Суд повернув понад 350 кг стратегічних металів українцю, який намагався вивезти їх через «зелений коридор»

24 жовтня 2025 року Чернівецький районний суд у справі № 725/9564/25 визнав громадянина України винним у порушенні митних правил за спробу вивезення за кордон заборонених відходів і брухту з вмістом рідкісних металів — вольфраму, германію та танталу — загальною вагою 351,69 кг.

Як встановив суд, 16 вересня 2025 року на пункті пропуску «Дяківці–Раковець» чоловік, керуючи мікроавтобусом Mercedes-Benz Sprinter 319, прямував до Румунії. Для проходження митного контролю він обрав «зелений коридор», заявивши тим самим, що не має товарів, які потребують декларування або підпадають під обмеження.

Під час огляду митники виявили, що окрім особистих речей пасажир перевозив металевий брухт, який містив: вольфрам — близько 320 кг, германій — 13 кг, тантал — 19 кг.

Ці матеріали заборонені до вивезення громадянами за межі України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 468 від 28 травня 2012 року. Вони не належать до переліку особистих речей (ст. 370 Митного кодексу України) та мають стратегічне значення:

- Вольфрам — використовується у виробництві боєприпасів і бронебійних снарядів;

- Германій — є ключовим елементом у напівпровідниках і оптоелектроніці;

- Тантал — застосовується у виробництві конденсаторів для військової електроніки.

Пасажир пояснив, що вантаж не належить йому — його передала інша особа для перевезення до Німеччини.

Суд кваліфікував дії чоловіка за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України — недекларування товарів, переміщення яких через кордон заборонено або обмежено.

Попри те, що ця норма передбачає можливу конфіскацію предметів правопорушення, суддя Чернівецького районного суду А.В. Федіна вирішила її не застосовувати.

Порушнику призначено штраф у розмірі 5100 грн, а також стягнуто 1080,03 грн витрат за зберігання вилучених товарів. Після сплати штрафу метали буде повернуто власнику. Вартість металевого брухту значно перевищує розмір штрафу. Наприклад, на ринку вольфрамовий лом коштує від 1000 грн за кілограм.

Суд відмовив нардепу Анні Скороход у розірванні договорів та витребуванні частки в будкомбінаті «Прогрес» на 96 млн грн

23 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва у справі № 910/9120/25 відмовив народному депутату України Анні Скороход у задоволенні позову про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Будівельний комбінат «Прогрес»» та витребування її з чужого незаконного володіння.

Суть спору

Анна Скороход, як позивач, вимагала розірвати договір купівлі-продажу частки (75,294% статутного капіталу ТОВ вартістю 96 млн грн), укладений 03 січня 2019 року з першою відповідачкою — Мариною Тарасевіч. Далі Скороход просила визнати недійсним договір від 28 лютого 2025 року, за яким Тарасевіч перепродала цю ж частку Євгенію Матушевичу, та витребувати майно на свою користь.

Третьою особою на боці відповідачів виступало ТОВ "Будівельний комбінат «Прогрес»". 

Згідно з рішенням суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 910/9120/25, позовні вимоги Скороход повністю відхилено. Окрім того, з позивача стягнуто на користь держави 845 417 грн 60 коп. судового збору, а також скасовано всі заходи забезпечення позову, запроваджені раніше.

Вирок суду: мати та старший син з Дніпра засуджені за сексуальну експлуатацію над дитиною

01 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра виніс вирок у резонансній справі № 204/10319/25 щодо торгівлі людьми та виготовлення дитячої порнографії. Обвинуваченими виступили Кулинич Людмила Олександрівна та її син Кулинич Вячеслав Олексійович. Суд затвердив угоди про визнання винуватості, укладені з прокуратурою, і призначив покарання: матері – 10 років позбавлення волі, сину – 5 років з іспитовим строком 2 роки.

Згідно з матеріалами справи, злочинна діяльність розпочалася ще в липні 2022 року в Польщі, де родина тимчасово перебувала. Людмила Кулинич, дізнавшись від неповнолітнього сина Вячеслав про можливість заробітку на порнографічних матеріалах, схилила його до створення фото- та відеоконтенту за участю малолітнього сина С. Вона створювала умови для зйомок, переконувала дитину в безпечності дій та погрожувала сину в разі відмови. Вячеслав Кулинич знімав матеріали на мобільний телефон, включаючи відео з експліцитним змістом, які зберігалися з метою подальшого збуту.

Після повернення до України в серпні 2022 року діяльність продовжилася в Дніпрі. З серпня 2022-го по серпень 2024 року було створено низку файлів, які розповсюджувалися через закритий Telegram-канал та PayPal-гаманець. Загальний незаконний дохід склав понад 93 тисячі гривень, розділений між обвинуваченими. Крім того, Кулинич Людмила передала малолітнього сина для сексуальної експлуатації невстановленій особі (громадянину США) в готелі "Цунамі" у Дніпрі з листопада по грудень 2023 року, отримавши за це майже 8 тисяч доларів США (еквівалентно понад 286 тисячам гривень).

Судом встановлено, що дії обвинувачених призвели до тяжких наслідків для дитини, включаючи відставання в психічному розвитку, підтверджене психологічною експертизою. Людмила Кулинич визнана винною за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема торгівлею людьми (ч. 3 ст. 149), розпусними діями щодо малолітнього (ч. 2 ст. 156), злісним невиконанням батьківських обов'язків (ст. 166), втягненням неповнолітніх у злочинну діяльність (ч. 2 ст. 304) та виготовленням і розповсюдженням дитячої порнографії (ч. 4 ст. 301-1). Вячеслав Кулинич – за виготовлення та розповсюдження порнографії (ч. 2, 3, 4 ст. 301-1).

