірташ, схоже, продовжує контролювати багатомільйонні потоки столичного ТРЦ "Республіка" через агрорейдера Астіона»;
• «Наразі структура Астіона де-юре контролює величезний ТРЦ, а де-факто "Республіка" залишається під контролем тих самих інтересантів».

ТОВ «ТРЦ РЕСПУБЛІКА» стверджує, що ця інформація не відповідає дійсності та завдає шкоди діловій репутації компанії.

ТОВ «БМВС-Експерт» проти «СтопКору»: суд розглядає справу про захист ділової репутації

Господарський суд міста Києва розглядає справу № 910/8579/25, у якій ТОВ «БМВС-Експерт» вимагає від ГО «СтопКору» та ТОВ "Стоп корупції ТБ" спростування інформації та публічних вибачень.

Суть позову

У жовтні 2024 року на сайті stopcor.org вийшла серія матеріалів (14, 15 та 16 жовтня), у яких, зокрема, стверджувалося:

- що ТОВ «БМВС-Експерт» нібито не має статусу суб’єкта судово-експертної діяльності;

- що компанія «накручує» 100 млн грн на експертизах;

- що існує «конфлікт інтересів» та «незаконне збагачення» її посадовців.

Позивач вважає ці твердження недостовірними, такими, що завдають шкоди діловій репутації, і просить суд:

- визнати інформацію неправдивою;

- зобов’язати «СтопКор» та пов’язане з ним ТОВ «Стоп Корупції ТБ» розмістити спростування на сайті у тому ж розділі та під рубрикою новин;

- зобов’язати опублікувати публічні вибачення.

Розгляд справи відбувається у  підготовчому провадженні, наступне судове засідання призначено на  03 грудня 2025 року.

В Одесі суд засудив військовослужбовця за ухилення від служби через підроблені документи про інвалідність дружини

Хаджибейський районний суд Одеси у справі № 521/12387/25 виніс вирок старшому солдату Дмитру Кройтору, який ухилився від військової служби шляхом обману, використавши фальшиві медичні документи про інвалідність своєї дружини. Обвинуваченого визнали винним за ч. 4 ст. 409 (ухилення від військової служби в умовах воєнного стану) та ч. 1 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Покарання – два роки службового обмеження з відрахуванням 20% від грошового забезпечення.

За матеріалами справи, 27-річний Дмитро Кройтор, уродженець села Затишшя Подільського району Одеської області, проходив службу в Збройних Силах України з 2017 року. Він підписав контракт, брав участь в АТО/ООС, а після повномасштабного вторгнення Росії в червні 2022 року мобілізувався добровільно. Останнім місцем служби була військова частина, де Кройтор обіймав посаду водія-заправника.

Як встановив суд, у жовтні 2024 року Кройтор, через конфлікти з командуванням, вирішив звільнитися з армії. Через Telegram-канал він замовив пакет підроблених медичних документів на ім'я своєї дружини, включаючи довідку МСЕК про інвалідність II групи, пенсійне посвідчення та висновки медичного центру. Документи були нотаріально завірені, що надало їм вигляду офіційних.

15 листопада 2024 року Кройтор подав рапорт на звільнення за сімейними обставинами, посилаючись на необхідність доглядати за "інвалідною" дружиною. Командування, не підозрюючи обману, звільнило його 6 грудня 2024 року. Внаслідок цього військовослужбовець отримав одноразову грошову допомогу в розмірі 26 501,40 грн, що заподіяло збитки державі.

Під час судового розгляду Кройтор повністю визнав провину. Він пояснив свої дії конфліктами з керівництвом і бажанням перевестися до іншої частини, але не знайшов легального шляху. Обвинувачений добровільно відшкодував завдану шкоду відразу після повідомлення про підозру. Суд врахував щире каяття, активне сприяння слідству, відсутність судимостей, участь у бойових діях та поточну службу в іншій військовій частині. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

"Обвинувачений не є зловмисником за натурою, його дії – наслідок відсутності освіти та виховання, а також нетерпимості до конфліктів. Однак такі порушення не можна ігнорувати, оскільки вони підривають дисципліну в армії", – зазначив суддя у мотивувальній частині вироку.

