Суд визнав, що "Главком" та політолог Миселюк поширили недостовірну інформацію про компанії PHU Lechmar

15 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва під головуванням судді Олега Бусика виніс рішення у справі № 757/4107/25-ц за позовом ТОВ "ПХУ ЛЕХМАР" до політолога Андрія Миселюка, ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" та ТОВ "Українські медійні системи" про захист честі, гідності та ділової репутації. Позов стосувався спростування недостовірної інформації, опублікованої на сайті інформаційного агентства "Главком".

Позивач стверджував, що у 17 грудня 2024 року на сайті "Главком" (власник – ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ") була розміщена стаття під назвою "Чому Міноборони не використовує бюджет та зриває поставки боєприпасів?", яка містила недостовірну інформацію, зокрема твердження: "“PHU Lechmar Sp.z.o.o”, яка до цього мала невиконаний контракт з тією ж Агенцією оборонних закупівель". Автор статті – Андрій Миселюк, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог". Позивач вважав, що ця інформація завдає шкоди його діловій репутації, є безпідставною та дискредитує компанію.

Суд встановив, що стаття, розміщена за вказаним посиланням, містить фактичні твердження, які можна перевірити на достовірність, а не оціночні судження. На підтвердження позову ТОВ "ПХУ ЛЕХМАР" надало скріншот статті, акт огляду веб-сторінки та висновок семантико-текстуальної експертизи №056/35-3 від 27 лютого 2025 року, який підтвердив, що стаття формує негативне враження про позивача, зокрема через використання терміну "прокладка" та згадку про невиконаний контракт, що може вказувати на корупційні дії.

ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" заперечувало позов, стверджуючи, що позивач не довів недостовірність інформації та шкоду репутації, а також, що редакція не несе відповідальності за авторський матеріал. ТОВ "Українські медійні системи" заявило, що не є власником сайту "Главком" і просило визнати себе неналежним відповідачем. Андрій Миселюк не подав відзиву чи інших документів.

Суд визнав, що ТОВ "Українські медійні системи" не є власником сайту, а отже, неналежним відповідачем, і відмовив у позові до цієї компанії. Натомість ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" як власник сайту та Андрій Миселюк як автор статті визнані відповідальними за поширення недостовірної інформації. Суд встановив, що твердження про невиконаний контракт не підтверджені доказами і завдають шкоди діловій репутації позивача.

Рішенням суду визнано недостовірною інформацію: "“PHU Lechmar Sp.z.o.o”, яка до цього мала невиконаний контракт з тією ж Агенцією оборонних закупівель". Андрія Миселюка та ТОВ "ХАБ ГЛАВКОМ" зобов’язано спростувати цю інформацію шляхом розміщення на сайті "Главком" у відповідному розділі статті під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо «PHU Lechmar Sp.z.o.o»" із зазначенням вступної та резолютивної частин рішення суду. Також з відповідачів солідарно стягнуто 2 422,40 грн судового збору на користь позивача.

ВАКС визнав дії адвоката Ростислава Кравця у справі Богуслаєва зловживанням процесуальними правами

Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення про відмову в перегляді санкцій проти Богуслаєва Вячеслава

22 жовтня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) розглянула апеляційну скаргу адвоката Ростислава Кравця, представника Вячеслава Богуслаєва, на ухвалу ВАКС від 25 вересня 2025 року. Ухвала стосувалася відмови в перегляді рішення від 02 грудня 2024 року у справі №991/9618/24 за позовом Міністерства юстиції України до Богуслаєва про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції». Третьою особою у справі виступило ТОВ «ІННОВА».

Колегія суддів залишила апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу ВАКС — без змін. Суд визнав, що доводи адвоката Ростислава Кравця щодо нововиявлених обставин, зокрема рішення Європейського суду справедливості від 03 вересня 2025 року у справі Т-604/24, не відповідають критеріям, визначеним ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Зокрема, суд вказав, що рішення Європейського суду не встановлює нових фактів, а оцінює ті ж обставини, які вже розглядалися раніше, зокрема в рішенні від 04 червня 2025 року у справі Т-297/24.