Під час судового розгляду обвинувачені визнали провину, пояснивши дії скрутним матеріальним становищем. Суд врахував їхнє сприяння розкриттю злочину та затвердив угоди про визнання винуватості. З Людмили Кулинич стягнуто 500 тисяч гривень моральної шкоди на користь потерпілого. Обох позбавлено права займатися виховною діяльністю на 3 роки, а мати внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи малолітніх.

Дайджест вироків щодо виготовлення чи зберігання дитячого порно за жовтень 2025 року

Дайджест вироків щодо виготовлення чи зберігання дитячого порно за жовтень 2025 року

№	Номер справи	Назва суду	Дата вироку	Ім’я обвинуваченого	Суть порушення	Яке покарання
1	276/1701/25	Хорошівський районний суд Житомирської області	20.10.2025	Надопта Сергій Михайлович	Умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та її зберігання без мети збуту чи розповсюдження (ч.1 ст.301-1 КК України)	2 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною із зберіганням, розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції через мережу Internet, та використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, а також діяльністю, пов’язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей, строком на 2 роки, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на 1 рік; спеціальна конфіскація мобільного телефону марки «Redmi» модель 24117RN76E; стягнення процесуальних витрат у сумі 2674 грн 20 коп
2	462/4324/25	Залізничний районний суд м. Львова	17.10.2025	Крищишин Віталій Володимирович	Умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, кваліфіковано за ч. 1 ст. 301-1 КК України	Пробаційний нагляд строком на 1 рік із додатковим покаранням у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми, строком на 2 роки; стягнення 9805 грн 40 коп у дохід держави за експертизу; покладення обов’язків (періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження)
3	211/11865/25	Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області	16.10.2025	Голованов Богдан Сергійович	Умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження (ч. 1 ст. 301-1 КК України)	Позбавлення волі строком на 2 роки з іспитовим строком 2 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з вихованням та розвитком дітей, на 2 роки, та спеціальною конфіскацією мобільного телефону «Redmi 13»; стягнення витрат на експертизу в розмірі 10 696,80 грн
4	390/2169/25	Кропивницький районний суд Кіровоградської області	15.10.2025	Чумаченко Владислав Денисович	Умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження (ст. 301-1 ч.1 КК України)	Пробаційний нагляд на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов’язаною з навчанням, вихованням і проведенням дозвілля дітей, строком на 3 роки, з покладенням обов’язків: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження; виконувати заходи пробаційної програми
5	629/3169/25	Лозівський міськрайонний суд Харківської області	14.10.2025	Поленков Леонід Тимофійович	Вчинення розпусних дій щодо малолітніх осіб (ч.2 ст.156 КК України), виготовлення та зберігання дитячої порнографії (ч.3 та ч.1 ст.301-1 КК України)	8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов’язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей, на 3 роки; включення до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканості малолітньої особи; стягнення судових витрат
6	286/2602/25	Овруцький районний суд Житомирської області	14.10.2025	Олексів Микола Васильович	Умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, її придбання та зберігання без мети збуту чи розповсюдження, передбачене ч.1 ст.301-1 КК України	Позбавлення волі строком на 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов’язків: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання
7	306/116/25	Свалявський районний суд Закарпатської області	13.10.2025	Побожий Олексій Ігорович	Умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та її зберігання без мети збуту чи розповсюдження (ч.1 ст.301-1 КК України)	Позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей на строк 2 роки, з звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; стягнуто процесуальні витрати у сумі 2387,70 грн; речові докази конфісковано в дохід держави
8	136/960/25	Липовецький районний суд Вінницької області	08.10.2025	Криворука Мирослав Ігорович	Вчинення дій сексуального характеру з неповнолітньою особою (ч. 1 ст. 155 КК України) та придбання і зберігання дитячої порнографії без мети збуту (ч. 1 ст. 301-1 КК України)	Позбавлення волі строком на 2 роки з випробуванням на 2 роки, з покладенням обов’язків: періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання/роботи/навчання, не виїжджати за межі України без дозволу; позбавлення права займати посади та займатися діяльністю, пов’язаною з навчанням, вихованням та дозвіллям дітей, строком на 2 роки
9	629/6757/25	Лозівський міськрайонний суд Харківської області	08.10.2025	Щоголь Віталій Вікторович	Умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та її зберігання без мети збуту чи розповсюдження (ч. 1 ст. 301-1 КК України)	2 роки пробаційного нагляду з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов’язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей, строком на 3 роки
10	686/25011/25	Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області	03.10.2025	Лободєв Олексій Валентинович	Умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та її зберігання без мети збуту чи розповсюдження (ч. 1 ст. 301-1 КК України)	3 роки обмеження волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей на 2 роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців; сплата 10 000 грн на підтримку ЗСУ, конфіскація мобільного телефону, стягнення процесуальних витрат у розмірі 25 070 грн 65 коп
11	204/10319/25	Чечелівський районний суд міста Дніпра	01.10.2025	Кулинич Людмила Олександрівна (мати), Кулинич Вячеслав Олексійович (син)	Умисне вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи - сина/брат (членом сім'ї), виготовлення, зберігання з метою збуту, збуту дитячої порнографії за попередньою змовою групою осіб, втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, торгівля людьми (передача малолітнього з метою сексуальної експлуатації), злісне невиконання батьківських обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки	10 років позбавлення волі з позбавленням права займатись навчальною та/чи виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади, пов’язані з роботою з особами віком до 18 років строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного їй майна

У Львові визнали винним військовослужбовця у зберіганні дитячої порнографії

17 жовтня 2025 року Залізничний районний суд Львова виніс обвинувальний вирок у справі за обвинуваченням Крищишина Віталія Володимировича у зберіганні матеріалів із дитячою порнографією.  