Суд застосував пом'якшення покарання за ст. 69 КК України, призначивши нижче мінімальної межі санкції. Замість позбавлення волі на 2 роки, Кройтору призначили службове обмеження на той самий термін з 20% відрахуваннями з зарплати. Під час відбування покарання він не може бути підвищений у званні чи посаді, а строк не зараховується до вислуги років.

В Одеській області засуджено чоловіка до 6 років в’язниці за розбещення 12-річної дівчинки

11 листопада 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області виніс обвинувальний вирок жителю села Каланчак за розбещення малолітньої. Чоловіка засуджено до 6 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України (розпусні дії щодо малолітньої особи).

Подія сталася 29 травня 2025 року близько 13:45. Обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зустрів на вулиці 12-річну дівчинку, яка поверталася зі школи. Він запросив її скуштувати черешню, завів на подвір’я, а потім у дальню кімнату будинку. Там зняв з дитини джинсову куртку, намагався зняти футболку, обіймав, цілував в обличчя та утримував проти її волі, ігноруючи прохання відпустити.

Дівчинка змогла зателефонувати батькові, який негайно приїхав і забрав дитину. Поліцію викликали одразу, обвинуваченого затримали того ж дня. Суд встановив, що чоловік усвідомлював малолітній вік потерпілої, вводив її в оману неправдивими розповідями та діяв з метою статевого задоволення.

У суді обвинувачений частково визнав провину: підтвердив поцілунки та обійми, але заперечував спроби роздягнути дівчинку. Суд відхилив його версію, спираючись на показання потерпілої, її батька, свідків, висновки психолого-психіатричної експертизи та протокол огляду місця події. Дії чоловіка визнали розпусними, а не сексуальним насильством, тому кваліфіковані за ч. 2 ст. 156 КК.

Обтяжуючою обставиною стало вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Пом’якшуючих обставин суд не виявив. Після оголошення вироку обвинуваченого взяли під варту прямо в залі суду. Заставу в розмірі 121 120 грн, внесену раніше, повернуть заставодавцю.

Суд також постановив включити засудженого до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітніх.

У Слов’янську засудили жінку, яка організувала «секс-бізнес» через інтернет: поліція тричі документувала злочин

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області виніс вирок уродженці Дніпропетровщини, яка займалася звідництвом та організовувала надання платних сексуальних послуг. Жінка виконувала роль диспетчера, знаходячи клієнтів через інтернет.

Про це стало відомо з вироку суду у справі №  243/6926/25 від 12 листопада 2025 року.

Як працювала схема

Згідно з матеріалами справи, обвинувачена налагодила свій «бізнес» влітку 2024 року. Вона розміщувала оголошення на спеціалізованих сайтах, пропонуючи інтимні послуги своїх знайомих.

Жінка приймала дзвінки та повідомлення у месенджерах (зокрема в Telegram), узгоджувала з клієнтами умови, вартість та повідомляла адреси квартир, де на них чекали дівчата. Стандартна такса за послуги становила 5000 гривень.

Цікавою деталлю схеми було те, що оплата часто здійснювалася безготівково — клієнти мали перераховувати кошти на банківські картки (самої організаторки або інших осіб) ще до або під час візиту.

Слідчий експеримент

Правоохоронці задокументували діяльність звідниці в ході серії контрольних закупок (спеціальних слідчих експериментів) у квітні та травні 2025 року:

1. 14 квітня: Підставний клієнт домовився про зустріч телефоном, перерахував 5000 грн на картку та отримав послуги за вказаною адресою.
2. 10 травня: Схема повторилася за іншою адресою. Клієнт поповнив картку через термінал і отримав код доступу до під'їзду.
3. 28 травня: Домовленість відбулася через Telegram. Клієнт сплатив 3000 грн на картку і 2000 грн готівкою дівчині, яка згодом перевела «відсоток» організаторці.

Вирок суду

У суді обвинувачена повністю визнала свою провину та щиро розкаялася. Вона пояснила свої дії корисливими мотивами.

Суд врахував, що жінка раніше не була судима, не працює та самостійно виховує неповнолітню дитину 2008 року народження.