Представник Богуслаєва наполягав, що санкції проти його клієнта невиправдані, оскільки Європейський суд нібито встановив відсутність доказів причетності Богуслаєва до постачання військової техніки до РФ чи підтримки дій, що загрожують суверенітету України. Проте ВАКС наголосив, що рішення від 02 грудня 2024 року ґрунтується на преюдиційних фактах, встановлених у попередній справі № 991/558/24, які не підлягають повторному доказуванню. Крім того, суд визнав дії адвоката зловживанням процесуальними правами, оскільки він повторно звертався з аналогічними заявами, які вже були розглянуті.

 Ухвала Апеляційної палати ВАКС є остаточною та оскарженню не підлягає.

Це рішення підтверджує законність застосування санкцій до Вячеслава Богуслаєва, колишнього президента АТ «Мотор Січ», і підкреслює принцип юридичної визначеності, який виключає повторний перегляд остаточних судових рішень без нових підстав.

Господарський суд Києва ухвалив рішення про стягнення з РФ 970 млн грн на користь яйцефабрики

22 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 910/7312/25 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахорепродуктор Зугреський" до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури РФ. Суд задовольнив позов у повному обсязі, стягнувши з відповідача 970 114 238,43 грн за завдану майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди через збройну агресію РФ проти України.

Позивач, що спеціалізується на виробництві курячих яєць, зазнав значних збитків через окупацію та руйнування його майна на території Донецької області, зокрема в Зугреській та Харцизькій міських громадах, починаючи з квітня 2014 року. Згідно з висновками судово-економічних експертиз, проведених за період з січня 2020 року по липень 2024 року, недоотримані доходи позивача склали 970 114 238,43 грн (еквівалент 30 001 151,01 дол. США). Суд визнав, що ці збитки спричинені протиправними діями РФ, які порушують норми міжнародного права, зокрема Статут ООН та Гаазькі конвенції.

Окрім основної суми, з Російської Федерації стягнуто 200 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 059 800 грн судового збору на користь державного бюджету України. Суд відхилив заяву позивача про стягнення 970 114 грн на правничу допомогу, визнавши цю суму необґрунтованою та непропорційною.

Суд зобов'язав Росію виплатити понад 125 млн грн компенсації агропідприємству на Миколаївщині

15 жовтня 2025 року Господарський суд Миколаївської області виніс рішення на користь ТОВ "Енеїда-2025", зобов'язавши Російську Федерацію виплатити 125 271 372 гривні як компенсацію за завдану шкоду внаслідок окупації та артилерійських обстрілів. Це одна з перших справ, де український суд ігнорує судовий імунітет РФ через агресію проти України.

Справа № 915/1169/25 стосувалася позову приватного сільськогосподарського підприємства "Енеїда" (реорганізованого в ТОВ "Енеїда-2025"), яке зазнало значних втрат через дії російських військ у Баштанському районі Миколаївської області. За даними суду, у березні 2022 року російські військові окупували частину території, де розташоване підприємство, розграбували майно, викрали транспортні засоби та пошкодили обладнання. Крім того, у червні та липні 2022 року зерноток та склади зазнали ракетних ударів, що призвело до руйнування будівель, знищення сільгосппродукції (понад 500 тонн кукурудзи та цибулі) та пошкодження техніки.

Суд встановив, що загальна шкода включає:

• Пошкодження нерухомого майна (зерноток, склади) – понад 20 млн грн.
• Втрату та пошкодження транспортних засобів і тракторів – близько 2,7 млн грн.
• Пошкодження зерносушарки – 833 тис. грн.
• Знищення запасів продукції – майже 25 млн грн.
• Упущену вигоду за 2022–2024 роки через окупацію та відсутність зрошення – понад 76 млн грн.

Експертні висновки Миколаївської регіональної торгово-промислової палати та інших установ підтвердили ці збитки. Суд послався на постанови Верховного Суду України, які дозволяють ігнорувати судовий імунітет РФ через агресію, геноцид та порушення суверенітету. "Російська Федерація не вправі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи юрисдикцію судів України", – йдеться в рішенні.