За матеріалами справи, обвинувачений, який є військовослужбовцем, у період з 2008 по 2018 рік використовував особистий комп'ютер та програмне забезпечення для торентів, аби завантажувати та зберігати на жорстких дисках файли з дитячою порнографією. Серед матеріалів — відео та зображення (наприклад, "Papa a dochka.avi", "Podrostki.avi" та інші), що містять зображення реальних або симульованих сексуальних актів за участю осіб, які виглядають неповнолітніми. Файли зберігалися без наміру продажу чи розповсюдження. Матеріали були вилучені 26 березня 2025 року під час обшуку.

Обвинувачений повністю визнав свою провину, висловив щире каяття та не має непогашеної судимості. Суд врахував пом'якшувальні обставини: позитивні характеристики, статус військовослужбовця та відсутність наміру поширення матеріалів. Крищишин перебуває на психіатричному обліку з 2007 року, але не має наркологічних проблем.

Віталія Крищишина визнано винним за ч. 1 ст. 301-1 Кримінального кодексу України (зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження). Йому призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі умовно з іспитовим строком. Додатково — позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з роботою з дітьми, на два роки.

У Запоріжжі засуджено на 5 років чоловіка, який зарізав собаку

16 жовтня 2025 року Комунарський районний суд міста Запоріжжя виніс вирок у кримінальній справі щодо Критчина Максима Миколайовича, обвинуваченого у жорстокому поводженні з твариною за ч. 1 ст. 299 КК України.

Обставини справи 

22 січня 2024 року, приблизно о 14:00, біля під’їзду будинку №112 по вул. Космічній у Запоріжжі Критчин, діючи з умислом, кинув ніж у безпритульну собаку на прізвисько «Бім-Бом». Удар спричинив глибоку колото-різану рану в ділянці тім’яної кістки черепа, що призвела до пошкодження головного мозку та загибелі тварини через два дні. Обвинувачений стверджував, що кинув ніж, щоб налякати собаку, яка нібито намагалася наблизитися до його собаки, але не мав наміру її вбивати. Проте суд встановив, що дії Критчина були умисними, а відстань між ним і твариною (понад 4 метри) не свідчила про необхідність захисту.

Докази та свідчення 

Винуватість Критчина підтверджена показами свідків, ветеринарним звітом, результатами розтину, відеозаписами з камер спостереження та нагрудних камер поліції. Потерпіла, волонтерка, яка опікується тваринами, повідомила, що витратила власні кошти на лікування собаки, а 2000 грн, надані обвинуваченим, вона не використала. Свідки підтвердили, що Критчин сам зізнався поліції у скоєному, а відеозаписи зафіксували його дії та поведінку на місці події.

Рішення суду 

Незважаючи на невизнання Критчиним своєї вини, суд визнав його винним у жорстокому поводженні з твариною, що призвело до її загибелі. З урахуванням попередніх судимостей (за крадіжку та розбій) та вчинення злочину під час іспитового строку, суд призначив покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком від 01.07.2021, остаточне покарання склало 5 років і 1 місяць позбавлення волі.

Кам’янці винесено вирок за вбивство собаки

20 жовтня 2025 року Кам’янський районний суд Черкаської області виніс вирок у кримінальній справі №696/1003/25 щодо Веремієнка Сергія Миколайовича, якого обвинувачували у жорстокому поводженні з твариною за ч. 1 ст. 299 КК України.

Обставини справи

26 червня 2025 року, близько 12:00, у селі Телепине Черкаського району обвинувачений, перебуваючи на території власного домоволодіння, із хуліганських мотивів здійснив постріл із пневматичної гвинтівки марки «Hatsan Mod 70» у собаку породи «Метис», що належала іншій особі. Постріл спричинив проникаюче поранення тварини, що призвело до її загибелі. Дії Веремієнка порушили норми Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та Правила тримання тварин у населених пунктах.

Рішення суду

Веремієнко визнав свою вину повністю та щиро розкаявся. Потерпіла сторона заявила, що не має до нього матеріальних чи моральних претензій і не заперечувала проти закриття провадження. Суд, врахувавши тяжкість злочину, позитивні характеристики обвинуваченого, відсутність судимостей та його сімейний стан, визнав його винним і призначив покарання у вигляді одного року обмеження волі. Однак, відповідно до ст. 75 КК України, Веремієнка звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

На обвинуваченого покладено обов’язки періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без дозволу. Крім того, з Веремієнка стягнуто 5348 грн 40 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.

Суд визнав, що "Главком" та політолог Миселюк поширили недостовірну інформацію про компанії PHU Lechmar

15 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва під головуванням судді Олега Бусика виніс рішення у справі № 757/4107/25-ц за позовом ТОВ "ПХУ ЛЕХМАР" до політолога Андрія Миселюка, ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" та ТОВ "Українські медійні системи" про захист честі, гідності та ділової репутації. Позов стосувався спростування недостовірної інформації, опублікованої на сайті інформаційного агентства "Главком".

Позивач стверджував, що у 17 грудня 2024 року на сайті "Главком" (власник – ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ") була розміщена стаття під назвою "Чому Міноборони не використовує бюджет та зриває поставки боєприпасів?", яка містила недостовірну інформацію, зокрема твердження: "“PHU Lechmar Sp.z.o.o”, яка до цього мала невиконаний контракт з тією ж Агенцією оборонних закупівель". Автор статті – Андрій Миселюк, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог". Позивач вважав, що ця інформація завдає шкоди його діловій репутації, є безпідставною та дискредитує компанію.

Суд встановив, що стаття, розміщена за вказаним посиланням, містить фактичні твердження, які можна перевірити на достовірність, а не оціночні судження. На підтвердження позову ТОВ "ПХУ ЛЕХМАР" надало скріншот статті, акт огляду веб-сторінки та висновок семантико-текстуальної експертизи №056/35-3 від 27 лютого 2025 року, який підтвердив, що стаття формує негативне враження про позивача, зокрема через використання терміну "прокладка" та згадку про невиконаний контракт, що може вказувати на корупційні дії.

ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" заперечувало позов, стверджуючи, що позивач не довів недостовірність інформації та шкоду репутації, а також, що редакція не несе відповідальності за авторський матеріал. ТОВ "Українські медійні системи" заявило, що не є власником сайту "Главком" і просило визнати себе неналежним відповідачем. Андрій Миселюк не подав відзиву чи інших документів.

Суд визнав, що ТОВ "Українські медійні системи" не є власником сайту, а отже, неналежним відповідачем, і відмовив у позові до цієї компанії. Натомість ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" як власник сайту та Андрій Миселюк як автор статті визнані відповідальними за поширення недостовірної інформації. Суд встановив, що твердження про невиконаний контракт не підтверджені доказами і завдають шкоди діловій репутації позивача.

Рішенням суду визнано недостовірною інформацію: "“PHU Lechmar Sp.z.o.o”, яка до цього мала невиконаний контракт з тією ж Агенцією оборонних закупівель". Андрія Миселюка та ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" зобов’язано спростувати цю інформацію шляхом розміщення на сайті "Главком" у відповідному розділі статті під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо «PHU Lechmar Sp.z.o.o»" із зазначенням вступної та резолютивної частин рішення суду. Також з відповідачів солідарно стягнуто 2 422,40 грн судового збору на користь позивача.

ВАКС визнав дії адвоката Ростислава Кравця у справі Богуслаєва зловживанням процесуальними правами

Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення про відмову в перегляді санкцій проти Богуслаєва Вячеслава

22 жовтня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) розглянула апеляційну скаргу адвоката Ростислава Кравця, представника Вячеслава Богуслаєва, на ухвалу ВАКС від 25 вересня 2025 року. Ухвала стосувалася відмови в перегляді рішення від 02 грудня 2024 року у справі №991/9618/24 за позовом Міністерства юстиції України до Богуслаєва про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції». Третьою особою у справі виступило ТОВ «ІННОВА».

Колегія суддів залишила апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу ВАКС — без змін. Суд визнав, що доводи адвоката Ростислава Кравця щодо нововиявлених обставин, зокрема рішення Європейського суду справедливості від 03 вересня 2025 року у справі Т-604/24, не відповідають критеріям, визначеним ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Зокрема, суд вказав, що рішення Європейського суду не встановлює нових фактів, а оцінює ті ж обставини, які вже розглядалися раніше, зокрема в рішенні від 04 червня 2025 року у справі Т-297/24.

Представник Богуслаєва наполягав, що санкції проти його клієнта невиправдані, оскільки Європейський суд нібито встановив відсутність доказів причетності Богуслаєва до постачання військової техніки до РФ чи підтримки дій, що загрожують суверенітету України. Проте ВАКС наголосив, що рішення від 02 грудня 2024 року ґрунтується на преюдиційних фактах, встановлених у попередній справі № 991/558/24, які не підлягають повторному доказуванню. Крім того, суд визнав дії адвоката зловживанням процесуальними правами, оскільки він повторно звертався з аналогічними заявами, які вже були розглянуті.

 Ухвала Апеляційної палати ВАКС є остаточною та оскарженню не підлягає.

Це рішення підтверджує законність застосування санкцій до Вячеслава Богуслаєва, колишнього президента АТ «Мотор Січ», і підкреслює принцип юридичної визначеності, який виключає повторний перегляд остаточних судових рішень без нових підстав.

Господарський суд Києва ухвалив рішення про стягнення з РФ 970 млн грн на користь яйцефабрики

22 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 910/7312/25 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродуктор Зугреський" до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури РФ. Суд задовольнив позов у повному обсязі, стягнувши з відповідача 970 114 238,43 грн за завдану майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди через збройну агресію РФ проти України.

Позивач, що спеціалізується на виробництві курячих яєць, зазнав значних збитків через окупацію та руйнування його майна на території Донецької області, зокрема в Зугреській та Харцизькій міських громадах, починаючи з квітня 2014 року. Згідно з висновками судово-економічних експертиз, проведених за період з січня 2020 року по липень 2024 року, недоотримані доходи позивача склали 970 114 238,43 грн (еквівалент 30 001 151,01 дол. США). Суд визнав, що ці збитки спричинені протиправними діями РФ, які порушують норми міжнародного права, зокрема Статут ООН та Гаазькі конвенції.

Окрім основної суми, з Російської Федерації стягнуто 200 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 059 800 грн судового збору на користь державного бюджету України. Суд відхилив заяву позивача про стягнення 970 114 грн на правничу допомогу, визнавши цю суму необґрунтованою та непропорційною.

Суд зобов'язав Росію виплатити понад 125 млн грн компенсації агропідприємству на Миколаївщині

15 жовтня 2025 року Господарський суд Миколаївської області виніс рішення на користь ТОВ "Енеїда-2025", зобов'язавши Російську Федерацію виплатити 125 271 372 гривні як компенсацію за завдану шкоду внаслідок окупації та артилерійських обстрілів. Це одна з перших справ, де український суд ігнорує судовий імунітет РФ через агресію проти України.

Справа № 915/1169/25 стосувалася позову приватного сільськогосподарського підприємства "Енеїда" (реорганізованого в ТОВ "Енеїда-2025"), яке зазнало значних втрат через дії російських військ у Баштанському районі Миколаївської області. За даними суду, у березні 2022 року російські військові окупували частину території, де розташоване підприємство, розграбували майно, викрали транспортні засоби та пошкодили обладнання. Крім того, у червні та липні 2022 року зерноток та склади зазнали ракетних ударів, що призвело до руйнування будівель, знищення сільгосппродукції (понад 500 тонн кукурудзи та цибулі) та пошкодження техніки.

Суд встановив, що загальна шкода включає:

• Пошкодження нерухомого майна (зерноток, склади) – понад 20 млн грн.
• Втрату та пошкодження транспортних засобів і тракторів – близько 2,7 млн грн.
• Пошкодження зерносушарки – 833 тис. грн.
• Знищення запасів продукції – майже 25 млн грн.
• Упущену вигоду за 2022–2024 роки через окупацію та відсутність зрошення – понад 76 млн грн.