Її визнали винною за ч. 2 ст. 302 КК України (звідництво для розпусти з метою наживи). Вирок — 3 роки позбавлення волі, однак суд звільнив жінку від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на 1 рік.

Суд також постановив повернути засудженій вилучені під час обшуків мобільні телефони та грошові кошти (66 купюр номіналом по 500 гривень), а 2000 гривень, використаних для контрольної закупки, стягнути в дохід держави.

У Дніпрі винесли вирок організаторці борделю, який працював під вивіскою «салону еротичного масажу»

У Дніпрі Центральний районний суд виніс вирок місцевій мешканці Чередниченко Крістіні Сергіївні, яка організувала місце розпусти та займалася сутенерством. Жінка облаштувала бордель в орендованій квартирі, замаскувавши його під салон еротичного масажу. Про це стало відомо з вироку суду у справі № 203/7448/25 від 3 листопада 2025 року.

Схема роботи «бізнесу»

Згідно з матеріалами справи, у грудні 2024 року обвинувачена вирішила заробляти на організації надання інтимних послуг. Для цього вона орендувала квартиру в Дніпрі та обладнала її всім необхідним: ліжками, постільною білизною, засобами гігієни та контрацепції. Заклад отримав назву, пов'язану з «еротичним масажем».

Для роботи жінка залучила спільницю (адміністратора), яка відповідала за господарську діяльність, приймала дзвінки від клієнтів, зустрічала їх та вела фінансову звітність. Оголошення про послуги розміщували на спеціально створеному сайті в Інтернеті.

Ціни та умови

Клієнтам пропонували різні види «послуг», вартість яких стартувала від 1500 гривень за годину. Ціна могла зростати в залежності від побажань замовника. Гроші клієнти платили готівкою адміністратору або безпосередньо дівчатам, які потім передавали кошти в «касу».

Слідство задокументувало факт надання сексуальних послуг під виглядом масажу. Зокрема, 27 лютого 2025 року клієнт, записавшись на «еротичний масаж», фактично отримав послуги сексуального характеру.

Організаторка контролювала весь процес: затверджувала графіки чергувань дівчат, впроваджувала систему штрафів та виплачувала їм «зарплату».

Вирок суду

Дії жінки кваліфікували за ч. 2 ст. 303 КК України (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією).

Обвинувачена уклала угоду про визнання винуватості з прокурором. У суді вона повністю визнала свою провину та розкаялася. Суд врахував, що жінка раніше не була судима і має на утриманні неповнолітню доньку.

Суд затвердив угоду та призначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак жінку звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на 2 роки.

Айфони у запасному колесі: суд у Львові зупинив розгляд справи про контрабанду 187 iPhone на 3 мільйони гривень

Галицький районний суд міста Львова призначив проведення незалежної експертизи у справі № 461/8952/25 про спробу незаконного переміщення через кордон великої партії смартфонів. Водій намагався ввезти 188 гаджетів, схованих у конструктивних порожнинах автомобіля. Про це йдеться у постанові суду від 13 листопада 2025 року.

Деталі затримання

Інцидент стався 26 вересня 2025 року в пункті пропуску «Шегині — Медика». Громадянин України за кермом автомобіля Renault Trafic обрав для проїзду смугу «зелений коридор», декларуючи відсутність товарів, що підлягають оподаткуванню.

Під час перевірки митники направили авто на рентген-сканування, яке виявило аномалію в нижній частині машини. Після демонтажу решітки кріплення запасного колеса оглядова група виявила схованку. Всередині колеса знаходилося 188 смартфонів без упаковки:

186 штук — iPhone 14 (різних модифікацій);

1 штука — iPhone 13;

1 штука — Samsung Galaxy S24.

Суперечка щодо вартості

За попередньою оцінкою спеціалізованої лабораторії Держмитслужби, вартість вилученої техніки становить майже 3,2 млн гривень (3 193 267 грн).

Однак у суді захист водія оскаржив цю суму. Адвокат наголосила, що митні експерти визначали ринкову вартість, орієнтуючись на ціни в українських інтернет-магазинах, тоді як Митний кодекс вимагає визначати саме митну вартість. Оскільки штраф за порушення (ч. 1 ст. 483 МКУ) обчислюється у відсотках від вартості товару, завищена оцінка може призвести до надмірного фінансового покарання.