Крім основної суми, РФ зобов'язана сплатити судові витрати позивача – 522 158,50 грн (включаючи експертизи та юридичну допомогу) – та 1 059 800 грн судового збору до державного бюджету України.

Господарський суд Києва зобов'язав Росію виплатити "Новій Пошті" понад 21 млн грн за знищений склад у Дніпрі

23 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/13066/24, задовольнивши позов ТОВ "Нова Пошта" до Російської Федерації про стягнення збитків, завданих внаслідок обстрілу складу в Дніпрі. Суд зобов'язав РФ виплатити компанії 20 967 905,15 грн як компенсацію за знищене майно та відшкодування клієнтам, а також 150 000 грн витрат на експертизу.

За даними судового рішення, збитки виникли 09 листопада 2022 року, коли російські збройні сили обстріляли виробничо-складські приміщення на вул. Повітряній, 2 у Дніпрі, які орендувала "Нова Пошта". Внаслідок атаки було знищено майно компанії на суму 9 740 936,94 грн, а також посилки клієнтів, за які компанія виплатила компенсації на 11 226 968,21 грн. Загальна сума збитків, підтверджена експертним висновком ТОВ "Бізнес Ассіст", становить 20 967 905,15 грн, що еквівалентно 457 925,21 євро станом на дату дослідження.

Суддя Т.П. Капцова, розглянувши справу в загальному позовному провадженні, встановила причинно-наслідковий зв'язок між діями РФ та збитками. Суд відхилив аргумент про судовий імунітет Російської Федерації, посилаючись на "деліктний виняток" у міжнародному праві, зокрема на Конвенцію ООН про юрисдикційні імунітети держав та Європейську конвенцію про імунітет держав. "Вчинення актів збройної агресії не є реалізацією суверенних прав, а є порушенням суверенітету України", – йдеться в рішенні з посиланням на постанови Верховного Суду.

Позивач, ТОВ "Нова Пошта", обґрунтував вимоги доказами, включаючи акти про пожежу від ДСНС, договори оренди, інвентаризацію майна, платіжні доручення та експертний висновок. Суд частково задовольнив позов, виправивши арифметичну помилку в заяві (позивач вказав 20 967 906,15 грн), але відмовив у стягненні в іноземній валюті, оскільки зобов'язання мають виконуватися в гривнях відповідно до Цивільного кодексу України.

Додатково суд стягнув з РФ 251 614,86 грн судового збору на користь державного бюджету України.

Опіка Льовочкіна над матір'ю: суд розгляне питання про продовження недієздатності

Суд у Києві призначив розгляд справи про продовження недієздатності матері нардепа Льовочкіна: клопотання подав син-опікун

Шевченківський районний суд Києва відкрив провадження у справі про продовження строку дії рішення щодо визнання фізичної особи недієздатною. Заявником виступив народний депутат України Сергій Льовочкін, який є опікуном своєї матері Євгенії Олександрівни Льовочкіної. Судове засідання призначено на 1 грудня 2025 року. Про це йдеться в ухвалі суду від 22 жовтня 2025 року, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень (справа № 761/44318/25).

Заінтересованими особами у справі є сама Євгенія Льовочкіна та Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування. Клопотання про продовження недієздатності надійшло до суду 17 жовтня 2025 року. Суддя Олег Антонович Савицький встановив, що подані матеріали відповідають вимогам Цивільного процесуального кодексу України і не містять підстав для повернення чи відмови у відкритті провадження.

Згідно з ухвалою, розгляд справи відбудеться за обов'язкової участі адвоката для представництва інтересів Євгенії Льовочкіної, оскільки відомостей про залученого нею адвоката на договірній основі немає. Суд доручив Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечити участь захисника на засіданні 01 грудня 2025 року у приміщенні Шевченківського райсуду Києва. Копії ухвали та клопотання направлено всім учасникам справи.

З урахуванням стану здоров'я Євгенії Льовочкіної, її участь у розгляді може відбутися у режимі відеоконференції з медичного закладу, якщо це буде необхідно. 