Експертні висновки Миколаївської регіональної торгово-промислової палати та інших установ підтвердили ці збитки. Суд послався на постанови Верховного Суду України, які дозволяють ігнорувати судовий імунітет РФ через агресію, геноцид та порушення суверенітету. "Російська Федерація не вправі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи юрисдикцію судів України", – йдеться в рішенні.

Крім основної суми, РФ зобов'язана сплатити судові витрати позивача – 522 158,50 грн (включаючи експертизи та юридичну допомогу) – та 1 059 800 грн судового збору до державного бюджету України.

Господарський суд Києва зобов'язав Росію виплатити "Новій Пошті" понад 21 млн грн за знищений склад у Дніпрі

23 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/13066/24, задовольнивши позов ТОВ "Нова Пошта" до Російської Федерації про стягнення збитків, завданих внаслідок обстрілу складу в Дніпрі. Суд зобов'язав РФ виплатити компанії 20 967 905,15 грн як компенсацію за знищене майно та відшкодування клієнтам, а також 150 000 грн витрат на експертизу.

За даними судового рішення, збитки виникли 09 листопада 2022 року, коли російські збройні сили обстріляли виробничо-складські приміщення на вул. Повітряній, 2 у Дніпрі, які орендувала "Нова Пошта". Внаслідок атаки було знищено майно компанії на суму 9 740 936,94 грн, а також посилки клієнтів, за які компанія виплатила компенсації на 11 226 968,21 грн. Загальна сума збитків, підтверджена експертним висновком ТОВ "Бізнес Ассіст", становить 20 967 905,15 грн, що еквівалентно 457 925,21 євро станом на дату дослідження.

Суддя Т.П. Капцова, розглянувши справу в загальному позовному провадженні, встановила причинно-наслідковий зв'язок між діями РФ та збитками. Суд відхилив аргумент про судовий імунітет Російської Федерації, посилаючись на "деліктний виняток" у міжнародному праві, зокрема на Конвенцію ООН про юрисдикційні імунітети держав та Європейську конвенцію про імунітет держав. "Вчинення актів збройної агресії не є реалізацією суверенних прав, а є порушенням суверенітету України", – йдеться в рішенні з посиланням на постанови Верховного Суду.

Позивач, ТОВ "Нова Пошта", обґрунтував вимоги доказами, включаючи акти про пожежу від ДСНС, договори оренди, інвентаризацію майна, платіжні доручення та експертний висновок. Суд частково задовольнив позов, виправивши арифметичну помилку в заяві (позивач вказав 20 967 906,15 грн), але відмовив у стягненні в іноземній валюті, оскільки зобов'язання мають виконуватися в гривнях відповідно до Цивільного кодексу України.

Додатково суд стягнув з РФ 251 614,86 грн судового збору на користь державного бюджету України.

Опіка Льовочкіна над матір'ю: суд розгляне питання про продовження недієздатності

Суд у Києві призначив розгляд справи про продовження недієздатності матері нардепа Льовочкіна: клопотання подав син-опікун

Шевченківський районний суд Києва відкрив провадження у справі про продовження строку дії рішення щодо визнання фізичної особи недієздатною. Заявником виступив народний депутат України Сергій Льовочкін, який є опікуном своєї матері Євгенії Олександрівни Льовочкіної. Судове засідання призначено на 1 грудня 2025 року. Про це йдеться в ухвалі суду від 22 жовтня 2025 року, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень (справа № 761/44318/25).

Заінтересованими особами у справі є сама Євгенія Льовочкіна та Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування. Клопотання про продовження недієздатності надійшло до суду 17 жовтня 2025 року. Суддя Олег Антонович Савицький встановив, що подані матеріали відповідають вимогам Цивільного процесуального кодексу України і не містять підстав для повернення чи відмови у відкритті провадження.

Згідно з ухвалою, розгляд справи відбудеться за обов'язкової участі адвоката для представництва інтересів Євгенії Льовочкіної, оскільки відомостей про залученого нею адвоката на договірній основі немає. Суд доручив Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечити участь захисника на засіданні 01 грудня 2025 року у приміщенні Шевченківського райсуду Києва. Копії ухвали та клопотання направлено всім учасникам справи.

З урахуванням стану здоров'я Євгенії Льовочкіної, її участь у розгляді може відбутися у режимі відеоконференції з медичного закладу, якщо це буде необхідно. 

Сергій Льовочкін, народний депутат від фракції "Опозиційна платформа – За життя" (ОПЗЖ), обраний у 2019 році за мажоритарним округом № 47 (Київська область), є опікуном своєї матері з моменту визнання її недієздатною. Раніше Льовочкін обіймав посади глави Адміністрації президента України (2010–2014) та співголови партії ОПЗЖ.

Фінансовий стан Євгенії Льовочкіної за декларацією сина

Євгенія Льовочкіна користується значним обсягом майна. Ось ключові активи, пов'язані з нею:

Нерухомість у власності:

• Земельна ділянка в м. Українка (Київська обл.), площа 603 м², набута 4 жовтня 2013 року.
• Земельна ділянка в с. Гнідин (Київська обл.), площа 1977 м², набута 18 жовтня 2002 року.

Право безоплатного користування (майно сина чи родини):

• Квартира в Києві, 178,5 м² (власник – Сергій Льовочкін).
• Житловий будинок у смт Козин (Київська обл.), 862 м² (власник – Юлія Льовочкіна).
• Апартаменти в Греції, 332,65 м² (25% частка через офшорні компанії, бенефіціар – Сергій Льовочкін).
• Житловий будинок у Франції, 1055,95 м² (власник – датська фірма Glorietta Investments 1 ApS, бенефіціар – Сергій Льовочкін).
• Земельні ділянки в смт Козин: 9387 м² (2012 р.), 4200 м² (2020 р.).
• Квартира в Києві, 100,7 м² (2021 р., власник – Сергій Льовочкін).