Рішення суду

Суддя задовольнив клопотання захисту про призначення незалежної товарознавчої експертизи. Оцінювати вартість гаджетів доручили експертам Львівського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС. Витрати за проведення дослідження покладено на обвинуваченого.

Апеляційний суд скасував рішення у справі Портнова проти Ар'єва та телеканалу "Прямий" і закрив провадження у зв’язку із смертю позивача

Київський апеляційний суд 02 жовтня 2025 року скасував рішення Печерського районного суду Києва від 20 березня 2025 року справі № 757/15256/24-ц, яким було задоволено позов покійного Андрія Портнова до народного депутата Володимира Ар'єва та ТОВ "Телеканал Прямий" про захист честі, гідності та ділової репутації. Повний текст Постанови був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішення 17 листопада 2025 року.

Справа стосувалася інформації, поширеною 28 березня 2023 року в ефірі YouTube-каналу "Телеканал Прямий" у відео, де Ар'єв стверджував, що Портнов ініціював кримінальні справи проти Петра Порошенка щодо отримання Томосу про автокефалію Православної церкви України та справи, які нібито ледь не залишили Україну без систем протиповітряної оборони (зокрема, вилучення клітронів у військових частинах за приписами ДБР). Портнов вважав ці твердження недостовірними та такими, що порочать його репутацію.

Печерський районний суд задовольнив позов, зобов'язавши відповідачів спростувати інформацію та видалити її з відео. Однак апеляційні скарги Ар'єва та телеканалу були подані в квітні-травні 2025 року. Під час розгляду апеляції суд врахував смерть Портнова, яка сталася 21 травня 2025 року в передмісті Мадрида, де його застрелили біля школи, де навчалися його діти. Факт смерті визнано загальновідомим.

Апеляційний суд, перевіривши справу, дійшов висновку, що рішення першої інстанції було незаконним та необґрунтованим. Зокрема, наданий позивачем звіт про фіксацію веб-сторінки визнано неналежним доказом, оскільки він не відповідає вимогам до судової експертизи: виданий неакредитованою установою, підписаний особою без кваліфікації судового експерта та без попередження про кримінальну відповідальність. Крім того, оспорювані висловлювання Ар'єва визнані оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями, що не підлягають спростуванню відповідно до законодавства про свободу слова.

Провадження у справі закрито через смерть позивача, яка не допускає правонаступництва в таких правовідносинах.

  

Аналіз декларацій родини Пишних - за три роки війни - майже 61 млн грн.

На основі наданих декларацій з Єдиного державного реєстру декларацій (НАЗК), я проаналізував інформацію про доходи декларанта Пишного Андрія Григоровича, його дружини Пишної Людмили Георгіївни та дітей. Декларації охоплюють різні періоди:

• Дохід за 2022 рік (щорічна декларація).
• Дохід за 2023 рік (щорічна декларація).
• Дохід за 2024 рік (щорічна декларація).

У деклараціях не вказано доходів дітей, тому вони не враховуються. Усі суми подано в гривнях (UAH). Я згрупував доходи за роками, вказавши ключові джерела для прозорості. Загальний дохід родини розрахований як сума доходів декларанта та дружини за кожен рік.

Дохід за 2022 рік

Особа	Джерело доходу	Сума (UAH)
Декларант (Андрій Пишний)	Заробітна плата (Ощадбанк + НБУ)	2 796 702
	Проценти (Ощадбанк)	8 975
	Інше (додаткове благо + внески до пенсійного фонду, НБУ)	30 686
Підсумок декларанта		2 836 363
Дружина (Людмила Пишна)	Дохід від підприємницької діяльності	895 000
	Проценти (Ощадбанк + ОТП Банк)	7 884
	Страхові виплати (ВІДІ-Страхування)	64 502
	Погашення ОВДП (Мінфін)	5 997 255
Підсумок дружини		6 964 641
Загальний дохід родини за 2022		9 801 004