Сергій Льовочкін, народний депутат від фракції "Опозиційна платформа – За життя" (ОПЗЖ), обраний у 2019 році за мажоритарним округом № 47 (Київська область), є опікуном своєї матері з моменту визнання її недієздатною. Раніше Льовочкін обіймав посади глави Адміністрації президента України (2010–2014) та співголови партії ОПЗЖ.

Фінансовий стан Євгенії Льовочкіної за декларацією сина

Євгенія Льовочкіна користується значним обсягом майна. Ось ключові активи, пов'язані з нею:

Нерухомість у власності:

• Земельна ділянка в м. Українка (Київська обл.), площа 603 м², набута 4 жовтня 2013 року.
• Земельна ділянка в с. Гнідин (Київська обл.), площа 1977 м², набута 18 жовтня 2002 року.

Право безоплатного користування (майно сина чи родини):

• Квартира в Києві, 178,5 м² (власник – Сергій Льовочкін).
• Житловий будинок у смт Козин (Київська обл.), 862 м² (власник – Юлія Льовочкіна).
• Апартаменти в Греції, 332,65 м² (25% частка через офшорні компанії, бенефіціар – Сергій Льовочкін).
• Житловий будинок у Франції, 1055,95 м² (власник – датська фірма Glorietta Investments 1 ApS, бенефіціар – Сергій Льовочкін).
• Земельні ділянки в смт Козин: 9387 м² (2012 р.), 4200 м² (2020 р.).
• Квартира в Києві, 100,7 м² (2021 р., власник – Сергій Льовочкін).

Цінне рухоме майно:

• Годинники преміум-брендів: Cartier (жіночий), Patek Philippe (жіночий та чоловічий), Chopard (жіночий), Vacheron Constantin (чоловічий), Breguet (чоловічий).
• Ювелірні вироби: намиста та браслети з перлинами, каблучки з жовтого/білого металу, обручки.
• Старовинні та звичайні ікони (20 шт.).
• Картини (11 шт.) та скульптури (8 шт.).

Продовження строку дії рішення про визнання Євгенії Льовочкіної недієздатною необхідно, щоб продовжити правовий механізм, який дозволяє Сергію Льовочкіну законно представляти інтереси матері, зокрема управляти її майном і забезпечувати її потреби, враховуючи її стан здоров’я.

Суд оштрафував нардепа Соболєва за неподання фінансових звітів партії

Печерський районний суд міста Києва визнав винним народного депутата України Сергія Соболєва у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з неподанням фінансових звітів політичної партії «Реформи і порядок», керівником якої він значиться. Відповідну постанову суд виніс ще 02 липня 2025 року, але деталі у справі № 757/23472/25-п стали доступними в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 24 жовтня 2025 року.

Згідно з матеріалами справи, наданими Департаментом формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Сергій Соболєв не забезпечив своєчасне подання звітів політичної партії «Реформи і порядок» про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за ІІІ та IV квартали 2024 року. Відповідно до законодавства, такі звіти мали бути подані до 11 листопада 2024 року (за ІІІ квартал) та до 10 лютого 2025 року (за IV квартал) через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій на офіційному вебсайті НАЗК.

Суд встановив, що Соболєв, як керівник партії, порушив вимоги статті 17 Закону України «Про політичні партії в Україні», не подавши зазначені звіти у встановлені строки. Факт порушення підтверджується списками партій, оприлюдненими на сайті НАЗК за посиланнями: https://nazk.gov.ua/uk/83178/ та https://nazk.gov.ua/uk/83499/.

Під час судового розгляду адвокат Сергія Соболєва, Сергій Мельниченко, заперечував вину підзахисного, стверджуючи, що Соболєв з 2012 року не є членом чи керівником партії «Реформи і порядок», оскільки подав заяву про вихід із партії 18 липня 2012 року та був обраний народним депутатом від ВО «Батьківщина». Проте суд відхилив ці доводи, зазначивши, що процедура виходу Соболєва з партії не була завершена відповідно до вимог законодавства, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб він досі значиться керівником партії станом на 16 травня 2025 року.

Суд визнав Сергія Соболєва винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав на нього штраф у розмірі 6 800 гривень.