Цінне рухоме майно:

• Годинники преміум-брендів: Cartier (жіночий), Patek Philippe (жіночий та чоловічий), Chopard (жіночий), Vacheron Constantin (чоловічий), Breguet (чоловічий).
• Ювелірні вироби: намиста та браслети з перлинами, каблучки з жовтого/білого металу, обручки.
• Старовинні та звичайні ікони (20 шт.).
• Картини (11 шт.) та скульптури (8 шт.).

Продовження строку дії рішення про визнання Євгенії Льовочкіної недієздатною необхідно, щоб продовжити правовий механізм, який дозволяє Сергію Льовочкіну законно представляти інтереси матері, зокрема управляти її майном і забезпечувати її потреби, враховуючи її стан здоров’я.

Суд оштрафував нардепа Соболєва за неподання фінансових звітів партії

Печерський районний суд міста Києва визнав винним народного депутата України Сергія Соболєва у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з неподанням фінансових звітів політичної партії «Реформи і порядок», керівником якої він значиться. Відповідну постанову суд виніс ще 02 липня 2025 року, але деталі у справі № 757/23472/25-п стали доступними в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 24 жовтня 2025 року.

Згідно з матеріалами справи, наданими Департаментом формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Сергій Соболєв не забезпечив своєчасне подання звітів політичної партії «Реформи і порядок» про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за ІІІ та IV квартали 2024 року. Відповідно до законодавства, такі звіти мали бути подані до 11 листопада 2024 року (за ІІІ квартал) та до 10 лютого 2025 року (за IV квартал) через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій на офіційному вебсайті НАЗК.

Суд встановив, що Соболєв, як керівник партії, порушив вимоги статті 17 Закону України «Про політичні партії в Україні», не подавши зазначені звіти у встановлені строки. Факт порушення підтверджується списками партій, оприлюдненими на сайті НАЗК за посиланнями: https://nazk.gov.ua/uk/83178/ та https://nazk.gov.ua/uk/83499/.

Під час судового розгляду адвокат Сергія Соболєва, Сергій Мельниченко, заперечував вину підзахисного, стверджуючи, що Соболєв з 2012 року не є членом чи керівником партії «Реформи і порядок», оскільки подав заяву про вихід із партії 18 липня 2012 року та був обраний народним депутатом від ВО «Батьківщина». Проте суд відхилив ці доводи, зазначивши, що процедура виходу Соболєва з партії не була завершена відповідно до вимог законодавства, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб він досі значиться керівником партії станом на 16 травня 2025 року.

Суд визнав Сергія Соболєва винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав на нього штраф у розмірі 6 800 гривень. 

Хотів "допомогу від ООН", а втратив 400 тис. грн: розкрита шахрайська схема

Головне слідче управління Національної поліції України завершило розслідування масштабної справи про діяльність організованої злочинної групи, яка впродовж літа 2023 року обманювала українців під час воєнного стану.

Схема злочину

Зловмисники розповсюджували фішингові посилання через месенджери Viber, Telegram та соціальну мережу Facebook, обіцяючи громадянам грошову допомогу від Організації Об'єднаних Націй. Жертви, які переходили за посиланням, вводили дані своїх банківських карток — номер, термін дії, CVV-код та пароль.

Отримавши доступ до карток потерпілих, шахраї прив'язували їх до функції безконтактної оплати на власних смартфонах. Після цього зловмисники знімали гроші через банкомати з NFC-модулем у Києві, Черкасах та Ніжині.

Масштаби злочинної діяльності

Наразі у кримінальному провадженні розслідується 30 епізодів шахрайської діяльності. Загальна сума викрадених коштів становить понад 1,1 мільйона гривень. Серед постраждалих — 23 особи, які втратили від 10 тисяч до 403 тисяч гривень кожна. Наприклад: 08.07.2023 — 60 000 грн, 16.07.2023 — 67 900 грн,  03.08.2023 — 97 600 грн.

Найбільша сума крадіжки зафіксована 21 липня 2023 року — 403 900 гривень.

Організатор злочинної групи

Організатором угруповання виступив фотограф Валентин Василенко, який у період вчинення злочинів перебував у Сумському слідчому ізоляторі у зв'язку з іншим кримінальним провадженням. Незважаючи на це, він зумів створити та керувати групою щонайменше з семи осіб, які діяли за чітко розробленим планом.

11 лютого 2025 року Василенку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема організації злочинної групи та шахрайства у особливо великих розмірах.

Затримані та підозрювані

У справі проходять вісім обвинувачених:

1. Василенко Валентин Валентинович (організатор)
2. Шандраков Богдан Дмитрович
3. Приліпко Олександр Васильович
4. Юношев Євген Петрович
5. Тичина Володимир Андрійович
6. Кочерга Дмитрій Андрійович
7. Новосад Дмитро Валентинович
8. Чуйко Андрій Олегович

Попередження поліції

Правоохоронці закликають громадян бути пильними та дотримуватися простих правил безпеки:

• Отримувати інформацію про фінансові виплати лише з офіційних джерел
• Ніколи не повідомляти дані банківських карток на сумнівних сайтах
• У разі помилкового введення даних негайно блокувати картку через мобільний застосунок або гарячу лінію банку
• При підозрі на шахрайство одразу звертатися до поліції за телефоном 102

Кримінальне провадження продовжується. Обвинуваченим загрожує покарання згідно з Кримінальним кодексом України за організацію злочинної групи та шахрайство у особливо великих розмірах.