Дохід за 2023 рік

Особа	Джерело доходу	Сума (UAH)
Декларант (Андрій Пишний)	Заробітна плата (НБУ)	7 547 388
	Проценти (Ощадбанк)	5 528
	Інше (додаткові блага + внески до пенсійного фонду, НБУ)	212 748
	Страхові виплати (ВІДІ-Страхування)	623 896
Підсумок декларанта		8 389 560
Дружина (Людмила Пишна)	Дохід від підприємницької діяльності	1 540 000
	Проценти (Ощадбанк + ОТП Банк + ОВДП, Мінфін)	137 562
	Погашення ОВДП (Мінфін)	7 313 720
	Дохід від продажу рухомого майна (громадянин Пайда Юрій Юрійович)	2 812 000
Підсумок дружини		11 803 282
Загальний дохід родини за 2023		20 192 842

Дохід за 2024 рік

Особа	Джерело доходу	Сума (UAH)
Декларант (Андрій Пишний)	Заробітна плата (НБУ)	7 021 982
	Проценти (Ощадбанк + ОВДП, Мінфін)	51 878
	Інше (надміру витрати на відрядження + пенсійні внески, НБУ)	217 725
	Дохід від продажу рухомого майна (ТОВ "ВІДІ Автострада")	2 755 200
	Чистий фінансовий результат (пенсійний фонд НБУ)	61 949
Підсумок декларанта		10 108 734
Дружина (Людмила Пишна)	Дохід від підприємницької діяльності	1 680 000
	Проценти (Ощадбанк + ОТП Банк + ОВДП, Мінфін)	835 688
	Погашення ОВДП (Мінфін)	18 261 183
	Страхові виплати (СК "Уніка")	30 490
Підсумок дружини		20 807 361
Загальний дохід родини за 2024		30 916 095

Спільний дохід родини за 2022–2024 роки

Сума загальних доходів за три роки: 9 801 004 + 20 192 842 + 30 916 095 = 60 909 941 UAH.

Висновок: Родина Пишних декларує значне зростання доходів, переважно за рахунок зарплати декларанта (працівник НБУ), підприємницької діяльності дружини та інвестицій у державні облігації (ОВДП). У 2024 році помітний внесок від продажу майна. Дані взяті виключно з декларацій.

Суд у Львові оштрафував на мільйон гривень керівника ГО із-за помилки в митні декларації на гуманітарні ноутбуки для дітей

Галицький районний суд міста Львова виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності керівника громадської організації "Науково-Методичний, Освітній, Тренінговий Центр «Журавель»" Царевського Павла Святославовича за порушення митних правил. Про це йдеться в оприлюдненій постанові від 10 листопада 2025 року (справа №461/8955/25). 

За даними суду, інцидент стався 5 вересня 2025 року на пункті пропуску "Грушів – Будомєж" Львівської митниці. Транспортний засіб в'їхав на територію України по "червоному коридору", перевозячи вантаж, заявлений як гуманітарна допомога. Отримувачем допомоги була вказана ГО "Журавель" (код ЄДРПОУ 44355562, адреса: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Грушевського Михайла, буд. 45, кв. 105).

Царевський, як керівник організації, подав митні декларації від 3 вересня 2025 року з кваліфікованим електронним підписом, де вантаж описувався як "штани та куртки типу хакі" вагою 1208 кг та "ліки, вживані штани, куртки, дитячий одяг, планшети, телефони, іграшки" вагою 1040 кг. Відправником значилася компанія "GEORGIA2UKRAINE, ATLANTA2UKRAINE" з США. До документів додавалися міжнародні накладні CMR, некомерційні інвойси та переліки товарів у контейнерах CAAU8660777 та MSMU4113866.

Під час митного огляду 5 вересня митники виявили незадекларовані товари: 199 ноутбуків марки Acer Chromebook, частково в оригінальній упаковці. Ці ноутбуки не були вказані в деклараціях, що призвело до невідповідності заявленої та фактичної кількості та найменування товарів.

Львівська митниця надіслала листа на електронну адресу організації 8 вересня з проханням підтвердити очікування вантажу, але відповіді не отримала. 11 вересня Царевського викликали для пояснень, але він не з'явився.

Суддя І.Р. Волоско, розглянувши справу за участю представника митниці Б. Лубоцького, встановив, що дії Царевського містять ознаки порушення частини 1 статті 483 Митного кодексу України – подання митному органу документів з неправдивими відомостями щодо найменування, кількості та вартості товарів для переміщення через кордон.

Суд визнав Царевського винним і наклав стягнення: штраф у розмірі 50% вартості товарів-предметів порушення (1 101 889,48 грн) на користь держави, конфіскацію вилучених ноутбуків.

Слід зазначити, що на сайті Новопразької територіальної громади зазначено, що у квітні ц.р. ГО «НМОТЦ „Журавель“» надала благодійну допомогу трьом дітям з родин загиблих Захисників України –  ноутбуки ASUS. 

У Києві оштрафували власницю йоркширського тер’єра, який покусав 16-річну дівчину

Святошинський районний суд міста Києва у справі №759/22992/25 визнав Богданюк Юлію Адамівну винною місцеву мешканку у порушенні правил утримання собак, що призвело до завдання шкоди здоров’ю неповнолітньої. Інцидент стався 31 серпня 2025 року на території Святошинського району.

За матеріалами справи, жінка вигулювала свого собаку породи йоркширський тер’єр на ім’я Чакі без повідка та намордника. Пес покусав 16-річну дівчину, яку з тілесними ушкодженнями доставили до дитячої клінічної лікарні №1.

Попри неодноразові виклики, власниця собаки до суду не з’явилась. Суд, посилаючись на положення КУпАП, розглянув справу за її відсутності.

Під час розгляду суд встановив, що поліція при складанні протоколу не оформила документи щодо тимчасового вилучення тварини, як це передбачено для правопорушень, за які можливе накладення конфіскації. Через це суд не мав правових підстав для конфіскації собаки.

З огляду на доведеність вини, суддя призначив власниці собаки адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1700 грн — це мінімальна межа санкції за ч. 3 ст. 154 КУпАП (порушення правил утримання тварин, що призвело до завдання шкоди здоров’ю людини).

Суд відхилив позов Дениса Комарницького проти Bihus.Info та "Української правди" про захист честі та гідності

Голосіївський районний суд міста Києва у справі № 752/7442/24 залишив без задоволення позов Дениса Комарницького до ТОВ "УП Медіа Плюс", журналістів Дениса Бігуса та Наталії Лазарович про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди. Рішення було винесено 13 листопада 2025 року під головуванням судді С.В. Слободянюка.

Позивач, Денис Комарницький, звернувся до суду з вимогами визнати недостовірною інформацію, оприлюднену в журналістських матеріалах, які стосувалися підряду на відбудову багатоповерхівки в Ірпені. Зокрема, йшлося про статтю під назвою "Bihus.Info: Підряд на відбудову багатоповерхівки Ірпеня дістався оточенню «смотрящего за Києвом»", розміщену на сайті "Українська правда", а також аналогічні публікації та відеорепортаж на сайті Bihus.Info та YouTube-каналі проекту.

У позовній заяві Комарницький стверджував, що поширені матеріали не відповідають дійсності, принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Він вимагав спростування інформації в той самий спосіб, у який вона була оприлюднена, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 1 гривні. 

Справа розглядалася за правилами загального позовного провадження у відкритому засіданні. У ньому взяли участь представник позивача Софія-Марія Кикіш, представники відповідачів від ТОВ "УП Медіа Плюс", Дениса Бігуса та Наталії Лазарович.

Суд, керуючись статтями 258 та 259 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалив залишити позов без задоволення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляцію, який становить 30 днів з дня проголошення.

ТОВ "УП Медіа Плюс" є юридичною особою, пов'язаною з виданням "Українська правда", однак власником онлайн-медіа є ТОВ «УП Медіа», а Денис Бігус та Наталія Лазарович – відомі журналісти-розслідувачі з проекту Bihus.Info, який спеціалізується на антикорупційних матеріалах.

Майор ЗСУ отримав умовний термін за зловживання службою: прикривав відсутність підлеглого та привласнив понад 1,4 млн грн

Івано-Франківськ, 14 листопада 2025 року – Івано-Франківський міський суд виніс вирок майору Збройних Сил України, який обіймав посаду начальника служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту у військовій частині на Івано-Франківщині. Обвинуваченого визнали винним у зловживанні владою та службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України), що призвело до тяжких наслідків для державних інтересів. Збитки склали понад 1,4 мільйона гривень.