Елітні авто та квартири: зірковий фотограф в СІЗО організував шахрайську схему "допомога від ООН"

У рамках розслідування масштабної шахрайської схеми, організованої фотографом Валентином Василенком, який перебуває під слідством за педофілію, Печерський районний суд Києва арештував низку елітних активів, придбаних на злочинні кошти. Зловмисник, керуючи групою з-за ґрат, витратив понад 1 мільйон гривень, ошуканих у громадян під виглядом допомоги від ООН, на придбання нерухомості та автомобілів, зареєстрованих на родичів для відмивання грошей.

Валенти Василенко

За даними слідства, з червня по серпень 2023 року Василенко разом зі спільниками поширював фішингові посилання у Viber, Telegram і Facebook. Громадян вводили в оману, змушуючи вводити дані своїх банківських карток. Після цього гроші знімалися через банкомати з NFC-модулем у Києві, Черкасах і Ніжині. Загальна сума викраденого – понад 1,1 мільйона гривень.

Організатор залучив щонайменше сім осіб зі свого оточення. Йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України — організація шахрайства та відмивання коштів.

Розслідування встановило, що на здобуті злочинним шляхом гроші Василенко придбав елітне майно, оформлене на родичів та підконтрольних осіб. Зокрема:

• дві квартири в Києві, зареєстровані на матір та родича;
• три автомобілі — Tesla Model S 2023 року випуску, SMART MC 01 і BMW X5.

Печерський районний суд Києва арештував усі це майно як речові докази з можливістю подальшої конфіскації. Під час обшуку в Tesla вилучено 1400 доларів США.

Попри перебування за ґратами за іншою справою — щодо зґвалтування та розбещення неповнолітніх (справа №12020170110001155 від 26 липня 2020 року), Василенко керував злочинною мережею дистанційно. Він координував дії спільників через довірених осіб, використовуючи зв’язки поза СІЗО.

Правоохоронці підкреслюють, що група діяла без жодних моральних обмежень, наживаючись на довірі громадян під час воєнного стану. Не виключено, що будуть встановлені нові епізоди та додаткові активи, придбані за злочинні кошти. Справа щодо шахраїв розглядається в Комсомольському міському суді Полтавської області.

В Україні викрито організовану групу шахраїв на чолі з фотографом-педофілом, яка ошукувала громадян під виглядом допомоги від ООН

Національна поліція України завершила розслідування діяльності організованої злочинної групи, яка за допомогою фішингових схем заволоділа понад 1 мільйоном гривень у довірливих громадян. Лідером угруповання виявився відомий фотограф Валентин Василенко, який керував операціями навіть перебуваючи під вартою у справі щодо педофілії. Справа щодо шахраїв вже розглядається в Комсомольському міському суді Полтавської області.

Валенти Василенко

За даними Головного слідчого управління Нацполіції, кримінальне провадження № 12023226020000020 було відкрито 02 лютого 2023 року за ознаками злочинів, передбачених частинами 2, 3 статті 27, частиною 5 статті 190 (шахрайство), частиною 1 статті 209 (відмивання коштів), частиною 1 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю), частиною 1 статті 309 (незаконне зберігання наркотиків), частинами 3, 4 статті 190 та частиною 1 статті 301-1 (дитяча порнографія) Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що група діяла з чіткою ієрархією: лідер координував дії, а рядові члени виконували завдання з конспірацією. Шахраї поширювали фішингові посилання в месенджерах Viber, Telegram та соціальній мережі Facebook, обіцяючи грошову допомогу від Організації Об’єднаних Націй (ООН). Жертви, переходячи за посиланням, надавали дані своїх банківських карток – номер, термін дії, CVV-код та пароль. Зловмисники прив’язували ці картки до своїх смартфонів на базі iOS або Android через безконтактну оплату, а потім знімали гроші в банкоматах з NFC-модулем у Києві, Черкасах та Ніжині.

Організатором угруповання виступив Валентин Василенко, який у період з червня по серпень 2023 року залучив щонайменше сім осіб з довірчого кола. Члени групи поділяли його погляди на збагачення злочинним шляхом, ігноруючи моральні норми. У цей час група вчинила низку особливо тяжких злочинів, ошукуючи громадян під приводом державної чи міжнародної допомоги під час воєнного стану.

Наразі розслідується 30 епізодів шахрайства. Загальна сума збитків становить 1 120 102 гривні 98 копійок. 11 лютого 2025 року Василенку повідомлено про підозру за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 190 та частиною 1 статті 209 КК України.

Серед обвинувачених, окрім Валентина Василенка, – Олександр Приліпко, Євген Юношев, Володимир Тичина, Дмитро Кочерга, Дмитро Новосад, Андрій Чуйко та Богдан Шандраков.

Цікаво, що під час вчинення шахрайських дій Василенко перебував у Сумському слідчому ізоляторі у зв’язку з іншою справою № 12020170110001155 від 26 липня 2020 року, де йому інкримінують злочини сексуального характеру, зокрема: ч. 1 ст. 155 КК України (дії сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічого віку); ч. 2 ст. 156 КК України (розбещення неповнолітніх); ч. 6 ст. 152 КК України (зґвалтування); ч. 6 ст. 153 КК України (сексуальне насильство).

Слідство у цій справі розпочалося після затримання Василенка в серпні 2020 року за підозрою у зґвалтуванні 9-річної дівчинки, з якою він познайомився в інтернеті. У ході розслідування виявили додаткові епізоди з неповнолітніми жертвами, а також факти незаконного зберігання зброї.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою йому неодноразово продовжувався судом з 2020 року до 11 вересня 2024 року, коли Сумський апеляційний суд дозволив Василенку вийти на волю під заставу в сумі 908 400 грн. На наступний день він був звільнений з-під варти у зв’язку з внесенням застави.

Попри це, перебуваючи в СІЗО до моменту звільнення, Василенко встиг налагодити дистанційне керування злочинною мережею шахраїв через довірених осіб.