За матеріалами справи, майор з березня 2022 року по квітень 2025 року ігнорував відсутність на службі свого підлеглого – солдата-хіміка. Солдат ухилявся від обов'язків, проводячи час поза частиною на власний розсуд, але продовжував отримувати грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбачену для військовослужбовців під час воєнного стану (до 100 тис. грн на місяць для учасників бойових дій). Загальна сума виплат склала 1 405 933,98 грн, які солдат знімав з рахунку та передавав майору.

Обвинувачений, будучи прямим начальником, підписував документи на виплати, не реагуючи на порушення та не повідомляючи про них. Це відбулося в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24 лютого 2022 року. Суд встановив, що майор діяв з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, порушуючи статути ЗСУ, закони про військову службу та антикорупційне законодавство.

25 вересня 2025 року між прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Майор повністю визнав провину, щиро розкаявся, активно сприяв розслідуванню та добровільно відшкодував збитки військовій частині. Він раніше не судимий, має вищу освіту, є учасником бойових дій та позитивно характеризується за місцем служби та проживання.

Суд затвердив угоду та призначив покарання: 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями на 3 роки, а також штраф у 17 000 грн (1000 неоподатковуваних мінімумів). Водночас, враховуючи пом'якшувальні обставини (каяття, відшкодування збитків, статус учасника бойових дій), обвинуваченого звільнили від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки. На нього покладено обов'язки: періодично реєструватися в органах пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи служби та не виїжджати за кордон без дозволу.

Запобіжний захід у вигляді застави (702 496 грн) залишили до набрання вироком сили, після чого кошти повернуть заставодавцям.

В Одесі засудили групу жінок за продаж підробленого взуття Nike, Adidas та New Balance

06 листопада 2025 року  Приморський районний суд Одеси виніс вирок у справі про незаконне використання торговельних марок відомих брендів. Троє жінок – Юлія Бурдейна, Юлія Король (Кришмар) та Альона Потапчук – визнані винними у продажу фальсифікованого взуття марок New Balance, Nike, Converse та Adidas. Кожна з них отримала штраф у розмірі 51 000 гривень.

Справа № 522/19217/24 розглядалася за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 229 Кримінального кодексу України – незаконне використання знаків для товарів групою осіб за попередньою змовою, що спричинило значну матеріальну шкоду. 

Згідно з матеріалами слідства, ініціаторка схеми з липня 2022 року почала купувати оптові партії підробленого взуття на промтоварному ринку "7-й кілометр" в Одеській області. Вона не мала ліцензій чи дозволів від власників брендів – компаній New Balance Athletic, Inc. (США), Nike Innovate C.V. (США), ALL STAR C.V. (США), Adidas International Marketing B.V. (Нідерланди) та Adidas AG (Німеччина). 

Протягом 2022-2023 років група реалізовувала фальсифікат у двох магазинах в Одесі. Загальна сума збитків для компаній склала понад 1,2 млн гривень: New Balance – 288 496 грн, Nike – 763 052,01 грн, Converse (ALL STAR C.V.) – 47 484,23 грн, Adidas – 109 139,03 грн.

Обвинувачені визнали провину, розкаялися та уклали угоду про примирення з представниками потерпілих 16 вересня 2025 року. Кожна з них виплатила частину компенсації: по 66 667 грн Nike, 13 334 грн Converse, 45 000 грн New Balance та 36 379,68 грн Adidas. Після цього представники брендів відмовилися від цивільних позовів, вважаючи збитки повністю відшкодованими.

Прокурор заперечував проти затвердження угоди, але суд її схвалив, враховуючи пом'якшувальні обставини: обвинувачені раніше не судимі, позитивно характеризуються, активно співпрацювали зі слідством та мають родини. 

Окрім штрафів, з обвинувачених солідарно стягнуто 137 060,80 грн на покриття витрат на експертизи. Конфісковане взуття – 13 пар New Balance, 51 пара New Balance та 70 пар Adidas – підлягає знищенню.