У Глибоцькому районному суді винесли вирок водію, який намагався уникнути сплати митних платежів

10 жовтня 2025 року Глибоцький районний суд Чернівецької області у справі № 715/2611/25 визнав винним Михайла Кучеряну у поданні неправдивої митної декларації під час перетину державного кордону.

Як встановив суд, 16 травня 2025 року обвинувачений, працюючи водієм ТОВ «Денисівка», прибув з Румунії до пункту пропуску «Порубне-Сірет» з товаром іноземного походження — спортивними костюмами, футболками, шкіряними пасками та іншими речами загальною вартістю понад 346 тисяч гривень. При перетині кордону він обрав "червоний коридор", що передбачає обов'язкове декларування товарів. При цьому він не задекларував вказаний товар, намагаючись уникнути сплати ввізного мита.

Під час митного контролю працівники Чернівецької митниці виявили 160 одиниць незадекларованого одягу різних торгових марок. Таким чином, чоловік подав завідомо неправдиву інформацію органам державної влади з метою отримання пільг щодо податків, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 222 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні Кучерян визнав вину, щиро розкаявся та пояснив, що шкодує про скоєне. Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, має позитивну характеристику, є інвалідом 3-ї групи та повністю сприяв розкриттю злочину.

За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді штрафу 17 000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів через митний кордон, строком на один рік.

Крім того, незадекларований товар конфісковано в дохід держави.

Довідка: 

За правилами Митного кодексу України, для товарів вартістю понад 500 євро (або вагою понад 50 кг) через наземні пункти пропуску передбачено обов'язкове письмове декларування та сплата мита.

В Івано-Франківському міському суді виявили пристрій для прослуховування

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Василь Тринчук повідомив про можливе втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя. Відповідне звернення до Вищої ради правосуддя зареєстровано 9 жовтня 2025 року під номером 3792/0/6-25, згідно з даними Реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність.

За словами судді, 8 жовтня 2025 року, під час технічних робіт із заміни акумуляторної батареї пристрою безперебійного живлення в залі судових засідань, де він здійснює правосуддя, було виявлено пристрій невідомого походження, який, імовірно, призначався для негласного отримання інформації. У цьому приміщенні постійно працюють суддя, його помічник та секретар судового засідання.

Суддя Тринчук наголосив, що відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», він зобов’язаний повідомити Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про будь-які факти можливого втручання у свою діяльність.

«Вважаю виявлений факт втручанням у мою діяльність як судді щодо здійснення правосуддя та прошу вжити відповідних заходів у межах повноважень, визначених Законом України “Про Вищу раду правосуддя”», — зазначив суддя у своєму зверненні.

Вища рада правосуддя має перевірити обставини події та надати оцінку діям, що можуть свідчити про незаконне втручання в роботу суду.

Суддя Вінницького міського суду заявив про тиск у справі довічно ув’язненого

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В. звернувся до Вищої ради правосуддя із повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя. Відповідне звернення зареєстроване в Реєстрі повідомлень суддів про втручання в діяльність 8 жовтня 2025 року за № 3772/0/6-25.

Як зазначено у зверненні, 2 жовтня 2025 року до суду надійшов лист, який суддя отримав 3 жовтня. У документі, за словами судді, містився завуальований психологічний тиск із вимогою ухвалити рішення про звільнення від покарання засудженого до довічного позбавлення волі — на підставі статті 84 Кримінального кодексу України (звільнення від покарання у зв’язку з хворобою).

Автор листа, як зазначає суддя, натякав на необхідність ухвалити рішення на користь засудженого, а у разі відмови — погрожував поданням скарг до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Суддя Гайду Г.В. розцінив такі дії як втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, про що офіційно повідомив Вищу раду правосуддя.

Рада має надати оцінку наведеним обставинам і, у разі підтвердження фактів тиску, вжити заходів відповідно до законодавства.

У Кропивницькому засудили двох осіб за продаж гуманітарних автомобілів для ЗСУ

Фортечний районний суд міста Кропивницького виніс вирок у справі № 404/6789/23 про незаконний продаж транспортних засобів, які були ввезені в Україну як гуманітарна допомога для Збройних Сил.

9 жовтня 2025 року суд визнав винними директорку ТОВ «Філмар Інжиніринг» Наталію Якименко та Юрія Романенка у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 201-2 Кримінального кодексу України – продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчинений за попередньою змовою групою осіб у значному розмірі під час воєнного стану.

Обставини справи

Наприкінці 2022 року обвинувачені організували схему продажу автомобілів, які були ввезені на територію України як гуманітарна допомога для потреб ЗСУ. Зокрема, йдеться про три транспортні засоби: Hyundai Santa Fe 2005 року,  Nissan Pathfinder 2005 року, Mitsubishi Outlander 2007 року.

Автомобілі були задекларовані як гуманітарна допомога від громадської спілки "Міжнародна асоціація цивільного захисту України" та ввезені через пункти пропуску "Шигині" та "Рава-Руська" без сплати митних платежів.

Романенко розмістив оголошення про продаж транспортних засобів в соціальній мережі Instagram, а Якименко організовувала їх доставку з-за кордону. 18 січня 2023 року на АЗС "ОККО" в Кропивницькому відбулася передача автомобілів за загальну суму 16 500 доларів США.

Розслідування

Справа була розкрита завдяки оперативній закупці, проведеній Службою безпеки України. Під час затримання у Якименко вилучили 200 доларів США справжніх грошей та імітаційні засоби на суму 15 300 доларів.

Судова експертиза встановила, що загальна вартість трьох автомобілів становила понад 557 тисяч гривень, що підпадає під ознаку значного розміру.

Вирок суду

Кожному з обвинувачених призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з обігом гуманітарної допомоги, строком на 2 роки.

Однак суд застосував статтю 75 Кримінального кодексу та звільнив обох від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців. Умовою є те, що вони не вчинять нового злочину та виконуватимуть обов'язки перед органом пробації.

Три автомобілі, які були предметом злочину, конфісковано на користь держави.